Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal Том 16, №3, 2020

Back to issue

Cerebrovascular diseases and dementia: modern views on the diagnosis and treatment of symptomatic epilepsy in the elderly

Authors: Літовченко Т.А., Пасюра І.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Епілепсія — одне з найпоширеніших захворювань нервової системи в людей похилого віку, займає 3-тє місце після цереброваскулярних захворювань та деменцій. Прогнозувалося, що до 2020 року число випадків епілепсії в людей похилого віку становитиме половину від усіх нових випадків епілепсії. Епілепсія, що вперше виникає в людей похилого віку (new onset), в основному є наслідком накопичених пошкоджень мозку та інших вторинних факторів. До найпоширеніших етіологічних факторів розвитку епілепсії в літніх людей відносяться цереброваскулярні захворювання, нейродегенеративні захворювання з когнітивним порушенням, внутрішньомозкові пухлини та черепно-мозкові травми. Інсульт та інші цереброваскулярні захворювання є найважливішими факторами ризику виникнення епілепсії в літньому віці — 30–50 % серед усіх виявлених причин. Первинні нейродегенеративні розлади становлять ~ 10–20 % усіх виявлених причин епілепсії в літніх людей. Перший вогнищевий ранній епілептичний напад не обов’язково лікувати. Пізні судоми після цереброваскулярної події, особливо повторні, є показанням до лікування протиепілептичними препаратами (ПЕП) — ризик повторення становить 71,5 %. При виникненні навіть однократних неспровокованих судом на тлі хронічної цереброваскулярної хвороби ПЕП необхідні. Перший епілептичний напад на тлі хвороби Альцгеймера та інших первинних нейродегенерацій є показанням до початку лікування, що не тільки значно покращує прогноз епілепсії, а й уповільнює прогресування когнітивної дисфункції. Рекомендоване застосування ПЕП, що не пригнічують когнітивні функції, не впливають на метаболізм ліпідів, вагу, не викликають аритмій, мінімально взаємодіють з іншими препаратами. Препаратами вибору для пацієнтів похилого віку, особливо з когнітивними порушеннями (унаслідок дегенеративних захворювань, цереброваскулярних захворювань та ін.) мають бути леветирацетам (Левіцитам) і ламотриджин (Ламотрин), по можливості як монотерапія.

Эпилепсия — одно из самых распространенных заболеваний нервной системы у людей пожилого возраста, занимает 3-е место после цереброваскулярных заболеваний и деменций. Прогнозировалось, что к 2020 году число случаев эпилепсии у людей пожилого возраста будет составлять половину от всех новых случаев эпилепсии. Эпилепсия, которая впервые возникает у лиц пожилого возраста (new onset), в основном является следствием накопленных повреждений мозга и других вторичных факторов. К наиболее распространенным этиологическим факторам развития эпилепсии у пожилых людей относятся цереброваскулярные заболевания, нейродегенеративные заболевания с когнитивным нарушением, внутримозговые опухоли и черепно-мозговые травмы. Инсульт и другие цереброваскулярные заболевания являются наиболее важными факторами риска возникновения эпилепсий в пожилом возрасте — 30–50 % среди всех установленных причин. Первичные нейродегенеративные расстройства составляют ~10–20 % от всех выявленных причин эпилепсии у пожилых людей. Первый очаговый ранний эпилептический приступ не обязателен для лечения. Поздние судороги после цереброваскулярного события, особенно повторные, являются показанием к лечению противоэпилептическими препаратами (ПЭП) — риск повторения составляет 71,5 %. При возникновении даже однократных неспровоцированных судорог на фоне хронической цереброваскулярной болезни ПЭП необходимы. Первый эпилептический приступ на фоне болезни Альцгеймера и других первичных нейродегенераций является показанием к началу лечения, что не только значительно улучшает прогноз эпилепсии, но и замедляет прогрессирование когнитивной дисфункции. Рекомендовано применение ПЭП, которые не угнетают когнитивные функции, не влияют на метаболизм липидов, вес, не вызывают аритмий, минимально взаимодействуют с другими препаратами. Препаратами выбора для пациентов пожилого возраста, особенно с когнитивными нарушениями (вследствие дегенеративных заболеваний, цереброваскулярных заболеваний и др.) должны быть леветирацетам (Левицитам) и ламотриджин (Ламотрин), по возможности в качестве монотерапии.

Epilepsy is one of the most common diseases of the nervous system in the elderly, and ranks third after cerebrovascular diseases and dementias. It is estimated that by 2020, the number of cases of epilepsy in the elderly will account for a half of all new cases of epilepsy. New-onset epilepsy is mainly a consequence of accumulated brain damage and other secondary factors. The most common etiologies of epilepsy in the elderly include cerebrovascular diseases, neurodegenerative diseases with cognitive impairment, brain tumors and traumatic brain injuries. Stroke and other cerebrovascular diseases are the most important risk factors for the occurrence of epilepsy in the elderly, accounting for 30–50 % of all identified causes. Primary neurodege-nerative disorders account for ~10–20 % of all identified causes of epilepsy in the elderly. The first focal early epileptic seizure is optional for treatment. Late seizures after a cerebrovascular event, especially recurrent ones, are indicative for antiepileptic drug (AED) treatment, with a risk of recurrence of 71.5 %. In case of even single unprovoked seizures on the background of chronic cerebrovascular disease, AEDs are necessary. The first epileptic seizure due to Alzheimer’s disease and other primary neurodegenerations is an indication to start the treatment that not only significantly improves the prognosis of epilepsy but also slows the progression of cognitive impairment. It is recommended to use AEDs that do not inhibit cognitive function, do not affect lipid metabolism, weight, do not cause arrhythmias, minimally interact with other drugs. The drugs of choice for elderly patients, especially those with cognitive impairment (due to degenerative diseases, cerebrovascular diseases, etc.), should be levetiracetam (Levicitam) and lamotrigine (Lamotrine), pre-ferably as monotherapy.


Keywords

епілепсія в осіб похилого віку; цереброваскулярні захворювання; хвороба Альцгеймера; лікування

эпилепсия у лиц пожилого возраста; цереброваскулярные заболевания; болезнь Альцгеймера; лечение

epilepsy in the elderly; cerebrovascular diseases; Alzheimer’s disease; treatment


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Baftiu A., Feet S.A., Larsson P.G. et al. Utilisation and polypharmacy aspects of antiepileptic drugs in elderly versus younger patients with epilepsy: A pharmacoepidemiological study of CNS-active drugs in Norway, 2004–2015. Epilepsy Res. 2018 Jan. 139. 35-42.

2. Bergey G.K. Initial treatment of epilepsy: special issues in treating the elderly. Neurology. 2004. 63(Suppl. 4). S40-8.

3. Bourdet S.V., Gidal B.E., Alldredge B.K. Pharmacologic management of epilepsy in the elderly. J. Am. Pharm. Assoc. (Wash.). 2001. 41(3). 421-36.

4. Brodie M.J., Overstall P.W., Giorgi L. Epilepsy Res. 1999. 37. 81–87. PubMed: 10515178.

5. Chen B., Choi H., Hirsch L.J., Katz A., Legge A., Buchsbaum R., Detyniecki K. Psychiatric and behavioral side effects of antiepileptic drugs in adults with epilepsy. Epilepsy Behav. 2017. 76. 24-31.

6. Cramer J.A., Leppik I.E., Rue K.D., Edrich P., Kramer G. Epilepsy Res. 2003. 56. 135-145. PubMed: 14642998.

7. De la Court A., Breteler M.M., Meinardi H., Hauser W.A., Hofman A. Epilepsia. 1996. 37. 141-147. PubMed: 8635424.

8. Fisher R.S., Acevedo C., Arzimanoglou A., Bogacz A. et al. A practical clinical definition of epilepsy. Epilepsia. 2014. 55(4). 475-482.

9. Graham N.S., Crichton S., Koutroumanidis M., Wolfe C.D., Rudd A.G. Incidence and associations of poststroke epilepsy: the prospective South London Stroke Register. Stroke. 2013.

10. Greenblatt D.J. J. Am. Geriatr. Soc. 1979. 27. 20-22. PubMed: 759470.

11. Gupta S.R., Naheedy M.H., Elias D., Rubino F.A. Stroke. 1988. 19. 1477-1481. PubMed: 3201504.

12. Hаuser W., Hesdorffer D. Epilepsy, Frequency, Causes and Consequences. New York, NY: Demos Publications, 1990.

13. Hauser W.A., Annegers J.F., Rocca W.A. Mayo Clin. Proc. 1996. 71. 576-586. PubMed: 8642887.

14. Hermann B.P., Sager M.A., Koscik R.L., Young K., Nakamura K. Vascular, inflammatory, and metabolic factors associated with cognition in aging persons with chronic epilepsy. Epilepsia. 2017 Nov. 58(11). e152-e156.

15. Hernández-Ronquillo L., Adams S., Ballendine S., Téllez-Zenteno J.F. Epilepsy in an elderly population: Classification, etiology and drug resistance. Epilepsy Res. 2018. 140. 90-94.

16. Hesdorffer D.C. et al., 2011; Olafsson E. et al., 2005; Leppik I.E. et al., 2010; Wallace H., Shorvon S., Tallis R., 1998; Faught E., Richman J., Martin R. et al., 2012; Ghosh S., Jehi L.E., 2014; Pugh M.J., Knoefel J.E., Mortensen E.M. et al., 2009.

17. Holmes G. Clin. Electroencephalogr. 1980. 11. 83-86.

18. Hussein Z., Posner J. Br. J. Clin. Pharmacol. 1997. 43. 457-465. PubMed: 9159559.

19. Ip Q., Malone D.C., Chong J., Harris R.B., Labiner D.M. An update on the prevalence and incidence of epilepsy among older adults. Epilepsy Res. 2018. 139. 107-112.

20. Leppik I.E., Birnbaum A.K. Epilepsy in the Elderly. Ann. NY Acad. Sci. 2010. 1184. 208-224.

21. Leppik I.E., Brodie M.J., Saetre E.R., Rowan A.J., Ramsay R.E., Macias F., Jacobs M.P. Epilepsy Res. 2006. (Suppl. 1). S71-S76. PubMed: 16413171.

22. Liu J., Wang L., Wu L., Wang Y. Treatment of epilepsy for people with Alzheimer’s disease. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016. Issue 11. Art. No.: CD011922.

23. Martin R., Vogtle L., Gilliam F., Faught E. Health-related quality of life in senior adults with epilepsy: what we know from randomized clinical trials and suggestions for future research. Epilepsy and Behavior. 2003. 4(6). 626-634.

24. May T.W., Pfäfflin M., Brandt C., Füratsch N. et al. Epilepsy in the elderly: restrictions, fears, and quality of life. Acta Neurol. Scand. 2015. 131(3). 176-86.

25. Moore S.A. Teal T.W. Proceedings of the Drug Information Association Workshop Geriatric Drug Use: Clinical and Social Perspectives. Washington, DC: Pergamon Press, 1985. Adverse drug reaction surveillance in the geriatric population: a preliminary review.

26. Morrell M.J., Leppik I., French J., Ferrendelli J., Han J., Magnus L. Epilepsy Res. 2003. 54. 153-161. PubMed: 12837566.

27. Nicastro N., Assal F., Seek M. From here to epilepsy: the risk of seizure in patients with Alzheimer’s disease. Epileptic Disord. 2016. 18 (1). 1-12.

28. Patsalos P.N., Sander J.W. Drug Saf. 1994. 11. 37-67. PubMed: 7917080; French J. Epilepsia. 2001. 42(Suppl. 4). 40-43. PubMed: 11564125.

29. Peck A.W. Epilepsia. 1991. 32(Suppl. 2). S9-S12. PubMed: 1773780.

30. Perucca E., Berlowitz D., Birnbaum A. et al. Pharmacological and clinical aspects of antiepileptic drug use in the elderly. Epilepsy Res. 2006 Jan. 68 (Suppl. 1). S49-63.

31. Reddy D.S., Bhimani A., Kuruba R., Park M.J., Sohrabji F. Prospects of Modeling Post-Stroke Epileptogenesis. J. Neurosci. Res. 2017. 95(4). 1000-1016.

32. Richens A. Clinical pharmacokinetics of gabapentin. London, England: Royal Society of Medicine Services, 1993.

33. Rowan A., Ramsay R., Collins J. et al. Neurology. 2005. 64. 1868-1873. PubMed: 15955935.

34. Scheffer I.E., Berkovic S., Capovilla G., Connolly M.B. et al. ILAE classification of the epilepsies: Position paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. Epilepsia. 2017. 58(4). 512-521.

35. Sillanpaa M., Kalviainen R., Klaukka T., Helenius H., Shinnar S. Epilepsy Res. 2006. 71. 206-215. PubMed: 16876984.

36. Stefan H., May T.W., Pfäfflin M., Brandt C. et al. Epilepsy in the elderly: comparing clinical characteristics with younger patients. Acta Neurol. Scand. 2014. 129(5). 283-93.

37. Verbeeck R.K., Cardinal J.A., Wallace S.M. Eur. J. Clin. Pharmacol. 1984. 27. 91-97. PubMed: 6489431.

38. Wallace S., Verbeeck R. Clin. Pharmacokinet. 1987. 12. 91-97.

39. Wynne H.A., Cope L.H., Mutch E., Rawlins M.D., Woodhouse K.W., James O.F. Hepatology. 1989. 9. 297-301. PubMed: 2643548.

40. Yang H., Rajah G., Guo A., Wang Y., Wang Q. Pathogenesis of epileptic seizures and epilepsy after stroke. Neurol. Res. 2018 Apr. 21. 1-7.

Similar articles

Structural-morphometric and clinical-encephalographic features of epilepsy in patients in the late recovery period of ischemic stroke (literature review)
Authors: Винник Ю.М.(1, 2), Ярощук І.Б.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна лікарня № 1, м. Київ, Україна

International neurological journal Том 16, №1, 2020
Date: 2020.03.16
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Особливості ранньої діагностики метаболічних порушень у жінок,  хворих на епілепсію, у молодому віці
Authors: Літовченко Т.А., Троценко О.Б., Гасюк Г.І. - Харківська медична академія післядипломної освіти
International neurological journal 6 (52) 2012
Date: 2013.02.27
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Features of lamotrigine use in the modern treatment of epilepsy
Authors: Літовченко Т.А., Сухоносова О.Ю., Коренєв С.М.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

International neurological journal Том 16, №1, 2020
Date: 2020.03.16
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue