Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal Том 16, №4, 2020

Back to issue

Venous occipital infarction in a young patient

Authors: Сіделковський О.Л., Овсянніков О.А., Ігнатіщев М.Р.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ, Україна
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Відомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білково-клітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнта молодого віку, а також розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та лікування венозного інсульту.

Известно, что венозный инсульт обычно развивается на фоне тромбоза вен или синусов головного мозга. Заболевание относится к крайне редким формам нарушений мозгового кровообращения. Основными этиологическими факторами выступают травмы черепа, внутричерепная инфекция (абсцесс, субдуральная эмпиема, менингит), заболевания лор-органов (отит, синусит), последствия люмбаль-ной пункции, сепсис, опухоли, васкулиты, беременность и роды, а также пероральный прием контрацептивов. Наиболее часто заболевание клинически проявляется признаками повышения внутричерепного давления (гипертензионный синдром) и симптомами очагового поражения головного мозга. Венозный инсульт может иметь острое, подострое или хроническое течение. Очаговые симптомы проявляются двигательными и чувствительными нарушениями, поражением черепных нервов, зрительными, вестибулярными или мозжечковыми расстройствами. Диагностический протокол больного, который перенес сосудистую катастрофу, преду-сматривает тщательный общеклинический осмотр, проведение дуплексного сканирования сосудов головы и шеи, обязательный осмотр офтальмологом с исследованием глазного дна (характерны полнокровие вен и отек диска зрительного нерва). В первую очередь проводят МРТ и КТ головного мозга с контрастированием (МР-ангио-, венография), а также обязательно больной должен быть осмотрен нейрохирургом с целью уточнения диагноза и определения тактики хирургического лечения. Важно исследовать спинномозговую жидкость, где нередко обнаруживают повышение ликворного давления и белково-клеточную диссоциацию. Терапевтическая тактика направлена на улучшение реологических свойств крови с применением антикоагулянтов (гепарин). В случае возникновения тромбоза верхнего сагиттального синуса возможно проведение тромболизиса или тромб-эктомий, также применяется симптоматическая терапия. Симптомы неврологического дефицита в виде двигательных, сенсорных, речевых и когнитивных расстройств требуют проведения комплекса реабилитационных мероприятий, направленных на скорейшее восстановление пораженных функций. В данной статье приведен клинический случай венозного инфаркта затылочной доли мозга у пациента молодого возраста, а также рассмотрены этиология, патогенез, диагностика и лечение венозного инсульта.

It is known that venous stroke usually develops against the background of thrombosis of the veins or sinuses of the brain. The disease is an extremely rare form of cerebral circulation disorders. The main etiological factors are skull injuries, intracranial infection (abscess, subdural empyema, meningitis), ENT dise-ases (otitis, sinusitis), consequences of lumbar puncture, sepsis, tumors, vasculitis, pregnancy and childbirth, as well as oral contraceptives. The most frequent clinical manifestations of the disease are signs of increased intracranial pressure (hypertension syndrome) and symptoms of focal brain damage. Venous stroke can have an acute, subacute, or chronic course. Focal symptoms manifested itself in motor and sensory disorders, damage to the cranial nerves, visual, vestibular or cerebellar disorders. Diagnostic Protocol of the patient who suffered a vascular catastrophe, provides a thorough general clinical examination, conducting duplex scanning of vessels of head and neck, obligatory examination by an ophthalmologist with the ocular fundus testing (characterized by blood-filled veins and swelling of the optic disc). First of all, MRI and CT of the brain with contrast (MR angio-, venography) are performed, and the patient must be examined by a neurosurgeon to clarify the diagnosis and determine the tactics of surgical treatment. It is important to examine the cerebrospinal fluid, where often there is an increase in liquor pressure and protein-cell dissociation. Therapeutic tactics are aimed at improving the rheological properties of blood with the use of anticoagulants (heparin). In case of thrombosis of the upper sagittal sinus, thrombolysis or thromboectomies may be performed, and symptomatic therapy is also performed. Symptoms of neurological deficits in the form of motor, sensory, speech and cognitive disorders require a set of rehabilitation measures aimed at early recovery of the affected functions. This article presents a clinical case of venous infarction of the occipital lobe of the brain in a young patient, as well as discusses the etiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment of venous stroke.


Keywords

венозний інфаркт (інсульт) головного мозку; гомонімна геміанопсія; венозна ангіома

венозный инфаркт (инсульт) головного мозга; гомонимная гемианопсия; венозная ангиома

venous infarction (stroke) of the brain; homonymous hemianopsia; venous angioma


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Евтушенко С.К. К вопросу нарушения мозгового кровообращения у лиц молодого возраста. Международный неврологический журнал. 2012. № 3. С. 23-25.

2. Зозуля И.С. Нейропротекторы и нейротропы в интенсивной терапии инсультов. Киев, 2015. 130 с.

3. Макотрова Т.А., Сотников А.С., Левин О.С. Венозный инфаркт мозга вследствие тромбоза поперечного синуса с синдромом изолированной алексии. Неврологический журнал. 2013. № 4. С. 29-34.

4. Неймарк Е.З. Тромбозы внутричерепных синусов и вен. Москва: Медгиз, 1999. 85 с.

5. Евтушенко С.К. и др. Основные и новые факторы риска, способствующие развитию ишемических инсультов у лиц молодого возраста. Международный неврологический журнал. 2013. № 6(60). С. 92-99.

6. Астапенко А.В. и др. Тромбоз церебральных вен и синусов. Медицинские новости. 2004. № 8. С. 48-52.

7. Чуканова Е.И., Чуканова А.С., Мамаева Х.И. Церебральные венозные тромбозы. Журнал неврологии и психиатрии. 2016. № 116(10). С. 4-10.

8. Холоденко И.И. К этиологии венозных инсультов. Москва, 1960. 250 с.

9. Ogata T. et al. Cerebral venous thrombosis associated with iron deficiency anemia. J. Stroke Cerebrovasc. Dis. 2008. № 17. P. 426-428.

10. Gosk-Bierska I. et al. Cerebral venous sinus thrombosis: incidence of venous thrombosis recurrence and survival. Neurology. 2006. №. 67. P. 814-819.

11. Crassard I., Bousser M.G. Headache in patients with cerebral venous thrombosis [in French]. Rev. Neurol. (Paris). 2005. № 161. P. 706-708.

12. Lan M.Y., Chang Y.Y., Liu J.S. Delayed cerebral venous thrombosis in a patient with spontaneous intracranial hypotension. Cephalalgia. 2007. № 27. P. 1176-1178.

Similar articles

Cerebral venous thrombosis (case report)
Authors: Сайко О.В., Маланкевич Ю.І.
Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

International neurological journal №5 (107), 2019
Date: 2019.09.11
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Clinical case of endovascular embolization of dural carotid cavernous fistula by transvenous transorbital access
Authors: Петренко О.В.(1), Єгорова К.С.(2), Луговський А.Г.(2), Орлов М.Ю.(2), Чепурний Ю.В.(3), Яроцький Ю.Р.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ, Україна
(3) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 7, №3, 2019
Date: 2019.10.10
Categories: Ophthalmology
Sections: Specialist manual
Authors: Гев’як О.М., Білобрин М.С., Львівська лікарня швидкої медичної допомоги, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
International neurological journal 4 (42) 2011
Date: 2011.08.02
Categories: Neurology
Розвиток тромбозів при гострій лімфобластній лейкемії в дітей
Authors: Дубей Л.Я. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Дорош О.І. - ДУ «Інститут патології крові і трансфузійної медицини НАМН України»; Дубей Н.В. - Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр; Цимбалюк І.П. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр; Козлова О.І. - Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр; Макух Г.В. - ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів; Сапужак М.В. - Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр
"Child`s Health" 4 (55) 2014
Date: 2014.08.07
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Specialist manual

Back to issue