Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 16, №4, 2020

Back to issue

Relationship of hormonal profile and anxiety disorders in women — internally displaced persons with threatened miscarriage

Authors: Романенко І.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вагітність — надзвичайно важливий, критичний етап у житті кожної жінки. Хронічний стрес може впливати на перебіг вагітності, призводячи до збільшення числа ускладнень. Переміщені особи зазвичай мають більш високі показники депресивних і посттравматичних симптомів, ніж населення регіонів, у які вони переселяються. В антенатальному періоді підвищена схильність до психоемоційних розладів, близько 54 % жінок відчувають тривогу протягом всієї вагітності. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності і пов’язане з ускладненим перебігом вагітності й пологів. Гормональний гомеостаз відіграє важливу роль в підтримці й розвитку вагітності. Мета роботи: вивчити особливості взаємозв’язку гормонального профілю й тривожних розладів у жінок — внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із загрозливим перериванням вагітності, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежено 24 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у закладах охорони здоров’я Луганській області й мали статус ВПО (I група). Контрольну групу (II група) становили 25 вагітних із необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Визначали концентрацію естрадіолу, прогестерону, пролактину, кортизолу. Для оцінки рівня тривожності застосовувався тест Спілбергера. Результати. У пацієнток групи I виявлено статистично значущий відносний прогестероновий дефіцит, вірогідне перевищення рівнів стрес-асоційованих гормонів пролактину й кортизолу. Показники реактивної та особистісної тривожності вірогідно вищі в групі I. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між показником реактивної тривожності й концентрацією кортизолу. Предикторами розвитку тривожних розладів, за даними множинного регресійного аналізу, виступають рівень особистісної тривожності й концентрації кортизолу й прогестерону. Висновки. Антенатальне вивчення показників тривожності, рівня стрес-асоційованих гормонів, прогестерону у вагітних ВПО із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення й своєчасно розробити в разі потреби корегуючі й реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності й впливати на здоров’я матері та її потомства.

Актуальность. Беременность — очень важный, критический этап в жизни каждой женщины. Хронический стресс может влиять на течение беременности, приводя к увеличению числа осложнений. Перемещенные лица обычно имеют более высокие показатели депрессивных и посттравматических симптомов, чем население регионов, в которые они переселяются. В антенатальном периоде повышена склонность к психоэмоциональным расстройствам, около 54 % женщин испытывают тревогу в течение всей беременности. Угроза прерывания беременности (УПБ) — самое распространенное осложнение беременности, возникающее в 15–20 % случаев продолжающейся беременности и связанное с осложненным течением беременности и родов. Гормональный гомеостаз играет важную роль в поддержании и развитии беременности. Цель работы: изучить особенности взаимосвязи гормонального профиля и тревожных расстройств у женщин — внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) с угрожающим прерыванием беременности, проживающих в Луганской области, для усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материалы и методы. Обследовали 24 беременных со статусом ВПЛ, находившихся на стационарном лечении по поводу УПБ в учреждениях здравоохранения Луганской области (I группа). Контрольную группу (II группа) составили 25 беременных с неосложненным анамнезом с физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока. Определяли концентрацию эстрадиола, прогестерона, пролактина, кортизола. Для оценки уровня тревожности применялся тест Спилбергера. Результаты. У пациенток группы I выявлен статистически значимый относительный прогестероновый дефицит, достоверное превышение уровней стресс-ассоциированных гормонов пролактина и кортизола. Показатели реактивной и личностной тревожности достоверно выше в группе I. Установлена положительная корреляционная связь между показателем реактивной тревожности и концентрацией кортизола. Предикторами развития тревожных расстройств, по данным множественного регрессионного анализа, выступают уровень личностной тревожности и концентрации кортизола и прогестерона. Выводы. Антенатальное изучение показателей тревожности, уровня стресс-ассоциированных гормонов, прогестерона у беременных — ВПЛ с симптомами УПБ позволит индивидуализировать подход к ведению и своевременно разработать в случае необходимости корректирующие и реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и влиять на здоровье матери и ее потомства.

Background. Pregnancy is an important, critical stage in the development of woman personality. Chronic stress can affect the course of pregnancy, leading to an increase in the number of complications. Displaced people usually have higher rates of depressive and post-traumatic symptoms than people from the host regions in which they relocate. In the antenatal period, the propensity to psycho-emotional disorders is increased, about 54 % of women experience anxiety during pregnancy. Threatened miscarriage is the most common complication of pregnancy that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy and is associated with a complicated course of pregnancy and childbirth. Hormonal homeostasis plays an important role in the maintenance and development of pregnancy. The purpose of this research was to study the features of the relationship of the hormonal profile and anxiety disorders in women — internally displaced persons with threatened miscarriage, living in the Luhansk region, to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Material and methods. The study included 24 pregnant women with the status of internally displaced persons, who were hospitalized for threatened miscarriage to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group (group II) consisted of 25 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period. The concentrations of estradiol, progesterone, cortisol and prolactin were determined. Spielberger State-Trait Anxie­ty Inventory was used to assess the level of anxiety. Results. Group I patients showed a statistically significant relative progesterone deficiency, a significant excess of stress-associated hormones such as prolactin and cortisol. Patients of group I had significantly higher levels of state and trait anxiety. A positive correlation was found between cortisol concentration and indicators of state anxiety in group I. According to multiple regression analysis, the predictors of anxiety disorders are the level of trait anxiety and the concentration of cortisol and progesterone. Conclusions. Antenatal study of indicators of anxiety, the level of stress-associated hormones, progesterone in pregnant women with threatened miscarriage will allow us to individualize the approach to the management of pregnancy and, if needed, to timely develop rehabilitation measures that will contribute to a successful outcome of the pregnancy and influence the health of the mother and her children.


Keywords

вагітність; загрозливе переривання вагітності; естрадіол; прогестерон; пролактин; кортизол; тривога

беременность; угрожающее прерывание беременности; эстрадиол; прогестерон; пролактин; кортизол; тревога

pregnancy; threatened miscarriage; estradiol; progesterone; prolactin; cortisol; anxiety


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence. 2015. URL: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.
  2. Allansson M., Melander E., Themnér L. Organized violence, 1989–2016. J. Peace Res. 2017. 54(4). 574-87. doi: 10.1177/ 00223433177187732.
  3. Global Report on Internal Displacement 2019. URL: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/publications/documents/2019-IDMC-GRID.pdf.
  4. Keren M., Keren N., Eden A., Tsangen S., Weizman A., Zalsman G. The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur. Psychiatry. 2015. 30(2). 317-21. doi: 10.1016/j.eurpsy.2014.10.004.
  5. Morina N., Akhtar A., Barth J., Schnyder U. Psychiatric Disorders in Refugees and Internally Displaced Persons After Forced Displacement: A Systematic Review. Front Psychiatry. 2018. 9. 433. doi: 10.3389/fpsyt.2018.00433.
  6. LeMaster J.W., Broadbridge C.L., Lumley M.A., Arnetz J.E., Arfken C., Fetters M.D. et al. Acculturation and post-migration psychological symptoms among Iraqi refugees: A path analysis. Am. J. Orthopsychiatry. 2018. 88(1). 38-47. doi: 10.1037/ort0000240.
  7. Owoaje E.T., Uchendu O.C., Ajayi T.O., Cadmus E.O. A review of the health problems of the internally displaced persons in Africa. Niger Postgrad. Med. J. 2016. 23. 161-71. doi: 10.4103/1117-1936.196242.
  8. Biaggi A., Conroy S., Pawlby S., Pariante C.M. Identifying the women at risk of antenatal anxiety and depression: A systematic review. J. Affect. Disord. 2016. 191. 62-77. doi: 10.1016/j.jad.2015.11.014.
  9. Rallis S., Skouteris H., McCabe M., Milgrom J. A prospective examination of depression, anxiety and stress throughout pregnancy. Women Birth. 2014. 27(4). e36-42. doi: 10.1016/j.wombi.2014.08.002.
  10. Chua T.E., Bautista D.C., Tan K.H., Yeo G., Chen H. Antenatal Anxiety: Prevalence and Patterns in a Routine Obstetric Population. Ann. Acad. Med. Singapore. 2018. 47(10). 405-12.
  11. Lee A.M., Lam S.K., Sze Mun Lau S.M., Chong C.S., Chui H.W., Fong D.Y. Prevalence, course, and risk factors for antenatal anxiety and depression. Obstet Gynecol. 2007. 110(5). 1102-12. doi: 10.1097/01.AOG.0000287065.59491.70.
  12. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance: Guideline CG192. National Institute for Health and Care Excellence. 2014. URL: http://guidance.nice.org.uk/cg192.
  13. WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience. Geneva: World Health Organization; 2017 License:CC BY-NC-SA 3.0 IGO. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/255150/9789244549919-rus.pdf?sequence = 1.
  14. Blencowe H., Cousens S., Chou D., Oestergaard M. et al. Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod Health. 2013. 10(1). S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.
  15. Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A., Aitallah A.S., Jabin Khan F., Ahmed S.R. Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater Sociomed. 2012. 24(1). 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28.
  16. Chang H.H., Larson J., Blencowe H., Spong C.Y., Howson C.P., Cairns-Smith S. et al. Preventing preterm births: analysis of trends and potential reductions with interventions in 39 countries with very high human development index. Lancet. 2013. 381(9862). 223-34. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61856-X.
  17. Evrenos A.N., Cakir Gungor A.N., Gulerman C., Cosar E. Obstetric outcomes of patients with abortus imminens in the first trimester. Arch. Gynecol. Obstet. 2014. 289(3). 499-504. doi: 10.1007/s00404-013-2979-5.
  18. Shah D., Nagarajan N. Luteal insufficiency in first trimester. Indian J. Endocrinol. Metab. 2013. 17. 44-9. doi: 10.4103/2230-8210.107834.
  19. Parker V.J., Douglas A.J. Stress in early pregnancy: maternal neuro-endocrine-immune responses and effects. J. Reprod. Immunol. 2010. 85(1). 86-92. doi: 10.1016/j.jri.2009.10.011.
  20. Weiss J.L., Malone F.D., Vidaver J. et al. Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol. 2004. 190(3). 745-50. doi: 10.1016/j.ajog.2003.09.023.
  21. Kanmaz A.G., İnan A.H., Beyan E., Budak A. The effects of threatened abortions on pregnancy outcomes. Ginekol. Pol. 2019. 90(4). 195-200. doi: 10.5603/GP.a2019.0035.
  22. Dadkhah F., Kashanian M., Eliasi G. A comparison between the pregnancy outcome in women both with or without threatened abortion. Early Hum. Dev. 2010. 86(3). 193-96. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2010.02.005.
  23. Ханин Ю.Л. Исследование тривоги в спорте. Вопр. психологии. 1978. 6. 72-5. 
  24. Ku C.W., Allen J.C. Jr, Lek S.M., Chia M.L., Tan N.S., Tan T.C. Serum progesterone distribution in normal pregnancies compared to pregnancies complicated by threatened miscarriage from 5 to 13 weeks gestation: a prospective cohort study. BMC Pregnancy Childbirth. 2018. 18(1). 360. doi: 10.1186/s12884-018-2002-z.
  25. Faisal-Cury A., Rossi Menezes P. Prevalence of anxiety and depression during pregnancy in a private setting sample. Archives of Women’s Mental Health. 2007. 10(1). 25-32. doi: 10,1007 / s00737-006-0164-6.
  26. King N.M., Chambers J., O’Donnell K., Jayaweera S.R., Williamson C., Glover V.A. Anxiety, depression and saliva cortisol in women with a medical disorder during pregnancy. Arch. Womens Ment. Health. 2010. 13(4). 339-45. doi: 10.1007/s00737-009-0139-5.

Back to issue