Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 16, №1, 2020
Повернутися до номеру
Мікробіологічна структура та чутливість патогенної флори до антибіотиків у пацієнтів із пораненнями черевної порожнини
Автори: Кришевський Ю.П.(1), Горошко В.Р.(2), Хитрий Г.П.(1)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Актуальність. Від початку збройного конфлікту на сході України значно збільшилася актуальність лікування військовослужбовців із вогнепальними пораненнями черевної порожнини. Летальність після таких ушкоджень становить близько 31 %. Поранення, отримані під час бойових дій, забруднені та інфіковані з моменту поранення. Під час перебування хворого в стаціонарі та відділеннях інтенсивної терапії більше 10 діб на 50 % збільшується імовірність приєднання нозокоміальних штамів та може початися процес динамічної зміни збудників захворювання. Метою нашого дослідження було вивчити зміну мікробіологічної структури, чутливості та резистентності мікроорганізмів при пораненнях черевної порожнини. Матеріали та методи. Виконано ретроспективний аналіз 15 медичних карт стаціонарних хворих із пораненнями черевної порожнини і не менше як двома мікробіологічними посівами. Досліджувалися результати посівів та чутливості з рани черевної порожнини, мокроти та сечі, які було розподілено на 2 групи: перший посів та наступні з кожного середовища. Результати. Усі поранені чоловічої статі, середній вік яких становив 31,9 ± 10,4 року, середня тривалість стаціонарного лікування — 48,6 ± 31,4 ліжко-дня. У всіх хворих були поранення порожнистих органів черевної порожнини. Летальність становила 33 %. Виділено 106 культур мікроорганізмів. Отримані результати показали зміну видового та кількісного складу бактерій між першою та другою групами з кожного біологічного матеріалу, який забирався для мікробіологічного дослідження. Спостерігається кількісне переважання грамнегативної флори над грампозитивною у всіх середовищах першої та другої групи, окрім крові, де відмічається переважання грампозитивних мікроорганізмів. Виявлено появу нових збудників у наступних посівах, що характерні для нозокоміальної флори. Під час дослідження чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів спостерігаються переважання грамнегативних штамів над грампозитивними та тенденція до розширення резистентності в обох групах. Висновки. Динаміка мікробіологічної структури вказує на те, що причиною запального процесу в черевній порожнині є переважно грамнегативні збудники, меншою мірою — грампозитивні з вираженою стійкістю до антибіотиків. У подальшому відбувається приєднання внутрішньолікарняної флори, що має збільшену резистентність, у тому числі до резервних препаратів.
Актуальность. С начала вооруженного конфликта на востоке Украины значительно увеличилась актуальность лечения военнослужащих с огнестрельными ранениями брюшной полости. Летальность после таких повреждений составляет около 31 %. Ранения, полученные в ходе боевых действий, загрязнены и инфицированы с момента ранения. Во время пребывания больного в стационаре и отделениях интенсивной терапии более 10 суток на 50 % увеличивается вероятность присоединения нозокомиальных штаммов и может начаться процесс динамического изменения возбудителей заболевания. Целью нашего исследования было изучить изменение микробиологической структуры, чувствительности и резистентности микроорганизмов при ранениях брюшной полости. Материалы и методы. Выполнен ретроспективный анализ 15 медицинских карт стационарных больных с ранениями брюшной полости и не менее чем двумя микробиологическими посевами. Исследовались результаты посевов и чувствительности из раны брюшной полости, мокроты и мочи, которые были разделены на 2 группы: первый посев и последующие с каждой среды. Результаты. Все раненые мужского пола, средний возраст которых составил 31,9 ± 10,4 года, средняя продолжительность стационарного лечения — 48,6 ± 31,4 койко-дня. У всех больных отмечалось ранение полых органов брюшной полости. Летальность составила 33 %. Выделено 106 культур микроорганизмов. Полученные результаты показали изменение видового и количественного состава бактерий между первой и второй группами с каждого биологического материала, который брали для микробиологического исследования. Наблюдается количественное преобладание грамотрицательной флоры над грамположительной во всех средах первой и второй группы, кроме крови, где отмечается преобладание грамположительных микроорганизмов. Выявлено появление новых возбудителей в следующих посевах, характерных для нозокомиальной флоры. Во время исследования чувствительности микроорганизмов к антибактериальным препаратам наблюдаются преобладание грамотрицательных штаммов над грамположительными и тенденция к расширению резистентности в обеих группах. Выводы. Динамика микробиологической структуры указывает на то, что причиной воспалительного процесса в брюшной полости являются преимущественно грамотрицательные возбудители, в меньшей степени — грамположительные с выраженной устойчивостью к антибиотикам. В дальнейшем происходит присоединение внутрибольничной флоры, которая имеет увеличенную резистентность, в том числе к резервным препаратам.
Background. Since the beginning of the armed conflict in the east of Ukraine, the relevance of the treatment of servicemen with gunshot wounds to the abdomen has increased significantly. Mortality after such injuries is about 31 %. Injuries received during the fighting are contaminated and infected from the moment of injury. During the staying of the patient in the hospital and the intensive care units for more than 10 days, the probability of joining nosocomial strains increases by 50 % and the possible process of dynamic change of pathogens may initiate. The study tested the change in microbiological structure, sensitivity and resistance of microorganisms to antibiotics in abdominal cavity wounds. Materials and methods. There was performed a retrospective analysis of medical record cases of 15 inpatients with abdominal injuries and at least two microbiological cultures. We studied the results of the sensitivity of cultures from abdominal wounds, sputum and urine, which were divided into 2 groups: the first culture and the next of each biological material. Results. All the wounded were male. The mean age was 31.9 ± 10.4 years, the mean duration of inpatient treatment was 48.6 ± 31.4 bed-days. All patients had injuries to the hollow organs of the abdominal cavity. The mortality rate was 33 %. One hundred and six samples of microorganisms were isolated. The results obtained showed a change in the species and quantitative composition of bacteria between the first and second groups of each biological material taken for the microbiological research. There is a quantitative predominance of gram-negative flora over gram-positive in all media of the first and second groups, except for blood, where the gram-positive microorganisms prevailed. The emergence of new pathogens typical for nosocomial flora was revealed in the next cultures. The study of the sensitivity of microorganisms to antibiotics revealed the prevalence of gram-negative strains over gram-positive ones and a tendency to the increased resistance in both groups. Conclusions. The dynamics of the microbiological structure indicates that the cause of the inflammatory process in the abdominal cavity is mainly gram-negative pathogens, less gram-positive, with pronounced antibiotic resistance. Further, nosocomial flora enjoins, which has increased resistance including to reserve antibiotics.
поранення черевної порожнини; антибіотикорезистентність; антибіотикотерапія
ранение брюшной полости; антибиотикорезистентность; антибиотикотерапия
abdominal wounds; antibiotic resistance; antibiotic therapy
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
Висновки
1. Гибало Р.В., Макаров Г.Г., Засуха А.В. та ін. Хірургічне лікування післяопераційних вентральних гриж у поранених із бойовою травмою живота. Проблеми військової охорони здоров’я. 2017. № 48. С. 81-88.
2. Трихліб В.І., Дуда О.К., Майданюк В.П.,. Ткачук С.І. Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких сучасних локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури). Семейная медицина. 2015. № 4. С. 63-70.
3. Лоскутов О.Є., Заруцький Я.Л. Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2016. № 2. С. 5-9. DOI: 10.15674/0030-5987201625-9.
4. Линев К.А., Торба А.В. Тактика хирургического лечения огнестрельных ранений живота. Новости хирургии. 2016. № 1(24). С. 93-98. DOI: 10.18484/2305-0047.2016.1.93.
5. Криштафор Д.А., Клигуненко Е.Н., Криштафор А.А. Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре III уровня. Медицина неотложных состояний. 2019. № 3(98). С. 127-133. DOI: 10.22141/2224-0586.3.98.2019.165490.
6. Хоменко І.П., Герасименко О.С., Єнін Р.В., Галушка А.М., Казмірчук А.П. Особливості хірургічного лікування вогнепальних поранень живота. Клінічна хірургія. 2018. № 9. С. 71-74. DOI: 10.26779/2522-1396.2018.09.71.
7. Хоменко І.П., Цема Є.А., Тертишний С.В., Шкляревич П.О. Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України. 2018. № 1. С. 7-13.
8. Саволюк С.І., Гудзь М.А., Жмур А.А. Динаміка імунного статусу хворих на гнійний перитоніт. Галицький лікарський вісник. 2016. № 3(23). С. 31-34. DOI: 10.21802/gmj.2016.3.40.
9. Рощин Г.Г., Іванов В.І., Дорош В.М. Ризик розвитку нозокоміальної інфекції в постраждалих із тяжкою поєднаною абдомінальною травмою. Травма. 2015. № 4. С. 41-46.
10. Устойчивость к противомикробным препаратам [Електронний ресурс]. URL: https://www.who.int/antimicrobial-resistance/global-action-plan/ru/ (дата звернення: 25.11.2019).