Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.









"Emergency medicine" №8(103), 2019

Back to issue

Epidural analgesia as a method of choice for anesthetic support of delivery in pregnant women with moderate preeclampsia

Authors: Мрочко Ю.В., Підгірний Я.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова», м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті висвітлено проблему анестезіологічного забезпечення фізіологічного розродження у вагітних із прееклампсією. Прееклампсія є специфічним мультиорганним розладом, що виникає з другого/третього триместру вагітності та супроводжується такими критичними станами, як еклампсія, HELLP-синдром, гостре ураження нирок, набряк мозку. Основними ускладненнями для плода є обмеження росту, недоношеність та мертвонароджуваність. У післяпологовому періоді у таких жінок підвищується ризик виникнення артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та інвалідизації. До цього часу залишається актуальною проблемою анестезіологічне забезпечення процесу розродження пацієнток із прееклампсією. Нами висвітлено досвід проведення анестезіологічного забезпечення пологів у вагітної з прееклампсією середнього ступеня тяжкості за допомогою епідуральної аналгезії низькоконцентрованими місцевими анестетиками (10,0 мл 0,125% розчину ропівакаїну). Під час проведення анестезіологічного забезпечення пологів у вагітної з прееклампсією контролювалися показники гемодинаміки та рівня болю до пологів, через 24 години та на третю добу після розродження. За результатами досліджень можна стверджувати, що епідуральна аналгезія допустимо знижує гемодинамічні показники, водночас негативно не впливає на процес фізіологічних пологів та може бути методом вибору анестезіологічного забезпечення розродження у цієї категорії вагітних.

В статье отражена проблема анестезиологического обеспечения физиологического родоразрешения у беременных с преэклампсией. Преэклампсия является специфическим мультиорганным расстройством, возникающим со второго/третьего триместра беременности и сопровождающимся такими критическими состояниями, как эклампсия, HELLP-синдром, острое повреждение почек, отек мозга. Основными осложнениями для плода является ограничение роста, недоношенность и мертворождаемость. В послеродовом периоде повышается риск возникновения артериальной гипертензии, сахарного диабета и инвалидизации у таких женщин. До сих пор остается актуальной проблемой анестезиологическое обеспечение процесса родоразрешения этих пациентов. Нами проанализирован опыт проведения анестезиологического обеспечения родов у беременной с преэклампсией средней степени тяжести с помощью эпидуральной анальгезии низкоконцентрированными местными анестетиками (10,0 мл 0,125% раствора ропивакаина). В процессе проведения анестезиологического обеспечения родов у беременной с преэклампсией контролировались показатели гемодинамики и уровня боли до родов, через 24 часа и на третьи сутки после родоразрешения. По результатам исследований можно утверждать, что эпидуральная анальгезия допустимо снижает гемодинамические показатели, в то же время негативно не влияет на процесс физиологических родов и может быть методом выбора анестезиологического обеспечения родоразрешения у этой категории беременных.

This article considers the problem of anesthesiology of physiologic delivery in pregnant women with preeclampsia. Preeclampsia is a specific multiorgan disorder that arises from the second/third trimester of pregnancy and is accompanied by such critical conditions as eclampsia, HELLP syndrome, acute kidney damage, brain edema. The main complications for the fetus are growth restriction, prematurity and stillbirth. In the postpartum period, there is an increased risk of hypertension, diabetes, and disability in such women. The anesthetic support of the process of delivery in these patients remains an urgent problem. We have covered the experience of anesthesiology of delivery in pregnant women with moderate preeclampsia by means of epidural analgesia with low-concentration local anesthetics (10.0 ml of 0.125% ropivacaine). In the process of anesthetic management of childbirth in a pregnant woman with preeclampsia, hemodynamic indicators and pain levels were monitored before delivery, 24 hours after, and on the third day after delivery. According to the results of studies, it can be stated that epidural analgesia permissibly lowers hemodynamic parameters; at the same time, it does not adversely affect the process of physiologic delivery, and may be a method of choice for anesthetic support of delivery in this category of pregnant women.


Keywords

прееклампсія; епідуральна аналгезія; пологи; моніторинг

преэклампсия; эпидуральная анальгезия; роды; мониторинг

preeclampsia; epidural analgesia; childbirth; monitoring


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Запорожан В.Н. Спинальная анестезия при оперативном родоразрешении. К.: Старт98, 2013. 316 с.

2. Kibuka M., Thornton J.G. Position in the second stage of labour for women with epidural anaesthesia. Cochrane Database Syst. Rev. 2017. 2. CD008070.

3. Anim-Somuah М. Epidural versus non-epidural or no analgesia for pain management in labour. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018. Issue 5, Art. No: CD000331.

4. Grant E.N., Tao W., Craig et al. Neuraxial analgesia effects on labour progression: facts, fallacies, uncertainties and the future. BJOG. 2015. Vol. 122, № 3. P. 288-293.

5. Practice Guidelines for Obstetric Anesthesia: An updated report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Obstetric Anesthesia. Anesthesiology. 2016. Vol. 124, № 2. P. 270-300.

6. Royal College of Anaesthetists. Guidelines for the Provision of Anaesthesia Services for an Obstetric Population 2018.  URL: https://www.rcoa.ac.uk/system/files/GPAS-2018-09-OBSTETRICS.pdf.

7. Sng B.L. Maintenance of epidural labour analgesia: The old, the new and the future. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2017. Vol. 31, № 1. P. 15-22.

8. WHO recommendation on epidural analgesia for pain relief during labour. 2018. URL: https://extranet.who.int/rhl/topics/preconception-pregnancy-childbirth-and-postpartum-care/care-during-childbirth/care-during-labour-1st-stage/who-recommendation-epidural-analgesia-pain-relief-during-labour.

9. Broekhuijsen K., van Baaren G.J., van Pampus M.G. et al. Immediate delivery versus expectant monitoring for hypertensive disorders of pregnancy between 34 and 37 weeks of gestation (HYPITAT-II): an open-label, randomised controlled trial. Lancet. 2015. 385. 2492.

10. Наказ МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р. Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи».

11. Наказ МОЗ України від 31.12.2004 № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

Similar articles

Legal and medical safety issues of epidural analgesia for labor.  Experience in Vinnytsia region
Authors: Титаренко Н.В., Дацюк О.І., Бевз Г.В., Сергійчук О.В., Папишев Д.С., Костюченко А.В.
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" №3(98), 2019
Date: 2019.05.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Анестезія та інтенсивна терапія у вагітних із прееклампсією/еклампсією
Authors: Підгірний Я.М. - Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
"Emergency medicine" 6 (53) 2013
Date: 2013.11.13
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Peripartummanagement of hypertension: a position paper of the ESC Council on Hypertension  and the European Society of Hypertension
Authors: Renata Cífková (1, 2), Mark R. Johnson (3), Thomas Kahan (4), Jana Brguljan (5), Bryan Williams (6), Antonio Coca (7), Athanasios Manolis (8), Costas Thomopoulos (9), Claudio Borghi (10), Costas Tsioufis (11), Gianfranco Parati (12, 13), Isabella Sudano (14), Richard J. McManus (15), Bert-Jan H. van den Born (16), Vera Regitz-Zagrosek (17), and Giovanni de Simone (18)
1) Center for Cardiovascular Prevention, Charles University in Prague, First Faculty of Medicine and Thomayer Hospital, Prague 4, Czech Republic;
2) Department of Medicine II, Charles University in Prague, First Faculty of Medicine, Prague, Czech Republic;
3) Institute of Reproductive and Developmental Biology, Imperial College School of Medicine, Chelsea and Westminster Hospital, London, UK;
4) Division of Cardiovascular Medicine, Department of Clinical Sciences, Karolinska Institutet, Danderyd Hospital, Stockholm, Sweden;
5) Division of Internal Medicine, Department of Hypertension, Medical Faculty, University Medical Centre Ljubljana, Ljubljana, Slovenia;
6) UCL Institute of Cardiovascular Sciences, University College London, London, UK;
7) Hypertension and Vascular Risk Unit, Department of Internal Medicine, Hospital Clinic, University of Barcelona, Barcelona, Spain;
8) Department of Cardiology, Asklepeion General Hospital, Athens, Greece;
9) Department of Cardiology, Helena Venizelou General & Maternal Hospital, Athens, Greece;
10) Department of Medical and Surgical Sciences, University of Bologna, Bologna, Italy;
11) First Cardiology Clinic, Medical School, National and Kapodistrian University of Athens, Hippokration Hospital, Athens, Greece;
12) Department of Medicine and Surgery, University of Milano-Bicocca, Milan, Italy;
13) Cardiology Unit, Department of Cardiovascular, Neural and Metabolic Sciences, Istituto Auxologico Italiano, IRCCS, S. Luca Hospital, Milan, Italy;
14) Department of Cardiology, University Heart Center Zurich, University Hospital and University of Zurich, Zurich, Switzerland;
15) Nuffield Department of Primary Care Health Sciences, University of Oxford, Oxford, UK;
16) Departments of Internal and Vascular Medicine, Department of Public Health, Amsterdam University Medical Centre, Amsterdam, The Netherlands;
17) Berlin Institute for Gender in Medicine and CCR, Charité University Medicine Berlin, and DZHK, Partner Site Berlin, Germany;
18) Department of Advanced Biomedical Sciences, Hypertension Research Center, Federico II University, Naples, Italy

"Hypertension" Том 13, №4, 2020
Date: 2020.09.28
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Acute hepatic dysfunction and pregnancy
Authors: Підгірний Я.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №3(90), 2018
Date: 2018.05.02
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue