Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Evaluation of the efficiency of spinal anaesthesia in operations on the lower limbs in patients of working age

Authors: Коробко Е.Ю., Георгіянц М.А., Кривобок В.І.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Останнім часом питанням періопераційного знеболювання при травмах нижніх кінцівок приділяється багато уваги. Остаточно не встановлено найбільш ефективного та безпечного методу анестезії при цих операціях. Більшість науковців та практикуючих лікарів вважає, що провідникові та нейроаксіальні методи анестезії найбільш відповідають цим вимогам, однак для остаточного рішення цього питання потребуються додаткові дослідження. Мета: дослідити клінічну ефективність методик спинномозкової анестезії та при її поєднанні із седацією при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках у травматології за даними показників адекватності анестезії, інтенсивності болю та вивчення тривожності пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження були включені 35 хворих віком від 18 до 59 років, яким проводились операції металоостеосинтезу на нижніх кінцівках. Хворі були розподілені на групи: І (n = 17) — хворі, які прооперовані в умовах спинномозкової анестезії, ІІ — пацієнти (n = 18), які прооперовані в умовах спинномозкової анестезії з подальшою седацією 1% пропофолом. Хворі обох груп не відрізнялися за віком та антропометричними даними. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) до та на 1-шу добу після операції, рівень особистісної та ситуативної тривожності за Спілбергером — Ханіним визначали також на цих етапах. Критерій Спірмена використовувався для виявлення взаємозв’язків між ВАШ та тривожністю. Результати. Установлено, що при поєднанні спинномозкової анестезії з внутрішньовенною седацією пропофолом у хворих зменшується інтенсивність больового синдрому після операції. У пацієнтів обох груп до операції був виявлений кореляційний зв’язок між показником ВАШ та ситуаційною тривожністю (r = 0,50; p < 0,05). У пацієнтів з ізольованою спинномозковою анестезією був виявлений взаємозв’язок між ВАШ після операції та ситуативною тривожністю до операції, що становив r = 0,51; p < 0,05; кореляційний зв’язок між ВАШ після операції та ситуативною тривожністю після операції — r = 0,53; p < 0,05. У хворих при проведенні спинномозкової анестезії з додатковою седацією кореляції між ВАШ після операції та особистісною і ситуативною тривожністю не виявлено. Висновки. Виконане дослідження дало можливість рекомендувати спинномозкову анестезію в поєднанні з внутрішньовенною седацією як метод вибору при травмах нижніх кінцівок, особливо в пацієнтів із підвищеною тривожністю.

Актуальность. В последнее время вопросам периоперационного обезболивания при травмах нижних конечностей уделяется много внимания. Окончательно не установлен наиболее эффективный и безопасный метод анестезии при данных операциях. Большинство ученых и практикующих врачей считает, что проводниковые и нейроаксиальные методы анестезии наиболее соответствуют этим требованиям, однако для окончательного решения данного вопроса требуются дополнительные исследования. Цель: исследовать клиническую эффективность методик спинномозговой анестезии и при ее сочетании с седацией при оперативных вмешательствах на нижних конечностях в травматологии по данным показателей адекватности анестезии, интенсивности боли и данным изучения тревожности пациентов. Материалы и методы. В исследование были включены 35 пациентов в возрасте от 18 до 59 лет, которым проводились операции металлоостеосинтеза на нижних конечностях. Больные были разделены на две группы: I (n = 17) — больные, которые прооперированы в условиях спинномозговой анестезии, II (n = 18) — пациенты, которые прооперированы в условиях спинномозговой анестезии с последующей седацией 1% пропофолом. Больные обеих групп не отличались по возрасту и антропометрическим данным. Интенсивность боли оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы (ВАШ) до и в 1-е сутки после операции, уровень личностной и ситуативной тревожности по Спилбергеру — Ханину определяли также на этих этапах. Критерий Спирмена использовался для выявления взаимосвязей между ВАШ и тревожностью. Результаты. Установлено, что при сочетании спинномозговой анестезии с внутривенной седацией пропофолом у больных снижался показатель интенсивности боли после операции. У пациентов обеих групп до операции была выявлена корреляционная связь между показателем ВАШ и ситуационной тревожностью (r = 0,50; p < 0,05). У пациентов с изолированной спинномозговой анестезией была выявлена взаимосвязь между ВАШ после операции и ситуативной тревожностью до операции, которая составила r = 0,51; p < 0,05; корреляционная связь между ВАШ после операции и ситуативной тревожностью после операции — r = 0,53; p < 0,05. У больных при проведении спинномозговой анестезии с дополнительной седацией корреляция между ВАШ после операции и личностной и ситуативной тревожностью не выявлена. Выводы. Проведенное исследование позволило рекомендовать спинномозговую анестезию в сочетании с внутривенной седацией как метод выбора при травмах нижних конечностей, особенно у пациентов с повышенной тревожностью.

Background. The issues of perioperative analgesia for injuries of the lower limbs have received much attention recently. The most effective and safe method of anaesthesia during these operations has not been conclusively established. Most scientists and practitioners believe that conduction and neuraxial anaesthesia methods are most consistent with these requirements, however, additional research is required to finally resolve this issue. The study aimed to identify the clinical effectiveness of spinal anaesthesia techniques separately and in combination with sedation during surgical interventions on the lower limbs in traumatology according to the indicators of anaesthesia adequacy, pain intensity and the study of patient anxiety. Materials and methods. The study included 35 patients aged 18–59 years, who underwent metallic osteosynthesis of the lower limbs. The patients were divided into two groups: group I (n = 17) included the patients operated under spinal anaesthesia and group II involved the patients (n = 18), who were operated under spinal anaesthesia followed by sedation with 1% propofol. The patients of both groups matched in age and anthropometric data. The pain intensity was evaluated using a Visual Analogue Scale (VAS) before and on the first day after the operation, the level of personal and situational anxiety according to Spielberger-Khanin anxiety inventory was also determined at these stages. Spearman’s test was used to identify the relationship between VAS parameters and anxiety level. Results. The spinal anaesthesia combined with intravenous sedation with propofol was associated with the decrease of the pain intensity after surgery in patients. In patients of both groups, a correlation was found between the VAS indicator and situational anxiety before surgery (r = 0.50; p < 0.05). In patients with isolated spinal anaesthesia, the VAS indicators after surgery and situational anxiety for the operation correlated (r = 0.51; p < 0.05); the VAS scores after surgery and situational anxiety level after surgery correlated (r = 0.53; p < 0.05). In patients with spinal anaesthesia with additional sedation, there was no correlation between VAS after surgery and personal and situational anxiety. Conclusions. The study made it possible to recommend spinal anaesthesia in combination with intravenous sedation as a method of choice for injuries of the lower limbs, especially in patients with increased anxiety.


Keywords

травми нижніх кінцівок; спинномозкова анестезія; психоемоційний стан; больовий синдром

травмы нижних конечностей; спинномозговая анестезия; психоэмоциональное состояние; болевой синдром

injuries of the lower limbs; spinal anaesthesia; psychoemotional status; pain syndrome


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Григор’єва Н.В., Власенко Р.О. Епідеміологія та фактори ризику переломів кісток нижньої кінцівки (огляд літератури). Боль. Суставы. Позвоночник. 2017. Т. 7. № 3. С. 127-138.

2. Masoud TarbiatMorteza MajidiNahid ManouchehrianFrequent spinal anesthesia in a patient with traumatic lower extremity injury: a case report. Anesth. Pain Med. 2019, Mar 12. 9(2). e88595. doi: 10.5812/aapm.88595. [PubMed: 31341827]. [PubMed Central: PMC6614781].

3. Кучин Ю.Л. Проблеми знеболення травматологічних та ортопедичних хворих у післяопераційному періоді, яким проводиться тромбопрофілактика: безпечність одночасного призначення нестероїдних протизапальних лікарських засобів та низькомолекулярних гепаринів. Травма. 2014. Т. 15. № 5. С. 104-108.

4. Chadi G. Abdallah, Paul Geha. Chronic Pain and Chronic Stress: Two Sides of the Same Coin? Chronic Stress (Thousand Oaks). 2017 Feb. 1. PMCIDPMC5546756. PMID: 28795169. doi: 10.1177/2470547017704763.

5. Кохан З.В., Брухнов А.В., Печерский В.Г., Марочков А.В. Сравнительная оценка состояния гемодинамики у пациентов при блокадах периферических нервов и спинномозговой анестезии во время операций на нижних конечностях. Регионарная анестезия и лечение боли. 2014. Т. VIII. № 3. С. 21-25.

6. Role of Regional Anesthesia in Orthopedic Trauma. Available from: https://www.anesthesiology.theclinics.com/article/S1932-2275(14)00103-7/fulltext. Accessed: December 2014. Vol. 32. Is. 4. Р. 789-808. DOI: https://doi.org/10.1016/j.anclin.2014.08.002.

7. Ewan St. John Smith. Advances in understanding nociception and neuropathic pain. J. Neurol. 2018. 265(2). Р. 231-238. PMCID: PMC5808094. PMID: 29032407. doi: 10.1007/s00415-017-8641-6.

8. Rahimzadeh P., Faiz S.H.R., Imani F., Derakhshan P., Amniati S. Comparative addition of dexmedetomidine and fentanyl to intrathecal bupivacaine in orthopedic procedure in lower limbs. BMC Anesthesiol. 2018. 18(1). Р. 62. doi: 10.1186/s12871-018-0531-7. [PubMed: 29875020]. [PubMed Central: PMC5991430].

9. Loncaric-Katusin M., Miskovic P., Lavrnja-Skolan V., Katusin J., Bakota B., Zunic J. General versus spinal anaesthesia in proximal femoral fracture surgery-treatment outcomes. Injury. 2017 Nov. 48, Suppl 5. Р. 51-55. PMID: 29122123. doi: 10.1016/S0020-1383(17)30740-4.

10. Purohit S., Ejjapuredi S., Badami R.N. Positioning for regional anesthesia in femur fracture surgeries: how effective is femoral nerve block? a randomised control study. Int. J. Res. Med. Sci. 2017 Aug. 5(8). Р. 3590-3595. DOI: http://dx.doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20173568.

11. Коломаченко В.І., Фесенко В.С. Системна запальна відповідь після операцій на кульшовому суглобі: порівняння спінальної анестезії та комбінації спінальної анестезії з паравертебральною блокадою. Медицина неотложных состояний. 2016. № 8(79). С. 114-117.

12. Rosiek A., Kornatowski T., Rosiek-Kryszewska A., Leksowski Ł., Leksowski K. Evaluation of Stress Intensity and Anxiety Level in Preoperative Period of Cardiac Patients. Biomed. Res. Int. 2016. 1248396. PMCID: PMC4793098. PMID: 27042655. doi: 10.1155/2016/1248396.

13. Prisca Bradshaw Seetharaman Hariharan and Deryk Chen. Does preoperative psychological status of patients affect postoperative pain? A prospective study from the Caribbean. British Journal of Pain. 2016. Vol. 10(2). Р. 108-115. DOI: 10.1177/2049463716635680.

14. Astramskaitė I., Juodžbalys G. Scales used to rate adult patients’ psycho-emotional status in tooth extraction procedures: a systematic review. International Journal of Oral and Mexillofacial Surgery. 2017. Vol. 47(7). Р. 886-898. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2017.03.015.

15. Коробко Е.Ю., Георгіянц М.А. Клінічна ефективність анестезії під час операцій на нижніх кінцівках. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. № 1(33). С. 35-39.

16. Toth Z.E., Zelena D., Mergl Z. et al. Chronic repeated restraint stress increases prolactin-releasing peptide/tyrosine-hydroxylase ratio with gender-related differences in the rat brain. J. Neurochem. 2008. Vol. 104. № 3. P. 653-666. doi: 10.1111/j.1471-4159.2007.05069.x.

Similar articles

Influence of premedication and anaesthesia on agitation and postoperative cognitive function during lumbar spine surgery
Authors: Лизогуб М.В.(1), Георгіянц М.А.(2), Лизогуб К.І.(2)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №8(103), 2019
Date: 2020.01.27
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Incidence and factors for the development of postoperative insomnia
Authors: Бодулєв О.Ю., Шкурупій Д.А.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна

"Emergency medicine" №6(101), 2019
Date: 2019.10.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Коробко Е.Ю., Георгіянц М.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Anesthetic management of laparoscopic gynecologic surgeries: a new view
Authors: Чаплинський Р.П.(1), Сафонов Р.А.(1), Омельченко-Селюкова А.В.(2)
(1) — Комунальний заклад охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №8(95), 2018
Date: 2019.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue