Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" Гастроэнтерология (239) 2008 (тематический номер)

Back to issue

Хвороби органів травлення в Україні: якість медичної допомоги населенню

Authors: Ю.О. ФІЛІППОВ, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, президент Української гастроентерологічної асоціації, директор Державної установи «Інститут гастроентерології АМН України», м. Дніпропетровськ

Categories: Gastroenterology

Sections: News

print version

Проблема надання спеціалізованої гастроентерологічної допомоги населенню України в останній час набуває більш вагомої медико-соціальної значущості. Це зумовлено тенденцією до зростання, зокрема за 5 останніх років, поширеності хвороб органів травлення на 24,7 %, захворюваності — на 8,7 %, смертності — на 14,0 %.

Відзначаючи наближення другої хвилі епідемії неінфекційних хвороб в Україні, ВООЗ при цьому особливу увагу звертає на гастроентерологічну патологію, що посідає третє місце в структурі загальної захворюваності, п'яте — серед госпіталізованих, восьме — серед причин тимчасової непрацездатності, сьоме — в структурі первинного виходу на інвалідність, п'яте — серед причин смерті.

Проаналізовані показники роботи спеціалізованої гастроентерологічної служби, що характеризують діяльність стаціонару (середня кількість днів зайнятості ліжка, середнє перебування хворого на ліжку, робота спеціалізованих ліжок, ліжковий фонд, забезпеченість гастроентерологічними ліжками на 10 тисяч населення), а також летальність, смертність і забезпеченість спеціалізованими кабінетами в динаміці за 5 років (2002–2006 рр.) по адміністративних територіях України (за даними Центру медичної статистики МОЗ України).

Встановлено, що загальна кількість гастроентерологічних кабіне тів по Україні збільшилась у 2006 р . порівняно з 2002 р. на 7,7 %. У розрізі областей у вірогідній їх більшості також зареєстрований зріст цього показника (від 7,4 % у Вінницькій області до 57,1 % — у Кіровоградській). Істотне збільшення кількості кабінетів відбулося у м. Києві (на 40,6 %), Одеській (50,0 %) і Рівненс ькій (37,5 %) областях. Поряд із цим зменшення кількості кабінетів відзначене у 5 областях: найбільше — у Львівській області (на 30,8 %) , далі в порядку зменшення інтенсивності зниження показників області представлені так: Херсонська (30,0 %), Київська (21,4 %), Донецька (14,3 %) та Дніпропетровська (3,0 %). По 6 адміністративних територіях кількість гастроентерологічних кабінетів не змінилася (АР Крим, Житомирська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська області та м. Севастополь). Подібна динаміка певною мірою відбиває зростання потреби населення в обсязі надання спеціалізованої медичної допомоги, зокрема амбулаторної, у зв'язку із зростанням захворюваності і поширеності на хвороби органів травлення, і перенесення акценту в бік поліклінічної ланки охорони здоров'я, оскільки переважна більшість пацієнтів із хворобами органів травлення починає і завершує лікування саме на цьому етапі.

При вивченні п'ятирічної динаміки ліжкового фонду системи МОЗ України встановлено, що загальна кількість гастроентерологічних ліжок у країні зменшилась на 1717 (23,8 %). По окремих адміністративних територіях у вірогідній їх більшості (у 22 із 27) також спостерігається тенденція до зменшення кількості спеціалізованих ліжок. Найвищий відсоток зниження цього показника встановлено у Вінницькій і Рівненській областях (відповідно 63,2 і 45,2 %), а також у м. Севастополі (на 55,0 %). Значне зменшення зареєстровано і в Дніпропетровській (на 38,5 %), Волинській (на 41,0 %), Донецькій (на 35,9 %) і Хмельницькій (на 31,6 %) областях. Не змінилася кількість ліжок за 5 років у Миколаївській, Тернопільській і Черкаській областях, а в Житомирській і Чернівецькій цей показник збільшився (відповідно на 38,9 та 3,3 %).

Встановлено вірогідне зниження показників забезпеченості гастроентерологічними ліжками на 10 ти сяч населення у переважній більшості адміністративних територій. Так, в Україні він зменшився на 20,1 %, а найбільший відсоток зменшення встановлено у Вінницькій і Рівненській областях (відповідно на 61,5 і 44,3 %) та м. Севастополі (на 52,4 %). Значне зменшення спостерігається у Волинській (на 40,4 %), Дніпропетровській (на 33,8 %) і Донецькій (на 32,3 %) областях. Однак у 7 областях зареєстроване зростання цього показника, найбільше — у Житомирській області (на 46,8 %), а в Черкаській, Миколаївській, Чернівецькій, Тернопільській, Одеській областях та в АР Крим — відповідно на 6,8; 6,7; 6,3; 2,3; 1,2 і 0,8 %.

Поряд із цим зменшуються і строки середнього перебування хворого на ліжку. За вказаний період цей показник зменшився по Україні на 15,3 % (з 16,25 у 2002 р. до 13,77 у 2006 р.), найбільша інтенсивність зменшення встановлена в Рівнен ській (на 36,0 %), Кіровоградській (на 31,1 %) і Тернопільській (28,6 %) областях. При цьому в 3 областях відзначено збільшення тривалості перебування на ліжку: у Миколаївській (на 9,1 %), Сумській (на 4,1 %) і Полтавській (на 1,1 %).

При вивченні динаміки роботи спеціалізованих ліжок (оборот гастроентерологічних ліжок для дорослих) встановлено, що за останні 5 років цей показник вірогідно зріс по Україні (на 22,0 %) і в переважній більшості адміністративних територій. Найбільша інтенсивність зростання зареєстрована в Рівненській області (на 112,6 %), значна — у Кіровоградській, Житомирській і Вінницькій областях (відповідно на 54,2; 49,1 і 40,8 %). У 3 областях цей показник зменшився: у Миколаївській (на 11,5 %), Сумській (на 6,4 %) і Черкаській (на 2,6 %).

Також встановлено збільшення середньої кількості днів зайнятості гастроентерологічного ліжка для дорослих. В Україні цей показник зріс на 3,2 %. У більшості адміністративних територій (у 17 з 27) також відзначається його зростання: найбільша ефективність зростання зареєстрована в Рівненській (на 36,3 %), Івано-Франківській (на 23,8 %) і Львівській (на 15,1 %) областях.

Аналізуючи основні показники роботи гастроентерологічної служби в динаміці за останні 5 років, ми вважали логічним у зв'язку з цим простежити зміни таких важливих складових у вивченні тенденцій ефективності і якості надання медичної допомоги населенню, зокрема контингенту пацієнтів із хворобами органів травлення, як летальність і смертність.

Встановлено, що в більшості адміністративних територій (у 20 із 27) і в Україні в цілому абсолютний показник смертності внаслідок хвороб органів травлення збільшився: у країні — на 8,5 %, у регіонах — від 0,4 до 34,4 %. Максимальне його зростання зареєстроване в Одеській області (на 34,4 %). Значна інтенсивність зростання смертності у Волинській, Луганській та Івано-Франківській областях (відповідно на 25,3; 22,8 і 19,4 %). По 8 територіях відзначене зниження цього показника: у Херсонській (на 19,9 %), Кіровоградській (на 14,1 %), Сумській (на 10,2 %), Вінницькій (на 9,0 %), Закарпатській (на 6,7 %), Львівській (на 6,6 %) областях, м. Севастополі (на 4,1 % ) і в АР Крим (на 1,7 %).

Динаміка показника смертності на 100 тисяч населення має такі тенденції: у цілому по Україні він збільшився на 14,0 %, у 16 адміністративних територіях також зареєстроване збільшення, а в 11 — зниження. Найбільший відсоток зростання встановлено у Дніпропетровській області (58,0 %). Значне підвищення спостерігається в Луганській, Київській і Одеській областях (відповідно на 55,9; 52,8 і 50,8 %). По 11 територіях зареєстровано зниження показника смертності на 100 тисяч населення: максимальне — у Львівській області (на 37,4 %), значне — у Запорізькій (на 32,6 %), Чернівецькій (31,9 %) і Полтавській (18,2 %) областях.

Стосовно показників летальності (тобто відношення кількості померлих від захворювань органів травлення до загальної кількості пацієнтів із захворюваннями органів травлення), то звертає увагу практично однаковий розподіл територій на ті, де він збільшився, і ті, де він зменшився. У цілому в Україні летальність має тенденцію до зниження (за п'ятирічний період інтенсивність склала 15,5 %). У 12 з 27 адміністративних територій також зареєстровано її зменшення: найбільше — у Житомирській об ласті (на 77,9 %), значне — у Харківській, Херсонській і Дніпропетровській областях (відповідно на 70,8; 68,8 і 58,8 %). Поряд із цим на половині територій встановлено зростання показника летальності: максимальне — у Волинській (на 72,6 %), Запорізькій (на 72,5 %) та Івано-Франківській (на 41,4 %) областях.

Отже, вищезазначені тенденції динаміки показників роботи гастроентерологічної служби відбивають певною мірою закономірності залежності показників здоров'я даного контингенту хворих від об'єму та якості надання спеціалізованої медичної допомоги, з одного боку, а також від кількісної динаміки структури фонду спеціалізованої допомоги (кабінети і ліжка) — з іншого. Збільшення кількості кабінетів за 5 років відбиває ті зміни, що характерні для всієї галузі охорони здоров'я в цілому щодо зсуву пріоритетів у бік амбулаторно-поліклінічної ланки.

Зменшення ліжкового фонду протягом останніх 5 років не могло не спричинити негативних наслідків у стані показників здоров'я населення. В останні роки встановлено, що перебіг захворювань органів травлення має тенденцію до обтяження, схильність до хронізації, комплексності, залучення в патологічний процес інших органів і систем, а також збільшення відсотка ускладнень.

Тематика наукових досліджень із проблеми «Гастроентерологія» виконується в 30 установах, підпорядкованих АМН, МОЗ та МОН України. Основні напрямки роботи — розробка та наукове обгрунтування нових методів профілактики, лікування та діагностики хвороб органів травлення.

Інститут гастроентерології АМН України є головною установою з надання спеціалізованої допомоги населенню України.



Back to issue