Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №7 (109), 2019

Back to issue

Clinical analysis of cerebrovascular disease among militaries evacuated to Military Medical Clinical Center of the West Region from the zone of combat in the Eastern Ukraine

Authors: Сайко О.В.
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Сьогодні інсульт є важливою медико-соціальною проблемою. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, 6 млн пацієнтів помирають внаслідок даного захворювання. Згідно з прогнозом експертів Все-світньої організації охорони здоров’я, до 2030 року очікується 23 млн нових випадків мозкового інсульту. Упродовж останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів в осіб віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Концепція стресу в умовах ведення бойових дій отримала багатозначне тлумачення, що потребувало введення визначення «травматичний», що, з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-факторів, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Факторами ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які знаходяться на передових позиціях в зоні збройного конфлікту, є артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені та набуті вади серця, вроджена та набута патологія церебральних інтра- та екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет та ожиріння. Вищенаведені фактори ризику, постійна психоемоційна травма, хронічний бойовий стрес, тютюнопаління також є тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що спостерігається в значної кількості хворих військовослужбовців, тільки підсилює прояви набутої соматичної патології та пришвидшує виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку.

В настоящее время инсульт является одной из важнейших медико-социальных проблем. Ежегодно происходит более 17 млн инсультов, около 6 млн людей умирают вследствие данного заболевания. Согласно прогнозам экспертов Всемирной организации здравоохранения, к 2030 г. ожидается 23 млн новых случаев инсульта. В течение последних 25 лет распространенность инсульта повысилась на 113 %, заболеваемость — на 70 %, смертность от инсульта — на 36 %, инвалидизация — на 73 %, количество инсультов у людей в возрасте 20–64 лет — на 25 %, геморрагических инсультов — на 16 %. Популяционное исследование INTERSTROKE показало, что наиболее значимыми факторами риска ишемического инсульта после артериальной гипертензии (35 %) являются отсутствие регулярной физической нагрузки (28 %), ожирение (26 %), соотношение аполипопротеина В и А1 (25 %), курение (19 %), кардиологические причины (7 %), сахарный диабет, депрессия, психосоциальный стресс (5 %). Концепция стресса в условиях ведения боевых действий получила многозначное толкование, что требовало введения определения «травматический», которое, с одной стороны, подчеркивает интенсивность стресс-факторов, а с другой — потенциальную возможность травмирования психики под их влиянием. Факторами риска возникновения мозгового инсульта у военнослужащих, находящихся на передовых позициях в зоне вооруженного конфликта, являются артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, нарушения липидного обмена, врожденные и приобретенные пороки сердца, врожденная и приобретенная патология церебральных интра- и экстракраниальных сосудов, перенесенные мозговые инсульты, сахарный диабет и ожирение. Вышеприведенные факторы риска, постоянная психоэмоциональная травма, хронический боевой стресс, курение также являются триггерами серьезных кардиоваскулярных событий. Депрессивно-тревожная симптоматика, которая наблюдается у значительного числа больных военнослужащих, только усиливает проявления врожденной и приобретенной соматической патологии, ускоряет возникновение внезапных острых мозговых катастроф, прогрессирование хронической ишемии мозга.

At present, stroke is an important medical and social problem. There are about 17 million brain strokes annually in the world. Six million patients die due to this disease. According to experts from the World Health Organization, by 2030, 23 million new cases of cerebral stroke are expected every year. Over the past 25 years the prevalence of cerebral stroke increased by 113 %, the incidence — by 70 %, mortality from stroke — by 36 %, disability — by 73 %, number of stroke in people aged 20–64 years — by 25 %, cerebral hemorrhages — by 16 %. The population investigation INTERSTROKE showed that most significant risk factors for ischemic stroke after arterial hypertension (35 %) are lack of regular physical activity, obesity (26 %), ratio of apolipoprotein B and A1 (25 %), tobacco smoking (19 %), unhealthy diet (19 %), cardiology factors (7 %), diabetes mellitus, depression, and psychosocial stress (5 %). The concept of “stress” under the condition of hostilities received a multi-valued interpretation, which required the introduction of a definition of “traumatic”, which, on the one hand, emphasizes the intensity of stress factors, and on the other, the potential possibility of mental injury under their influence. The risk factors of stroke among military personnel who are at the forefront in the armed conflict zone are arterial hypertension, coronary heart disease, lipid metabolism disorders, congenital and acquired heart defects, congenital and acquired pathology of cerebral intra- and extracranial vessels, postponed cerebral stroke, diabetes mellitus and obesity. The mentioned above risk factors, permanent psycho-emotional trauma and chronic combat stress, smoking also serve as triggers of serious cardiovascular events. Depressive-anxiety symptoms occurring in a significant number of military servicemen only intensify manifestations of acquired somatic pathology and accelerate the onset of sudden acute cerebral disasters, the progression of chronic cerebral ischemia.


Keywords

мозковий інсульт; хронічна ішемія мозку; лабораторно-інструментальні дослідження; клініко-неврологічна характеристика; фактори ризику; військовий конфлікт

вооруженный конфликт; церебральный инсульт; хроническая ишемия мозга; лабораторно-инструментальные исследования; клинико-неврологическая характеристика; факторы риска

cerebral stroke; chronic cerebral ischemia; laboratory-instrumental research; clinical neurological characteristic; risk factors; military conflict


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Психиатрия войн и катастроф: Учебное пособие. Под ред. В.К. Шамрея. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2015. 22 с.

2. Аляпкин С.Ф. Психические расстройства и организация психиатрической помощи военнослужащим в афганской войне: Автореф… дис. канд. мед. наук. Санкт-Петербург, 2005. С. 3-10.

3. Яковлев Г.М., Новиков В.С., Хавинсон В.Х. Резистентность. Стресс. Регуляция: Монография. Ленинград: Наука, 1990. С. 89-90.

4. Сайко О.В., Лучкевич М.П. Основні принципи організації медичної реабілітації військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях (надзвичайних ситуаціях, збройних конфліктах) на базі лікувальних закладів міністерства оборони України. Практична медицина. 2012. 4 (том XVІІІ). С. 82-90.

5. Шамрей В.К. Клинико-диагностические аспекты боевых посттравматических стрессовых расстройств. Военно-медицинский журнал. 2011. Т. 332. № 8. С. 28-35.

6. Rha J.H., Saver J.L. The impact of recanalization on ischemic stroke outcome: a meta-analysis. Stroke. 2007. Vol. 38(3). Р. 967-973.

7. Amarenco P., Bogousslavsky J., Caplan L.R. et al. Classification of stroke subtypes. Cerebrovasc. Dis. 2009. Vol. 27(5). Р. 493-501.

8. Міщенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. № 1(90). С. 22-24.

9. Сапон Н.А., Никифорова А.Н. Влияние факторов доступности медицинской помощи на уровень смертности от инсульта. Український нейрохірургічний журнал. 2016. № 2. С. 78-81.

10. Lee J.G., Lee K.B., Jang I.M. et al. Low glomerular filtration rate increases hemorrhagic transformation in acute ischemic stroke. Cerebrovasc. Dis. 2013. Vol. 35(1). Р. 53-59.

11. Mukheijee D., Patil C.G. Epidemiology and the global burden of stroke. World Neurosurg. 2011. Vol. 76, (Suppl. 6). Р. 85-90.

12. Toyoda К. Epidemiology and registry studies of stroke in Japan. Stroke. 2013. Vol. 15(1). Р. 21-26.

13. Стрес і хвороби системи кровообігу: Посібник. За ред. В.М. Коваленко, В.М. Корнацького. Київ: Коломіцин В.Ю., 2015. 352 с.

14. Зінченко О.М., Міщенко Т.С. Стан неврологічної служби в Україні в 2015 році: Статистично-аналітичний довідник. Харків, 2016. 23 с.

15. Coull A.J. Population based study of early risk of stroke after transient ischaemic attack or minor stroke: implications for public education and organization of services. BMJ. 2004. Vol. 328. 326 р.

16. Lloyd-Jones D., Adams R.J., Brown T.M., Carnethon M., Dai S. et al. Heart disease and stroke statistic: 2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2010. Vol. 121. Р. 46-215.

17. Головач І.Ю. Дисциркуляторна енцефалопатія: деякі патогенетичні, клінічні та лікувальні аспекти. Ліки України. 2011. № 4(150). С. 60-67.


Back to issue