Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 15, №7, 2019

Back to issue

Iodine status of children and women of reproductive age in the Western region of Ukraine

Authors: Pasyechko N.V., Chukur O.O., Krytskyy T.I., Bob A.O.
I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. В Україні за останні роки спостерігається зростання частоти тиреоїдної патології. Абсолютна кількість випадків захворювання щитоподібної залози за останні 10 років зросла з 689 000 до 1 486 000, згідно з даними щодо поширення, що становить 941,6 і 4210,4 випадку на 100 000 населення відповідно. Частота патології щитоподібної залози (станом на 01.01.2018) становить 46 % від усіх ендокринологічних захворювань і посідає перше місце серед них. Основною причиною є незбалансованість мікроелементного і вітамінного складу в раціоні на тлі погіршення екологічної ситуації та техногенного забруднення довкілля. Метою дослідження було оцінити ступінь йодного дефіциту в населення західного регіону України та надати теоретичне обґрунтування подальшого подолання йододефіцитних станів. Матеріали та методи. Вивчення стану йодного забезпечення населення проводили серед вагітних жінок у першому триместрі вагітності (19–44 роки) та дітей шкільного віку (12–14 років), які проживають у західному регіоні України. Йодне забезпечення оцінювали з використанням неонатального скринінгу концентрації тиреотропного гормону в новонароджених, даних щодо частоти зоба за результатами пальпаторного обстеження, ультрасонографічного обстеження щитоподібної залози та медіани екскреції йоду з сечею. Результати. За даними неонатального скринінгу частота гіпертиреотропінемії становила в середньому 3,52 ± 0,30  % в популяції, що відповідає легкому ступеню йодної недостатності. За результатами ультрасонографічного обстеження щитоподібної залози частота виявлення зоба в дітей становить 38 %, а у вагітних жінок — 36 %, що є характерним для тяжкого ступеня йодного дефіциту. Результати визначення медіани йодурії в дітей показали недостатнє йодне забезпечення в 20 %, концентрація йоду в сечі в середньому становила 99,69 ± 35,42 мкг/л. У 30 % дітей спостерігалось надлишкове надходження йоду в організм, та 50 % обстежених дітей мали оптимальне забезпечення йодом. Нестачу йоду в раціоні вагітних було виявлено в 43,3 % обстежених (медіана йодурії 81,96 ± 42,53 мкг/л). У 26,7 % вагітних концентрація йоду в сечі відповідала нормальному інтервалу, надлишкове надходження йоду в організм при медіані понад 230 мкг/л було виявлене в 30 % вагітних. Висновки. Оцінка йодного забезпечення населення західного регіону України свідчить про тяжкий ступінь йодної недостатності, що вимагає термінового впровадження загальнонаціональної програми профілактики.

Актуальность. В Украине за последние годы наблюдается рост тиреоидной патологии. Абсолютное количество случаев заболеваний щитовидной железы за последние 10 лет возросло с 689 000 до 1 486 000, согласно данным относительно распространения, что составляет 941,6 и 4210,4 случая на 100 000 населения соответственно. Частота патологии щитовидной железы (по состоянию на 01.01.2018) составляет 46 % от всех эндокринологических заболеваний и занимает первое место среди них. Основной причиной является несбалансированность микроэлементного и витаминного состава в рационе на фоне ухудшения экологической ситуации и техногенного загрязнения окружающей среды. Целью исследования было оценить степень йодного дефицита у населения западного региона Украины и предоставить теоретическое обоснование дальнейшего преодоления йододефицитных состояний. Материалы и методы. Изучение состояния йодного обеспечения населения проводили среди беременных женщин в первом триместре беременности и детей школьного возраста, проживающих в западном регионе Украины. Йодное обеспечение оценивали с использованием неонатального скрининга концентрации тиреотропного гормона у новорожденных, данных относительно частоты зоба по результатам пальпаторного обследования, ультрасонографического обследования щитовидной железы и медианы экскреции йода с мочой. Результаты. По данным неонатального скрининга частота гипертиреотропинемии составляла в среднем 3,52 ± 0,30 % в популяции, что соответствует легкой степени йодной недостаточности. По результатам ультрасонографического обследования щитовидной железы частота выявления зоба у детей составляет 38 %, а у беременных женщин — 36 %, что характерно для тяжелой степени йодного дефицита. Результаты определения медианы йодурии у детей показали недостаточное йодное обеспечение у 20 %, концентрация йода в моче в среднем составляла 99,69 ± 35,42 мкг/л. У 30 % детей наблюдалось избыточное поступление йода в организм, и 50 % обследованных детей имели оптимальное обеспечение йодом. Недостаток йода в рационе беременных был выявлен у 43,3 % обследованных (медиана йодурии 81,96 ± 42,53 мкг/л). У 26,7 % беременных концентрация йода в моче отвечала нормальным интервалам, избыточное поступление йода в организм при медиане выше 230 мкг/л было обнаружено у 30 % беременных. Выводы. Оценка йодного обеспечения населения западного региона Украины свидетельствует о тяжелой степени йодной недостаточности, что требует немедленного внедрения общенациональной программы профилактики.

Background. In recent years, the incidence of thyroid gland pathology has increased in Ukraine. The absolute number of cases of thyroid diseases in Ukraine over the past 10 years has increased from 689,000 to 1,486,000, according to the prevalence rates, that is 941.6 and 4,210.4 cases per 100,000 of population, respectively. Thyroid pathology with its total frequency in the population (as of 01.01.2018) is 46 % of the total endocrinological morbidity and takes the first place among endocrinopathies. The main cause is imbalance of trace elements and vitamins in the diet against the environmental degradation and technogenic pollution. The purpose of the work was to evaluate the iodine deficiency degree in the population of the Western region of Ukraine. Materials and methods. The iodine supply in the population was assessed among the representative groups: the pregnant women (19–44 years) in the first trimester of pregnancy and the children of school age (12–14 years), residing in the Western region of Ukraine. Assessment of iodine supply was performed using epidemiological indicators: neonatal screening of thyroid-stimulating hormone concentration in newborns, goitre frequency found by palpation, ultrasonographic examination of the thyroid gland and the median of the urinary iodine excretion. Results. The frequency of hyperthyrotropinemia was 3.52 ± 0.30 %, which corresponds to a slight degree of iodine deficiency. The results of ultrasonographic examination revealed the goitre frequency in 38 % of children, and in 36 % of pregnant women, which corresponded to the severe degree of iodine deficiency in the region. The results of the median of ioduria in children showed an inadequate iodine content in 20 % of cases, and the urinary iodine concentration was on average 99.69 ± 35.42 μg/l. Lack of iodine in the diet of pregnant women was found in 43.3 % of the examined women (median of ioduria 81.96 ± 42.53 μg/l). The normal iodine concentration was found in 26.7 % of cases, excessed iodine intake with median of ioduria over 230 μg/l was registered in 30 % of women. Conclusions. The estimation of iodine maintenance in the population of the Western region of Ukraine demonstrated a severe degree of iodine deficiency that requires the urgent implementation of a nationwide prevention program.


Keywords

йодний дефіцит; щитоподібна залоза; зоб; неонатальний скринінг; медіана йодурії; Україна

йодный дефицит; щитовидная железа; зоб; неонатальный скрининг; медиана йодурии; Украина

iodine deficiency; thyroid gland; goitre; neonatal screening; median of ioduria; Ukraine


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. 3rd edition. Geneva: World Health Organization, International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders and UNICEF. 2007. 98 p. Available online: www.who.int/nutrition/publications/micronutrients/iodine_deficiency/9789241595827/en/(accessed on 5 Dec 2018).
2. Kravchenko V.I. The main stages of the study of iodine deficiency and the dynamics of its elimination in Ukraine. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2018. 1(3). 15-18. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130552.
3. Pankiv V.I. Problem of Combined Selenium and Iodine Deficiency in the Development of Thyroid Pathology. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žur-nal. 2014. 61(5). doi: 10.22141/2224-0721.5.61.2014.76859.
4. Vargas-Uricoechea H., Pinzón-Fernández M.V., Bastidas-Sánchez B.E. Iodine Status in the Colombian Population and the Impact of Universal Salt Iodization: A Double-Edged Sword. Journal of Nutrition and Metabolism. 2019. doi: 10.1155/2019/6239243.
5. Pankiv V.I. Level of thyroid-stimulating hormone as basic diagnostic marker and criterion of treatment success of thyroid diseases. Reproductive Endocrinology. 2017. 35. 84-88. doi: 810.18370/2309-4117.2017.35.84-88.
6. Bouga M., Lean M.E.J., Combet E. Contemporary challenges to iodine status and nutrition: the role of foods, dietary re–commendations, fortifica-tion and supplementation. Procee–dings of the Nutrition Society. 2018. 77(3). 302-313. doi: 10.1017/S0029665118000137.
7. Kravchenko V.I., Postol S.V. Dynamics of morbidity in pathology of thyroid gland in Ukraine. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2011. 3(35). 10-14.
8. The main indicators of the activity of the endocrinology service of Ukraine for 2017. V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2013–2017.
9. Chukur O.O. Dynamics of morbidity and prevalence of thyroid pathology among the adult population of Ukraine. Bulletin of social hygiene and health care organization of Ukraine. 2018. 4. 19-25. doi: 10.11603/1681-2786.2018.4.10020.
10. Tkachenko V.I., Maksimets Ya.A., Vydyborets N.V., Kovalenko O.F. Analysis of the prevalence of thyroid pathology and its incidence among the population of Kiev oblast and Ukraine for 2007–2017. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2018. 3(14). 272-277. doi: 10.22141/2224-0721.14.3.2018.136426.
11. Andersson M., Karumbunathan V., Zimmermann M.B. Global iodine status in 2011 and trends over the past decade. The Journal of Nutrition. 2012. 142. 744-750.
12. National Diet and Nutrition Survey. Public Health England. 2018. NDNS: Results from Years 7 and 8 (combined) of the Rolling Programme (2014/2015 to 2015/2016). Available online: www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/690475/NDNS_survey_results_from_years_7_and_8_of_the_rolling_programme.pdf (accessed on 21 March 2018).
13. Assessment of iodine deficiency diseases and monitoring their elimination. Guide for program managers. 3rd edition. Kyiv: K.I.S., 2008. 104 p.
14. Skrypnyk N.V., Marusyn O.V. Dynamics of morbi–dity and prevalence of nodal formations of thyroid in Ukraine and in the Carpathians. Practi-tioner. 2017. 2(6). 26-29. doi: 10.11603/ 1681-2786.2018.4.10020.
15. Mamenko M.Ye. Iodine deficiency and iodine deficiency disorders. Perinatology and Pediatrics. 2013. 1(53). 97-105.
16. Kravchenko V.I., Medvedev B.K. Biological role of iodine and iodine deficiency as a pathogenic factor of thyroiditis in pregnant women and its prophylaxis. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2018. 2(14). 111-118. doi: 10.22141/2224-0721.14.2. 2018.130552.
17. Velasco I., Bath S., Rayman M. Iodine as essential nutrient during the first 1000 days of life. Nutrients. 2018. 10(3). 290. doi: 10.3390/nu10030290.
18. Turgut A., Erdogan M., Yurekli B.S., Sezer E., Simsir I.Y., Rouhrazi H., Turgan N. Is there any relationship between Hashimoto’s thyroiditis and urinary iodine level? Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2019. 15(5). doi: 10.22141/2224-0721.15.5.2019.180038.
19. Zimmermann M.B. Iodine deficiency in pregnancy and the effects of maternal iodine supplementation on the offspring: a review. Am. J. Clin. Nutr. 2009. 89(2). 668S-672S. doi: 10.3945/ajcn.2008.26811C.
20. Andersson M., Hunziker S., Fingerhut R. et al. Effectiveness of increased salt iodine concentration on iodine status: trend analysis of cross-sectional national studies in Switzerland. Eur. J. Nutr. 2019. doi: 10.1007/s00394-019-01927-4.
21. Prabhu S.R., Kannan S., Mahadevan S. Iodine deficiency: an under recognized problem. Indian Journal of Endocrino–logy and Metabolism. 2017. 21(4). 640-641. doi: 10.4103/ijem.IJEM_39_17.
22. Delange F. Iodine requirements during pregnancy, lactation and the neonatal period and indicators of optimal iodine nutrition. Public Health Nutr. 2007. 10. 1571-1580. doi: 10.1017/S1368980007360941.
23. Alexander E.K., Pearce E.N., Brent G.A. et al. 2017 Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and the Postpartum. Thyroid. 2017. 27(3). 315-389. doi: 10.1089/thy.2016.0457.
24. Corcino C.M., Berbara T.M.B.L., Saraiva D.A. et al. Variation of iodine status during pregnancy and its associations with thyroid function in women from Rio de Janeiro, Brazil. Public Health Nutr. 2019. 22(7). 1232-1240. doi: 10.1017/S1368980019000399.
25. Charoenratana C., Leelapat P., Traisrisilp K. et al. Maternal iodine insufficiency and adverse pregnancy outcomes. Matern. Child Nutr. 2016. 12. 680-687. doi: 10.1111/mcn.12211.
26. Gulaboglu M., Borekci B., Delibas I. Urine iodine levels in preeclamptic and normal pregnant women. Biol. Trace Elem. Res. 2010. 136. 249-257. doi: 10.1007/s12011-009-8539-y.

Back to issue