Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020

Вернуться к номеру

Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном

Авторы: Саник Л.О., Бодулєв О.Ю.
КП «1-ша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», м. Полтава, Україна
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Центральна гіпертермія зазвичай зумовлена ураженням мостостовбурових структур головного мозку та характеризується несприятливим прогнозом. За даними літератури, етіологічними чинниками здебільшого є внутрішньомозкові крововиливи (64 %) [1]. Окрім традиційних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та парацетамолу, у терапії центральної гіпертермії застосовують фізичні методи охолодження, блокатори рецепторів пролактину (бромкриптин), нейролептики (хлорпромазин) та міорелаксанти центральної дії (баклофен). Доступна література не містить доказової бази щодо терапії центральної гіпертермії. 
Клінічний випадок. Хворий, 33 роки, перебував на лікуванні у ВАІТ із діагнозом: інфаркт мозку в басейні базилярної артерії (вароліїв міст). На 2-гу добу після початку захворювання у хворого розвинулась гіпертермія із коливаннями температури тіла в межах 38,1–39,0 °С. Попри відсутність даних щодо інфекційного генезу гіпертермії пацієнт з 1-ї доби отримував емпіричну антибіотикотерапію препаратами широкого спектра дії. Комбінація НПЗЗ, парацетамолу та фізичних методів охолодження (аплікація льоду в проєкції магістральних судин та на голову, промивання шлунка холодною водою та інфузія охолоджених розчинів) мала низьку ефективність. Флуктуації температури на фоні проведеної терапії становили 38,0–41,4 °С. Зниження температури тіла на 0,5–0,7 °С тривало не більше 1 години. Із 3-ї доби гіпертермії розпочато терапію бромкриптином у добовій дозі 7,5 мг. Спостерігався короткочасний ефект — температура знизилась до 37,5 °С із одиничними піками до 39,2 °С. Проте з 4-ї доби прийому бромкриптину температура знов переважно у фебрильному діапазоні. Зважаючи на недостатню ефективність, із 11-ї доби від початку гіпертермії бромкриптин замінено на баклофен 50 мг/добу. Фармакотерапія баклофеном дозволила тривало цілодобово підтримувати субфебрильні показники без застосування фізичних методів охолодження. Одиничні піки гіпертермії до 38,7 °С коригувалися НПЗЗ або парацетамолом. Незважаючи на ефективний контроль гіпертермії на 26-ту добу від початку хвороби, хворий помер через прогресування основного захворювання.
 

Список литературы

  1. Sung C.Y., Lee T.H., Chu N.S. Central hyperthermia in acute stroke. Eur. Neurol. 2009. 62(2). Р. 86-92. doi: 10.1159/000222778.

Вернуться к номеру