Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 16, №4, 2020

Back to issue

Soy phytoestrogens: efficiency in menopause and potential side effects

Authors: Яргин С.В.
Российский университет дружбы народов, г. Москва, Российская Федерация

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Фітоестрогени аналогічні естрогенам у структурному та функціональному відношенні, їх основним харчовим джерелом є соя. Фітоестрогени використовують як замісну терапію в період менопаузи. Їх ефективність порівняно з плацебо в корекції пов’язаних з менопаузою симптомів піддавалася сумніву в деяких недавніх оглядах. Соя входить до складу багатьох харчових продуктів, дитячого харчування і кормів для тварин. Фітоестрогени та їх активні метаболіти (еквол) можуть зберігатися в продуктах тваринного походження. Соєвий білок використовується в харчовій промисловості. Порушення функцій репродуктивної системи людини внаслідок надмірного споживання соєвих продуктів вважаються рідкісними і слабо вираженими. Описані поодинокі випадки фемінізації, а також зміни гендерної поведінки дітей при надмірному споживанні соєвих продуктів. У тварин фітоестрогени впливають на фертильність, статевий розвиток і поведінку. Їх називають селективними модуляторами ендокринної системи. Апріорі немає підстав вважати, що користь від модуляції переважає небажані ефекти у всіх споживачів сої. Фемінізуюча дія може бути слабкою, але статистично значущою у великих популяціях. Література щодо фітоестрогенів обширна, багато авторів рекомендують їх практичне використання. Однак у недавніх оглядах був зроблений висновок про відсутність достатніх доказів ефективності фітоестрогенів як засобів замісної терапії в період клімаксу і менопаузи. Повідомлялося також про побічні ефекти фітоестрогенів. Наявні побоювання, що масове споживання сої неадаптованим до неї населенням може надати фемінізуючу дію. Необхідні об’єктивні дослідження високого якісного рівня, зокрема експерименти на тваринах, з метою встановлення ендокринних ефектів.

Фитоэстрогены аналогичны эстрогенам в структурном и функциональном отношении, их основным пищевым источником служит соя. Фитоэстрогены используют в качестве заместительной терапии в период менопаузы. Их эффективность по сравнению с плацебо против связанных с менопаузой симптомов подвергалась сомнению в некоторых недавних обзорах. Соя входит в состав ряда пищевых продуктов, детского питания и кормов для животных. Фитоэстрогены и их активные метаболиты (эквол) могут сохраняться в продуктах животного происхождения. Соевый белок используется в пищевой промышленности. Нарушения функций репродуктивной системы человека вследствие обильного потребления соевых продуктов считаются редкими и слабо выраженными. Описаны единичные случаи феминизации, а также изменения гендерного поведения детей при обильном потреблении соевых продуктов. У животных фитоэстрогены влияют на фертильность, половое развитие и поведение. Их называют селективными модуляторами эндокринной системы. Априори нет оснований полагать, что польза от модуляции преобладает над нежелательными эффектами у всех потребителей сои. Феминизирующее действие может быть слабым, но статистически значимым в больших популяциях. Литература по фитоэстрогенам обширна, многие авторы рекомендуют их практическое использование. Однако в недавних обзорах был сделан вывод об отсутствии достаточных доказательств эффективности фитоэстрогенов как средств заместительной терапии в период климакса и менопаузы. Сообщалось также о побочных эффектах фитоэстрогенов. Имеются опасения, что массовое потребление сои неадаптированным к ней населением может оказать феминизирующее действие. Необходимы объективные исследования высокого качественного уровня, в том числе эксперименты на животных, с целью документации эндокринных эффектов.

Phytoestrogens are present in certain edible plants ­being most abundant in soy; they are structurally and functionally analogous to estrogens. These substances are used for compensation of hormone deficiency in menopause. Some recent reviews concluded that there is no convincing evidence in favor of relie­ving menopausal symptoms by phytoestrogens compared to placebo. Soy is used as ingredient of infant food and other foodstuffs as well as animal fodder, so that residual phytoestrogens and their active metabolites such as equol can remain in meat products. Soy protein is broadly used by the food industry. Derangements of the reproductive system in humans under the impact of phytoesthrogens are regarded to be rare and mild. There have been singular reports on modified gender-related behavior in children and feminization in consequence of abundant soy consumption. In animals, the intake of phytoestrogens was reported to impact fertility, sexual development and behavior. Phytoestrogens are named disruptors or selective modulators of the endocrine system. There are no reasons to assume that beneficial effects of such modulation would overweigh harm in all soy consumers. Feminizing effects in humans may be subtle but statistically significant in large populations. The li­terature on phytoestrogens is extensive; many authors recommend their practical use. However, in recent reviews, it was concluded about insufficient evidence on the effectiveness of phytoestrogens as a means for replacement therapy during menopause. Side effects of phytoestrogens have also been reported. There are fears that mass consumption of soybeans by a population not adapted to it may have a feminizing effect. Objective studies of a high qua­lity level, including animal experiments, are needed to document endocrine effects.


Keywords

фітоестрогени; соя; менопауза; дієта

фитоэстрогены; соя; менопауза; диета

phytoestrogens; soy; menopause; diet


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Jargin S.V. Soy phytoestrogens: hormonal activity and impact on the reproductive system. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2020. 16(2). P. 156-160.
  2. Плотникова Т.М., Анищенко А.М., Плотников М.Б. Фитоэстрогены: механизмы коррекции сердечно-сосудистых осложнений климактерического синдрома. Экспериментальная и клиническая фармакология. 2017. № 1. С. 39-44. 
  3. Patisaul H.B. Endocrine disruption by dietary phyto-oestrogens: impact on dimorphic sexual systems and behaviours. Proc. Nutr. Soc. 2017. № 76. Р. 130-144. 
  4. Rietjens I.M.C.M., Louisse J., Beekmann K. The potential health effects of dietary phytoestrogens. Br. J. Pharmacol. 2017. № 174. Р. 1263-1280. 
  5. Desmawati D., Sulastri D. Phytoestrogens and their health effect. Open Access Maced. J. Med. Sci. 2019. № 7(3). Р. 495-499.
  6. Шепельская Н.Р., Проданчук Н.Г. Изофлавоноиды сои как ксеноэстрогены для человека. Фундаментальные исследования. 2011. № 9. С. 593-598.
  7. Козлова О.И., Зорин С.Н., Мазо В.К. Mетод непрямого иммуноферментного анализа для определения количества соевого белка в колбасных изделиях. Вопросы питания. 2011. № 2. C. 66-70. 
  8. Cederroth C.R., Zimmermann C., Nef S. Soy, phytoestrogens and their impact on reproductive health. Mol. Cell. Endocrinol. 2012. № 355. Р. 192-200. 
  9. Jefferson W.N., Williams C.J. Circulating levels of genistein in the neonate, apart from dose and route, predict future adverse female reproductive outcomes. Reprod. Toxicol. 2011. № 31. Р. 272-279.
  10. Jefferson W.N., Patisaul H.B., Williams C.J. Reproductive consequences of developmental phytoestrogen exposure. Reproduction. 2012. № 143(3). Р. 247-260.
  11. Селюкова Н.Ю., Карпенко Н.А., Коренева Е.М. и др. Фитоэстрогенизация самцов крыс для соматополового развития и фертильности их потомков. Физиологический журнал. 2014. № 2. C. 82-87. 
  12. Latendresse J.R., Bucci T.J., Olson G. et al. Genistein and ethinyl estradiol dietary exposure in multigenerational and chronic studies induce similar proliferative lesions in mammary gland of male Sprague-Dawley rats. Reprod. Toxicol. 2009. № 28. Р. 342-353.
  13. Testa I., Salvatori C., Di Cara G. et al. Soy-based infant formula. Are phyto-oestrogens still in doubt? Front. Nutr. 2018. № 5. Р. 110.
  14. Hashem N.M., Abo-Elsoud M.A., Nour El-Din A.N.M. et al. Prolonged exposure of dietary phytoestrogens on semen characteristics and reproductive performance of rabbit bucks. Domest. Anim. Endocrinol. 2018. № 64. Р. 84-92. 
  15. Messina M. Soy and health update. evaluation of the clinical and epidemiologic literature. Nutrients. 2016. № 8(12). E754.
  16. Rizzo G., Baroni L. Soy, soy foods and their role in vegetarian diets. Nutrients. 2018. № 10. Р. 1-51.
  17. Rosenfeld C.S. Effects of phytoestrogens on the developing brain, gut microbiota, and risk for neurobehavioral disorders. Front. Nutr. 2019. № 6. Р. 142. 
  18. Adgent M.A., Daniels J.L., Edwards L.J. et al. Early-life soy exposure and gender - role play behavior in children. Environ. Health Perspect. 2011. № 119. Р. 1811-1816.
  19. Adgent M.A., Daniels J.L., Rogan W.J. et al. Early-life soy exposure and age at menarche. Paediatr. Perinat. Epidemiol. 2012. № 26. Р. 163-175. 
  20. Siepmann T., Roofeh J., Kiefer F.W., Edelson D.G. Hypogonadism and erectile dysfunction associated with soy product consumption. Nutrition. 2011. № 27. Р. 859-862.
  21. Martinez J., Lewi J.E. An unusual case of gynecomastia associated with soy product consumption. Endocr. Pract. 2008. № 14. Р. 415-418.
  22. Jacobsen B.K., Jaceldo-Siegl K., Knutsen S.F. et al. Soy isoflavone intake and the likelihood of ever becoming a mother: the Adventist Health Study-2. Int. J. Womens Health. 2014. № 6. Р. 377-384.
  23. Van Duursen M.B.M. Modulation of estrogen synthesis and metabolism by phytoestrogens in vitro and the implications for women’s health. Toxicol. Res. (Camb). 2017. № 6. Р. 772-794.
  24. Thelen P., Wuttke W., Seidlová-Wuttke D. Phytoestrogens selective for the estrogen receptor beta exert anti-androgenic effects in castration resistant prostate cancer. J. Steroid Biochem. Mol. Biol. 2014. № 139. Р. 290-293. 
  25. Dean M., Murphy B.T., Burdette J.E. Phytosteroids beyond estrogens. Regulators of reproductive and endocrine function in natural products. Mol. Cell. Endocrinol. 2017. № 442. Р. 98-105.
  26. Bennetau-Pelissero C. Risks and benefits of phytoestrogens. where are we now? Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2016. № 19. Р. 477-483. 
  27. Sekikawa A., Ihara M., Lopez O. et al. Effect of S-equol and soy isoflavones on heart and brain. Curr. Cardiol. Rev. 2019. № 15. Р. 114-135. 
  28. Taku K., Melby M.K., Kronenberg F. et al. Extracted or synthesized soybean isoflavones reduce menopausal hot flash frequency and severity. systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Menopause. 2012. № 19. Р. 776-790.
  29. Baber R. Phytoestrogens and post reproductive health. Maturitas. 2010. № 66. Р. 344-349.
  30. Gold E.B., Leung K., Crawford S.L. et al. Phytoestrogen and fiber intakes in relation to incident vasomotor symptoms: results from the Study of Women’s Health Across the Nation. Menopause. 2013. № 20. Р. 305-314. 
  31. Franco O.H., Chowdhury R., Troup J. et al. Use of plant-based therapies and menopausal symptoms: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2016. № 315. Р. 2554-2563.
  32. Messina M., Messina V. The role of soy in vegetarian diets. Nutrients. 2010. № 2(8). Р. 855-888.
  33. Lethaby A.E., Brown J., Marjoribanks J. et al. Phytoestrogens for vasomotor menopausal symptoms. Cochrane Database Syst. Rev. 2007. № 4. CD001395. 
  34. Krebs E.E., Ensrud K.E., MacDonald R., Wilt T.J. Phytoestrogens for treatment of menopausal symptoms: a systematic review. Obstet. Gynecol. 2004. № 104. Р. 824-836.
  35. Al-Azzawi F., Wahab M. Effectiveness of phytoestrogens in climacteric medicine. Ann. N. Y. Acad. Sci. 2010. № 1205. Р. 262-267. 
  36. Eden J.A. Phytoestrogens for menopausal symptoms: a review. Maturitas. 2012. № 72. Р. 157-159.
  37. Guidozzi F., Alperstein A., Bagratee J.S. et al. South African Menopause Society revised consensus position statement on menopausal hormone therapy, 2014. S. Afr. Med. J. 2014. № 104(8). Р. 537-543. 
  38. Sirtori C.R., Arnoldi A., Johnson S.K. Phytoestrogens: end of a tale? Ann. Med. 2005. № 37. Р. 423-438.
  39. Ye C.F., Pan Y.M., Zhou H. Regulation of vitamin D receptor and Genistein on bone metabolism in mouse osteoblasts and the molecular mechanism of osteoporosis. J. Biol. Regul. Homeost Agents. 2018. № 32. Р. 497-505.
  40. Lagari V.S., Levis S. Phytoestrogens in the prevention of postmenopausal bone loss. J. Clin. Densitom. 2013. № 16. Р. 445-449.
  41. Gambacciani M., Levancini M. Management of postmenopausal osteoporosis and the prevention of fractures. Panminerva Med. 2014. № 56. Р. 115-131.
  42. Tempfer C.B., Bentz E.K., Leodolter S. et al. Phytoestrogens in clinical practice: a review of the literature. Fertil. Steril. 2007. № 87. Р. 1243-1249. 
  43. Coxam V. Phyto-oestrogens and bone health. Proc. Nutr. Soc. 2008. № 67. Р. 184-195.
  44. Arcoraci V., Atteritano M., Squadrito F. et al. Antiosteoporotic activity of genistein aglycone in postmenopausal women: evidence from a post-hoc analysis of a multicenter randomized controlled trial. Nutrients. 2017. № 9. Р. 1-7. 
  45. Tit D.M., Bungau S., Iovan C. et al. Effects of the hormone replacement therapy and of soy isoflavones on bone resorption in postmenopause. J. Clin. Med. 2018. № 7. Р. 1-13.
  46. Chiavarini M., Naldini G., Fabiani R. The role of diet in osteoporotic fracture healing: a systematic review. Curr. Osteoporos. Rep. 2020. doi: 10.1007/s11914-020-00573-8. 
  47. This P., de Cremoux P., Leclercq G., Jacquot Y. A critical view of the effects of phytoestrogens on hot flashes and breast cancer risk. Maturitas. 2011. № 70. Р. 222-226. 
  48. Wilson S., Blaschek K., de Mejia E. Allergenic proteins in soybean. processing and reduction of P34 allergenicity. Nutr. Rev. 2005. № 63. Р. 47-58. 
  49. Leclercq G., de Cremoux P., This P., Jacquot Y. Lack of sufficient information on the specificity and selectivity of commercial phytoestrogens preparations for therapeutic purposes. Maturitas. 2011. № 68. Р. 56-64. 
  50. Frigo P. News-Screen Menopause. Phytotherapie bei klimakterischen Beschwerden. J. Gynakol. Endokrinol. 2014. № 8(3). Р. 28-29.
  51. Setchell K.D., Clerici C. Equol: history, chemistry, and formation. J. Nutr. 2010. № 140. 1355S-62S. doi: 10.3945/jn.109.119776.
  52. Viggiani M.T., Polimeno L., Di Leo A., Barone M. Phytoestrogens: dietary intake, bioavailability, and protective mechanisms against colorectal neoproliferative lesions. Nutrients. 2019. № 11(8). Р. 1709. doi: 10.3390/nu11081709.
  53. Nikitina N.A., Sobenin I.A., Myasoedova V.A. et al. Antiatherogenic effect of grape flavonoids in an ex vivo model. Bull. Exp. Biol. Med. 2006. 141(6). 712-5. doi: 10.1007/s10517-006-0260-7. (in Russian).
  54. Orekhov A.N., Sobenin I.A., Revin V.V., Bobryshev Y.V. Development of antiatherosclerotic drugs on the basis of natural products using cell model approach. Oxid. Med. Cell. Longev. 2015. 2015. 463797. doi: 10.1155/2015/463797.
  55. Terao Y., Ayaori M., Ogura M. et al. Effect of sulfonylurea agents on reverse cholesterol transport in vitro and vivo. J. Atheroscler. Thromb. 2011. № 18(6). Р. 513-30. doi: 10.5551/jat.7641.
  56. De Dios S.T., Frontanilla K.V., Nigro J. et al. Regulation of the atherogenic properties of vascular smooth muscle proteoglycans by oral anti-hyperglycemic agents. J. Diabetes Complications. 2007. 21(2). 108-17. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2006.03.003.
  57. Drzewoski J., Zurawska-Klis M. Effect of gliclazide modified release on adiponectin, interleukin-6, and tumor necrosis factor-alpha plasma levels in individuals with type 2 diabetes mellitus. Curr. Med. Res. Opin. 2006. 22(10). 1921-6. doi: 10.1185/ 030079906X132424.

Back to issue