Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Gender-sensitive assessment of quality of life in children with urinary catheter

Authors: Садова-Чуба З.Т.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна КНП ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета: гендерночутливий аналіз якості життя у дітей із катетеризованим сечовим міхуром. Матеріали та методи. Відібрано 60 пацієнтів, які лікувались у відділенні інтенсивної терапії КНП ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», віком 8–12 років. Пацієнтів було розподілено на групи: 1-ша — хлопчики з сечовим катетером (n = 20); 2-га — хлопчики без сечового катетера (n = 10); 3-тя — дівчатка з катетеризованим сечовим міхуром (n = 20); 4-та — дівчатка без сечового катетера (n = 10). Для оцінки якості життя використано перекладений та адаптований опитувальник для визначення якості життя у дітей віком 8–12 років Pediatric Quality of Life Inventory (2014). Резюме. Найнижчий сумарний бал за якістю життя мала група 1 — 24,1 ± 3,7 (р ≤ 0,05). У трьох інших групах сумарний бал з якості життя, за результатами опитувальника, був вищим: група 2 — 30,1 ± 8,3; група 3 — 28,3 ± 8,0; група 4 — 29,9 ± 8,1 (р ≥ 0,05). Згідно з аналізом складових психологічного стану дітей із катетеризованим сечовим міхуром, помітно нижча якість життя за емоційним функціонуванням та шкільною діяльністю була у групі 1 (13,3 ± 3,8 та 14,0 ± 3,9 відповідно; р ≤ 0,05) порівняно з іншими трьома групами. Висновки. Наявність сечового катетера більшою мірою знижує якість життя у хлопчиків, аніж у дівчаток, внаслідок погіршення психологічного стану.

Цель: гендерночувствительный анализ качества жизни у детей с катетеризованным мочевым пузырем. Материалы и методы. Отобрано 60 пациентов, которые лечились в отделении интенсивной терапии КНП ЛОДКБ «ОХМАТДЕТ», в возрасте 8–12 лет. Пациенты были распределены на группы: 1-я — мальчики с мочевым катетером (n = 20); 2-я — мальчики без мочевого катетера (n = 10); 3-я — девочки с катетеризованным мочевым пузырем (n = 20); 4-я — девочки без мочевого катетера (n = 10). Для оценки качества жизни использован переведенный и адаптированный опросник для определения качества жизни у детей 8–12 лет Pediatric Quality of Life Inventory (2014). Резюме. Самый низкий суммарный балл по качеству жизни имела группа 1 — 24,1 ± 3,7 (р ≤ 0,05). В трех других группах суммарный балл качества жизни, по результатам опросника, был выше: группа 2 — 30,1 ± 8,3; группа 3 — 28,3 ± 8,0; группа 4 — 29,9 ± 8,1 (р ≥ 0,05). Согласно анализу составляющих психологического состояния детей с катетеризованным мочевым пузырем, заметно ниже качество жизни по эмоциональному функционированию и школьной деятельности была в группе 1 (13,3 ± 3,8 и 14,0 ± 3,9 соответственно; р ≤ 0,05) по сравнению с другими тремя группами. Выводы. Наличие мочевого катетера в большей степени снижает качество жизни у мальчиков, чем у девочек, вследствие ухудшения психологического состояния.

Background: to carry out gender-sensitive analysis of quality of life in children with urinary catheter. Materials and methods. Sixty patients aged 8–12 years were selected, they were treated in the intensive care unit of Municipal Non-Profit Enterprise “Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT”. The patients were divided into groups: group 1 — boys with urinary catheter (n = 20); group 2 — boys without urinary catheter (n = 10); group 3 — girls with urinary catheter (n = 20); group 4 — girls without urinary catheter (n = 10). Pediatric Quality of Life Inventory (2014), a translated and adapted questionnaire, was used to assess quality of life in children aged 8–12 years. Results. The lowest total quality of life score was in group 1 — 24.1 ± 3.7 (p ≤ 0.05). In the other three groups, the total quality of life score according to the questionnaire was higher: in group 2 — 30.1 ± 8.3; in group 3 — 28.3 ± 8.0; in group 4 — 29.9 ± 8.1 (p ≥ 0.05). The analysis of the components of the psychological state of children with urinary catheter has shown that quality of life in terms of emotional functioning and school activity was significantly lower in group 1 (13.3 ± 3.8 and 14.0 ± 3.9, respectively; p ≤ 0.05) compared to the other three groups. Conclusions. The presence of urinary catheter decreases the quality of life in boys more significantly than in girls due to the deterioration of their psychological status.


Keywords

діти; якість життя; сечовий катетер

дети; качество жизни; мочевой катетер

children; quality of life; urinary catheter


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Винярская И.В. Качество жизни детей как критерий оценки состояния здоровья и эффективности медицинских технологий (комплексное медико-социальное исследование): автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук: спец. 14.00.33 «Общественное здоровье и здравохранение». М., 2009. 45 с.

2. Wysocki T., Gavin L. Paternal involvement in the management of pediatric chronic diseases: associations with adherence, quality of life, and health status. JPediatrPsychol. 2006. Vol. 31. № 5. P. 501-511.

3. Баранов А.А. Изучение качества жизни детей — важнейшая задача современной педиатрии. Российский педиатрический журнал. 2005. № 5. С. 30-34.

4. Белоусов Д.Ю. Качество жизни, связанное со здоровьем детей: обзор литературы. Качественная клиническая практика. 2008. № 2. С. 28-38.

5. Upton P. Parent-child agreement across child health-related quality of life instruments: a review of the literature. Qual. Life Res. 2008. Vol. 17. № 6. P. 895-913.

6. Varni J.W. The pediatric quality of life inventory: measuring pediatric health-related quality of life from the perspective of children and their parents. Pediatr. Clin. North Am. 2009. Vol. 56. № 4. P. 843-863.

7. Davis E. The relationship between proxy reported health-related quality of life and parental distress: gender differences. Child. Care Health Dev. 2008. Vol. 3. № 6. P. 830-837.


Back to issue