Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №3, 2020

Back to issue

The prognostic role of hemodynamic parameters used to assess the reaction of systemic circulation to the loss of circulating blood volume in puerperas

Authors: Лоскутов О.А.(1), Мітюрєв Д.С.(1, 2), Жежер А.А.(1, 3)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ ЛОР «Львівський обласний перинатальний центр», м. Львів, Україна
(3) — КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Робота присвячена вивченню особливостей системної гемодинаміки у породіль при виникненні акушерської кровотечі та виявленню прогностичної ролі гемодинамічних параметрів, використовуваних для оцінки реакції системного кровообігу на втрату об’єму циркулюючої крові. Дослідження були проведені у 32 породіль (середній вік 29,7 ± 3,4 року, площа поверхні тіла — 1,96 ± 0,30 м2), у яких пологи були ускладнені акушерською кровотечею. В результаті досліджень була підтверджена перевага використання показників пульсового тиску як раннього детектора гіповолемії і тяжкості крововтрати, що часто компенсується симпатичними рефлексами і ховається за нормальними значеннями артеріального тиску і центральними гемодинамічними показниками. При цьому статистично вірогідні зміни пульсового тиску спостерігалися починаючи з крововтрати, що становила близько/понад 12 % об’єму циркулюючої крові.

Работа посвящена изучению особенностей системной гемодинамики у рожениц при возникновении акушерского кровотечения и выявлению прогностической роли гемодинамических параметров, используемых для оценки реакции системного кровообращения на потерю объема циркулирующей крови. Исследования проведены у 32 рожениц (средний возраст 29,7 ± 3,4 года, площадь поверхности тела — 1,96 ± 0,30 м2), у которых роды были осложнены акушерским кровотечением. В результате исследований было подтверждено преимущество использования показателей пульсового давления в качестве раннего детектора гиповолемии и тяжести кровопотери, которая часто компенсируется симпатическими рефлексами и скрывается за нормальными значениями артериального давления и центральными гемодинамическими показателями. При этом статистически достоверные изменения пульсового давления наблюдались начиная с кровопотери, которая составляла около/свыше 12 % объема циркулирующей крови.

The work deals with studying the peculiarities of systemic hemodynamics in puerperas during the occurrence of obstetric hemorrhage and identifying the prognostic role of hemodynamic parameters used to assess the reaction of systemic circulation to the loss of circulating blood volume. Studies were carried out in 32 puerperas (average age — 29.7 ± 3.4 years, body surface area — 1.96 ± 0.30 m2), in which childbirth was complicated by obstetric hemorrhage. As a result of the studies, the advantage of using pulse pressure indicators as an early detector of hypovolemia and the severity of blood loss, which is often compensated by sympathetic reflexes and hides behind the “normal” values of blood pressure and central hemodynamic parameters, was confirmed. Moreover, statistically significant changes in pulse pressure were observed star­ting with blood loss, which was about/more than 12 % of circulating blood volume.


Keywords

акушерська кровотеча; пульсовий тиск; серцевий індекс

акушерское кровотечение; пульсовое давление; сердечный индекс

obstetric hemorrhage; pulse pressure; heart index


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Collis R. Managing major obstetric haemorrhage: Pharmacotherapy and transfusion. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2017. Vol. 31. № 1. Р. 107-124.
  2. Knight M., Kenyon S., Brocklehurst P. et al. Saving lives, improving mothers’ care. Lessons learned to inform future maternity care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2009e2012. Oxford: National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford. 2014. https://www.npeu.ox.ac.uk/mbrrace-uk/reports [accessed 8 January 2017].
  3. McLintock C. Obstetric hemorrhage. J. Thromb. Haemost. 2011. Vol. 9. № 8. Р. 1441-1451.
  4. Молчанов И.В., Петрова М.В., Гридчик И.Е., Абазова И.С. и др. Интенсивная терапия и анестезия при кровопотере в акушерстве Клинические рекомендации (протоколы лечения). 2014. 25 с.
  5. Butwick A.J., Abreo A., Bateman B.T. et al. Effect of Maternal Body Mass Index on Postpartum Hemorrhage. Anesthesiology. 2018. Vol. 128. № 4. Р. 774-783. 
  6. Butwick A.J. Transfusion and coagulation management in major obstetric hemorrhage. Curr. Opin. Anesthesiol. 2015. Vol. 28. № 3. Р. 275-284.
  7. Guasch E. Massive obstetric hemorrhage: Current approach to management. Med. Intensiva. 2016. Vol. 40. № 5. Р. 298-310.
  8. Сухих Г.Т., Серов В.Н., Савельева Г.М. и др. Профилактика и терапия массивной кровопотери в акушерстве. М., 2010. С. 20.
  9. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2014 № 205 «Акушерські кровотечі».
  10. Mavrides E., Allard S., Chandraharan E. et al. Prevention and Management of Postpartum Haemorrhage: Green-top Guideline No. 52. BJOG. 2017. Vol. 124. № 5. e106-e149.
  11. Брюсов П.Г. Определение величины кровопотери в неотложной хирургии. Вестник хирургии. 1986. № 6. С. 122-127.
  12. Хурса Р.В. Пульсовое давление крови: роль в гемодинамике и прикладные возможности в функциональной диагностике. Медицинские новости. 2013. № 4. С. 13-18.
  13. Mancia G., De Backer G., Dominiczak A. et al. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart. J. 2007. Vol. 28. № 12. Р. 1462-1536.
  14. Weiss A., Boaz M., Beloosesky Y. et al. Pulse pressure predicts mortality in elderly patients. J. Gen. Intern. Med. 2009. Vol. 24. № 8. P. 893-896.
  15. Stergiopulos N. Determinants of Stroke Volume and systolic and diastolic aortic pressure. Am. J. Physiology. 1996. Vol. 270. № 6 (Pt 2). Н.2050-2059.

Back to issue