Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №1, 2020

Back to issue

Tension-type headache and migraine in women with threatened miscarriage: clinical and diagnostic aspects

Authors: Романенко І.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності. Головний біль (ГБ) — одна з частих скарг під час вагітності, поширеність ГБ у вагітних жінок досягає 35 %. Мета дослідження: вивчити поширеність і клінічні особливості головного болю напруження (ГБН) та мігрені у вагітних із ЗПВ в I і II триместрах, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежені 84 вагітні у I і II триместрах вагітності, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ в лікарнях, що розташовані в Луганській області (група I). Контрольну групу становили 47 вагітних жінок із необтяженим анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання (група II). Усім вагітним було проведено клініко-акушерське обстеження, для оцінки суб’єктивної вираженості ГБ використовувався метод візуально-аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики ГБ — больовий опитувальник Мак-Гілла. Результати. Встановлено, що інтенсивність ГБН за ВАШ становила Ме (Q1–Q3) = 3,40 (2,90–3,78) у групі I та 2,05 (1,43–3,05) — у групі II (р = 0,015). Інтенсивність мігрені за ВАШ становила Ме (Q1–Q3) = 6,45 (4,30–7,18) і 5,15 (5,10–5,20) відповідно (р = 0,533). Пацієнти групи I більш емоційно описують свій ГБ та використовують більше дескрипторів для сенсорної й афективної характеристики ГБ. У вагітних групи I виявлено позитивний кореляційний зв’язок між віком та афективними характеристиками ГБН: індекс числа вибраних дескрипторів для афективної шкали (r = 0,590, р = 0,002), ранговий індекс болю для афективної шкали (r = 0,478, р = 0,018). Висновки. Поширеність ГБН серед вагітних із ЗПВ зустрічається в 1,92, мігрені — в 1,12 раза частіше порівняно із здоровими вагітними і становить 28,57 і 4,76% відповідно. У вагітних із ЗПВ показники інтенсивності за ВАШ ГБН в 1,66, мігрені — в 1,25 раза перевищували дані контрольної групи, медіанне значення інтенсивності ГБН було вірогідно вище.

Актуальность. Угроза прерывания беременности (УПБ) — самое распространенное осложнение беременности, возникающее в 15–20 % случаев продолжающейся беременности. Головная боль (ГБ) — одна из частых жалоб во время беременности, распространенность ГБ у беременных женщин достигает 35 %. Цель исследования: изучить распространенность и клинические особенности головной боли напряжения (ГБН) и мигрени у беременных с УПБ в I и II триместрах, проживающих в Луганской области, для усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материалы и методы. Обследованы 84 беременных в I и II триместрах беременности, которые находились на стационарном лечении по поводу УПБ в больницах, расположенных в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 47 беременных женщин с неотягощенным анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока и места проживания (группа II). Всем беременным было проведено клинико-акушерское обследование, для оценки субъективной выраженности ГБ использовался метод визуально-аналоговой шкалы (ВАШ), для качественной характеристики ГБ — болевой опросник Мак-Гилла. Результаты. Установлено, что интенсивность ГБН по ВАШ составила Ме (Q1–Q3) = 3,40 (2,90–3,78) в группе I и 2,05 (1,43–3,05) — в группе II (р = 0,015). Интенсивность мигрени по ВАШ составила Ме (Q1–Q3) = 6,45 (4,30–7,18) и 5,15 (5,10–5,20) соответственно (р = 0,533). Пациенты группы I более эмоционально описывают свою ГБ и используют больше дескрипторов для сенсорной и аффективной характеристики ГБ. У беременных группы I выявлена положительная корреляционная связь между возрастом и аффективными характеристиками ГБН: индекс числа выбранных дескрипторов для аффективной шкалы (r = 0,590, р = 0,002), ранговый индекс боли для аффективной шкалы (r = 0,478, р = 0,018). Выводы. Распространенность ГБН среди беременных с УПБ встречается в 1,92, мигрени — в 1,12 раза чаще по сравнению со здоровыми беременными и составляет 28,57 и 4,76 % соответственно. У беременных с УПБ показатели интенсивности по ВАШ ГБН в 1,66, мигрени — в 1,25 раза превышали данные контрольной группы, медианное значение интенсивности ГБН было достоверно выше.

Background. The threatened miscarriage is the most common pregnancy complication that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy. Headache is one of the most common complaints during pregnancy; the prevalence of headaches in pregnant women reaches 35 %.The aim of this work was to study the prevalence and clinical features of tension-type headache and migraine in pregnant women with threatened miscarriage in the first and second trimesters, living in the Luhansk region, to improve treatment and prophylactic measures and prevent obstetric and perinatal complications in them. Materials and methods. The study included 84 pregnant women who were hospitalized for threatened miscarriage to the centers, located in the Luhansk region (group I). The control group consisted of 47 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period and place of residence (group II). Clinical obstetric examination was carried out, the subjective severity of headache was determined by visual analogue scale, the McGill pain questionnaire was used to characterize the headache. Results. It was found that the intensity of headache according to the visual analogue scale was Me (Q1–Q3) = 3.40 (2.90–3.78) in group I and 2.05 (1.43–3.05) in group II (p = 0.015). The intensity of migraine according to the visual analogue scale was Me (Q1–Q3) = 6.45 (4.30–7.18) and 5.15 (5.10–5.20), respectively (p = 0.533). The patients of group I more emotionally describe their headache and use more descriptors for sensory and affective characteristics of headache. In pregnant women of group I, a positive correlation was found between the age and affective characteristics of tension-type headache: the number of descriptors selected for the affective scale (r = 0.590, p = 0.002), pain rating index for the affective scale (r = 0.478, p = 0.018). Conclusions. Tension-type headaches among pregnant women with threatened miscarriage occur 1.92 more often compared to the healthy pregnant women, migraines — 1.12 times more often and make up 28.57 and 4.76 %, respectively. According to the visual analogue scale, the intensity of tension-type headache in pregnant women with threatened miscarriage was 1.66 higher than in the control group, and the severity of migraine — 1.25 times higher, the median value of tension-type headache intensity was significantly higher.


Keywords

вагітність; загрозливе переривання вагітності; головний біль напруження; мігрень; візуально-аналогова шкала; больовий опитувальник Мак-Гілла

беременность; угрожающее прерывание беременности; головная боль напряжения; мигрень; визуальная аналоговая шкала; болевой опросник Мак-Гилла

pregnancy; threatened miscarriage; tension-type headache; migraine; visual analogue scale; McGill pain questionnaire


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A., Aitallah A.S., Jabin Khan F., Ahmed S.R. Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. Sociomed. 2012. 24(1). 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28.

2. Weiss J.L., Malone F.D., Vidaver J., Ball R.H., Nyberg D.A., Comstock C.H. et al. Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol. 2004 Mar. 190(3). 745-50. doi: 10.1016/j.ajog.2003.09.023.

3. Liu L., Johnson H.L., Cousens S., Perin J., Scott S., Lawn J.E. et al. Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet. 2012. 379. 2151-2161. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1.

4. Chawanpaiboon S., Vogel J.P., Moller A.-B., Lumbiganon P., Petzold M., Hogan D. et al. Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014, a systematic review and modelling analysis. Lancet Glob. Health. 2018. 7. e37-e46. doi: 10.1016/S2214-109X(18)30451-0.

5. Blencowe H., Cousens S., Chou D., Oestergaard M., Say L., Moller A.B. et al. Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod. Health. 2013. 10(1). S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.

6. Chang H.H., Larson J., Blencowe H., Spong C.Y., Howson C.P., Cairns-Smith S. et al. Preventing preterm births: analysis of trends and potential reductions with interventions in 39 countries with very high human development index. Lancet. 2013. 381(9862). 223-234. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61856-X.

7. Keren M., Keren N., Eden A., Tsangen S., Weizman A., Zalsman G. The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur. Psychiatry. 2015 Feb. 30(2). 317-21. doi: 10.1016/j.eurpsy.2014.10.004.

8. Lyngberg A.C., Rasmussen B.K., Jorgensen T., Jensen R. Has the prevalence of migraine and tension-type headache changed over a 12-year period? A Danish population survey. Eur. J. Epidemiol. 2005. 20(3). 243-249. doi: 10.1007/s10654-004-6519-2.

9. GBD 2015. Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 2016. 388(10053). 1545-602. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31678-6.

10. The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia. 2013. 33(9) 629-808. doi: 10.1177/0333102413485658.

11. Raffaelli B., Siebert E., Körner J., Liman T., Reuter U., Neeb L. Characteristics and diagnoses of acute headache in pregnant women — a retrospective cross-sectional study. J. Headache Pain. 2017. 18(1). 114. doi: 10.1186/s10194-017-0823-1.

12. Maggioni F., Alessi C., Maggino T., Zanchin G. Headache during pregnancy. Cephalalgia. 1997. 17. 765-769. doi: 10.1046/j.1468-2982.1997.1707765.x.

13. Melhado E.M., Maciel J.A., Guerreiro C.A. Headache during gestation: evaluation of 1101 women. Can. J. Neurol. Sci. 2007. 34. 187-192. doi: 10.1017/s0317167100006028.

14. Negro A., Delaruelle Z., Ivanova T.A., Khan S., Ornello R., Raffaelli B. et al. Headache and pregnancy: a systematic review. J. Headache Pain. 2017. Oct 19. 18(1). 106. doi: 10.1186/s10194-017-0816-0.

15. Dixit A., Bhardwaj M., Sharma B. Headache in pregnancy: a nuisance or a new sense? Obstet. Gynecol. Int. 2012. 697697. doi: 10.1155/2012/697697.

16. Karli N., Baykan B., Ertas M., Zarifoglu M., Siva A., Saip S. et al. Impact of sex hormonal changes on tension-type headache and migraine: a gross-sectional population-based survery in 2,600 women. J. Headache Pain. 2012. 13. 557-65 doi: 10.1007/s10194-012-0475-0.

17. Adeney K.L., Williams M.A., Miller R.S., Frederick I.O., Sorensen T.K., Luthy D.A. et al. Risk of preeclampsia in relation to maternal history of migraine headaches. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2005. 18(3). 167-172. doi: 10.1080/14767050500260566.

18. Contag S.A., Mertz H.L., Bushnell C.D. Migraine during pregnancy: is it more than a headache? Nat. Rev. Neurol. 2009. 5. 449-456. doi: 10.1038/nrneurol.2009.100.

19. Wabnitz A., Bushnell C. Migraine, cardiovascular disease, and stroke during pregnancy: systematic review of the literature. Cephalalgia. 2015. 35. 132-139. doi: 10.1177/0333102414554113.

20. Burch R. Headache in Pregnancy and the Puerperium. Neurol. Clin. 2019 Feb. 37(1). 31-51. doi: 10.1016/j.ncl.2018.09.004.

21. Aegidius K., Zwart J.A., Hagen K., Stovner L. The effect of pregnancy and parity on headache prevalence: the head-HUNT study. Headache. 2009. 49(6). 851-859. doi: 10.1111/j.1526-4610.2009.01438.x.

22. Marcus D.A., Scharff L., Turk D. Longitudinal prospective study of headache during pregnancy and postpartum. Headache. 1999. 39(9). 625-632. doi: 10,1046/j.1526-4610.1999.3909625.x.

23. Sances G., Granella F., Nappi R.E., Fignon A., Ghiotto N., Polatti F. Course of migraine during pregnancy and postpartum: a prospective study. Cephalalgia. 2003. 23(3). 197-205. doi: 10,1046/j.1468-2982.2003.00480.x.

24. Kvisvik E.V., Stovner L.J., Helde G., Bovim G., Linde M. Headache and migraine during pregnancy and puerperium: the MIGRA-study. J. Headache Pain. 2011. 12. 443-51. doi: 10.1007/s10194-011-0329-1.

25. Breivik H., Borchgrevink P.C., Allen S.M., Rosseland L.A., Romundstad L., Breivik Hals E.K. et al. Assessment of pain. Br. J. Anaesth. 2008. 101(1). 17-24. doi: https://doi.org/10.1093/bja/aen103.

26. Melzack R. The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods. Pain. 1975. 1(3). 277-299. doi: 10.1016/0304-3959(75)90044-5).


Back to issue