Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal Том 16, №1, 2020

Back to issue

Structural-morphometric and clinical-encephalographic features of epilepsy in patients in the late recovery period of ischemic stroke (literature review)

Authors: Винник Ю.М.(1, 2), Ярощук І.Б.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 1, м. Київ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Останнім часом у всіх країнах відзначається суттєве зростання захворюваності на епілепсію в осіб старших вікових груп. Одним із найбільш частих факторів ризику розвитку епілептичних нападів є цереброваскулярні захворювання. Вважається, що 10–30 % вперше діагностованих епілептичних нападів у пацієнтів старше 60 років виникають після інсульту, що в подальшому значно ускладнює клінічну картину захворювання і служить причиною погіршення якості життя хворих, уповільнює відновлення втрачених внаслідок інсульту функцій, посилює когнітивні та мнестичні розлади, збільшує ризик раптової смерті, що, зі свого боку, вимагає перегляду проведеної терапії з урахуванням фармакологічної взаємодії препаратів. Крім того, вірогідно встановлено, що епілептичний напад, що дебютував у віці старше 60 років, значно збільшує ризик первинного і повторного інсульту. Незважаючи на тривалий період вивчення даної проблеми, діагностика післяінсультної епілепсії (ПІЕ) утруднена дотепер у зв’язку з відсутністю єдиної позиції відносно розуміння патогенезу ПІЕ, різною дефініцією діагнозу, необ’єктивною інтерпретацією міжнападної (інтеріктальної) електроенцефалографії тощо. Мета: провести аналіз літературних даних щодо структурно-морфометричних та клініко-енцефалографічних особливостей епілепсії у хворих у різні періоди ішемічного інсульту. Проаналізувати ймовірність ризику дебюту ПІЕ. Матеріали та методи. Проаналізовано наявні публікації, що стосуються питань ПІЕ, за допомогою пошуку, проведеного за такими базами даних, як Кокранівська база систематичних оглядів (CDSR), центральний реєстр контрольованих досліджень Кокрана (CENTRAL), база даних SCOPUS та MEDLINE. Було відібрано відповідні рандомізовані контрольовані дослідження, проте через брак оглядових досліджень та метааналізів до роботи включено, зокрема, спостережні та епідеміологічні дослідження. Результати. У більшості проаналізованих досліджень автори показали велику варіабельність частоти розвитку ПІЕ. Висока варіабельність пояснюється особливостями перебігу інсульту в різних популяціях, різною дефініцією діагнозу ПІЕ, різним дизайном проведених досліджень. Проте в більшості досліджень було встановлено, що ризик розвитку ПІЕ подвоюється від першого до п’ятого року після перенесеного інсульту та становить близько 4,2–5 %. Висновки. Таким чином, вивчення нейрофункціональних та структурно-морфометричних змін у хворих на епілепсію в пізньому відновному періоді ішемічного інсульту є важливою проблемою клінічної неврології, багато аспектів якої мають сьогодні неоднозначні, нерідко суперечливі тлумачення. Тому вивчення даного взаємозв’язку дозволить краще зрозуміти патогенез ПІЕ, розширить можливості її терапії та діагностики.

Актуальность. В последние годы во всех странах отмечается существенный рост заболеваемости эпилепсией у лиц старших возрастных групп. Одним из наиболее частых факторов риска развития эпилептических припадков являются цереброваскулярные заболевания. Считается, что 10–30 % впервые диагностированных эпилептических припадков у пациентов старше 60 лет возникают после инсульта, что в дальнейшем значительно усложняет клиническую картину заболевания и служит причиной ухудшения качества жизни больных, замедляет восстановление потерянных вследствие инсульта функций, усиливает когнитивные и мнестические расстройства, увеличивает риск внезапной смерти, что, в свою очередь, требует пересмотра проводимой терапии с учетом фармакологического взаимодействия препаратов. Кроме того, достоверно установлено, что эпилептический приступ, который дебютировал в возрасте старше 60 лет, значительно увеличивает риск первичного и повторного инсульта. Несмотря на длительный период изучения данной проблемы, диагностика постинсультной эпилепсии (ПИЭ) затруднена до настоящего времени в связи с отсутствием единой позиции относительно понимания патогенеза, разной дефиницией диагноза, необъективной интерпретацией межприступной (интериктальной) электроэнцефалографии. Цель: провести анализ литературных данных относительно структурно-морфометрических и клинико-энцефалографических особенностей эпилепсии у больных в разные периоды ишемического инсульта. Проанализировать вероятность риска дебюта ПИЭ. Материалы и методы. Про-анализированы имеющиеся публикации, касающиеся вопросов ПИЭ, с помощью поиска, проведенного по таким базам данных, как Кокрановская база систематических обзоров (CDSR), центральный реестр контролируемых исследований Кокрана (CENTRAL), база данных SCOPUS и MEDLINE. Были отобраны соответствующие рандомизированные контролируемые исследования, однако из-за нехватки обзорных исследований и метаанализа в работу включены, в частности, наблюдательные и эпидемиологические исследования. Результаты. В большинстве проанализированных исследований авторы показали большую вариабельность частоты развития ПИЭ. Высокая вариабельность объясняется особенностями течения инсульта в разных популяциях, разной дефиницией диагноза ПИЭ, различным дизайном проведенных исследований. Однако в большинстве исследований было установлено, что риск развития ПИЭ удваивается от первого до пятого года после перенесенного инсульта и составляет около 4,2–5 %. Выводы. Таким образом, изучение нейрофункциональных и структурно-морфометрических изменений у больных эпилепсией в позднем восстановительном периоде ишемического инсульта является важной проблемой клинической неврологии, многие аспекты которой имеют в настоящее время неоднозначные, нередко противоречивые толкования. Поэтому изучение данной взаимосвязи позволит лучше понять патогенез ПИЭ, расширит возможности ее терапии и диагностики.

Background. In recent years, there has been a significant increase in the incidence of epilepsy in people of older age groups all over the world. One of the most common risk factors for the development of epileptic seizures is cerebrovascular disease. It is believed that 10–30 % of the newly diagnosed epileptic seizures in patients over 60 years of age occur after a stroke, which further complicates the clinical picture of the disease and causes a deterioration in the quality of life of patients, slows down the recovery of functions lost due to a stroke, enhances cognitive and mnemonic disorders, increases the risk of sudden death, which, in turn, requires a revision of ongoing therapy taking into account the pharmacological interaction of drugs. In addition, it has been reliably established that an epileptic seizure that was detected for the first time at the age over 60 years significantly increases the risk of primary and repeated stroke. Despite a long period of studying this problem, the diagnosis of post-stroke epilepsy is difficult to date due to the lack of a unified position regarding understanding of its pathogenesis, different definitions of diagnosis, biased interpretation of interictal electroencephalography. The purpose was to analyze the literature data on structural-morphometric and clinical-encephalographic features of epilepsy in patients at different periods of ischemic stroke, the probability of risk of post-stroke epilepsy onset. Materials and methods. Existing publications related to post-stroke epilepsy issues were analyzed by search in databases, such as the Cochrane Database of Systematic Reviews, the Cochrane Central Register of Controlled Trials (CENTRAL), Scopus and Medline. Appropriate randomized controlled trials were selected, however, due to the lack of review studies and meta-analyses, this work includes, in particular, observational and epidemiological studies. Results. In most of the studies analyzed, the authors showed a large variability in the frequency of post-stroke epilepsy. High variability is explained by the features of stroke course in different populations, the different definitions of the diagnosis of post-stroke epilepsy, and the different design of the studies. However, most studies found that the risk of developing post-stroke epilepsy doubles from the first to the fifth year after a stroke, and is about 4.2–5 %. Conclusions. Thus, the study of neurofunctional and structural-morphometric changes in patients with epilepsy in the late recovery period of ischemic stroke is an important problem of clinical neurology, many aspects of which today have ambiguous, often contradictory interpretations. Therefore, the study of this relationship will allow for a better understanding of the pathogenesis of post-stroke epilepsy, will expand the possibilities of its therapy and diagnosis.


Keywords

післяінсультна епілепсія; ішемічний інсульт; енцефалографія; огляд

постинсультная эпилепсия; ишемический инсульт; энцефалография; обзор

post-stroke epilepsy; ischemic stroke; encephalography; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Гехт А.Б., Лебедева А.В., Полетаев А.Б. и др. Постинсультная эпилепсия. Инсульт. 2003. № 9. С. 195.

2. Дубенко А.Е. Эпилепсия у лиц пожилого возраста, особенности клиники, диагностики и лечения. Нейро NEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2010. № 2/1. С. 5-15.

3. Forsgren L., Bucht G., Eriksson S., Bergmark L. Incidence and clinical characterization of unprovoked seizures in adults: a prospective population based study. Epilepsia. 1996. № 37. Р. 224-229.

4. Lossius M.I., Røning O.M., Gjerstad L. Post-stroke epilepsy. Tidsskr nor laegeforen. 2004. № 124(5). Р. 620-622.

5. Шнайдер Н.А., Чацкая А.В., Дмитренко Д.В., Шевченко О.И. Постинсультная эпилепсия. Междунар. неврол. журн. 2007. № 4. С. 3-7.

6. Гехт А.Б., Лебедева А.В., Рулева З.С. и др. Эпилепсия у больных инсультом. Рос. мед. журн. 2000. № 2. С. 14-17.

7. Hauser W.A., Shih T., Leary L., Bagiella E., Dayan P., Green R., Andrews H., Thurman D.J., Hesdorffer D.C. Estimating the incidence of first unprovoked seizure and newly diagnosed epilepsy in the low-income urban community of Northern Manhattan, New York City. Epilepsia. 2008.

8. Власов П.Н., Шахбасова З.С. и др. Эпилепсия, впервые возникшая у пожилого пациента: диагностика, дифференциальная диагностика, терапия. Фарматека. 2010. № 7. С. 40-46.

9. Shapiro I.M., Neufeld M.Y., Korczyn A.D. Seizures of unknown origin after the age of 50: vascular risk factors. Acta Neurologica Scandinavica. 2009. 82. 1(78–80).

10. Verellen R.M., Cavazos J.E. Pathophysiological considerations of seizures, epilepsy and status epilepticus in the elderly. Aging Dis. 2011. 2. Р. 278-85.

11. Camilo O., Golgstein L.B. Seizures and epilepsy after ischemic stroke. Stroke. 2004. Vol. 35. № 7. P. 1769-1775.

12. Lossius M.I., Ronning O.M., Slapo G.D. et al. Post-stroke epilepsy: occurrence and predictors — a long-term prospective controlled study Akershus Stroke Study. Epilepsia. 2005. Vol. 46. № 8. P. 1246-1251.

13. Bladin C.F., Alexandrov A.V., Bellavance A., Bornstein N., Chambers B., Cote R., Lebrun L., Pirisi A., Norris J.W. Seizures after stroke: a prospective multicenter study. Arch. Neurol. 2000. 57. Р. 1617-1622.

14. Seitz R.J., Donnan G.A. Recovery Potential After Acute Stroke. Front. Neurol. 2015, Nov 11. 6. Р. 238. doi: 10.3389/fneur.2015.00238. eCollection 2015.

15. Zaidi A., Clough P., Cooper P. et al. Misdiagnosis of epilepsy: many seizure-like attacks have a cardiovascular cause. J. Am. Cool. Cardiol. 2000. Vol. 36. № 1. P. 181-184.

16. Маджидова Р.Н. Структурные особенности судорожных синдромов у больных с инсультом. Неврология. 2004. Т. 4. № 24. С. 15-17.

17. Huguenard J.R. Neuronal circuitry of thalamocortical epilepsy and mechanisms of antiabsence drug action. Stanford University Medical Center, California, USA. Adv. Neurol. 1999. 79. Р. 991-9.

18. Крыжановский Г.Н. Введение в общую патофизиологию. Москва: Наука, 2000. 71 с.

19. Матюха С. Эпилепсия в пожилом воздасте. Expert Reviews Neurotherapeutics. 2010. № 10(12). С. 1899-1910.

20. Карлов В.А. Развивающийся, инволюционирующий мозг, цереброваскулярные заболевания и эпилепсия. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2009. 3. С. 4-7.

21. Зенков Л.Р. Непароксизмальные эпилептические расстройства: Руководство для врачей. Москва: МЕДпресс-информ, 2008. С. 75-106.

22. Steriade M. Cellular substrates of brain rhythms. In: Neadermeyer E., Lopas de Silva, eds. Electroencephalography: basic principles, clinical applications and related fieldes. Baltimore: Williams and Wilkins,1998, 2003. Р. 27-62.

23. Nakajima Y., Homma S., Musha T. Dipole-tracing of abnormal slow brain potentials after cerebral stroke — EEG, PET, MRI correlations. Neuroscience Let. 1999. № 112. Р. 59-64.

24. Kaplan P.W., Lesser R.P. Long term EEG monitoring. Chapter 16 in «Current Practice of Clinical electroenceph». Raven Press. 1999. Р. 513-586.

25. Eyal Y. Kimchi, Anudeepthi Neelagiri еt al. Clinical EEG slowing correlates with delirium severity and predicts poor clinical outcomes. Neurology. Sept 24, 2019. 93(13).

26. Гнездицкий В.В., Корепина О.С., Карлов В.А. и др. Компьютерная ЭЭГ и когнитивные вызванные потенциалы у пожилых и больных с афазией и эпилепсией после инсульта. Эпилепсия и пароксизмальные состояния. 2016. № 8(1). С. 12-21.

27. Daly D.D., Pedley T.A. Current practice of clinical electroencephalography: 2nd ed. New York, 1999.

28. Гнездицкий В.В., Корепина О.С. Атлас по вызванным потенциалам мозга: практическое руководство, основанное на анализе конкретных клинических наблюдений. Иваново: Изд.-полигр. комплекс «ПресСто», 2011. 532 с.

29. Генералов В.О., Садыков Т.Р., Мишнякова Л.П. Клинико-энцефалографические характеристики симптоматической эпилепсии у пациентов с хронической ишемией мозга. Практ. неврол. и нейрореабил. 2009. № 4. С. 29-33.

30. Кутан В.А. Компьютерная обработка энцефалограмм в клинике нервных болезней. Материалы науч.-практ. конф., посвящ. 130-летию Ивановской клинич. больницы. Иваново, 1991. С. 124-126.

Similar articles

Epilepsy after Ischemic Stroke: Does it Make Sense to Prescribe Anticonvulsants after the First Attack?
Authors: Софілканич Н.В., Орос М.М., Смоланка В.І., Луц В.В. - Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна; Мукачівська центральна районна лікарня, м. Мукачево, Україна
International neurological journal 4 (82) 2016
Date: 2016.08.10
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Anti-Convulsive Suggestive Psychotherapy Treatment in Elderly Patients with Stroke Epilepsy
Authors: Saiko A.V., Luchkevich M.P. - Military Medical Clinical Centre of West Region, Lviv, Ukraine
"Emergency medicine" 8 (71) 2015
Date: 2016.04.18
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
New classification of epilepsies and epileptic seizures (ILAE 2017): ways of implementation in Ukraine
Authors: Мар’єнко Л.Б.(1), Літовченко Т.А.(2), Дубенко А.Є.(3)
(1) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(3) — ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України», м. Харків, Україна

International neurological journal 7 (93) 2017
Date: 2017.12.19
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Резекційні методи хірургічного лікування симптоматичної епілепсії
Authors: Цимбалюк В.І., Костюк К.Р. - ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», м. Київ
International neurological journal 6 (52) 2012
Date: 2013.02.27
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue