Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Clinical and neurological features of the vascular pathology of the brain in military personnel evacuated from the zone of Joint Forces Operation

Authors: Сайко О.В.
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Інсульт є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, а 6 млн пацієнтів помирають унаслідок даного захворювання. Протягом останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів у людей віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Останнім часом особливого значення набула концепція стресу в умовах ведення бойових дій, що має багатозначне тлумачення, а введення визначення «травматичний», з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-чинників, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Проте основними чинниками ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які перебувають на передових позиціях у зоні збройного конфлікту, залишаються артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені й набуті вади серця, вроджена й набута патологія церебральних інтра- й екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет і ожиріння. Особливу роль ці чинники відіграють на фоні постійної психоемоційної травми і хронічного бойового стресу, куріння тютюну й періодичного вживання міцних алкогольних напоїв, що служать тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що має місце в значної кількості хворих військовослужбовців, може підсилювати прояви набутої соматичної патології і прискорювати виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку.

Инсульт является одной из важнейших медико-социальных проблем. Ежегодно происходит более 17 млн инсультов, около 6 млн людей умирают вследствие данного заболевания. В течение последних 25 лет распространенность инсульта повысилась на 113 %, заболеваемость — на 70 %, смертность от инсульта — на 36 %, инвалидизация — на 73 %, количество инсультов у людей в возрасте 20–64 лет — на 25 %, геморрагических инсультов — на 16 %. Результаты популяционного исследования INTERSTROKE показали, что наиболее значимыми факторами риска ишемического инсульта после артериальной гипертензии (35 %) являются отсутствие регулярной физической нагрузки (28 %), ожирение (26 %), соотношение аполипопротеина В и А1 (25 %), курение (19 %), кардиальные причины (7 %), сахарный диабет, депрессия, психосоциальный стресс (5 %). В последнее время особое значение приобрела концепция стресса в условиях боевых действий, который имеет многозначное толкование, а введение определения «травматический», с одной стороны, подчеркивает интенсивность стресс-факторов, а с другой — потенциальную возможность травмирования психики под их влиянием. Однако основными факторами риска развития мозгового инсульта у военнослужащих, находящихся на передовых позициях в зоне военного конфликта, остаются артериальная гипертензия, атеросклеротическое поражение сосудов, нарушения липидного обмена, врожденные и приобретенные пороки сердца, врожденная и приобретенная патология церебральных интра- и экстракраниальных сосудов, перенесенные мозговые инсульты, сахарный диабет и ожирение. Особую роль эти факторы играют на фоне постоянной психоэмоциональной травмы и хронического боевого стресса, курения и периодического употребления крепких алкогольных напитков, которые также являются триггерами серьезных кардиоваскулярных событий. Депрессивно-тревожная симптоматика, которая имеет место у значительного количества больных военнослужащих, может усиливать проявления приобретенной соматической патологии и ускорить возникновение внезапных острых мозговых катастроф, прогрессирование хронической ишемии мозга.

Stroke is one of the most important medical and social problems. More than 17 million strokes occur annually, about 6 million people die due to this disease. Over the past 25 years, the prevalence of cerebral stroke increased by 113 %, the incidence — by 70 %, mortality from stroke — by 36 %, disability — by 73 %, number of strokes in people aged 20–64 years — by 25 %, cerebral hemorrhages — by 16 %. The INTERSTROKE population study showed that most significant risk factors for ischemic stroke after arterial hypertension (35 %) are lack of regular physical activity, obesity (26 %), apolipoprotein B and I1 ratio (25 %), tobacco smoking (19 %), unhealthy diet (19 %), cardiologic factors (7 %), diabetes mellitus, depression, psychosocial stress (5 %). Recently, the concept of stress in the conditions of hostilities, which has a multi-valued interpretation, is of particular importance, and the introduction of the definition of “traumatic”, on the one hand, emphasizes the intensity of stress factors, and on the other, the potential risk of psychological trauma under their influence. However, the main risk factors for developing cerebral stroke in military personnel, who are on the front line in the military conflict zone, remain arterial hypertension, atherosclerotic lesions of blood vessels, lipid metabolism disorders, congenital and acquired heart defects, congenital and acquired pathology of intra- and extracranial vessels, cerebral strokes, diabetes mellitus and obesity. These factors play a special role against the background of constant psycho-emotional trauma and chronic combat stress, smoking and the periodic use of strong alcoholic beverages, which are also triggers of serious cardiovascular events. Depression and anxiety symptoms that occur in a significant number of sick military personnel can enhance the manifestations of acquired somatic pathologies and accelerate the occurrence of sudden acute cerebral catastrophes, the progression of chronic brain ischemia.


Keywords

мозковий інсульт; хронічна ішемія мозку; лабораторно-інструментальні дослідження; клініко-неврологічна характеристика; чинники ризику; військовий конфлікт

вооруженный конфликт; церебральный инсульт; хроническая ишемия мозга; лабораторно-инструментальные исследования; клинико-неврологическая характеристика; факторы риска

cerebral stroke; chronic cerebral ischemia; laboratory and instrumental studies; clinical and neurological characteristics; risk factors; armed conflict


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Психиатрия войн и катастроф: учебн. пос. под редакцией В.К. Шамрея. СПб.: СпецЛит, 2015. 22 с.

2. Аляпкин С.Ф. Психические расстройства и организация психиатрической помощи военнослужащим в афганской войне: автореф. … дис. канд. мед. наук: СПб., 2005. С. 3-10.

3. Яковлев Г.М., Новиков В.С., Хавинсон В.Х. Резистентность. Стресс. Регуляция: монография. Ленинград: Наука, 1990. С. 89-90.

4. Сайко О.В., Лучкевич М.П. Основні принципи організації медичної реабілітації військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях (надзвичайних ситуаціях, збройних конфліктах), на базі лікувальних закладів Міністерства оборони України. Практична медицина. 2012. 4 (том XVІІІ). С. 82-90.

5. Шамрей В.К. Клинико-диагностические аспекты боевых посттравматических стрессовых расстройств. Военно-медицинский журнал. 2011. Т. 332. № 8. С. 28-35.

6. Rha J.H., Saver J.L. The impact of recanalization on ischemic stroke outcome: a meta-analysis. Stroke. 2007. Vol. 38(3). Р. 967-973.

7. Amarenco Р. et al. Classification of stroke subtypes. CerebrovascDis. 2009. Vol. 27(5). Р. 493-501.

8. Міщенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. № 1(90). С. 22-24.

9. Сапон Н.А., Никифорова А.Н. Влияние факторов доступности медицинской помощи на уровень смертности от инсульта. Український нейрохірургічний журнал. 2016. № 2. С. 78-81.

10. Lee J.G. et al. Low glomerular filtration rate increases hemorrhagic transformation in acute ischemic stroke. Cerebrovasc. Dis. 2013. Vol. 35(1). Р. 53-59.

11. Mukheijee D., Patil C.G. Epidemiology and the global burden of stroke. World Neurosurg. 2011. Vol. 76 (Suppl. 6). Р. 85-90.

12. Toyoda К. Epidemiology and registry studies of stroke in Japan. Stroke. 2013. Vol. 15(1). Р. 21-26.

13. Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник / За ред.: В.М. Коваленко, В.М. Корнацького. Київ: Коломіцин В.Ю., 2015. 352 с.

14. Зінченко О.М., Міщенко Т.С. Стан неврологічної служби в Україні в 2015 році: статистично-аналітичний довідник. Харків, 2016. 23 с.

15. Coull A.J. Population based study of early risk of stroke after transient ischaemic attack or minor stroke: implications for public education and organization of services. BMJ. 2004. Vol. 328. 326 р.

16. Lloyd-Jones D. et al. Heart disease and stroke statistic: 2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2010. Vol. 121. Р. 46-215.

17. Головач І.Ю. Дисциркуляторна енцефалопатія: деякі патогенетичні, клінічні та лікувальні аспекти. Ліки України. 2011. № 4(150). С. 60-67.


Back to issue