Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 15, №8, 2019

Back to issue

Long-term results of correction of metabolic disorders in polycystic ovary syndrome after metformin treatment

Authors: Коритко О.О. (1), Паньків І.В. (2)
1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — поліморфне захворювання з надзвичайно варіабельною клінічною картиною та різними фенотипами, що відзначається у 5–10 % жінок репродуктивного віку. Протягом життя у жінок із СПКЯ в 10 разів підвищується ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, в 7 разів — артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, більш ніж удвічі — онкологічних захворювань яєчників, ендометрію, молочної залози. Мета дослідження — проведення аналізу динаміки показників інсулінорезистентності, дисліпідемії, порушеної толерантності до глюкози після лікування метформіном у пацієнток із СПКЯ з використанням показників індексів Caro та НОМА-IR. Матеріали та методи. Проаналізовані 26 історій хвороби пацієнток із СПКЯ, яким за період з 2012 по 2018 р. проводили терапію метформіном протягом шести місяців з моменту постановки діагнозу. Всім пацієнткам в 2018 р. було проведене дослідження ліпідного спектра крові, стандартний глюкозотолерантний тест і дослідження вмісту імунореактивного інсуліну в плазмі венозної крові. Оцінку стану вуглеводного обміну проводили за допомогою розрахункових показників індексів Caro та НОМА-IR. Результати. Результатом застосування метформіну у 26 жінок із СПКЯ й інсулінорезистентністю стало вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну натще (з 21,4 ± 2,3 до 6,9 ± 0,8 мкОД/мл; р = 0,005) через 6 місяців, в той час як значущих змін рівня глікемії натще не спостерігалося. Відповідно, показник НОМА-IR знизився з 4,38 ± 1,26 до 1,17 ± 0,18 (р = 0,01), а індекс Caro підвищився з 0,24 ± 0,05 до 0,58 ± 0,14 (р = 0,02). Оцінка показників ліпідного обміну через 6 місяців після початку лікування метформіном підтвердила вірогідне зниження рівня холестерину з 5,4 ± 0,3 до 3,6 ± 0,5 ммоль/л (р = 0,01) і рівня тригліцеридів з 1,7 ± 0,2 до 0,8 ± 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обстеження, проведене у 2018 р. в цих же пацієнток, засвідчило збільшення маси тіла не тільки порівняно з показниками через 6 місяців після лікування метформіном, але і з початковими. Спостерігалося вірогідне підвищення рівня холестерину при обстеженні в 2018 р. до 6,7 ± 0,4 ммоль/л (р = 0,01 порівняно з показником після лікування метформіном). Висновки. Жінки із СПКЯ та інсулінорезистентністю, дисліпідемією мають найбільший ризик розвитку ЦД і серцево-судинної патології. Застосування метформіну розглядається як потенційно ефективний метод для подолання інсулінорезистентності, поліпшення гормональних, біохімічних параметрів і можливого зниження кардіоваскулярного ризику при СПКЯ.

Актуальность. Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) — полиморфное заболевание с чрезвычайно вариабельной клинической картиной и различными фенотипами, которое встречается у 5–10 % женщин репродуктивного возраста. В течение жизни у женщин с СПКЯ в 10 раз повышается риск развития сахарного диабета (СД) 2-го типа, в 7 раз — артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца, в том числе инфаркта миокарда, более чем вдвое — онкологических заболеваний яичников, эндометрия, молочной железы. Цель исследования — проведение анализа динамики показателей инсулинорезистентности, дислипидемии, нарушенной толерантности к глюкозе (НТГ) после лечения метформином у пациенток с СПКЯ с использованием показателей индексов Caro и НОМА-IR. Материалы и методы. Проанализированы 26 историй болезни пациенток с СПКЯ, которым в период с 2012 по 2018 г. проводилось лечение метформином в течение шести месяцев с момента постановки диагноза. У всех пациенток в 2018 г. были проведены исследование липидного спектра крови, стандартный глюкозотолерантный тест и исследование содержания иммунореактивного инсулина в плазме венозной крови. Оценку состояния углеводного обмена проводили с помощью расчетных показателей индексов Caro и НОМА-IR. Результаты. Результатом применения метформина у 26 женщин с СПКЯ и инсулинорезистентностью стало достоверное снижение уровня иммунореактивного инсулина натощак (с 21,4 ± 2,3 до 6,9 ± 0,8 мкЕД/мл, р = 0,005) через 6 месяцев, в то время как значимых изменений уровня гликемии натощак не наблюдалось. Соответственно, показатель НОМА-IR снизился с 4,38 ± 1,26 до 1,17 ± 0,18 (р = 0,01), а индекс Caro повысился с 0,24 ± 0,05 до 0,58 ± 0,14 (р = 0,02). Оценка показателей липидного обмена через 6 месяцев после начала лечения метформином подтвердила достоверное снижение уровня холестерина с 5,4 ± 0,3 до 3,6 ± 0,5 ммоль/л (р = 0,01) и уровня триглицеридов с 1,7 ± 0,2 до 0,8 ± 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обследование, проведенное в 2018 г. у этих же пациенток, показало увеличение массы тела не только по сравнению с показателями через 6 месяцев после лечения метформином, но и с начальными. Наблюдалось достоверное повышение уровня холестерина при обследовании в 2018 г. до 6,7 ± 0,4 ммоль/л (р = 0,01 по сравнению с показателем после лечения метформином). Выводы. Женщины с СПКЯ и инсулинорезистентностью, дислипидемией обладают наибольшим риском развития СД и сердечно-сосудистой патологии. Применение метформина рассматривается как потенциально эффективный метод для преодоления инсулинорезистентности, улучшения гормональных, биохимических параметров и возможного снижения кардиоваскулярного риска при СПКЯ.

Background. Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a polymorphic disease with an extremely variable clinical picture and different phenotypes, which is observed in 5–10 % of women of reproductive age. During the life of women with PCOS, the risk of developing type 2 diabetes mellitus is increased by 10 times, arterial hypertension and coronary heart disease — by 7 times, including myocardial infarction, and there was more than double risk of ovarian, endometrial and breast cancer. The purpose of the study was to analyze the dynamics of parameters of insulin resistance (IR), dyslipidemia, impaired glucose tolerance after metformin treatment in PCOS patients using Caro index and HOMA-IR. Materials and methods. Twenty-six case histories of patients with PCOS who were treated with metformin for the period from 2012 to 2018 for six months from the date of diagnosis were analyzed. In 2018, all patients underwent blood lipids study, a standard glucose tolerance test, and immunoreactive insulin content study in venous blood plasma. Carbohydrate metabolism was evaluated using the Caro index and HOMA-IR. Results. Metformin use in 26 women with PCOS and insulin resistance resul­ted in a significant fasting immunoreactive insulin decrease (from 21.4 ± 2.3 μIU/ml to 6.9 ± 0.8 μIU/ml; p = 0.005) in 6 months, while significant changes in the level of fasting glycemia were not observed. Accordingly, HOMA-IR decreased from 4.38 ± 1.26 to 1.17 ± 0.18 (p = 0.01), and the Caro index increased from 0.24 ± 0.05 to 0.58 ± 0.14 (p = 0.02). Assessment of lipid metabolism 6 months after initiation of metformin treatment confirmed a significant decrease in cholesterol level — from 5.4 ± 0.3 mmol/l to 3.6 ± 0.5 mmol/l (p = 0.01), and triglyceride content — from 1.7 ± 0.2 mmol/l to 0.8 ± 0.2 mmol/l (p = 0.03). A survey conducted in 2018 in the same patients showed an increase in body weight not only compared with indicators 6 months after metformin treatment, but also with baseline. There was a significant increase in cholesterol to 6.7 ± 0.4 mmol/l (p = 0.01 compared with indicator after the metformin treatment) during the 2018 survey. Conclusions. Women with PCOS and insulin resistance, central obesity, dyslipidemia are at highest risk of developing diabetes and cardiovascular pathology. Metformin is considered a potentially effective method to overcome insulin resistance, improve hormonal, biochemical parameters and possibly reduce cardiovascular risk in PCOS.


Keywords

синдром полікістозних яєчників; метформін; інсулінорезистентність; чинники ризику

синдром поликистозных яичников; метформин; инсулинорезистентность; факторы риска

polycystic ovary syndrome; metformin; insulin resistance; risk factors


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Mayer SB, Evans WS, Nestler JE. Polycystic ovary syndrome and insulin: our understanding in the past, present and future. Womens Health (Lond). 2015;11(2):137-49. doi: 10.2217/whe.14.73.
  2. Glintborg D. Endocrine and metabolic characteristics in polycystic ovary syndrome. Dan Med J. 2016 Apr;63(4). pii: B5232.
  3. Goodman NF, Cobin RH, Futterweit W, Glueck JS, Legro RS, Carmina E; American Association of Clinical Endocrinologists (AACE); American College of Endocrinology (ACE); Androgen Excess and PCOS Society. American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State clinical review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome - Part 2. Endocr Pract. 2015;21(12):1415-26. doi: 10.4158/EP15748.DSCPT2.
  4. Mortada R, Williams T. Metabolic Syndrome: Polycystic Ovary Syndrome. FP Essent. 2015;435:30-42.
  5. Notsu Y, Nabika T, Shibata H, Nagai A, Shiwaku K, Masuda J. HOMA-IR and related clinical parameters. Rinsho Byori. 2007;55(8):737-42.
  6. Akram T, Hasan S, Imran M, Karim A, Arslan M. Association of polycystic ovary syndrome with cardiovascular risk factors. Gynecol Endocrinol. 2010;26(1):47-53. doi: 10.3109/09513590903159565.
  7. Iftikhar S, Collazo-Clavell ML, Roger VL, et al.  Risk of cardiovascular events in patients with polycystic ovary syndrome. Neth J Med. 2012;70(2):74-80.
  8. Mathur R, Alexander CJ, Yano J, Trivax B, Azziz R. Use of metformin in polycystic ovary syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2008;199(6):596-609. doi: 10.1016/j.ajog.2008.09.010.
  9. Abdalmageed OS, Farghaly TA, Abdelaleem AA, Abdelmagied AE, Ali MK, Abbas AM. Impact of Metformin on IVF Outcomes in Overweight and Obese Women With Polycystic Ovary Syndrome: A Randomized Double-Blind Controlled Trial. Reprod Sci. 2019 Oct;26(10):1336-1342. doi: 10.1177/1933719118765985.
  10. Palomba S, Falbo A, Carrillo L, et al. Metformin reduces risk of ovarian hyperstimulation syndrome in patients with polycystic ovary syndrome during gonadotropin-stimulated in vitro fertilization cycles: a randomized, controlled trial.  Fertil Steril. 2011 Dec;96(6):1384-1390.e4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2011.09.020.
  11. Palomba S, Falbo A, La Sala GB. Effects of metformin in women with polycystic ovary syndrome treated with gonadotrophins for in vitro fertilisation and intracytoplasmic sperm injection cycles: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials.  BJOG. 2013 Feb;120(3):267-76. doi: 10.1111/1471-0528.12070.
  12. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine; Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Role of metformin for ovulation induction in infertile patients with polycystic ovary syndrome (PCOS): a guideline.  Fertil Steril. 2017 Sep;108(3):426-441. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.06.026.

Similar articles

Polycystic ovary syndrome in every day practice
Authors: Урбанович А.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №1, 2018
Date: 2018.05.04
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Features of carbohydrate metabolism in women of early reproductive age with polycystic ovary syndrome
Authors: Семенюк Л.М., Юзвенко Т.Ю., Ларіна О.В.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №3, 2018
Date: 2018.07.17
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
The state of carbohydrate metabolism in patients with polycystic ovary syndrome
Authors: Архипкіна Т.Л., Любимова Л.П., Місюра К.В., Караченцев Ю.І.
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №6, 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Результати аналізу факторів серцево-судинного ризику у жінок із метаболічним синдромом на тлі полікістозу яєчників
Authors: Корнацька А.Г. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»; Мітченко О.І., Романов В.Ю., Сопко О.В. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ
"Medical and social problems of family" 2 (том 18) 2013
Date: 2013.07.24
Categories: Obstetrics and gynecology, Cardiology, Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue