Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Особливості анестезіологічного забезпечення ендоскопічних хірургічних втручань у дітей

Авторы: Косеченко Н.Ю., Гончарук О.С., Гомон М.Л.
КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради», м. Вінниця, Україна
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Ендоскопічна хірургія дозволяє виконувати радикальні операції та інвазивні діагностичні процедури без широкого розтину покривів через точкові проколи тканин або через природні фізіологічні отвори, забезпечуючи малоінвазивність, зниження частоти ускладнень, зменшення травматичності та тривалості госпіталізації пацієнтів, що є необхідністю в хірургії дитячого віку [1, 3]. Неадекватна аналгезія ендоскопічних оперативних втручань у дітей може погіршити перебіг і прогноз основного захворювання, збільшити рівень післяопераційних ускладнень та сприяти розвитку гіпералгезії [2, 4]. 
Мета роботи: порівняння ефективності та безпеки застосування різних методів знеболювання, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу лапароскопічних оперативних втручань у дітей, інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. 
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 142 дітей віком 10,5 ± 4,2 року, яким з діагностичною або лікувальною метою було проведено лапароскопічні оперативні втручання: 20 (14,1 %) дітей — з приводу новоутворень яєчників, 22 (15,5 %) дитини — з варикоцелє, 27 (19,1 %) — пахові кісти, 50 (35,2 %) дітей — з приводу пухлин черевної порожнини, 23 (16,1 %) дітям була проведена цистоскопія. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому визначалась шляхом вимірювання та аналізу показників вітальних функцій пацієнтів, визначення рівнів глюкози, інсуліну та кортизолу сироватки крові, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за допомогою візуально-аналогової шкали (BPS). Статистичну обробку отриманих даних проводили із застосуванням методів варіаційної статистики за допомогою програми Stаtistica 5.5 (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA), оцінювали та визначали середні значення, стандартні відхилення та похибки середнього. Вірогідність різниці значень між кількісними величинами в разі відповідності розподілів нормальному значенню визначали за допомогою критеріїв Стьюдента та Фішера. Вірогідними вважалися відмінності при р < 0,05.
Результати. Встановлено, що при проведенні лапароскопічних хірургічних втручань в умовах класичної внутрішньовенної анестезії з підтримкою дихання, шляхом штучної вентиляції легень, розвиток больового синдрому має прогресивний вектор упродовж 2,5 ± 0,6 год після закінчення оперативного втручання. Проведення інтраопераційної епідуральної аналгезії розчином бупівакаїну 0,5% має сильний аналгетичний ефект, аналогічний ефект отримали при використанні постійної внутрішньовенної інфузії розчину лідокаїну 2%, що скорочує термін розвитку больового синдрому до 1 години та дозволяє повністю відмовитись від застосування наркотичних анальгетиків в післяопераційному періоді. 
Висновки. Проведення мультимодальної аналгезії забезпечує адекватне інтраопераційне знеболювання, зменшення інтенсивності та тривалості післяопераційного больового синдрому у дітей, яким проводились лапароскопічні оперативні втручання.

Список литературы

  1. Katherine Lemming, PharmD, Gary Fang, MD, and Marcia L. Buck, PharmD. Safety and Tolerability of Lidocaine Infusions as a Component of Multimodal Postoperative Analgesia in Children. J. Pediatr. Pharmacol. Ther. 2019 Jan-Feb. 24(1). 34-38.
  2. Chou R., Gordon D., de Leon-Casasola O. et al. Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American PainSociety, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists’ Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council. J. Pain. 2016. 17(2). 131-57. 
  3. Mazoit J.X., Dalens B.J. Pharmacokinetics of local anaesthe–tics in infants and children.
  4. Maier C., Nestler N., Richter H. The quality of postoperative pain management in German hospitals. Dtsch. Arstebl. Int. 2010. 107. 607-614. 

Вернуться к номеру