Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №1, 2020

Back to issue

Enteral tolerance in critically ill patients (literature review)

Authors: Мальцева Л.А.(1), Мищенко Е.А.(1), Кутовой А.Б.(1), Мосенцев Н.Ф.(2), Лисничая В.Н.(2), Казимирова Н.А.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», г. Днепр, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Ентеральне харчування (ЕХ) у критичних пацієнтів краще підтримує структуру та функцію слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ніж парентеральне харчування. Труднощі та ускладнення, пов’язані з ЕХ, включають порушення обміну речовин, шлунково-кишкові ускладнення. Незалежно від шляху введення ЕХ шлунково-кишкові розлади можуть бути викликані основним захворюванням, режимом штучної вентиляції, прийомом лікарських препаратів і т.д. Велику роль відіграє кишкова непереносимість ЕХ. Механізми розладів ШКТ у критичних хворих та післяопераційних пацієнтів можна класифікувати як недостатність слизових бар’єрів, послаблення перистальтики, атрофію слизової оболонки кишечнику, зменшення кишкової тканини, пов’язаної з лімфатичною системою, і т.д. Щоб уникнути ускладнень з боку ШКТ, ЕХ слід починати з невеликої кількості поживної суміші та постійно збільшувати об’єм ЕХ. Заходи для зменшення ризику рефлюкса та аспірації включають: піднятий головний кінець ліжка (від 30 до 45°), переведення на постійне введення ЕХ, введення прокінетиків або наркотичних антагоністів для підвищення моторики ШКТ, переведення ЕХ на постпілоричний шлях. Важливо контролювати перистальтику кишечника. Як критерій діареї враховується частота дефекації > 3–5 разів на добу або об’єм дефекації > 200–300 г/добу. Тривала діарея може викликати: зменшення об’єму циркулюючої крові; метаболічний ацидоз із втратою електролітів та бікарбоната шляхом виведення великої кількості травних соків; порушення електролітного балансу з втратою калію, магнію, цинку; контамінацію хірургічних ран і пролежнів, збільшення смертності. Важливо встановити причину діареї, остання часто виникає після початку ЕХ залежно від методів введення, кількості, швидкості потоку, типу формули поживної суміші. Заходи щодо профілактики діареї, пов’язаної з ЕХ, включають: переведення з періодичної інфузії на постійну, зміну маршруту годування з постпілоричного на шлунковий, детальну настройку агентів, що покращують перистальтику ШКТ; застосування фітотерапії або протидіарейних препаратів; зміну типу формули ЕХ, яка повинна містити харчові волокна, гіпоосмолярний розчин, пептид як джерело азоту, не повинна містити жир, лактозу або молочний білок. До можливих причин і факторів ризику діареї, не пов’язаної з ЕХ, відносять: передозування гіперосмолярного препарату; застосування антибіотиків широкого спектра дії; псевдомембранозний ентерит, викликаний Clostridioides (Clostridium) difficile; запальні захворювання кишечника; трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин; застосування протипухлинних препаратів; лихоманку або переохолодження; наявність інфекції; гіпоальбумінемію; сепсис; синдром поліорганної недостатності; попереднє загальне парентеральне харчування. ЕХ не слід без необхідності зупиняти, продовжувати в невеликих кількостях. Якщо діарея не припиняється при відповідному лікуванні, ЕХ повинно бути припинено та розпочато парентеральне харчування.

Энтеральное питание (ЭП) у критических пациентов лучше поддерживает структуру и функцию слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), чем парентеральное питание. Трудности и осложнения, связанные с ЭП, включают нарушение обмена веществ, желудочно-кишечные осложнения. Независимо от пути введения ЭП желудочно-кишечные расстройства могут быть вызваны основным заболеванием, режимом механической вентиляции, приемом медикаментозных препаратов и т.д. Большую роль играет кишечная непереносимость ЭП. Механизмы расстройств со стороны ЖКТ у критически больных и послеоперационных пациентов можно классифицировать как недостаточность слизистых барьеров, ослабление перистальтики, атрофию слизистой оболочки кишечника, уменьшение кишечной ткани, связанной с лимфатической системой, и т.д. Чтобы избежать осложнений со стороны ЖКТ, ЭП следует начинать с небольшого количества питательной смеси и постепенно увеличивать объем. Меры по снижению риска рефлюкса и аспирации включают: подъем головного конца кровати (от 30 до 45°), переключение на постоянное введение ЭП, введение прокинетиков или наркотических антагонистов для повышения моторики ЖКТ, переключение ЭП на постпилорический путь. Важен контроль движения кишечника. Как критерии диареи используются частота дефекации > 3–5 раз в сутки или объем дефекации > 200–300 г/сут. Длительная диарея может вызвать: уменьшение объема циркулирующей крови; метаболический ацидоз с потерей электролитов и бикарбоната путем выведения большого количества пищеварительных соков; нарушения электролитного баланса с потерей калия, магния, цинка; контаминацию хирургических ран и пролежней, увеличение смертности. Важно установить причину диареи, которая часто возникает после начала ЭП в зависимости от методов введения, количества, скорости потока, типа формулы питательной смеси. Меры по профилактике диареи, связанной с ЭП, включают: переход с прерывистой инфузии на постоянную; изменение маршрута кормления с постпилорического на желудочный; детальную настройку агентов, улучшающих перистальтику ЖКТ; применение фитотерапии или противодиарейных препаратов; изменение типа формулы ЭП, которая должна включать пищевые волокна, гипоосмотический раствор, пептид в качестве источника азота; не должна содержать жир, лактозу или молочный белок. К предполагаемым причинам и факторам риска диареи, не связанной с ЭП, относят: передозировку гиперосмотического препарата; применение антибиотиков широкого спектра действия; псевдомембранозный энтерит, вызванный Clostridioides (Clostridium difficile); воспалительные заболевания кишечника; трансплантацию гемопоэтических стволовых клеток; применение противоопухолевых препаратов; лихорадку или переохлаждение; наличие инфекции; гипоальбуминемию; сепсис; синдром полиорганной недостаточности; предыдущее общее парентеральное питание. ЭП не следует без необходимости останавливать, а необходимо продолжать в небольших количествах. Если диарея не разрешается при соответствующем лечении, ЭП должно быть прекращено или прервано и начато парентеральное питание.

Enteral nutrition (EN) in critically ill patients better supports the structure and function of the gastrointestinal mucosa than parenteral nutrition. Difficulties and complications associated with EN include metabolic disorders, gastrointestinal complications. Regardless of the route of administration, gastrointestinal disorders can be caused by underlying disease, mechanical ventilation mode, use of certain medicines. Intestinal intolerance of EN is of particular importance. Mechanisms responsible for gastrointestinal disorders can be classified as mucous membrane insufficiency, decreased peristalsis, gastrointestinal mucous membrane atrophy, and intestinal tissue reduction related to lymphatic system. In order to avoid gastrointestinal complications, EN should be started with a small amount of nutritional mixture, and the volume should be increased gradually. Measures to reduce the risk of aspiration include: head elevation (from 30 to 45°), switching to continued administration of EN, administration of prokinetic agents or opioid antagonists in order to increase gastrointestinal motility, postpyloric feeding. As diarrhea criteria, frequency of defecations (more then 3–5 per day) or amount of faeces (more than 200–300 g per day) are used. Prolonged diarrhea can cause: blood volume reduction; metabolic acidosis due to loss of electrolytes and bicarbonate; electrolyte imbalance with the loss of potassium, magnesium, zinc; contamination of surgical wounds and pressure ulcers; increased mortality. It is important to establish the cause of diarrhea, which often occurs after EN initiation and depends on the route, amount and rate of administration. Measures to prevent diarrhea associated with EN are as follows: shift from intermittent to continued infusion; changing the route of administration from postpyloric to gastric one; thoughtful selection of prokinetic agents; use of phytotherapy and antidiarrheals; formula must include fibers, hypoosmolar solution, peptide as a source of nitrogen, and should not include fat, lactose or milk proteins. Causes and factors of diarrhea that is not associated with EN: hyperosmolar medicine overdose; use of broad spectrum antibiotics; pseudomembranous enteritis caused by Clostridioides (Clostridium difficile); inflammatory bowel diseases; bone marrow transplantation; application of antitumor agents; fever or hypothermia; infection; hypoalbuminemia; sepsis; multiple organ dysfunction syndrome. EN should not be terminated without serious reasons and should be continued in a small amount. If diarrhea is not resolved despite appropriate treatment, EN should be stopped or interrupted, and parenteral nutrition must be initiated.


Keywords

ентеральне харчування; толерантність; непереносимість; шлунково-кишкові розлади; діарея; огляд

энтеральное питание; толерантность;, непереносимость; желудочно-кишечные расстройства; диарея; обзор

enteral nutrition; tolerance; intolerance; gastrointestinal disorders; diarrhea; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Mutlu G.M., Mutlu E.A., Factor P. Prevention and treatment of gastrointestinal complications in patients on mechanical ventilation. Am. J. Respir. Med. 2003. № 2. Р. 395-411.

2. McClave S.A., Martindale R.G., Vanek V.W. et al. Guidelines for the provision and assessment of nutrition support therapy in the adult critically ill patient: Society of Critical Care Medicine (SCCM) and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N.). JPEN. 2009. № 33. Р. 277-316.

3. Minard G., Kudsk K.A., Melton S. et al. Early versus delayed feeding with an immune-enhancing diet in patients with severe head injuries. J. Parenter. Enter. Nutr. 2000. № 24. Р. 145-149.

4. Dvorak M.F., Noonan V.K., Belanger L. et al. Early versus late enteral feeding in patients with acute cervical spinal cord injury: a pilot study. Spine. 2004. № 29. Р. 175-180.

5. Kompan L., Vidmar G., Spindler-Vesel A. et al. Is early enteral nutrition a risk factor for gastric intolerance and pneumonia? Clin. Nutr. 2004. № 23. Р. 527-532.

6. Malhotra A., Mathur A.K., Gupta S. Early enteral nutrition after surgical treatment of gut perforations: a prospective randomised study. J. Postgrad. Med. 2004. № 50. Р. 102-106.

7. Peck M.D., Kessler M., Cairns B.A. et al. Early enteral nutrition does not decrease hypermetabolism associated with burn injury. J. Trauma. 2004. № 57. Р. 1143-1149.

8. The Committee on Japanese Guidelines for Nutrition Support Therapy in the Adult and Pediatric Critically Ill Patients, Japanese Society of Intensive Care Medicine. Japanese Guidel ines for Nutrition Support Therapy in the Adult and Pediatric Critically Ill Patients. J. Jpn. Soc. Intensive Care Med. 2016. № 23. Р. 185-281.

9. Marik P.E. Enteral nutrition in the critically ill: myths and misconceptions. Crit. Care Med. 2014. № 42. Р. 962-969.

10. Taylor S.J., Fettes S.B., Jewkes C. et al. Prospective, randomized, controlled trial to determine the effect of early enhanced enteral nutrition on clinical outcome in mechanically ventilated patients suffering head injury. Crit. Care Med. 1999. № 27. Р. 2525-2531.

11. Pinilla J.C., Samphire J., Arnold C. et al. Comparison of gastrointestinal tolerance to two enteral feeding protocols in critically ill patients: a prospective, randomized controlled trial. J. Parenter. Enter. Nutr. 2001. № 25. Р. 81-86.

12. Montejo J.C., Miñambres E., Bordejé L. et al. Gastric residual volume during enteral nutrition in ICU patients: the REGANE study. Intensive Care Med. 2010. № 36. Р. 1386-1393.

13. Tarling M.M., Toner C.C., Withington P.S. et al. A model of gastric emptying using paracetamol absorption in intensive care patients. Intensive Care Med. 1997. № 23. Р. 256-260.

14. Landzinski J., Kiser T.H., Fish D.N. et al. Gastric motility function in critically ill patients tolerant vs intolerant to gastric nutrition. J. Parenter. Enter. Nutr. 2008. № 32. Р. 45-50.

15. Cohen J., Aharon A., Singer P. The paracetamol absorption test: a useful addition to the enteral nutrition algorithm? Clin. Nutr. 2000. № 19. Р. 233-236.

16. McClave S.A., Lukan J.K., Stefater J.A. et al. Poor validity of residual volumes as a marker for risk of aspiration in critically ill patients. Crit. Care Med. 2005. № 33. Р. 324-330.

17. McClave S.A., DeMeo M.T., DeLegge M.H. et al. North American summit on aspiration in the critically ill patient: consensus statement. J. Parenter. Enter. Nutr. 2002. № 26. Р. S80-85.

18. Reignier J., Mercier E., Le Gouge A. et al. Effect of not monitoring residual gastric volume on risk of ventilator- associated pneumonia in adults receiving mechanical ventilation and early enteral feeding: a randomized controlled trial. JAMA. 2013. № 309. Р. 249-256.

19. Poulard F., Dimet J., Martin-Lefevre L. et al. Impact of not measuring residual gastric volume in mechanically ventilated patients receiving early enteral feeding: a prospective before-after study. JPEN. 2010. № 34. Р. 125-130.

20. Powell K.S., Marcuard S.P., Farrior E.S. et al. Aspirating gastric residuals causes occlusion of small-bore feeding tubes. JPEN. 1993. № 17. Р. 243-246.

21. McClave S.A., Taylor B.E., Martindale R.G. et al. Guidelines for the Provision and Assessment of Nutrition Support Therapy in the Adult Critically Ill Patient: Society of Critical Care Medicine (SCCM) and American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N.). JPEN. 2016. № 40. Р. 159-211.

22. Metheny N.A., Stewart B.J., Mills A.C. Blind insertion of feeding tubes in intensive care units: a national survey. Am. J. Crit. Care. 2012. № 21. Р. 352-360.

23. McClave S.A., Sexton L.K., Spain D.A. et al. Enteral tube feeding in the intensive care unit: factors impeding adequate delivery. Crit. Care Med. 1999. № 27. Р. 1252-1256.

24. Martindale R.G., Maerz L.L. Management of perioperative nutrition support. Curr. Opin. Crit. Care. 2006. № 12. Р. 290-294.

25. Kozar R.A., McQuiggan M.M., Moore E.E. et al. Postinjury enteral tolerance is reliably achieved by a standardized protocol. J. Surg. Res. 2002. № 104. Р. 70-75.

26. Barr J., Hecht M., Flavin K.E. et al. Outcomes in critically ill patients before and after the implementation of an evidence-based nutritional management protocol. Chest. 2004. № 125. Р. 1446-1457.

27. Martin C.M., Doig G.S., Heyland D.K. et al. Southwestern Ontario Critical Care Research Network. Multicentre, cluster-randomized clinical trial of algorithms for critical-care enteral and parenteral therapy (ACCEPT). CMAJ. 2004. № 170. Р. 197-204.

28. Adam S., Batson S. A study of problems associated with the delivery of enteral feed in critically ill patients in five ICUs in the UK. Intensive Care Med. 1997. № 23. Р. 261-266.

29. Spain D.A., McClave S.A., Sexton L.K. et al. Infusion protocol improves delivery of enteral tube feeding in the critical care unit. JPEN. 1999. № 23. Р. 288-292.

30. Heyland D.K., Stephens K.E., Day A.G. et al. The success of enteral nutrition and ICU-acquired infections: a multicenter observational study. Clin. Nutr. 2011. № 30. Р. 148-155.

31. Rice T.W., Mogan S., Hays M.A. et al. Randomized trial of initial trophic versus full-energy enteral nutrition in mechanically ventilated patients with acute respiratory failure. Crit. Care Med. 2011. № 39. Р. 967-974.

32. Rice T.W., Wheeler A.P., Thompson B.T. et al.; National Heart, Lung, and Blood Institute Acute Respiratory Distress Syndrome (ARDS) Clinical Trials Network. Initial trophic vs full enteral feeding in patients with acute lung injury: the EDEN randomized trial. JAMA. 2012. № 307. Р. 795-803.

33. Mentec H., Dupont H., Bocchetti M. et al. Upper digestive intolerance during enteral nutrition in critically ill patients: frequency, risk factors, and complications. Crit. Care Med. 2001. № 29. Р. 1955-1961.

34. Ibrahim E.H., Mehringer L., Prentice D. et al. Early versus late enteral feeding of mechanically ventilated patients: results of a clinical trial. J. Parenter. Enter. Nutr. 2002. № 26. Р. 174-181.

35. Drakulovic M.B., Torres A., Bauer T.T. et al. Supine body position as a risk factor for nosocomial pneumonia in mechanically ventilated patients: a randomized trial. Lancet. 1999. № 354. Р. 1851-1858.

36. Van Nieuwenhoven C.A., Vandenbroucke-Grauls C., van Tiel F.H. et al. Feasibility and effects of the semirecumbent position to prevent ventilator associated pneumonia: a randomized study. Crit. Care Med. 2006. № 34. Р. 396-402.

37. Metheny N.A., Clouse R.E., Chang Y.H. et al. Tracheobronchial aspiration of gastric contents in critically ill tube-fed patients: frequency, outcomes, and risk factors. Crit. Care Med. 2006. № 34. Р. 1007-1015.

38. Helman D.L. Jr., Sherner J.H. 3rd, Fitzpatrick T.M. et al. Effect of standardized orders and provider education on head-of-bed positioning in mechanically ventilated patients. Crit. Care Med. 2003. № 31. Р. 2285-2290.

39. MacLeod J.B., Lefton J., Houghton D. et al. Prospective randomized control trial of intermittent versus continuous gastric feeds for critically ill trauma patients. J. Trauma. 2007. № 63. Р. 57-61.

40. Bonten M.J., Gaillard C.A., van der Hulst R. et al. Intermittent enteral feeding: the influence on respiratory and digestive tract colonization in mechanically ventilated intensive-care-unit patients. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 1996. № 154. Р. 394-399.

41. Steevens E.C., Lipscomb A.F., Poole G.V. et al. Comparison of continuous vs intermittent nasogastric enteral feeding in trauma patients: perceptions and practice. Nutr. Clin. Pract. 2002. № 17. Р. 118-122.

42. Hiebert J.M., Brown A., Anderson R.G. et al. Comparison of continuous vs intermittent tube feedings in adult burn patients. J. Parenter. Enter. Nutr. 1981. № 5. Р. 73-75.

43. Kocan M.J., Hickisch S.M. A comparison of continuous and intermittent enteral nutrition in NICU patients. J. Neurosci Nurs. 1986. № 18. Р. 333-337.

44. Ciocon J.O., Galindo-Ciocon D.J., Tiessen C. et al. Continuous compared with intermittent tube feeding in the elderly. JPEN. 1992. № 16. Р. 525-528.

45. Booth C.M., Heyland D.K., Paterson W.G. Gastrointestinal promotility drugs in the critical care setting: a systematic review of the evidence. Crit. Care Med. 2002. № 30. Р. 1429-1435.

46. Yavagal D.R., Karnad D.R., Oak J.L. Metoclopramide for preventing pneumonia in critically ill patients receiving enteral tube feeding: a randomized controlled trial. Crit. Care Med. 2000. № 28. Р. 1408-1411.

47. Berne J.D., Norwood S.H., McAuley C.E. et al. Erythromycin reduces delayed gastric emptying in critically ill trauma patients: a randomized, controlled trial. J. Trauma. 2002. № 53. Р. 422-425.

48. Chapman M.J., Fraser R.J., Kluger M.T. et al. Erythromycin improves gastric emptying in critically ill patients intolerant of nasogastric feeding. Crit. Care Med. 2000. № 28. Р. 2334-2337.

49. Reignier J., Bensaid S., Perrin-Gachadoat D. et al. Erythromycin and early enteral nutrition in mechanically ventilated patients. Crit. Care Med. 2002. № 30. Р. 1237-1241.

50. Nursal T.Z., Erdogan B., Noyan T. et al. The effect of metoclopramide on gastric emptying in traumatic brain injury. J. Clin. Neurosci. 2007. № 14. Р. 344-348.

51. MacLaren R., Kiser T.H., Fish D.N. et al. Erythromycin vs metoclopramide for facilitating gastric emptying and tolerance to intragastric nutrition in critically ill patients. JPEN. 2008. № 32. Р. 412-419.

52. Nguyen N.Q., Chapman M., Fraser R.J. et al. Prokinetic therapy for feed intolerance in critical illness: one drug or two? Crit. Care Med. 2007. № 35. Р. 2561-2567.

53. Al-Khatib S.M., LaPointe N.M., Kramer J.M. et al. What clinicians should know about the QT interval. JAMA. 2003. № 289. Р. 2120-2127.

54. Li E.C., Esterly J.S., Pohl S. et al. Drug-induced QT-interval prolongation: considerations for clinicians. Pharmacotherapy. 2010. № 30. Р. 684-701.

55. Meissner W., Dohrn B., Reinhart K. Enteral naloxone reduces gastric tube reflux and frequency of pneumonia in critical care patients during opioid analgesia. Crit. Care Med. 2003. № 31. Р. 776-780.

56. Lien H.C., Chang C.S., Chen G.H. Can percutaneous endoscopic jejunostomy prevent gastroesophageal reflux in patients with preexisting esophagitis? Am. J. Gastroenterol. 2000. № 95. Р. 3439-3443.

57. Heyland D.K., Drover J.W., MacDonald S. et al. Effect of postpyloric feeding on gastroesophageal regurgitation and pulmonary microaspiration: results of a randomized controlled trial. Crit. Care Med. 2001. № 29. Р. 1495-1501.

58. Hsu C.W., Sun S.F., Lin S.L. et al. Duodenal versus gastric feeding in medical intensive care unit patients: a prospective, randomized, clinical study. Crit. Care Med. 2009. № 37. Р. 1866-1872.

59. Acosta-Escribano J., Fernández-Vivas M., Grau Carmona T. Gastric versus transpyloric feeding in severe traumatic brain injury: a prospective, randomized trial. Intensive Care Med. 2010. № 36. Р. 1532-1539.

60. Montecalvo M.A., Steger K.A., Farber H.W. et al. Nutritional outcome and pneumonia in critical care patients randomized to gastric versus jejunal tube feedings. The Critical Care Research Team. Crit. Care Med. 1992. № 20. Р. 1377-1387.

61. Kortbeek J.B., Haigh P.I., Doig C. Duodenal versus gastric feeding in ventilated blunt trauma patients: a randomized controlled trial. J. Trauma. 1999. № 46. Р. 992-996.

62. Day L., Stotts N.A., Frankfurt A. et al. Gastric versus duodenal feeding in patients with neurological disease: a pilot study. J. Neurosci Nurs. 2001. № 33. Р. 148-149, 155-159.

63. Davies A.R., Froomes P.R., French C.J. et al. Randomized comparison of nasojejunal and nasogastric feeding in critically ill patients. Crit. Care Med. 2002. № 30. Р. 586-590.

64. White H., Sosnowski K., Tran K. et al. A randomised controlled comparison of early post-pyloric versus early gastric feeding to meet nutritional targets in ventilated intensive care patients. Crit. Care. Med. 2009. № 13 (6). Р. 187.

65. Kearns P.J., Chin D., Mueller L. et al. The incidence of ventilator-associated pneumonia and success in nutrient delivery with gastric versus small intestinal feeding: a randomized clinical trial. Crit. Care Med. 2000. № 28. Р. 1742-1746.

66. Montejo J.C., Grau T., Acosta J. et al. Multicenter, prospective, randomized, single-blind study comparing the efficacy and gastrointestinal complications of early jejunal feeding with early gastric feeding in critically ill patients. Crit. Care Med. 2002. № 30. Р. 796-800.

67. Davies A.R., Morrison S.S., Bailey M.J. et al. ENTERIC Study Investigators; ANZICS Clinical Trials Group. A multicenter, randomized controlled trial comparing early nasojejunal with nasogastric nutrition in critical illness. Crit. Care Med. 2012. № 40. Р. 2342-2348.

68. Huang H.H., Chang S.J., Hsu C.W. et al. Severity of illness influences the efficacy of enteral feeding route on clinical outcomes in patients with critical illness. J. Acad. Nutr. Diet. 2012. № 112. Р. 1138-1146.

69. Ho K.M., Dobb G.J., Webb S.A. A comparison of early gastric and post-pyloric feeding in critically ill patients: a meta-analysis. Intensive Care Med. 2006. № 32. Р. 639-649.

70. Marik P.E., Zaloga G.P. Gastric versus post-pyloric feeding: a systematic review. Crit. Care. Med. 2003. № 7. Р. 46-51.

71. Heyland D.K., Drover J.W., Dhaliwal R. et al. Optimizing the benefits and minimizing the risks of enteral nutrition in the critically ill: role of small bowel feeding. J. Parenter. Enter. Nutr. 2002. № 26. Р. 51-5.

72. Minard G. Enteral access. Nutr. Clin. Pract. 1994. № 9. Р. 172-182.

73. Singer P., Blaser A.R., Berger M.M. et al. ESPEN guideline on clinical nutrition in the intensive care unit. Clin. Nutr. 2019. № 38. Р. 48-79.

74. Mentzelopoulos S.D., Roussos C., Zakynthinos S.G. Prone position reduces lung stress and strain in severe acute respiratory distress syndrome. Eur. Respir. J. 2005. № 25. Р. 534-544.

75. Galiatsou E., Kostanti E., Svarna E. et al. Prone position augments recruitment and prevents alveolar overinflation in acute lung injury. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2006. № 174. Р. 187-197.

76. Guérin C., Reignier J., Richard J.C. et al. Prone positioning in severe acute respiratory distress syndrome. N. Engl. J. Med. 2013. № 368. Р. 2159-2168.

77. Alexander J.W., Boyce S.T., Babcock G.F. et al. The process of microbial translocation. Ann Surg. 1990. № 212. Р. 496-510.

78. Mainous M.R., Ertel W., Chaudry I.H. et al. The gut: a cytokine-generating organ in systemic inflammation? Shock. 1995. № 4. Р. 193-199.

79. Whelan K., Judd P.A., Preedy V.R. et al. Enteral feeding: the effect on faecal output, the faecal microflora and SCFA concentrations. Proc. Nutr. Soc. 2004. № 63. Р. 105-113.

80. Wiesen P., Van Gossum A., Preiser J.C. Diarrhoea in the critically ill. Curr. Opin Crit. Care. 2006. № 12. Р. 149-154.

81. O'Donnell L.J., Virjee J., Heaton K.W. Detection of pseudodiarrhoea by simple clinical assessment of intestinal transit rate. BMJ. 1990. № 300. Р. 439-440.

82. Whelan K., Judd P.A., Taylor M.A. Assessment of fecal output in patients receiving enteral tube feeding: validation of a novel chart. Eur. J. Clin. Nutr. 2004. № 58. Р. 1030-1037.

83. Kelly T.W., Patrick M.R., Hillman K.M. Study of diarrhea in critically ill patients. Crit. Care Med. 1983. № 11. Р. 7-9.

84. Strack van Schijndel R.J., Wierdsma N.J., van Heijningen E.M. et al. Fecal energy losses in enterally fed intensive care patients: an explorative study using bomb calorimetry. Clin. Nutr. 2006. № 25. Р. 758-764.

85. Wierdsma N.J., Peters J.H., Weijs P.J. et al. Malabsorption and nutritional balance in the ICU: fecal weight as a biomarker: a prospective observational pilot study. Crit. Care. 2011. № 15. Р. 264.

86. Villet S., Chiolero R.L., Bollmann M.D. et al. Negative impact of hypocaloric feeding and energy balance on clinical outcome in ICU patients. Clin. Nutr. 2005. № 24. Р. 502-509.

87. Oczkowski S.J.W., Duan E.H., Groen A. et al. The use of bowel protocols in critically ill adult patients: a systematic review and meta-analysis. Crit. Care Med. 2017. № 45. Р. 718-726.

88. Modena S., Bearelly D., Swartz K. et al. Clostridium difficile among hospitalized patients receiving antibiotics: a case-control study. Infect. Control. Hosp. Epidemiol. 2005. № 26. Р. 685-690.

89. Dial S., Alrasadi K., Manoukian C. et al. Risk of Clostridium difficile diarrhea among hospital inpatients prescribed proton pump inhibitors: cohort and case-control studies. Can. Med. Assoc. 2004. № 171. Р. 33-38.

90. Crabtree T.D., Pelletier S.J., Gleason T.G. et al. Clinical characteristics and antibiotic utilization in surgical patients with Clostri–dium difficile-associated diarrhea. Am. Surg. 1999. № 65. Р. 507-511.

91. Vesta K.A., Wells P.G., Gentry C.A. et al. Specific risk factors for Clostridium difficile-associated diarrhea: a prospective, multicenter, case control evaluation. Am. J. Infect. Control. 2005. № 33. Р. 469-472.

92. Kyne L., Sougioultzis S., McFarland L.V. et al. Underlying disease severity as a major risk factor for nosocomial Clostridium difficile diarrhea. Infect. Control. Hosp. Epidemiol. 2002. № 23. Р. 653-659.

93. Bliss D.Z., Johnson S., Savik K. et al. Acquisition of Clostridium difficile and Clostridium difficile-associated diarrhea in hospita–lized patients receiving tube feeding. Ann. Intern. Med. 1998. № 129. Р. 1012-1019.

94. Yip C., Loeb M., Salama S. et al. Quinolone use as a risk factor for nosocomial Clostridium difficile-associated diarrhea. Infect. Control. Hosp. Epidemiol. 2001. № 22. Р. 572-575.

95. Meert K.L., Daphtary K.M., Metheny N.A. Gastric vs small-bowel feeding in critically ill children receiving mechanical ventilation: a randomized controlled trial. Chest. 2004. № 126. Р. 872-878.

96. Lee J.S., Auyeung T.W. A comparison of two feeding methods in the alleviation of diarrhoea in older tube-fed patients: a randomised controlled trial. Age Ageing. 2003. № 32. Р. 388-393.

97. Schultz A.A., Ashby-Hughes B., Taylor R. et al. Effects of pectin on diarrhea in critically ill tube-fed patients receiving antibiotics. Am. J. Crit. Care. 2000. № 9. Р. 403-411.

98. Yang G., Wu X.T., Zhou Y. et al. Application of dietary fiber in clinical enteral nutrition: a meta-analysis of randomized controlled trials. World J. Gastroenterol. 2005. № 11. Р. 3935-3938.

99. Klingensmith N.J., Coopersmith C.M. Fecal microbiota transplantation for multiple organ dysfunction syndrome. Crit. Care. 2016. № 20. Р. 398.

100. McClave S.A., Patel J., Bhutiani N. Should fecal microbial transplantation be used in the ICU? Curr. Opin. Crit. Care. 2018. № 24. Р. 105-111.

Similar articles

Review of the international guidelines for nutritional support in patients with COVID-19 in the intensive care unit
Authors: Кобеляцкий Ю.Ю.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" Том 16, №2, 2020
Date: 2020.06.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Maintaining muscle mass in patients of the intensive care unit: from the essence of the problem to current trends in therapy
Authors: Сорокина Е.Ю.(1), Матолинец Н.В.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина

"Emergency medicine" №1(96), 2019
Date: 2019.03.20
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Dysphagia in the intensive care unit: epidemiology, mechanisms, and clinical management
Authors: Мальцева Л.А., Мищенко Е.А., Мосенцев Н.Ф., Мосенцев Н.Н., Голуб А.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" №6(101), 2019
Date: 2019.10.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Authors: Mitchell J. Spirt, MD. Division of Gastroenterology, Department of Medicine, UCLA School of Medicine, Los Angeles, California, USA
"Emergency medicine" 1(20) 2009
Date: 2009.04.28
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency

Back to issue