Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №7 (109), 2019

Back to issue

New pathogenetic aspects of the relationship between some risk factors of cerebrovascular diseases and Parkinson’s disease

Authors: Герцев В.Н., Стоянов А.Н., Мащенко С.С., Антоненко С.А.
Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Взаємозв’язок порушень вегетативної нервової системи з розвитком цереброваскулярних захворювань і ідіопатичної хвороби Паркінсона досі є недостатньо вивченим. У низці робіт виявлено, що діабет, паління в анамнезі, високий артеріальний тиск, підвищення рівня глюкози, холестерину і тригліцеридів у крові значно рідше спостерігаються у пацієнтів з ідіопатичною хворобою Паркінсона. Також повідомляється про зниження ризику розвитку інсульту у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Водночас в інших роботах виявлено, що ризик розвитку інсульту у пацієнтів з хворобою Паркінсона підвищується, а діабет і артеріальна гіпертензія пов’язані з підвищеним ризиком розвитку захворювання. Встановлено, що хвороба Паркінсона і серцево-судинні чинники ризику є незалежними чинниками розвитку когнітивних порушень. Суперечливими є результати робіт про вплив прийому статинов на виникнення і перебіг хвороби Паркінсона. Виявлені протиріччя частково можуть бути пояснені можливим впливом грибкової флори, яка, як відомо, широко представлена у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Відомо, що статини є продуктами життєдіяльності грибкових мікроорганізмів. Істотний вклад у патогенез хвороби Паркінсона вносить зміна мікробіоти кишечника; дисфункція шлунково-кишкового тракту при хворобі Паркінсона є одним із перших немоторних проявів захворювання, що виникає за декілька років до розвитку типової клінічної картини. При цьому малий кишковий дисбактеріоз у більшої частини пацієнтів пов’язаний із порушенням всмоктування внаслідок високої бактерійної щільності. Отже, аналізуючи наведене вище, можна припустити, що мікробіота кишечника та шкіри у частини пацієнтів продукує природні статини, а застосування протипаркінсонічних та інших препаратів впливає на цю функцію, тому такі суперечливі отримані результати досліджень. Вивчення етіопатогенезу такого роду взаємовідносин вимагає подальших масштабних інтердисциплінарних досліджень на базі доказової медицини. Перспективним напрямком у вивченні етіології і патогенезу хвороби Паркінсона є поглиблена оцінка ролі грибкової мікрофлори в її розвитку. Вивчення взаємовідносин, наведених вище, дозволить визначити нові біомаркери і лікарські мішені для розробки модифікуючих хворобу методів терапії.

Взаимосвязь нарушений вегетативной нервной системы с развитием цереброваскулярных заболеваний и идиопатической болезни Паркинсона до сих пор является недостаточно изученной. В ряде работ выявлено, что диабет, курение в анамнезе, высокое артериальное давление, повышение уровня глюкозы, холестерина и триглицеридов в крови значительно реже наблюдаются у пациентов с идиопатической болезнью Паркинсона. Также сообщается о снижении риска развития инсульта у пациентов с болезнью Паркинсона. В то же время в других работах обнаружено, что риск развития инсульта у пациентов с болезнью Паркинсона повышается, а диабет и артериальная гипертензия связаны с повышенным риском развития заболевания. Установлено также, что болезнь Паркинсона и сердечно-сосудистые факторы риска являются независимыми факторами развития когнитивных нарушений. Противоречивыми являются результаты работ о влиянии приема статинов на возникновение и течение болезни Паркинсона. Обнаруженные противоречия отчасти могут быть объяснены возможным влиянием грибковой флоры, которая широко представлена у пациентов с болезнью Паркинсона. Известно, что статины являются продуктами жизнедеятельности грибковых микроорганизмов. Существенный вклад в патогенез болезни Паркинсона вносят изменения микробиоты кишечника; дисфункция желудочно-кишечного тракта при болезни Паркинсона является одним из первых немоторных проявлений заболевания, возникающим за несколько лет до развития типичной клинической картины. При этом малый кишечный дисбактериоз у большей части пациентов связан с нарушением всасывания из-за высокой бактериальной плотности. Таким образом, анализируя приведенное выше, можно допустить, что микробиота кишечника и кожных покровов у части пациентов продуцирует природные статины, а применение противопаркинсонических и других препаратов влияет на эту функцию, поэтому столь противоречивы полученные результаты исследований. Изучение этиопатогенеза такого рода взаимоотношений требует дальнейших масштабных интердисциплинарных исследований на базе доказательной медицины. Перспективным направлением в изучении этиологии и патогенеза болезни Паркинсона является углубленная оценка роли грибковой микрофлоры в ее развитии. Изучение взаимоотношений, приведенных выше, позволит определить новые биомаркеры и лекарственные мишени для разработки болезнь-модифицирующих методов терапии.

Role of the disorders of the autonomous nervous system in the development of cerebrovascular diseases and Parkinson’s disease is studied not enough until now. In a number of works it was found that diabetes, history of smoking, high blood pressure, increased level of glucose, cholesterol and triglycerides in the blood are considerably rarer observed in patients with idiopathic Parkinson’s disease. It is also reported about the reduced risk of stroke development in patients with Parkinson’s disease. At the same time, in other works it was found that the risk of stroke in patients with Parkinson’s disease increases, and diabetes and high blood pressure are associated with increased risk of developing this disease. It is also known that Parkinson’s disease and cardiovascular risk factors are independent factors for the development of cognitive disorders. Rеsults of works about the influence of statins on the onset and course of Parkinson’s disease are controversial. These contradictions partly can be explained by possible influence of fungal flora that, as known, is widely presented in patients with Parkinson’s disease. It is known that statins are produced by fungal microorganisms. Changes in the intestinal microbiota play a significant role in pathogenesis of Parkinson’s disease; gastrointestinal disorders in Parkinson’s disease are one of the first non-motor symptoms, which appear a few years before typical clinical presentation. In this case, small intestinal dysbiosis in most patients is associated with malabsorption due to high bacterial density. Thus, analyzing the above mentioned, it is possible to assume that intestinal and skin microbiota produces natural statins, and the use of antiparkinson and other drugs influences this function, that is why results of researches are contradictory. Studying etiopathogenesis of this relations requires further interdisciplinary researches on the base of evidential medicine. Perspective direction in the study of etiology and pathogenesis of Parkinson’s disease is a deep evaluation of the role of fungal microflora. A study of the relationships given above will allow us to identify new biomarkers and drug targets for the development of disease-modifying therapies.


Keywords

хвороба Паркінсона; вегетативна система; судинна патологія мозку; порушення ліпідного обміну; грибкова мікрофлора

болезнь Паркинсона; вегетативная система; сосудистая патология мозга; нарушение липидного обмена; грибковая микрофлора

Parkinson’s disease; autonomous system; cerebrovascular disease; blood lipids; fungal microflora


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Scigliano G., Ronchetti G., Girotti F. Autonomic nervous system and risk factors for vascular disease. Effects of autonomic unbalance in schizophrenia and Parkinson's disease. Neurol. Sci. 2008 Feb. Vol. 29(1). P. 15-21. doi: 10.1007/s10072-008-0853-1. Epub 2008 Apr 1.

2. Scigliano G., Musicco M., Soliveri P., Piccolo I., Ronchetti G., Girotti F. Reduced risk factors for vascular disorders in Parkinson disease patients: a case-control study. Stroke. 2006 May. Vol. 37(5). P. 1184-8. Epub 2006 Mar 30.

3. Scigliano G., Ronchetti G., Girotti F., Musicco M. Sympathetic modulation by levodopa reduces vascular risk factors in Parkinson di-sease. Parkinsonism Relat. Disord. 2009 Feb. Vol. 15(2). P. 138-43. doi: 10.1016/j.parkreldis.2008.04.036. Epub 2008 Jun 16.

4. Korten A., Lodder J., Vreeling F., Boreas A., van Raak L. et al. Stroke and idiopathic Parkinson’s disease: Does a shortage of dopamine offer protection against stroke? Mov. Disord. 2001. Vol. 16. P. 119-123.

5. Struck L.K., Rodnitzky R.L., Dobson J.K. Stroke and its modification in Parkinson’s disease. Stroke. 1990. Vol. 21. P. 1395-1399.

6. Huang Y.-P., Chen L.-S., Yen M.-F., Fann C.-Y., Chiu Y.-H., Chen H.-H. et al. Parkinson’s Disease Is Related to an Increased Risk of Ischemic Stroke — A Population-Based Propensity Score-Matched Follow-Up Study. PLoS One. 2013. Vol. 8(9). e68314. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0068314.

7. Cereda E., Barichella M., Cassani E., Caccialanza R., Pezzoli G. Clinical features of Parkinson disease when onset of diabetes came first. Neurology. 2012. Vol. 78. P. 1507-1511.

8. Schernhammer E., Hansen J., Rugbjerg K., Wermuth L., Ritz B. Diabetes and the Risk of Developing Parkinson’s Disease in Denmark. Diabetes Care. 2011. Vol. 34. P. 1102-1108.

9. Sun Y., Chang Y.H., Chen H.F., Su Y.H., Su H.F. et al. Risk of Parkinson Disease Onset in Patients With Diabetes. Diabetes Care. 2012. Vol. 35. P. 1047-1049.

10. Cereda E., Barichella M., Pedrolli C., Klersy C., Cassani E. et al. Diabetes and Risk of Parkinson’s Disease. Diabetes Care. 2011. Vol. 34. P. 2614-2623.

11. Qiu C., Hu G., Kivipelto M., Laatikainen T., Antikainen R. et al. Association of Blood Pressure and Hypertension With the Risk of Parkinson Disease. Hypertension 2011. Vol. 57. P. 1094-1100.

12. Rönnemaa T. Intensive glycemic control and macrovascular disease in type 2 diabetes: a report on the 44th Annual EASD Meeting, Rome, Italy, September 2008. Rev. Diabet. Stud. 2008. Vol. 5. P. 180-183. pmid: 19099091.

13. Jones J.D., Tanner J.J., Okun M., Price C.C., Bowers D. Are Parkinson’s Patients More Vulnerable to the Effects of Cardiovascular Risk: A Neuroimaging and Neuropsychological Study. J. Int. Neuropsychol. Soc. 2017 Apr. Vol. 23(4). P. 322-331. doi: 10.1017/S1355617717000017. Epub 2017 Feb 6.

14. Huang X., Alonso A., Guo X., Umbach D.M., Lichtenstein M.L., Ballantyne C.M., Mailman R.B., Mosley T.H., Chen H. Statins, plasma cholesterol, and risk of Parkinson’s disease: a prospective study. Mov. Disord. 2015 Apr. Vol. 30(4). P. 552-9. doi: 10.1002/mds.26152. Epub 2015 Jan 14.

15. Liu G., Sterling N.W., Kong L., Lewis M.M., Mailman R.B., Chen H., Leslie D., Huang X. Statins may facilitate Parkinson’s di-sease: Insight gained from a large, national claims database. Mov. Di–sord. 2017 Jun. Vol. 32(6). P. 913-917. doi: 10.1002/mds.27006. Epub 2017 Apr 3.

16. Bykov K., Yoshida K., Weisskopf M.G., Gagne J.J. Confoun–ding of the association between statins and Parkinson disease: systematic review and meta-analysis. Pharmacoepidemiol. Drug Saf. 2017 Mar. Vol. 26(3). P. 294-300. doi: 10.1002/pds.4079. Epub 2016 Aug 16.

17. Gudala K., Bansal D., Muthyala H. Role of serum cholesterol in Parkinson’s disease: a meta-analysis of evidence. J. Parkinsons Dis. 2013 Jan 1. Vol. 3(3). P. 363-70. doi: 10.3233/JPD-130196.

18. Xicoy H., Wieringa B., Martens G.J.M. The Role of Lipids in Parkinson’s Disease. Cells. 2019 Jan 7. Vol. 8(1). pii: E27. doi: 10.3390/cells8010027.

19. Seyfried T.N., Choi H., Chevalier A., Hogan D., Akgoc Z., Schneider J.S. Sex-Related Abnormalities in Substantia Nigra Lipids in Parkinson’s Disease. ASN Neuro. 2018. Vol. 10. doi: 10.1177/1759091418781889.

20. Kurup R.K., Kurup P.A. Hypothalamic digoxin-mediated model for Parkinson’s disease. Int. J. Neurosci. 2003. Vol. 113. P. 515-536. doi: 10.1080/00207450390162263.

21. Broxmeyer L. Parkinson’s: another look. Med. Hypotheses. 2002. Vol. 59(4). P. 373-377.

22. Ухолкина Г.Б. Статины — прошлое, настоящее, будущее. Ліки України. 2013. № 4. С. 45-50.

23. Campbell C.D., Vederas J.C. Biosynthesis of lovastatin and related metabolites formed by fungal iterative PKS enzymes. Biopolymers. 2010. Vol. 93. P. 755-763. doi:10.1002/bip.21428.

24. Guihong Yu, Shuai Wang, Lu Wang, Qian Che, Tianjiao Zhu, Guojian Zhang, Qianqun Gu, Peng Guo, and Dehai Li. Lipid-Lowering Polyketides from the Fungus Penicillium Steckii HDN13-279. Mar. Drugs. 2018. Vol. 16. P. 25. doi: 10.3390/md16010025.

25. Joong-Seok Kim, Hye-Young Sung. Gastrointestinal Autonomic Dysfunction in Patients with Parkinson’s Disease. JMD. 2015. Vol. 8(2). P. 76-82.

26. Ferrer I., Martinez A., Blanco R., Dalfó E., Carmona M. Neuropathology of sporadic Parkinson disease before the appearance of parkinsonism: preclinical Parkinson disease. J. Neural. Transm. 2011. Vol. 118. P. 821-839.

27. Gasbarrini A., Lauritano E.C., Gabrielli M., Scarpellini E., Lupascu A., Ojetti V. et al. Small intestinal bacterial overgrowth: diagnosis and treatment. Dig. Dis. 2007. Vol. 25. P. 237-240.

28. Gabrielli M., Bonazzi P., Scarpellini E., Bendia E., Lauritano E.C., Fasano A. et al. Prevalence of small intestinal bacterial overgrowth in Parkinson’s disease. Mov. Disord. 2011. Vol. 26. P. 889892.

29. Fasano A., Bove F., Gabrielli M., Petracca M., Zocco M.A., Ragazzoni E. et al. The role of small intestinal bacterial overgrowth in Parkinson’s disease. Mov. Disord. 2013. Vol. 28. P. 1241-1249.

30. Dobbs R.J., Charlett A., Dobbs S.M., Weller C., Ibrahim M.A., Iguodala O. et al. Leukocyte-subset counts in idiopathic parkinsonism provide clues to a pathogenic pathway involving small intestinal bacterial overgrowth. A surveillance study. Gut. Pathog. 2012. Vol. 4. P. 12.

31. Dobbs S.M., Charlett A., Dobbs R.J., Weller C., Iguodala O., Smee C. et al. Antimicrobial surveillance in idiopathic parkinsonism: indication-specific improvement in hypokinesia following Helicobacter pylori eradication and non-specific effect of antimicrobials for other indications in worsening rigidity. Helicobacter. 2013. Vol. 18. P. 187-196.


Back to issue