Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal №7 (109), 2019

Back to issue

Anxiety and depressive disorder in Parkinson’s disease

Authors: Демченко А.В.
Запорізький державний медичний університет, Університетська клініка, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті розглянуті сучасні аспекти патогенезу, ранньої діагностики та комплексного лікування тривожно-депресивних розладів при хворобі Паркінсона (ХП). На сьогодні науковці виділяють дві форми депресивних розладів при ХП залежно від наявності або відсутності зв’язку із флуктуаціями симптомів — депресію, що пов’язана із періодами вимикання, та депресію, що не пов’язана із періодами вимикання. Для корекції депресії при ХП застосовуються селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну (СІЗЗС) — сертралін, пароксетин, циталопрам, міансерин, трициклічні антидепресанти (ТЦА) — амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін, дезипрамін, селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну та норадреналіну — дулоксетин, венлафаксин, селективний інгібітор зворотного захвату норадреналіну ребоксетин, пресинаптичний антагоніст α2-адренорецепторів міртазапін. У літературі наводяться суперечливі дані щодо ефективності тих чи інших антидепресантів. Основними препаратами для лікування депресії при ХП вважаються СІЗЗС та ТЦА. Мультидисциплінарний підхід до оптимізації лікування та догляду за пацієнтами із ХП може включати фізичну та трудотерапію, логопедичну та психологічну терапію. Все частіше у неврологічній практиці застосовуються психотерапевтичні методики на основі біоадаптивного управління, що є перспективним напрямком сучасної медицини й іменується біологічним зворотним зв’язком. Актуальним є раннє виявлення немоторних порушень при ХП, зокрема психоемоційних розладів, з метою їх своєчасної корекції для покращення якості життя пацієнтів із ХП та їх родичів. А також необхідні подальші наукові дослідження для оцінки клінічної ефективності антидепресантів при лікуванні тривожно-депресивних розладів у пацієнтів із ХП та оптимізації їх лікування з використанням у комплексній терапії сучасних немедикаментозних методів лікування, таких як когнітивно-поведінкова терапія та метод біоадаптивного управління.

В статье рассмотрены современные аспекты патогенеза, ранней диагностики и комплексного лечения тревожно-депрессивных расстройств при болезни Паркинсона (БП). Сегодня ученые выделяют две формы депрессивных расстройств при БП в зависимости от наличия или отсутствия связи с флуктуациями симптомов — депрессию, связанную с периодами выключения, и депрессию, которая не связана с периодами выключения. Для коррекции депрессии при БП применяются селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОЗС) — сертралин, пароксетин, циталопрам, миансерин, трициклические антидепрессанты (ТЦА) — амитриптилин, нортриптилин, имипрамин, дезипрамин, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина и норадреналина — дулоксетин, венлафаксин, селективный ингибитор обратного захвата норадреналина ребоксетин, пресинаптический антагонист α2-адренорецепторов миртазапин. В литературе приводятся противоречивые данные относительно эффективности тех или иных антидепрессантов. Основными препаратами для лечения депрессии при БП считаются СИОЗС и ТЦА. Мультидисциплинарный подход к оптимизации лечения и ухода за пациентами с БП может включать физическую и трудотерапию, логопедическую и психологическую терапию. Все чаще в неврологической практике применяются психотерапевтические методики на основе биоадаптивного управления, которые являются перспективным направлением современной медицины и называются биологической обратной связью. Актуальным является раннее выявление немоторных нарушений при БП, в частности психоэмоциональных расстройств, с целью их своевременной коррекции для улучшения качества жизни пациентов с БП и их родственников. А также необходимы дальнейшие научные исследования для оценки клинической эффективности антидепрессантов при лечении тревожно-депрессивных расстройств у пациентов с БП и оптимизации их лечения с использованием в комплексной терапии современных немедикаментозных методов лечения, таких как когнитивно-поведенческая терапия и метод биоадаптивного управления.

The article deals with the modern ideas on pathogenesis, early diagnosis and combined treatment of anxiety and depressive disorders in Parkinson’s disease (PD). Today the researches differentiate two forms of depressive disorders in PD depending on the presence or absence of interrelation with symptoms fluctuation — depression with “of” episodes and depression without “off” episodes. To cure depression, there are used the selective serotonin reuptake inhibitors (SSRI), namely sertraline, paroxetine, citalopram, mianserin, tricyclic antidepressants (TA) — amitriptyline, nortriptyline, imipramine, desipramine, selective serotonin and noradrenaline reuptake inhibitors, particularly reboxetine, presynaptic α2-adrenergic receptor antagonist mirtazapine. The publications present conflicting data on the effectiveness of various antidepressants. SSRI and TA are considered the basic agents for the treatment of depression in PD. A multidisciplinary approach to optimize treatment and caregiving after the patients with PD may include physical and occupational therapy, speech therapy and psychological correction. Psychotherapeutic techniques based on bioadaptive control are increasingly used in neurological practice that is a perspective direction in modern medicine and is called biological feedback. Early diagnosis of non-motor disorders in PD, namely psychoemotional impairment to their timely correction to improve the quality of life of patients with PD and their relatives is of great importance. The further researches are needed to assess the clinical effectiveness of antidepressants for the treatment of anxiety and depressive disorders in PD patients and to optimize the therapeutic combined strategy using non-drug techniques, such as cognitive and behavioural therapy and the method of bioadaptive control.


Keywords

хвороба Паркінсона; тривожно-депресивні розлади; селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну; трициклічні антидепресанти

болезнь Паркинсона; тревожно-депрессивные расстройства; селективные ингибиторы обратного захвата серотонина; трициклические антидепрессанты

Parkinson’s disease; anxiety and depressive disorders; selective serotonin reuptake inhibitors; tricyclic antidepressants


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ахмадеева Г.Н., Магжанов Р.В., Таюпова Г.Н. и др. Депрессия и тревожность при болезни Паркинсона. Журнал неврологии и психиатрии. 2017. № 1 (вып. 2). С. 54-58. doi: 10.17116/jnevro20171171254-58.

2. Демченко А.В. Біоадаптивне управління в комплексному лікуванні психоемоційних розладів у хворих на хронічну ішемію мозку. Український неврологічний журнал. 2016. № 1. С. 55-61.

3. Диагностика и лечение экстрапирамидных расстройств. Под ред. проф. О.С. Левина. М., 2018. 328 с.: ил.

4. Карабань І.М., Карасевич Н.В. Агоністи дофамінових рецепторів у комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 5(91). С. 52-58.

5. Костюкова Е.Г., Мосолов С.Н. Дифференцированный подход к применению антидепрессантов. Современная терапия психических расстройств. 2013. № 3. С. 2-10.

6. Максимов В.И. Пароксетин и его место среди препаратов для лечения депрессий и других состояний. Трудный пациент. 2008. № 10.

7. Левин О.С. Диагностика и лечение депрессии при болезни Паркинсона. Атмосфера. Нервные болезни. 2006. № 2. С. 2-8.

8. Нодель М.Р. Депрессия при болезни Паркинсона как ведущий фактор ухудшения качества жизни пациентов: патофизиология, диагностика, терапия. Медицинский совет. 2013. № 4. С. 36-41.

9. Певе В., Малкнехт Ф. Немоторные проявления продромальной стадии болезни Паркинсона. Болезнь Паркинсона и расстройства движения. М., 2014.

10. Федорова Н.В., Мирецкая А.В. Аффективные расстройства при болезни Паркинсона. Психические расстройства в общей медицине. 2009. № 2. С. 36-39.

11. Федорова Н.В. Болезнь Паркинсона: диагностика и лечение. Современная терапия в психиатрии и неврологии. 2016. № 1. С. 13-17.

12. Шубина О.С. Биоуправление в лечении и диагностике дистимических расстройств (предикторы эффективности). Биоуправление-3: теория и практика. Под ред. М.Б. Штарк. Новосибирск, 1998. С. 110-122.

13. Янакаева Т.А. Сравнительный анализ когнитивных и аффективных расстройств при дисциркуляторной энцефалопатии, болезни Паркинсона и болезни Альцгеймера: автореф. дис… канд. мед. наук. М., 1999. 22 с.

14. Alonso A., Rodriguez L.A.G., Logroscino G., Hernan M.A. Use of antidepressants and the risk of Parkinson’s disease: a prospective study. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2009. Vol. 80. P. 671-675. doi: 10.1136/jnnp.2008.152983.

15. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of mental Disorders. https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm/updates-to-dsm-5//updates-to-dsm-5-criteria-text.

16. Ballenger J.C. Clinical guidelines for establishing remission in patients with depression and anxiety. J. Clinical Psychiatry. 60, Suppl. 22. P. 29-34.

17. Barone P., Poewe W., Albrecht S. et al. Pramipexole for the treatment of depressive symptoms in patients with Parkinson’s disease: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet Neurol. 2010. Vol. 9. P. 573-580.

18. Bauer M., Pfennig A., Severus E. et al. World Federation of Societies of Biological Psychiatry (WFSBP) Guidelines for Biological Treatment of Unipolar Depressive Disorders, Part 1: update 2013 on the acute and continuation treatment of unipolar depressive disorders. World J. Biol. Psychiatry. 2013. Vol. 14(5). P. 334-385.

19. Borroni B., Turla M., Bertasi V.J. et al. Cognitive and behavioral assessment in the early stages of neurodegenerative extrapyramidal syndromes. Arch. Gerontol. Geriatr. 2008. Vol. 47. Р. 53-61.

20. Cerri S., Mus L., Blandini F. Parkinson’s Disease in Women and Men: What’s the Difference? J. Parkinsons Dis. 2019. Vol. 9(3). P. 501-515. doi: 10.3233/JPD-191683.

21. Cummings J.L. Depression and Parkinson’s disease: a review. Am. J. Psychiatry. 1992. Vol. 149. P. 443-454.

22. Devos D., Dujardin K., Poirot I. et al. Comparison of desipramine and citalopram treatments with depression in Parkinson’s disease: a double-blind placebo-controlled study. Mov. Dis. 2008. Vol. 23. P. 850-857.

23. Dissanayaka N.N., Sellbach A., Matheson S. et al. Anxiety disorders in Parkinson’s disease: prevalence and risk factors. Movement Disorders. 2010. Vol. 25, № 7. P. 838-845.

24. Dobkin R.D., Mann S.L., Interian A. et al. Cognitive behavioral therapy improves diverse profiles of depressive symptoms in Parkinson’s disease. Int. J. Geriatr. Psychiatry. 2019. Vol. 34(5). P. 722-729. doi: 10.1002/gps.5077.

25. Dorseya E.R., Shererb T., Okunc M.S., Bloemd B.R. The Emerging Evidence of the Parkinson Pandemic. Journal of Parkinson’s Disease. 2018. № 8 (Suppl. 1). Р. S3-S8.

26. Kano O., Ikeda K., Cridebring D. et al. Neurobiology of Depression and Anxiety in Parkinson’s Disease. Parkinson’s Disease. 2011.

27. Leentjens A.F., Marinus J., Van Hilten J.J. et al. The contribution of somatic symptoms to the diagnosis of depressive disorder in Parkinson’s disease: a discriminant analytic approach. J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. 2003. Vol. 15(1). P. 74-77. doi.org/10.1176/jnp.15.1.74.

28. Lemke M.R. Depressive symptoms in Parkinson’s disease. Eur. J. Neurol. 2008. Vol. 15(Suppl. 1). P. 21-25.

29. Lieberman F. Depression in Parkinson’s Disease — a review. Acta Neurol. Scand. 2006. Vol. 113. P. 1-8.

30. Linden D.E. Neurofeedback and networks of depression. Dialogues Clin. Neurosci. 2014. Vol. 16 (1). P. 103-112.

31. McKinley J.E., Perkins A. Neurologic Conditions: Parkinson Disease. FP Essent. 2019. Vol. 477. P. 16-21.

32. Menza M., Dobkin R.D., Marin H. et al. A controlled trial of antidepressants in patients with Parkinson disease and depression. Neurology. 2009. Vol. 72, № 10. P. 886-892.

33. Ramirez R., Palencia-Lefler M., Giraldo S., Vamvakousis Z. Musical neurofeedback for treating depression in elderly people [Електронний ресурс]. Front. Neurosci. 2015. Режим доступу: http://journal.frontiersin.org/article/10.3389/fnins.2015.00354/full.

34. Negre-Pages L., Grandjean H., Lapeyre-Mestre M. et al. Anxious and depressive symptoms in Parkinson’s disease: the French cross-sectionnal DoPAMiP study. Movement Disorders. 2010. Vol. 25, № 2. P. 157-166.

35. Oehrberg S., Christiansen P.E., Behnke K. et al. Paroxetine in the treatment of panic disorder: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Brit. J. Psychiatry. 1995. Vol. 167(3). P. 374-379.

36. Rickels K., Zaninelli R., McCafferty J. Paroxetine treatment of generalized anxiety disorder: a double-blind, placebo-controlled study. Am. J. Psychiatry. 2003 Apr. 160(4). Р. 749-756.

37. Ross G.W., Abbott R.D., Petrovitch H. et al. Association of coffee and caffeine intake with the risk of Parkinson disease. Journal of the American Medical Association. 2000. Vol. 283, № 20. P. 2674-2679.

38. Sauerbier A., Cova I., Rosa-Grilo M. et al.Treatment of Nonmotor Symptoms in Parkinson’s Disease. Int. Rev. Neurobiol. 2017. Vol. 132. P. 361-379. doi: 10.1016/bs.irn.2017.03.002.

39. Schapira A.H.V., Chaudhuri K.R., Jenner P. Non-motor features of Parkinson disease. Nat. Rev. Neurosci. 2017. Vol. 18(7). P. 435-450. doi: 10.1038/nrn.2017.62.

40. Shen C.C., Tsai S.J., Perng C.L. et al. Risk of Parkinson disease after depression: a nationwide population-based study. Neurology. 2013. Vol. 81(17). P. 1538-1544. doi.org/10.1212/wnl.0b013e3182a956ad 8.

41. Shrag A., Barone P., Brown R.G. et al. Depression rating scales in Parkinson disease: critique and recommendations. Mov. Dis. 2007. Vol. 92. P. 1077-1192.

42. Shulman L.M., Taback R.L., Rabinstein A.A., Weiner W.J. Non-recognition of depression and other non-motor symptoms in Parkinson’s disease. Parkinsonism and Related Disorders. 2002. Vol. 8, № 3. P. 193-197.

43. Starkstein S.E., Preziosi T.J., Robinson R.G. Sleep disorders, pain and depression in Parkinson’s disease. Eur. Neurol. 1991. Vol. 31(6). P. 352-355.

44. Stoiva J.M., Basmajian J.V. Autogenic training and biofeedback combined a reliable method for the induction of general relaxa-tion. Biofeedback: principles and practice for clinicians. 3rd. ed. Baltimore: Williams and Wilkins, 1989. P. 169-185.

45. Storch A., Schneider C.B., Wolz M. et al. Nonmotor fluctuations in Parkinson disease: severity and correlation with motor complications. Neurology. 2013. Vol. 80. P. 800-809. doi.org/10.1212/wnl.0b013e318285c0ed.

46. Summary of the recommendations of the EFNS/MDS-ES review on the therapeutic management of Parkinson’s disease / Ed. by J. Ferreira, R. Katzenschlager, B. Bloem et al. European Journal of Neurology. 2013. Vol. 20. P. 5-15.

47. Tesei S., Antonini A., Canesi M. et al. Tolerability of paroxetine in Parkinson's disease: a prospective study. Mov. Disord. 2000. Vol. 15(5). P. 986-989.

48. Tysnes O.B., Storstein A. Epidemiology of Parkinson’s disease. J. Neural Transm (Vienna). 2017. Vol. 124(8). P. 901-905.

49. Weintraub D., Moberg P.J., Culbertson W.C. et al. Evidence for both impaired encoding and retrieval memory profiles in Parkinson’s disease. Cogn. Behav. Neurol. 2004. Vol. 17. P. 195-200. doi.org/10.1177/1073191103258590.

50. Weintraub D., Mavandadi S., Mamikonyan E. et al. Atomoxetine for depression and other neuropsychiatric symptoms in Parkinson disease. Neurology. 2010. Vol. 75, № 5. P. 448-455.

51. Zesiewicz T.A. Parkinson Disease. Continuum (Minneap Minn). 2019. Vol. 25(4). P. 896-918. doi: 10.1212/ CON.0000000000000764.

Similar articles

Особливості емоційних порушень при хворобі Паркінсона
Authors: Старовойтова Г.О., Горева Г.В., Слободін Т.М., Головченко Ю.І. - Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради; Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра неврології № 1, м. Київ
International neurological journal 3 (73) 2015
Date: 2015.12.22
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Проблема депресивних і сексуальних розладів: порочне коло взаємозв’язків та шляхи подолання
Authors: Кришталь Є.В., Маркова М.В., БілобрИвка Р.І. - Харківська медична академія післядипломної освіти; Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
"Journal of Ukrainian psychiatrists Association" (03) 2013
Date: 2013.09.23
Categories: Psychiatry
Sections: Specialist manual
Experience of using deep brain stimulation in patients with Parkinson’s disease and psychoneurological comorbidities
Authors: Костюк К.Р., Василів Н.С., Ломадзе В.Л.
ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна

International neurological journal №5 (99), 2018
Date: 2018.10.25
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Trazodone in the Treatment of Depression after Stroke
Authors: Oros M.M., Luts V.V., Adamcho N.N. - Uzhhorod National University; Mukachevo Central District Hospital, Mukachevo, Ukraine
International neurological journal 6 (76) 2015
Date: 2016.02.05
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue