Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal Том 16, №4, 2020

Back to issue

Neurophysiological features of spastic syndrome in children with cerebral palsy depending on the severity of motor disorders

Authors: Зорій І.А., Пашковський В.М., Васильєва Н.В., Ніка О.М.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) — збірний термін, який об’єднує численні тяжкі захворювання нервової системи. 80 % дітей з ДЦП страждають від спастичних форм, основним симптомом яких є підвищення м’язового тонусу — спастичність. Об’єктивізацію стану м’язового тонусу та контроль за динамікою спастичності можна проводити за допомогою методів біомеханіки та електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження, що дає змогу якісно та кількісно вивчити стан нервово-м’язової системи. Мета: встановити клінічно-нейрофізіологічні особливості спастичного синдрому в дітей з ДЦП залежно від вираженості моторних порушень. Матеріали та методи. Обстежені 122 дитини з ДЦП (середній вік 8,8 ± 3,7 року), що були розподілені на групи згідно з результатами шкали великих моторних функцій, розширеної та доповненої (Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R)). Усім пацієнтам проведене ретельне неврологічне обстеження та було здійснене ЕНМГ-дослідження. Для оцінки надсегментарного (верхнього мотонейрона) та сегментарних (α-мотонейронів спинного мозку й периферичних нервів) рівнів ураження аналізували параметри Н-рефлексу і F-хвилі. Результати. У більшості обстежених дітей були діагностовані спастичні форми ДЦП: у 40 (32,8 %) дітей — спастична диплегія, у 25 (20,5 %) — геміпаретична форма, у 6 (4,9 %) — спастичний трипарез, у 34 (27,9 %) — спастичний тетрапарез. У дітей з ДЦП з вираженими моторними порушеннями значно частіше спостерігалася ортопедична патологія, а саме еквіновальгусна установка та плосковальгусні деформації стоп. За даними ЕНМГ-параметрів у хворих з ДЦП реєструвалися порушення надсегментарних впливів, що проявлялися підвищенням амплітуди М-відповіді, особливо при тестуванні великогомілкового нерва, збільшенням співвідношення Нmах/Мmах, підвищенням амплітуди Н-рефлексу та F-хвилі. Висновки. Зі збільшенням вираженості рухових порушень за шкалою великих моторних функцій (GMFCS E&R) у дітей з дитячим церебральним паралічем вірогідно поглиблювалися нейрофізіологічні зміни.

Актуальность. Детский церебральный паралич (ДЦП) — собирательный термин, объединяющий многочисленные тяжелые заболевания нервной системы. 80 % детей с ДЦП страдают спастическими формами, основным симптомом которых является повышение мышечного тонуса — спастичность. Объективизацию состояния мышечного тонуса и контроль за динамикой спастичности можно проводить с помощью методов биомеханики и электронейромиографического (ЭНМГ) исследования, что дает возможность качественно и количественно изучить состояние нервно-мышечной системы. Цель: установить клинико-нейрофизиологические особенности спастического синдрома у детей с ДЦП в зависимости от выраженности моторных нарушений. Материалы и методы. Обследовано 122 ребенка с ДЦП (средний возраст 8,8 ± 3,7 года), которые были распределены на группы согласно шкале больших моторных функций, расширенной и дополненной (Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R)). Всем пациентам проведено тщательное неврологическое обследование и осуществлялось ЭНМГ-исследование. Для оценки надсегментарного (верхнего мотонейрона) и сегментарных (α-мотонейронов спинного мозга и периферических нервов) уровней поражения анализировали параметры Н-рефлекса и F-волны. Результаты. У большинства обследованных детей были диагностированы спастические формы ДЦП: у 40 (32,8 %) детей — спастическая диплегия, у 25 (20,5 %) — гемипаретическая форма, у 6 (4,9 %) — спастический трипарез, у 34 (27,9 %) — спастический тетрапарез. У детей с ДЦП с выраженными моторными нарушениями значительно чаще наблюдалась ортопедическая патология, а именно эквиновальгусная установка и плосковальгусные деформации стоп. По данным ЭНМГ у больных с ДЦП регистрировались нарушения надсегментарных влияний, проявлявшиеся повышением амплитуды М-ответа, особенно при тестировании большеберцового нерва, увеличением соотношения Нмах/Ммах, повышением амплитуды Н-рефлекса и F-волны. Выводы. С увеличением выраженности двигательных нарушений по шкале больших моторных функций (GMFCS E&R) у детей с детским церебральным параличом достоверно усугублялись нейрофизиологические изменения.

Background. Infantile cerebral palsy is a collective term that combines numerous severe diseases of the nervous system. Eighty percent of children with cerebral palsy suffer from spastic forms, the main symptom of which is an increase in muscle tone — spasticity. Objectification of the state of muscle tone and control over the dynamics of spasticity can be carried out using methods of biomechanics and electroneuromyographic (ENMG) research, which makes it possible to qualitatively and quantitatively study the state of the neuromuscular system. The purpose is to establish the clinical and neurophysiological features of spastic syndrome in children with infantile cerebral palsy, depending on the severity of motor disorders. Materials and methods. We examined 122 children with cerebral palsy (average age 8.8 ± 3.7 years), who were divided into groups according to the values of the Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R). All patients underwent a thorough neurological examination and ENMG studies. To assess the suprasegmental (upper motor neuron) and segmental (α-motor neurons of the spinal cord and peripheral nerves) levels of damage, the parameters of the H-reflex and F-wave were analyzed. Results. The majority of the examined children were diagnosed with spastic forms of cerebral palsy: 40 (32.8 %) children — spastic diplegia, 25 (20.5 %) — hemiparetic form, 6 (4.9 %) — spastic triparesis, 34 (27.9 %) — spastic tetraparesis. Children with cerebral palsy with severe motor disorders were significantly more likely to have orthopedic pathology, namely equino-valgus installations and flat-valgus deformities of the feet. Based on ENMG parameters in patients with cerebral palsy, there were recorded suprasegmental violations, manifested in the increase of the amplitude of M-response, especially when testing the tibial nerve, the increased ratio of Hmax/Mmax, increased amplitude of H-reflex and F-wave. Conclusions. With an increase in the severity of motor disorders on the Gross Motor Function Classification Scale (GMFCS E&R) in children with cerebral palsy, neurophysiological changes significantly worsened.


Keywords

дитячий церебральний параліч; електронейроміографія; спастичність; шкала великих моторних функцій

детский церебральный паралич; электронейромиография; спастичность; шкала больших моторных функций

cerebral palsy; electroneuromyography; spasticity; Gross Motor Function Classification Scale


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Абраменко В.В., Коваленко О.Є. Чинники ризику виникнення спастичних форм дитячого церебрального паралічу залежно від гестаційного віку немовляти. Укр. неврол. журн. 2017. № 2. С. 45-49.

2. Аліфанова С.В., Харитонова О.Н. Особливості спостереження за дітьми, які народилися недоношеними з дуже низькою масою тіла. Здоровье ребенка. 2015. № 7. С. 37-40.

3. Евтушенко С.К. Этиология и патогенез церебрального паралича у детей (новый взгляд на старую проблему) (лекция). Международный неврологический журнал. 2014. № 3 (65). С. 117-123.

4. Клиточенко Г.В., Тонконоженко Н.Л., Кривоножкина П.С., Малюжинская Н.В. Клиника и диагностика детского церебрального паралича. Лекарственный вестник. 2015. Т. 9. №1 (57). С. 21-25.

5. Козявкін В.І., Качмар О.О., Волошин Т.Б. Система класифікацій великих моторних функцій у дітей з церебральним паралічем. Розширина та уточнена. Соціальна педіатрія та реабілітологія. 2012. № 2(3). С. 74-82.

6. Мартинюк В.Ю. Дитячий церебральний параліч. Соцiальна педiатрiя та реабiлiтологiя. 2012. № 1. С. 18-23.

7. Моісеенко Р.О., Гойда Н.Г., Дудіна О.О. Дитяча інвалідність та питання розбудови системи медико-соціальної реабілітації дітей в Україні. Соціальна педіатрія та реабілітологія. 2018. № 3-4. С. 10-19.

8. Холодов С.А. Морфофункціональні особливості порушень сили м’язів нижніх кінцівок у дітей з ДЦП з різним рівнем локомоторних можливостей. Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. «Біол. науки». 2015. № 2. С. 121-127.

9. Яценко К.В. Дитячий церебральний параліч: етіопатогенез, клініконейрофізіологічні аспекти та можливості неврологічної реабілітації. Український неврологічний журнал. 2015. № 2. С. 19-24.

10. Freire G., Shevell M., Oskoui M. Cerebral palsy: Phenotypes and risk factors in term singletons born small for gestational age. Eur. J. Paediatric Neurol. 2015. Vol. 19. № 2. Р. 218-225.

11. Jones M.W., Morgan E., Shelton J.E. Primary care of the child with cerebral palsy: a review of system (Part II). J. Pediatr. Health Care. 2007. № 21. Р. 226-237.

12. Lee H.J., DeLisa J.A. Manual of nerve conduction study and surface anatomy for needle electromyography. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. 301 p.

13. Liveson J.A., Dong M.M. Laboratory reference for clinical neurophysiology. Philadelphia: F.A. Davis Company, 1992. 514 p.

14. Mandal A. Cerebral Palsy Prevalence Medical News. Life Sciences and Medicine. 2015. Available from: http://www.news-medical.net/health/Cerebral-Palsy-Prevalence.aspx.

15. Novak I., Morgan C., Adde L., Blackman J., Boyd R.N. et al. Early, Accurate Diagnosis and Early Intervention in Cerebral Palsy: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA Pediatr. 2017. № 171. Р. 897-907.

16. Spittle A.J., Morgan C., Olsen J.E., Novak I., Cheong J.L.Y. Early Diagnosis and Treatment of Cerebral Palsy in Children with a History of Preterm Birth. Clin. Perinatol. 2018. № 45. Р. 409-420.

17. Willerslev-Olsen M., Choe Lund M., Lorentzen J., Barber L., Kofoed-Hansen M. et al. Impaired muscle growth precedes development of increased stiffness of the triceps surae musculotendinous unit in children with cerebral palsy. Dev. Med. Child Neurol. 2018. 60. Р. 672-679.

Similar articles

Authors: Пічкур Л.Д., Державне підприємство «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», м. Київ
International neurological journal 2(24) 2009
Date: 2009.07.20
Categories: Neurology
Treatment of Adults and Children with Local Spasticity of the Lower Extremities
Authors: Лонтковський Ю.А.
Кам’янець-Подільська міська лікарня № 1, м. Кам’янець-Подільський, Україна
ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова», м. Київ, Україна

International neurological journal 6 (84) 2016
Date: 2016.11.24
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
The Algorithm of Providing Surgical Care to the Patients with Local Spasticity in the Lower Extremities with Organic Lesions of the Central Nervous System
Authors: Лонтковський Ю.А.
Кам’янець-Подільська міська лікарня № 1, м. Кам’янець-Подільськ, Україна
ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова», м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.08.31
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
A retrospective analysis of the results of treatment with Intensive Neurophysiological Rehabilitation Syste
Authors: Козявкін В.І., Качмар О.О., Лисович В.І.
Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Україн

International neurological journal №3 (97), 2018
Date: 2018.07.10
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue