Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Methods of artificial detoxification in acute poisonings

Authors: Марков Ю.І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Розглянуті найпоширеніші методи штучної детоксикації, які використовують у комплексі методів інтенсивної терапії при гострих отруєннях. Серед них — різноманітні методи з попереднім парентеральним введенням водно-електролітних і плазмозаміщуючих розчинів, що дозволяє досягнути гемодилюції в умовах гіповолемії, відновити об’єм циркулюючої крові для оптимізації детоксикації. В історичному аспекті слід розглядати операцію заміщення крові, оскільки через можливі проблеми інфікування реципієнта цей метод нині практично не використовують. Обмінний плазмаферез передбачає отримання плазми крові хворого і її заміщення плазмозаміщуючими розчинами. Після очищення плазми різними способами (діаліз, фільтрація, сорбція) її повертають в організм. Одним із сучасних способів детоксикації організму є детоксикаційна лімфорея, що передбачає видалення значної кількості лімфи з наступним поповненням втраченої позаклітинної рідини. Окремо виділяють ранній гемодіаліз, який проводять у ранній (токсикогенній) фазі гострого отруєння, як більш ефективний при тяжких отруєннях барбітуратами, солями важких металів, дихлоретаном, метиловим спиртом тощо. Важливим методом штучної детоксикації при будь-яких гострих екзогенних отруєннях залишається перитонеальний діаліз. Він дозволяє ефективно, без ускладнень (при дотриманні правил асептики та антисептики й контролі іонограми, насамперед рівня калію) лікувати тяжкі гострі отруєння психофармакологічними засобами, хлорованими вуглеводнями, сурогатами алкоголю, сполуками важких металів. Серед методів штучної детоксикації зберігають актуальність такі еферентні методи, як детоксикаційна гемосорбція і ентеросорбція. Остання дозволяє покращити ефективність інших методів інтенсивної терапії, зокрема екстракорпоральних.

Рассмотрены наиболее распространенные методы искусственной детоксикации, используемые в комплексе методов интенсивной терапии при острых отравлениях. Среди них — разнообразные методы с предварительным парентеральным введением водно-электролитных и плазмозамещающих растворов, что позволяет достичь гемодилюции, восстановить объем циркулирующей крови для оптимизации детоксикации. В историческом аспекте следует рассматривать операцию по замещению крови, поскольку из-за возможных проблем с инфицированием реципиента этот метод в настоящее время практически не используют. Обменный плазмаферез предполагает получение плазмы крови больного и ее замещение плазмозамещающими растворами. После очищения плазмы различными способами (диализ, фильтрация, сорбция) ее возвращают в организм. Одним из современных способов детоксикации организма является детоксикационная лимфорея, которая предполагает удаление значительного количества лимфы с последующим восполнением утраченной внеклеточной жидкости. Отдельно выделяют ранний гемодиализ, который выполняют в ранней (токсикогенной) фазе острого отравления, как наиболее эффективный при тяжелых острых отравлениях барбитуратами, соединениями тяжелых металлов, дихлорэтаном, метиловым спиртом и др. Важным методом искусственной детоксикации при любых острых отравлениях остается перитонеальный диализ. Он позволяет эффективно, без осложнений (при соблюдении правил асептики, антисептики и контроле ионограммы, прежде всего уровня калия) лечить тяжелые острые отравления психофармакологическими средствами, хлорированными углеводородами, суррогатами алкоголя, соединениями тяжелых металлов. Среди методов искусственной детоксикации сохраняют актуальность такие эфферентные методы, как детоксикационная гемосорбция и энтеросорбция. Последняя позволяет улучшить эффективность других методов интенсивной терапии, в частности экстракорпоральных.

The most widespread methods of artificial detoxification, which are used for intensive care in acute poisonings, are considered. Among them, there are various methods with the previous parenteral administration of water-electrolyte and plasma-substituting solutions, which allows achieving hemodilution in conditions of hypovolemia, restoring the volume of circulating blood to optimize detoxification. Blood replacement should be considered in the historical aspect, because this method is practically not used due to the possible risk of infection of the recipient. The exchange plasmapheresis involves receiving plasma of the patient’s blood and replacing it with plasma-substituting solutions. Subsequently, the plasma, after its purification in various ways (dialysis, filtration, sorption), is returned to the body. One of the modern methods for detoxification of the body is detoxification lymphorrhea, which involves the removal of a significant amount of lymph with subsequent replenishment of the lost extracellular fluid. Separately, hemodialysis is considered, which is carried out in the early (toxicogenic) phase of acute poisoning as more effective in severe poisonings with barbiturates, salts of heavy metals, dichloroethane, methyl alcohol, etc. Peritoneal dialysis remains an important method of artificial detoxification in any acute exogenous poisoning. It allows effectively, without complications (following the rules of asepsis and antisepsis and the control of ionograms, first of all, the level of potassium), treating severe acute poisonings by psychopharmacological drugs, chlorinated hydrocarbons, alcohol surrogates, heavy metal compounds. Among methods of artificial detoxification, the following efferent methods remain relevant, such as detoxification hemosorption and enterosorption. The latter allows improving the efficiency of other methods of intensive care, in particular, extracorporeal.


Keywords

штучна детоксикація; обмінний плазмаферез; детоксикаційна лімфорея; діаліз; гемосорбція; ентеросорбція

искусственная детоксикация; обменный плазмаферез; детоксикационная лимфорея; диализ; гемосорбция; энтеросорбция

artificial detoxification; exchange plasmapheresis; detoxification lymphorrhea; dialysis; hemosorption; enterosorption


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ouellet G., Bouchard J., Ghannoum M., Decker B.S. Available extracorporeal treatments for poisoning: overview and limitations. SeminDial. 2014. 27(4). 342-9.

2. Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка) медична допомога: підручник / За ред. І.С. Зозулі. 3-тє вид., переробл. та доповн. К.: Медицина, 2017. 960 с.

3. Методи детоксикації в інтенсивній терапії. Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник для лікарів-інтернів та слухачів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти. Т. 1. Під ред. І.П. Шлапака. К.: Ніка-Прінт, 2012. С. 515-520.

4. Підгірний Я.М. Екстракорпоральна детоксикація та її місце в лікуванні синдрому поліорганної детоксикації. Автореферат 14.01.30 — анестезіологія та інтенсивна терапія. Дніпропетровськ, 2009. 41 с.

5. Ghannoum M., Hoffman R.S., Gosselin S., Nolin T.D., Lavergne V., Roberts D.MUse of extracorporeal treatments in the management of poisoningsKidney Int. 2018. 94(4). 682-688.

6. Ghannoum M., Wiegand T.J., Liu K.D., Calello D.P., Godin M., Lavergne V., Gosselin S., Nolin T.D., Hoffman R.S.; EXTRIP workgroup. Extracorporeal treatment for theophylline poisoning: systematic review and recommendations from the EXTRIP workgroup. Clin. Toxicol. (Phila). 2015. 53(4). 215-29.

7. Ghannoum M., Yates C., Galvao T.F., Sowinski K.M., Vo T.H., Coogan A., Gosselin S., Lavergne V., Nolin T.D., Hoffman R.S.; EXTRIP workgroup. Extracorporeal treatment for carbamazepine poisoning: systematic review and recommendations from the EXTRIP workgroup. Clin. Toxicol. (Phila). 2014. 52(10). 993-1004.

8. Ghannoum M., Gosselin S. Enhanced poison elimination in critical care. Adv. Chronic Kidney Dis. 2013. 20(1). 94-101.

9. Говенко А.В., Кішко Р.М., Левченко Т.М., Хитрий Г.П. Інтенсивна терапія гострих отруєнь: Навчальний посібник / За ред. В.І. Зубкова. К.: Віпол, 2010. 188 с.

10. Chudow M., Ferguson K. A Case of Severe, Refractory Hypotension After Amlodipine Overdose. Cardiovasc. Toxicol. 2018. 18(2). 192-197.

11. Осадча О.И., Жернов О.А., Боярська Г.М. Клінічна ефективність застосування гепатотропних інфузійних препаратів у хворих з опіками. Матеріали ІІ Міжнародного конгресу з інфузійної терапії. Український журнал з гематології та трансфузіології. 2012. № 2(д). С. 282-284.

12. Згречча Е. Біоетика та центральність людської особи. Антологія біоетики. Львів, 2003. С. 29.

13. Медицинская токсикология: национальное руководство / Под ред. Е.А. Лужникова. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. 928 с.

14. Mancini E., Santoro A. Plasmapheresis in intensive care. G. Ital. Nefrol. 2012. 29 (Suppl. 54). S91-102.

15. Petitclerc T. Technological innovations in dialysis. Nephrol. Ther. 2018. 14(6S). 6S1-6S6.

16. Bouchard J., Lavergne V., Roberts D.M., Cormier M., Morissette G., Ghannoum M. Availability and cost of extracorporeal treatments for poisonings and other emergency indications: a worldwide survey. Nephrol. Dial. Transplant. 2017. 32(4). 699-706.

Similar articles

Передумови ефективного використання екстракорпоральних технологій  у лікуванні гострих отруєнь
Authors: Шейман Б.С. - ДУ «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», м. Київ; Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» МОЗ України, м. Київ; Проданчук М.Г. - ДУ «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», м. Київ; Волошина Н.О. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ; Постернак Г.І. - Луганський державний медичний університет
"Emergency medicine" 2 (57) 2014
Date: 2014.05.30
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Загальні питання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
Authors: СЕРІКОВ К.В., ГОЛДОВСЬКИЙ Б.М., КОРОГОД С.М. - ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
"Emergency medicine" 5 (44) 2012
Date: 2013.03.25
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Sections: Manuals
Отруєння талієм та його сполуками
Authors: Арустамян О.М., Ткачишин В.С. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
"Emergency medicine" 5 (68) 2015
Date: 2015.12.18
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Structure of complications, causes of mortality, clinical and morphological parallels in acute poisoning with methadone hydrochloride
Authors: Андрющенко В.В.(1), Калиш М.М.(1), Курділь Н.В.(2)
(1) — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації, м. Київ, Україна
(2) — Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(89), 2018
Date: 2018.04.13
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue