Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

The role of monitoring of hemodynamics and assessment of oxygen transport function in patients in the acute period of severe polytrauma

Authors: Матолінець Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета роботи: встановити взаємозв’язок клінічних і лабораторних показників шоку й оцінити роль моніторингу гемодинамічної та киснево-транспортної функції у пацієнтів із тяжкою політравмою в гострому періоді. Матеріали та методи. Обстежені 70 пацієнтів із тяжкою політравмою, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» за період з 2014 по 2019 р. Оцінку киснево-транспортної функції проводили розрахунковими методами за рівняннями Фіка, визначаючи індекс доставки кисню, індекс споживання кисню та коефіцієнт екстракції O2. За допомогою методики неінвазивного розрахункового безперервного вимірювання серцевого викиду (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки. Результати. При госпіталізації у хворих відмічалось зниження середнього артеріального тиску і зростання частоти серцевих скорочень в середньому до 53,2 ± 2,0 мм рт.ст. і 113,9 ± 3,2 уд/хв відповідно, зменшення рівня гемоглобіну в крові — 86,8 ± 5,6 г/л (р < 0,001), зменшення індексу доставки кисню до 381,0 ± 7,8 мл/хв/м2, індексу споживання кисню до 118,7 ± 1,1 мл/хв/м2, компенсаторне зростання коефіцієнту екстракції кисню вище 0,3, суттєве зниження порівняно з нормою серцевого викиду — 3,46 ± 0,10 л/хв та серцевого індексу — 2,18 ± 0,08 л/хв/м2. Нормалізація центральної та периферичної гемодинаміки, показників киснево-транспортної функції на фоні інтенсивної терапії відбувалася протягом перших 12 годин з моменту травмування. Висновки. При тяжкій політравмі в перші години відмічаються церебральні (8,0 ± 1,0 бала за шкалою коми Глазго), циркуляторні та респіраторні шокові порушення, що зумовлює потребу в якісному моніторингу клінічних параметрів та відповідній інфузійній інтенсивній терапії. Тяжкість перебігу політравми вірогідно асоціюється протягом 1-ї та 2-ї доби з рівнем систолічного артеріального тиску нижче 115–120 мм рт.ст. (площа під кривою (AUC) = 0,766, AUC = 0,862, AUC = 0,711; р < 0,001) і кількістю балів за шкалою коми Глазго при госпіталізації ≤ 12 балів (AUC = 0,758; р < 0,001) з високим показником чутливості — 82,4 % (р < 0,001). Проведення індивідуалізованої цілеспрямованої моніторинг-керованої інфузійної терапії із застосуванням методики неінвазивного esCCO дозволяє забезпечити нормалізацію гемодинаміки, перфузії та кисневого статусу у пацієнтів з тяжкою політравмою протягом перших 12 годин інтенсивної терапії.

Цель работы: установить взаимосвязь клинических и лабораторных показателей шока и оценить роль мониторинга гемодинамической и кислородно-транспортной функции у пациентов с тяжелой политравмой в остром периоде. Материалы и методы. Обследованы 70 пациентов с тяжелой политравмой, которые находились на стационарном лечении в отделении анестезиологии и интенсивной терапии Коммунального некоммерческого предприятия «Клиническая больница скорой медицинской помощи г. Львова» за период с 2014 по 2019 г. Оценку кислородно-транспортной функции проводили расчетными методами по уравнениям Фика, определяя индекс доставки кислорода, индекс потребления кислорода и коэффициент экстракции O2. С помощью методики неинвазивного расчетного непрерывного измерения сердечного выброса (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) проводили мониторинг показателей центральной гемодинамики. Результаты. При госпитализации у больных отмечалось снижение среднего артериального давления и рост частоты сердечных сокращений в среднем до 53,2 ± 2,0 мм рт.ст. и 113,9 ± 3,2 уд/мин соответственно, снижение уровня гемоглобина в крови — 86,8 ± 5,6 г/л (р < 0,001), уменьшение индекса доставки кислорода до 381,0 ± 7,8 мл/мин/м2, индекса потребления кислорода до 118,7 ± 1,1 мл/мин/м2, компенсаторный рост коэффициента экстракции кислорода выше 0,3, существенное снижение по сравнению с нормой сердечного выброса — 3,46 ± 0,10 л/мин и сердечного индекса — 2,18 ± 0,08 л/мин/м2. Нормализация центральной и периферической гемодинамики, показателей кислородно-транспортной функции на фоне интенсивной терапии происходила в течение первых 12 часов с момента травмы. Выводы. При тяжелой политравме в первые часы отмечаются церебральные (8,0 ± 1,0 балла по шкале комы Глазго), циркуляторные и респираторные шоковые нарушения, что обусловливает потребность в качественном мониторинге клинических параметров и соответствующей инфузионной интенсивной терапии. Тяжесть течения политравмы достоверно ассоциируется в течение 1-х и 2-х суток с уровнем систолического артериального давления ниже 115–120 мм рт.ст. (площадь под кривой (AUC) = 0,766, AUC = 0,862, AUC = 0,711; р < 0,001) и количеством баллов по шкале комы Глазго при поступлении ≤ 12 баллов (AUC = 0,758; р < 0,001) с высоким показателем чувствительности — 82,4 % (р < 0,001). Проведение индивидуализированной целенаправленной мониторинг-управляемой инфузионной терапии с применением методики неинвазивного esCCO позволяет обеспечить нормализацию гемодинамики, перфузии и кислородного статуса у пациентов с тяжелой политравмой в течение первых 12 часов интенсивной терапии.

Background. The purpose was to establish the relationship between clinical and laboratory indicators of shock and to evaluate the role of monitoring of hemodynamic and oxygen transport function in patients within the acute period of severe polytrauma. Materials and methods. The study includes 70 patients with severe polytrauma who were treated in the Intensive Care Unit of the Lviv Emergency Hospital from 2014 to 2019. The oxygen transport function was assessed using Fick’s calculation methods, determining the oxygen delivery index, the oxygen consumption index, and O2 extraction ratio. The monitoring of central hemodynamics was performed using the non-invasive estimated continuous cardiac output. Results. Upon admission, the patients had a decrease in mean arterial pressure to 53.2 ± 2.0 mmHg and heart rate increased to an average of 113.9 ± 3.2 bpm. Blood hemoglobin levels were reduced to 86.8 ± 5.6 g/l (p < 0.001). The oxygen delivery index was decreased to 381.0 ± 7.8 ml/min/m2 and the oxygen consumption index — up to 118.7 ± 1.1 ml/min/m2. A compensatory increase of O2 extraction ratio above 0.3 was observed together with a significant decrease in the cardiac output — 3.46 ± 0.10 l/min and cardiac index — 2.18 ± 0.08 l/min/m2. Normalization of central and peripheral hemodynamics and indexes of oxygen transport function was achieved as a result of intensive care during the first 12 hours from the moment of injury. Conclusions. In the first hours of severe polytrauma, cerebral disorders (8.0 ± 1.0 points on the Glasgow Coma Scale), respiratory and circulatory shock disorders occur, which require high-quality monitoring of clinical parameters and infusion intensive care. A severe clinical course of polytrauma is likely associated with a systolic blood pressure below 115–120 mmHg (area under curve (AUC) = 0.766, AUC = 0.862, AUC = 0.711; p < 0.001) for days 1 and 2 and Glasgow Coma Scale ≤ 12 points upon admission (AUC = 0.758; p < 0.001), with a high sensitivity of 82.4 %, p < 0.001. The conduction of individualized goal-directed monitor-guided fluid therapy using non-invasive estimated continuous cardiac output was accompanied by a normalization of hemodynamics, perfusion, and oxygen status in patients with severe polytrauma within the first 12 hours of intensive care.


Keywords

політравма; шок; кисневий статус; esCCO; інфузійна терапія

политравма; шок; кислородный статус; esCCO; инфузионная терапия

multiple trauma; shock; oxygen status; estimated continuous cardiac output; infusion therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Injuries and violence: the facts 2014. World Health Organization, 2014. http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/149798/ 1/9789241508018_eng.pdf.

2. Устінов О.В. Травматизм — головна причина смерті серед молоді та людей віком до 40 років? [Електронний ресурс] 2017. https://www.umj.com.ua/article/114805/travmatizm-golovna-prichina-smerti-sered-molodi-ta-lyudej-vikom-do-40-rokiv.

3. David V. Feliciano, Kenneth L. Mattox, Ernest E. Moore. Trauma. The McGraw-Hill Companies Inc., 2009.

4. Кобеляцкий Ю.Ю., Йовенко И.А., Царев А.В. Интенсивная терапия политравмы с позиций современных международных рекомендаций. Медицина неотложных состояний. 2013. № 7(54). С. 9-15.

5. Vincent J.L., De Backer D. Circulatory shock. N. Eng. J. Med. 2013. V. 369. P. 1726-1734.

6. Cecconi M., De Backer D., Antonelli M., Beale R. et al. Consensus on circulatory shock and hemodynamic monitoring. Task force of the European Society of Intensive Care Medicine. Intensive Care Med. 2014. № 40(12). Р. 1795-815. doi: 10.1007/s00134-014-3525.

7. Iovenko І.А., Kobelyatsky Yu.Yu., Tsarev A.V., Kuzmova E.A., Mashin A.M. Hemodynamic Monitoring in practice Intensive Care Unit. Медицина неотложных состояний. 2016. № 5(76). С. 24-29. DOIhttps://doi.org/10.22141/2224-0586.5.76.2016.76433.

8. Левченко Т.В., Кравцов С.А., Корнев А.Н., Шаталин А.В., Дзубан Г.Г. Анализ госпитальной летальности и качества клинической диагностики у пострадавших с политравмой. Политравма. 2014. № 3. С. 24-32.

9. Пурас Ю.В., Талыпов А.Э., Крылов В.В. Исходы лечения у пострадавших с сочетанной черепно-мозговой травмой на госпитальном этапе оказания медицинской помощи. Журнал им. Н.В. Склифосовского. Неотложная медицинская помощь. 2013. № 1. С. 38-45.

10. Кудрявцев Б.П., Саввин Ю.Н., Шабанов В.Э., Шишкин Е.В. Клинические рекомендации по оказанию медицинской помощи пострадавшим с травматическим шоком в чрезвычайных ситуациях. М.: Общероссийская общественная организация специалистов в сфере медицины катастроф, 2015. С. 29.

11. Shere-Wolfe R.F., Galvagno S.M., Grissom T.E. Critical care considerations in the management of the trauma patient following initial resuscitation. Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine. 2012. № 20. Р. 68. doi: 10.1186/1757-7241-20-68.

12. David Chambers, Christopher Huang, Gareth Matthews. Basic Physiology for Anaesthesists. Cambridge University Press, 2015. Р. 321.

13. Бойко В.В., Замятін П.М., Павлов О.О. Кисневий режим на початкових стадіях розвитку травматичної хвороби. Харківська хірургічна школа. 2010. № 6(44). С. 84-87.

14. Тимербаев В.Х., Драгунов А.В., Конохов П.В. Кислородный статус пострадавших с повреждениями органов брюшной полости во время операции. Общая реаниматология. 2017. № 3(13). С. 35-47. DOI: 10.15360/1813-9779-2017-3-35-47.

15. Fröhlich M., Lefering R., Probst C., Paffrath T., Schneider M.M., Maegele M., Sakka S.G., Bouillon B., Wafaisade A.; Committee on Emergency Medicine, Intensive Care and Trauma Management of the German Trauma Society Sektion NIS. Epidemiology and risk factors of multiple-organ failure after multiple trauma: an analysis of 31,154 patients from the TraumaRegister DGU. J. Trauma Acute Care Surg. 2014. № 76(4). Р. 921-928. https://doi.org/10.1097/ta.0000000000000199.

16. Бережной С.Г., Лукач В.Н., Цыганков П.В., Малая Н.С., Фурманова Т.Ю. Оценка показателей кислородного статуса у пациентов в критических состояниях с системной воспалительной реакцией. Анестезиология и реаниматология. 2013. № 3. С. 35-40.

17. Матолінець Н.В., Підгірний Я.М., Нетлюх А.М. Неінвазивний моніторинг гемодинаміки в гострий період політравми як засіб контролю та корекції респіраторних і циркуляторних порушень. Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. 2019. № 2(28). С. 14-23. DOI: 10.26683/2304-9359-2019-2(28).

18. Селиверстов П.А., Шапкин Ю.Г. Оценка тяжести и прогнозирование исхода политравмы: современное состояние проблемы. Современные технологии в медицине. 2017. № 2(9). С. 23-30.

19. Йовенко И.А., Кобеляцкий Ю.Ю., Царев А.В., Кузьмова Е.А., Дубовская Л.Л., Мынка В.Ю., Селезнева У.В. Качественная клиническая практика стартовой интенсивной терапии при боевой и цивильной политравме. Медицина неотложных состояний. 2017. № 2(81). С. 39-50.

20. Стуканов М.М., Юдакова Т.Н., Максимишин С.В., Гирш А.О., Степанов С.С. Показатели, ассоциированные с летальными исходами у больных с травматическим шоком. Политравма. 2015. № 2. С. 37-43.

Similar articles

Non-invasive cardiac output monitoring in patients with polytrauma
Authors: Матолінець Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №1(96), 2019
Date: 2019.03.20
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Early enteral nutrition with advanced protein-calorie support  in the intensive care of patients with multiple trauma as a mean  for preventing multiple organ failure
Authors: Матолінець Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №7(102), 2019
Date: 2019.11.13
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Ковальчук А.О., Журко М.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" Том 16, №3, 2020
Date: 2020.06.08
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Pathogenetic role of gaseous transmitters and urea cycle metabolites in endothelial dysfunction onset during acute period of polytrauma
Authors: Матолінець Н.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue