Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 16, №4, 2020

Back to issue

Frequency of asymptomatic hyperuricemia among adults with type 1 and type 2 diabetes

Authors: Черняєва А.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна
Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження — вивчити частоту асимптоматичної гіперурикемії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типу в українській популяції на прикладі жителів м. Харкова та області. Матеріали та методи. Обстежені 316 хворих на ЦД: 81 хворий на ЦД 1-го типу (група 1), 150 хворих на ЦД 2-го типу (група 2) та 85 хворих на ЦД 2-го типу з абсолютною інсулінозалежністю (група 3). Оцінку стану пуринового обміну проводили шляхом визначення концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Рівні сечової кислоти визначали колориметричним методом за допомогою набору реагентів «СпайнЛаб, UricasePOD» (Україна). Для оцінки впливу віку хворого, віку хворого на момент маніфестації захворювання, тривалості захворювання та індексу маси тіла групи обстежених були поділені на дві підгрупи (А і Б відповідно) з урахуванням рівня урикемії й урикурії. Підгрупу 1А становили 60 хворих на ЦД 1-го типу без гіперурикемії (ГУ) та/або гіперурикурії (ГУУ), підгрупу 1Б — 21 хворий із ГУ та/або ГУУ, підгрупу 2А — 76 хворих без ГУ та/або ГУУ, підгрупу 2Б — 74 хворих із ГУ та/або ГУУ, підгрупу 3А — 57 хворих без ГУ та/або ГУУ, підгрупу 3Б — 28 хворих із ГУ та/або ГУУ. Результати. Частота порушень пуринового обміну серед дорослих хворих на ЦД 1-го та 2-го типу становить 38,9 %. Найвища частота порушень пуринового обміну спостерігається у хворих на ЦД 2-го типу (49,3 %). Вік хворого на час проведення дослідження та на момент маніфестації ЦД, тривалість захворювання та індекс маси тіла не є визначальними факторами, що впливають на формування порушень пуринового обміну у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу; віковий фактор і тривалість захворювання є факторами ризику порушень пуринового обміну у хворих на ЦД 2-го типу з абсолютною інсулінозалежністю. Висновки. Асимптоматичну гіперурикемію діагностовано у 27,8 % обстежених хворих на ЦД. Частота асимптоматичної гіперурикемії є значуще вищою у хворих на ЦД 2-го типу, ніж у хворих на ЦД 1-го типу (3,48 і 24,4 % відповідно); абсолютна інсулінозалежність у хворих на ЦД 2-го типу не впливає на частоту асимптоматичної гіперурикемії.

Цель исследования — изучить частоту асимптоматической гиперурикемии у больных сахарным диабетом (СД) 1-го и 2-го типа в украинской популяции на примере жителей г. Харькова и области. Материалы и методы. Обследованы 316 больных СД: 81 больной СД 1-го типа (группа 1), 150 больных СД 2-го типа (группа 2) и 85 больных СД 2-го типа с абсолютной инсулинозависимостью (группа 3). Оценку состояния пуринового обмена проводили путем определения концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови и моче. Уровни мочевой кислоты определяли колориметрическим методом с помощью набора реагентов «СпайнЛаб, UricasePOD» (Украина). Для оценки влияния возраста больного, возраста больного на момент манифестации заболевания, продолжительности заболевания и индекса массы тела группы обследуемых были разделены на две подгруппы (А и Б соответственно) с учетом уровня урикемии и урикурии. Подгруппу 1А составили 60 больных СД 1-го типа без гиперурикемии (ГУ) и/или гиперурикурии (ГУУ), подгруппу 1Б — 21 больной с ГУ и/или ГУУ, подгруппу 2А — 76 больных без ГУ и/или ГУУ, подгруппу 2Б — 74 больных с ГУ и/или ГУУ, подгруппу 3А — 57 больных без ГУ и/или ГУУ, подгруппу 3Б — 28 больных с ГУ и/или ГУУ. Результаты. Частота нарушений пуринового обмена среди взрослых больных СД 1-го и 2-го типа составляет 38,9 %. Самая высокая частота нарушений пуринового обмена наблюдается у больных СД 2-го типа (49,3 %). Возраст больного при проведении исследования и на момент манифестации СД, продолжительность заболевания и индекс массы тела не являются определяющими факторами, влияющими на формирование нарушений пуринового обмена у больных СД 1-го и 2-го типа; возрастной фактор и продолжительность заболевания являются факторами риска нарушений пуринового обмена у больных СД 2-го типа с абсолютной инсулинозависимостью. Выводы. Асимптоматическая гиперурикемия диагностирована у 27,8 % обследованных больных сахарным диабетом. Частота асимптоматической гиперурикемии значительно выше у больных сахарным диабетом 2-го типа, чем у больных сахарным диабетом 1-го типа (3,48 и 24,4 % соответственно); абсолютная инсулинозависимость у больных сахарным диабетом 2-го типа не влияет на частоту асимптоматической гиперурикемии.

Background. The purpose is to study the frequency of asymptomatic hyperuricemia (HU) in patients with type 1 and 2 diabetes in the Ukrainian population on the example of residents of Kharkiv and Kharkiv region. Materials and methods. Three hundred and sixteen individuals with diabetes mellitus were examined: 81 — with type 1 diabetes (group 1), 150 — with type 2 diabetes (group 2) and 85 type 2 diabetes patients with absolute insulin dependence (group 3). Assessment of the state of purine metabolism was performed by determining the concentration of uric acid in the blood serum and urine. Uric acid levels were evaluated by colorimetric method using a set of reagents SpinLab, UricasePOD (Ukraine). To assess the impact of patient’s age, patient’s age at the time of disease onset, disease duration and body mass index, the groups were divided into two subgroups (A and B, respectively) depending on the level of uricemia and uricosuria. Subgroup 1A consisted of 60 patients with type 1 diabetes without hyperuricemia and/or hyperuricosuria (HUC), subgroup 1B — 21 people with HU and/or HUC; subgroup 2A — 76 individuals without HU and/or HUC, subgroup 2B — 74 patients with HU and/or HUC, subgroup 3A — 57 people without HU and/or HUC, subgroup 3B — 28 individuals with HU and/or HUC. Results. The frequency of purine exchange disorders among adults with type 1 and 2 diabetes in Kharkiv region is 38.9 %. The highest frequency of purine exchange disorders is observed in patients with type 2 diabetes (49.3 %). The age the of patient during the study and at the time of manifestation of diabetes mellitus, the duration of the disease and the body mass index are not determining factors that affect the formation of disorders of purine metabolism in people with type 1 and 2 diabetes; the age and duration of the disease are risk factors for violations of purine metabolism in individuals with type 2 diabetes with absolute insulin dependence. Conclusions. Asymptomatic hyperuricemia was diagnosed in 27.8 % of the examined patients with diabetes mellitus. The frequency of asymptomatic hyperuricemia is significantly higher in individuals with type 2 diabetes than in those with type 1 diabetes (3.48 and 24.4 %, respectively); absolute insulin dependence in patients with type 2 diabetes does not affect the frequency of asymptomatic hyperuricemia.


Keywords

сечова кислота; пуриновий обмін; подагра; асимптоматична гіперурикемія; цукровий діабет

мочевая кислота; пуриновый обмен; по­дагра; асимптоматическая гиперурикемия; сахарный диабет

uric acid; purine metabolism; gout; asymptomatic hyperuricemia; diabetes mellitus


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Grayson P.C., Kim S.Y., LaValley M., Choi H.K. Hyperuricemia and incident hypertension: a systematic review and meta-analysis. Arthritis. Care Res. (Hoboken). 2011. 63. 102-10. DOI: http:// dx.doi.org/10.1002/acr.20344. 
  2. Li L., Yang C., Zhao Y., Zeng X., Liu F., Fu P. Is hyperuricemia an independent risk factor for new-onset chronic kidney disease? A systematic review and meta-analysis based on observational cohort studies. BMC Nephrol. 2014. 15. 122. DOI: http://dx.doi. org/10.1186/1471-2369-15-122.
  3. Lv Q., Meng X.F., He F.F., Chen S., Su H., Xiong J. et al. High serum uric acid and increased risk of type 2 diabetes: a systemic review and meta-analysis of prospective cohort studies PLoS One. 2013. 8. e56864. DOI: http://dx.doi.org/10.1371/journal. pone.0056864.
  4. ACR Guideline for Management of Gout 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Arthritis Care & Research. 2020. 1–17. DOI: 10.1002/acr.24180.
  5. Zhu Y., Pandya B.J., Choi H.K. Prevalence of gout and hyperuricemia in the US general population: the National Health and Nutrition Examination Survey 2007–2008. Arthritis Rheum. 2011. 63(10). 3136-3141. DOI: 10.1002/art.30520.
  6. Uaratanawong S., Suraamornkul S., Angkeaw S. et al. Prevalence of hyperuricemia in Bangkok population. Clin. Rheumatol. 2011. 30(7). 887-893. DOI: 10.1007/s10067-011-1699-0. 
  7. Nagahama K., Iseki K., Inoue T. et al. Hyperuricemia and cardiovascular risk factor clustering in a screened cohort in Okinawa, Japan. Hypertens Res. 2004. 27(4). 227-233. DOI: 10.1291/hypres.27.227. 
  8. Juraschek S.P., Kovell L.C., Miller E.R. et al. Dose-response association of uncontrolled blood pressure and cardiovascular disease risk factors with hyperuricmemia and gout. PLoS One. 2013. 8(2). e56546. DOI: 10.1371/journal. pone.0056546.
  9. Cherniaieva A.O., Mykytiuk M.R., Karachentsev Yu.I., Kravchun N.O. Cardiovascular risk assessment in patients with primary chronic gout in combination with metabolic syndrome. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2019. 15(4). 298-303. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.4.2019.174815. (in Ukrainian).
  10. Choi H.K., Ford E.S., Li C., Curhan G. Prevalence of the metabolic syndrome in patients with gout: the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Arthritis. Rheum. 2007. 57(1). 109-115. DOI: 10.1002/art.22466.
  11. Rho Y.H., Lu N., Peloquin C.E. et al. Independent impact of gout on the risk of diabetes mellitus among women and men: a population-based, BMI-matched cohort study. Ann. Rheum. Dis. 2016. 75(1). 91-95. DOI: 10.1136/annrheumdis-2014-205827.
  12. Pan A., Teng G.G., Yuan J.M. et al. Bidirectional Association between Diabetes and Gout: the Singapore Chinese Health Study. Sci. Rep. 2016. 6. 25766. DOI: 10.1038/srep25766.
  13. Lytvyn Y., Škrtić M., Yang G.K. et al. Glycosuria-mediated urinary uric acid excretion in patients with uncomplicated type 1 diabetes mellitus. Am. J. Physiol. Renal. Physiol. 2015. 308(2). F77-83. DOI: 10.1152/ajprenal.00555.2014.
  14. Chen P.H., Chen Y.W., Liun W.J. et al. Approximate Mortality Risks between Hyperuricemia and Diabetes in the United States. Clin. Med. 2019. 8(12). 2127. DOI: 10.3390/jcm8122127.
  15. Liu J., Tao L., Zhao Z. et al. Two-Year Changes in Hyperuricemia and Risk of Diabetes: A Five-Year Prospective Cohort Study. J. Diabetes. Res. 2018. 30. 6905720. DOI: 10.1155/2018/6905720.
  16. Cherniaieva A.O., Mykytiuk M.R., Karachentsev Yu.I., Kravchun N.O. The state of glucose homeostasis in women with type 2 diabetes mellitus with hyperuricemia. Problems of Endocrine Pathology. 2019. 4. 103-109. DOI: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.4.14. (in Ukrrainian).
  17. Shah P., Bjornstad P., Johnson R.J. Hyperuricemia as a potential risk factor for type 2 diabetes and diabetic nephropathy. J. Bras. Nefrol. 2016. 38(4). 386-387. DOI: 10.5935/0101-2800.20160061.
  18. Woyesa S.B., Hirigo A.T., Wube T.B. Hyperuricemia and metabolic syndrome in type 2 diabetes mellitus patients at Hawassa university comprehensive specialized hospital, South West Ethiopia. BMC Endocr. Disord. 2017. 17(1). 76. DOI: 10.1186/s12902-017-0226-y.
  19. Woldeamlak B., Yirdaw K., Biadgo B. Hyperuricemia and its Association with Cardiovascular Disease Risk Factors in Type Two Diabetes Mellitus Patients at the University of Gondar Hospital, Northwest Ethiopia. EJIFCC. 2019. 30(3). 325-339. PMID: 31695589.
  20. Agrawal N.K., Kant S. Targeting inflammation in diabetes: Newer therapeutic options. World J. Diabetes. 2014. 5(5). 697-710. DOI: 10.4239/wjd.v5.i5.697.
  21. Chen W., Liu X., Ye S. Effects of metformin on blood and urine pro-inflammatory mediators in patients with type 2 diabetes. J. Inflamm. (Lond). 2016. 13. 34. DOI: 10.1186/s12950-016-0142-3.
  22. Zhen H., Gui F. The role of hyperuricemia on vascular endothelium dysfunction. Biomed. Rep. 2017. 7(4). 325-330. DOI: 10.3892/br.2017.966.
  23. Kuwabara M., Kuwabara R., Niwa K. et al. Different Risk for Hypertension, Diabetes, Dyslipidemia, and Hyperuricemia According to Level of Body Mass Index in Japanese and American Subjects. Nutrients. 2018. 10(8). 1011. DOI: 10.3390/nu10081011.
  24. Chen J.H., Chuang S.Y., Chen H.J. et al. Serum uric acid level as an independent risk factor for all-cause, cardiovascular, and ischemic stroke mortality: a Chinese cohort study. Arthritis. Rheum. 2009. 61. 225-232. DOI: 10.1002/art.24164.

Similar articles

Assessment of cardiovascular risk in patients with primary chronic gout combined with metabolic syndrome
Authors: Черняєва А.О. (1, 2), Микитюк М.Р. (1, 2), Караченцев Ю.І. (1), Кравчун Н.О. (1)
1 - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, Україна
2 - ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 15, №4, 2019
Date: 2019.08.14
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Effectiveness of Vazonat in the comprehensive therapy of patients with type 2 diabetes mellitus on the background of cardiovascular disease
Authors: Маляр К.Ю., Анісімова О.С., Дрішлюк О.І., Биковська Л.Ю., Філіпова Є.В.
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №1, 2018
Date: 2018.05.04
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Hyperuricemia — an independent factor for the progression of chronic kidney disease
Authors: Тронько М.Д.(1, 2), Долженко М.М.(1), Кушніренко С.В.(1), Орленко В.Л.(2), Поташов С.В.(1), Шевчук О.О.(3)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України, м. Київ, Україна
(3) — ДУ «Інститут урології» НАМН України, м. Київ, Україна

"Kidneys" Том 6, №2, 2017
Date: 2017.06.08
Categories: Nephrology
Sections: Clinical researches
Arterial hypertension, obstructive sleep apnea  and cardiovascular risk
Authors: Сіренко Ю.М.(1), Крушинська Н.А.(2), Рековець О.Л.(1)
(1) — ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

"Hypertension" №1 (57), 2018
Date: 2018.03.28
Categories: Cardiology
Sections: Clinical researches

Back to issue