Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Досвід використання Similac Alimentum у ранньому післяопераційному періоді в дітей
Авторы: Ячник І.М., Метленко О.В., Карпенко Н.П., Реготун Р.В., Іванов Я.Г.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Сироватковий білок піддається меншому ступеню гідролізу щодо казеїнової фракції білків коров’ячого молока. Окрім цього, казеїни самі по собі є менш алергенними, ніж сироваткові білки. Казеїн швидше руйнується основними харчовими ферментами, ніж сироваткові білки, хоча вони майже повністю розчиняються у воді за рахунок наявності дисульфідних зв’язків, які відсутні в казеїну. Для повного гідролізу сироваткового білка (а саме бета-лактоглобуліну) є потреба в застосуванні додаткових маніпуляцій, таких як протеоліз при високому тиску, температура або ультрафільтрація, що призводить до здороження продукту. Similac Alimentum ТМ Abbott — суміш на основі повного гідролізату казеїну, що дозволяє її ефективно застосовувати для раннього ентерального харчування в післяопераційний період у дітей (1 мл суміші становить 1 ккал). Білковий компонент становить повний гідролізат казеїну (60 % білка розщеплено до вільних амінокислот) — 1,86 г на 100 мл готової суміші, енергетична цінність — 67,6 ккал, осмоляльність — 274 мОсм/кг. Без лактози, без глютену та пальмової олії. 98 % пептидів мають вагу менше 1500 Да.
Мета — використання гідролізату казеїну для раннього ентерального харчування в післяопераційному періоді в дітей під клінічним (активність перистальтики) та лабораторним контролем (загальний білок, альбумін, феритин та інше).
Матеріали та методи. Нами було призначено суміш на основі глибокого гідролізату казеїну в 35 пацієнтів хірургічного профілю в ранньому післяопераційному періоді для ентерального харчування через тонкокишковий зонд, що був установлений інтраопераційно за зв’язку Трейтца. У перші 8 годин дітям вводили збалансований пероральний електролітний розчин у тонкокишковий зонд із вільним контролем засвоєння кожні 3 години. Після відсутності стазу по тонкокишковому зонду пацієнтам налагоджувалось засвоєння суміші Alimentum із розрахунку за формулою Харріса — Бенедикта. Строк перебування пацієнтів у ВІТ становив від 3 до 10 діб із подальшим переводом у хірургічне відділення. Перистальтика в дітей відновлювалась на кінець 1-ї — початок 2-ї доби.
Попередні висновки. Суміш на основі глибокогідролізованого казеїну продемонструвала свою ефективність, безпечність, добре засвоювалась та переносилась у дітей із хірургічною патологією. Наявність у складі суміші середньоланцюгових триглицеридів та подвійного джерела вуглеводів (сахароза та мальтодекстрин) дозволяє підвищити доступність жирів і вуглеводів для дитини, особливо в разі мальабсорбції. Відсутність лактози дозволяє знизити можливість формування продуктів реакції Маяра, знижуючи доступність незамінних амінокислот і, можливо, підвищуючи ризик алергічної реакції.