Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Influence of premedication and anaesthesia on agitation and postoperative cognitive function during lumbar spine surgery

Authors: Лизогуб М.В.(1), Георгіянц М.А.(2), Лизогуб К.І.(2)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р < 0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р < 0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р < 0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р < 0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді.

Актуальность. Операции на поясничном отделе позвоночника могут выполняться как в условиях общей (ОА), так и спинальной анестезии (СА) и с различным режимом периоперационного обезболивания. Влияние этих двух факторов на эмоциональное и когнитивное состояние пациентов остается неустановленным. Цель исследования: оценить влияние премедикации и анестезии на предоперационную тревогу и послеоперационную когнитивную функцию при операциях на позвоночнике. Материалы и методы. Исследование проведено на 254 пациентах в возрасте 18–70 лет, ASA I–II, которым выполнялись плановые оперативные вмешательства на поясничном отделе позвоночника. Пациенты получали спинальную или общую внутривенную анестезию и стандартное обезболивание (СО) или периоперационную мультимодальную аналгезию (ММА). СО включало парацетамол 1 г три раза в сутки и морфин при необходимости и премедикацию феназепамом 0,5 мг. Пациенты с ММА получали дополнительно прегабалин 75 мг per os накануне и в первые 3 суток послеоперационного периода и парекоксиб 40 мг дважды в сутки. Для оценки тревоги использовали шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale часть Anxiety) и для оценки когнитивных функций — тест связывания чисел (ТСЧ). Результаты. Премедикация феназепамом и прегабалином одинаково влияла на уровень тревожности. Достоверных различий по APAIS-A не найдено у пациентов любой группы. ТСЧ перед операцией достоверно не отличался между группами. На 3-и сутки после операции время ТСЧ у пациентов обеих групп, получавших СО и премедикацию феназепамом, было больше, чем предоперационный уровень (в группе СА-СО — 87,3 ± 27,2 с против 63,1 ± 16,3 с, р < 0,05; в группе ОА-СО — 92,1 ± 25,1 с против 61,1 ± 18,5 с, р < 0,05), а также больше аналогичных показателей пациентов соответствующих подгрупп ММА (87,3 ± 27,2 с против 57,4 ± 23,8 с, р < 0,05, в группах спинальной анестезии и 92,1 ± 25,1 с против 61,8 ± 19,8 с, р < 0,05, в группах тотальной внутривенной анестезии). Выводы. Введение в состав ММА прегабалина обеспечивает не только обезболивающий, но и противотревожный эффект, сопоставимый с таковым у бензодиазепинов. В отличие от прегабалина феназепам вызывает снижение внимания и концентрации (до 3-х суток). Режим премедикации и обезболивания, а не метод анестезии влияет на развитие когнитивных изменений в послеоперационном периоде.

Background. Lumbar spine surgery may be performed under general (GA) or spinal (SA) anaesthesia with different postoperative analgesia regimen. The influence of these two factors is not fully studied. The study aimed to determine the influence of premedication and anaesthesia on preoperative agitation and postoperative cognitive function during lumbar spine surgery. Material and methods. We examined 254 ASA I–II patients aged 18–70 years undergone lumbar spine surgery. The patients were operated under SA or GA and obtained either standard postoperative analgesia (StA) or multimodal analgesia (MMA). StA included intravenous paracetamol 1.0 g 3 times per day and morphine by requirement. Those patients were premedicated with phenazepam 0.5 mg. MMA patients obtained additionally pregabalin 75 mg orally twice a day with preoperative start and parecoxib 40 mg twice a day. Agitation was assessed with APAIS-A scale and cognitive functions — with Connect-the-Numbers Test (CNT). Results. Premedication with phenazepam and pregabalin had an equal influence on the level of preoperative agitation. We could not find any statistical difference between the groups in the level of APAIS-A scale. CNT did not differ between the groups before surgery. On postoperative day 3, in patients who received StA and phenazepam premedication, CNT was higher than the preoperative level (in group SA-StA 87.3 ± 27,2 sec vs 63.1 ± 16.3 sec, р < 0.05; in group GA-StA 92.1 ± 25.1 sec vs 61.1 ± 18.5 sec, р < 0.05), and it was higher than in patients of MMA groups (87.3 ± 27.2 sec vs 57.4 ± 23.8 sec, р < 0.05, in spinal anesthesia groups and 92.1 ± 25.1 sec vs 61.8 ± 19.8 sec, р < 0.05 in general anesthesia groups). Conclusions. Pregabalin used for MMA has an anxiolytic effect, that is equal to benzodiazepines. Unlike pregabalin, phenazepam lowers the dexterity and the ability to combine tasks up to 3 days after surgery. Premedication and postoperative analgesia, but not anaesthesia type, influence the postoperative cognitive function.


Keywords

поперековий відділ хребта; хірургічне лікування; когнітивна дисфункція; анестезія

поясничный отдел позвоночника; хирургическое лечение; когнитивная дисфункция; анестезия

lumbar spine surgery; surgical treatment; cognitive function; anesthesia


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Martin B., Mirza S., Spina N., Spiker W., Lawrence B., Brodke D. Trends in Lumbar Fusion Procedure Rates and Associated Hospital Costs for Degenerative Spinal Diseases in the United States, 2004–2015. Spine. 2018. Vol. 4. № 5. P. 369-376.

2. Aust H., Eberhart L., Sturm T., Schuster M., Nestoriuc Y., Brehm F., Rüsch D. A cross-sectional study on preoperative anxiety in adults. Journal of Psychosomatic Research. 2018. Vol. 111. P. 133-39.

3. Rundshagen I. Postoperative Cognitive Dysfunction. Dtsch. Arztebl. Int. 2014. Vol. 111(8). P. 119-25.

4. Guay J. General anaesthesia does not contribute to long-term post-operative cognitive dysfunction in adults: A meta-analysis. Indian J. Anaesth. 2011. Vol. 55(4). P. 358-63.

5. Bilotta F., Qeva E., Matot I. Anesthesia and cognitive disorders: a systematic review of the clinical evidence. Journal Expert Review of Neurotherapeutics. 2016. Vol. 16(11). P. 1311-1320.

6. Eckenhoff R., Laudansky K. Anesthesia, Surgery, Illness and Alzheimer’s Disease. Prog. Neuropsychopharmacol. Biol. Psychiatry. 2013. Vol. 47. P. 162-166.

7. Moerman N., van Dam F., Muller M., Oosting H. The Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale (APAIS). Anesthesia & Analgesia. 1996. Vol. 82(3). P. 445-451.

8. Singh D., Yadav J., Jamuda B., Singh P. Oral Pregabalin as Premedication on Anxiolysis and Stress Response to Laryngoscopy and Endotracheal Intubation in Patients Undergoing Laparoscopic Cholecystectomy: A Randomized Double-Blind Study. Anesth. Essays Res. 2019. Vol. 13(1). P. 97-104.

9. Gebhardt V., Kiefer K., Weiss C., Schmittner M. Influence of anxiolytic premedication on vasovagal reactions and home readiness following outpatient intrathecal anaesthesia — A retrospective analysis. Acta Anaesthesiol. Scand. 2019. Vol. 63(4). P. 468-474.

10. Maurice-Szamburski A., Auquier P., Viarre-Oreal V., Cuvillon P., Carles M., Ripart J. et al. Effect of Sedative Premedication on Patient Experience After General Anesthesia. A Randomized Clinical Trial. JAMA. 2015. Vol. 313(9). P. 916-925.

11. Stephenson J., Golz D., Brasher M. Phenazepam and its Effects on Driving. Journal of Analytical Toxicology. 2013. Vol. 37. P. 25-29.

12. Wu C., Hsu W., Richman J. Postoperative cognitive function as an outcome of regional anesthesia and analgesia. Reg. Anesth. Pain Med. 2004. Vol. 29. P. 257-268.

13. Mason S., Noel-Storr A., Ritchie C. The impact of general and regional anesthesia on the incidence of post-operative cognitive dysfunction and post-operative delirium: a systematic review with meta-analysis. J. Alzheimers. Dis. 2010. Vol. 22(Suppl. 3). P. 67-79.

14. Zywiel M., Prabhu A., Perruccio A., Gandhi R. The Influence of Anesthesia and Pain Management on Cognitive Dysfunction After Joint Arthroplasty: A Systematic Review. Clin. Orthop. Relat. Res. 2014. Vol. 472(5). P. 1453-1466.

15. Wei Yan, Huajie Mao, Ping Qiu. Effects of different analgesia regimens on early post-operative cognitive dysfunction in elderly patients undergoing radical resection of cervical carcinoma. Exp. Ther. Med. 2019. Vol. 18(2). P. 1465-1469.

Similar articles

Медикаментозна підготовка пацієнтів перед спінальною анестезією в абдомінальній хірургії
Authors: Бишовець С.М. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
"Emergency medicine" 1 (64) 2015
Date: 2015.05.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Postoperative Pain in Children (Literature Review)
Authors: Міщук В.Р.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" 8 (79) 2016
Date: 2017.01.30
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Частота виникнення хронічного болю після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss у дітей
Authors: Альбокрінов А.А.(1), Мигаль І.І.(2), Фесенко У.А.(3), Кузик А.С.(3), Дворакевич А.О.(1) - (1) КЗ ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», відділення анестезіології та інтенсивної терапії, м. Львів, Україна; (2) Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, м. Львів, Україна; (3) Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Журнал "Хирургия детского возраста" 1-2 (50-51) 2016
Date: 2016.10.25
Categories: Pediatrics/Neonatology, Surgery
Sections: Clinical researches
Experimental substantiation of the volume of a local anesthetic during quadratus lumborum block
Authors: Залецький Б.В.(1), Дмитрієв Д.В.(1), Півторак В.І.(1), Дусик А.В.(2), Калінчук О.О.(2), Конопліцький В.С.(1)
(1) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue