Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №5, 2020

Back to issue

Antibiotic resistance and sensitivity of microorganisms isolated in patients with abdominal injuries

Authors: Кришевський Ю.П.(1), Горошко В.Р.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Від початку збройного конфлікту на Сході України значно збільшилась актуальність лікування військовослужбовців із різноманітними пораненнями, зокрема з ушкодженнями черевної порожнини. Поранення, отримані в умовах ведення бою, — забруднені й інфіковані з моменту поранення. Під час перебування хворого у стаціонарі та відділеннях інтенсивної терапії понад 10 діб на 50 % збільшується ймовірність приєднання внутрішньолікарняних штамів та можливий процес динамічної зміни збудників і їх антибіотикорезистентності під час лікування. Мета: вивчення антибіотикорезистентності та чутливості мікроорганізмів при пораненнях черевної порожнини. Матеріали та методи. Виконано ретроспективний аналіз 15 історій хвороб хворих із пораненнями черевної порожнини і не менш як двома мікробіологічними посівами. Досліджувалися результати посівів та чутливості з рани черевної порожнини, мокроти та сечі, які було розділено на 2 групи: перший посів та наступні з кожного сере­довища. Результати. Всі поранені були чоловічої статі, середній вік яких становив 31,9 ± 10,4 року, сере­дня тривалість стаціонарного лікування — 48,6 ± 31,4 ліжко-дня. В усіх хворих відзначалося поранення порожнистих органів черевної порожнини. Летальність становила 33 %. Виділено 106 культур мікро­організмів. Отримані результати показали зміну видового та кількісного складу бактерій між першою та другою групами з кожного біологічного матеріалу. Наявне кількісне переважання грамнегативної флори над грампозитивною. Під час дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків спостерігалося переважання резистентності грамнегативних штамів над грампозитивними. Характерною є значна стійкість відносно пеніцилінів серед грамнегативних мікроорганізмів і переважне збереження чутливості до цієї групи препаратів для грампозитивних. У подальшому спостерігалася тенденція до розширення резистентності в обох групах дослідження, грамнегативні та грампозитивні бактерії залишаються чутливими переважно до антибіотиків резерву. Висновки. З мікробіологічної структури випливає зміна видового складу та збільшення кількості мікроорганізмів у бік превалювання грамнегативної флори. Під час тривалого лікування в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії відбувається приєднання нозокоміальних мікроорганізмів із розширеною резистентністю, зокрема до резервних препаратів.

Актуальность. С начала вооруженного конфликта на Востоке Украины значительно увеличилась актуальность лечения военнослужащих с огнестрельными ранениями брюшной полости. Летальность после таких повреждений составляет около 31 %. Ранения, полученные в ходе боевых действий, — загрязненные и инфицированные с момента ранения. Во время пребывания больного в стационаре и отделениях интенсивной терапии более 10 суток на 50 % увеличивается вероятность присоединения нозокомиальных штаммов и возможного процесса динамического изменения возбудителей заболевания. Цель: изу­чить изменение чувствительности и резистентности микроорганизмов при ранениях брюшной полости. Материалы и методы. Выполнен ретроспективный анализ 15 медицинских карт стационарных больных с ранениями брюшной полости и не менее чем двумя микробиологическими посевами. Исследовались результаты посевов и чувствительности из раны брюшной полости, мокроты и мочи, которые были разделены на 2 группы: первый посев и последующие с каждой среды. Результаты. Все раненые были мужского пола, средний возраст которых составил 31,9 ± 10,4 года, средняя продолжительность стационарного лечения — 48,6 ± 31,4 койко-дня. У всех больных отмечались ранения полых органов брюшной полости. Летальность составила 33 %. Выделено 106 культур микроорганизмов. Полученные результаты показали изменение видового и количественного состава бактерий между первой и второй группами по каждому биологическому материалу. Имеется количественное преобладание грамотрицательной флоры над грамположительной. Во время исследования чувствительности микроорганизмов к антибиотикам наблюдается преобладание устойчивости грамотрицательных штаммов над грамположительными. Характерна значительная устойчивость к пенициллинам среди грамотрицательных микроорганизмов и преимущественное сохранение чувствительности к данной группе препаратов для грамположительных. В дальнейшем наблюдалась тенденция к расширению резистентности в обеих группах исследования, грамотрицательные и грамположительные бактерии остаются чувствительными преимущественно к антибиотикам резерва. Выводы. Из микробиологической структуры следует изменение видового состава и увеличение количества микроорганизмов в сторону превалирования грамотрицательной флоры. Во время длительного лечения в условиях отделения реанимации и интенсивной терапии происходит присоединение нозокомиальных микроорганизмов с расширенной резистентностью, в том числе к резервным препаратам.

Background. Since the beginning of the armed conflict in the Eastern Ukraine, the urgency of treating servicemen with various injuries has significantly increased, in particular those with penetrating abdominal injuries. Wounds received in combat conditions are contaminated and infected from the moment of injury. During the patient’s stay in the hospital and intensive care units for more than 10 days, the risk of nosocomial infection increases by 50 %, and the process of dynamic change of pathogens and their antibiotic resistance during treatment is possible. Objective: to study the antibiotic resistance and susceptibility of microorganisms in abdominal injuries. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of medical histories of 15 inpatients with abdominal injuries and no less than two microbiological cultures. The results of cultures and sensitivity from the wound of the abdominal cavity, sputum and urine were studied, which were divided into 2 groups: the first culture and the next ones of each biological material. Results. All the wounded people were males. Their average age was 31.9 ± 10.4 years, the average duration of inpatient treatment was 48.6 ± 31.4 bed-days. All patients had injuries to the hollow organs of the abdominal cavity. The mortality rate was 33 %. We have isolated 106 cultures of microorganisms. The obtained results showed a change in the species and quantitative composition of bacteria between the first and second groups from each biological material. There is a quantitative predominance of Gram-negative flora over Gram-positive. During the study of the sensitivity of bacteria to antibiotics, there was a predominance of resistance of Gram-negative strains over Gram-positive ones. A significant resistance to penicillins is typical for Gram-negative microorganisms and the predominant preservation of sensitivity to this group of drugs — for Gram-positive. Subsequently, there is a tendency to increased resistance in both study groups, Gram-negative and Gram-positive bacteria remain sensitive mainly to reserve antibiotics. Conclusions. A change in the species composition and an increase in the number of microorganisms towards the prevalence of Gram-negative flora follow from the microbiological structure. During long-term treatment in the intensive care unit, there is the accession of nosocomial microorganisms with extended resistance, in particular to reserve antibiotics.


Keywords

антибіотикорезистентність; антибіотикотерапія; поранення живота

ранения брюшной полости; антибиотикорезистентность; антибиотикотерапия

antibiotic resistance; antibiotic therapy; abdominal injuries


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Хоменко І.П., Біленький В.А., Шипілов С.А., Михайлусов Р.М., Негодуйко В.В. Хірургічна тактика у постраждалих з вогнепальними пораненнями діафрагми на спеціалізованому етапі надання медичної допомоги в умовах cучасного збройного конфлікту. Фотобіологія та фотомедицина. 2019. № 27. С. 15-22. doi: 10.26565/2076-0612-2019-27-02.
  2. Трихліб В.І., Дуда О.К, Майданюк В.П., Ткачук С.І., Завроцький О.І. Особливості вогнепальних і мінно-вибухових поранень (огляд літератури). Здоров’я суспільства. 2015. № 4(1–2). С. 48-58.
  3. Трутяк I.P., Філь А.Ю., Медзин В.І., Трутяк Р.І. Хірургічне лікування наслідків сучасної бойової травми. Травма. 2017. № 4. С. 58-62. doi: 10.22141/1608-1706.4.18.2017.109345.
  4. Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В., Білоокий В.В. та ін. Гострий перитоніт на сучасному етапі — проблеми, здобутки і перспективи. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2014. № 13. С. 83-87. doi: https://doi.org/10.24061/1727-0847.13.1.2014.21.
  5. Криштафор Д.А., Клигуненко Е.Н., Криштафор А.А. Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре III уровня. Медицина неотложных состояний. 2019. № 3(98). С. 127-133. doi: 10.22141/2224–0586.3.98.2019.165490.
  6. Хоменко І.П., Герасименко О.С., Єнін Р.В., Галушка А.М., Казмірчук А.П. Особливості хірургічного лікування вогнепальних поранень живота. Клінічна хірургія. 2018. № 9. С. 71-74. doi: 10.26779/2522-1396.2018.09.71.
  7. Хоменко І.П., Цема Є.А., Тертишний С.В., Шкляревич П.О. Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України. 2018. № 1. С. 7-13.
  8. Саволюк С.І., Гудзь М.А., Жмур А.А. Динаміка імунного статусу хворих на гнійний перитоніт. Галицький лікарський вісник. 2016. № 3(23). С. 31-34. doi: 10.21802/gmj.2016.3.40.
  9. Рощин Г.Г., Іванов В.І., Дорош В.М. Ризик розвитку нозокоміальної інфекції в постраждалих із тяжкою поєднаною абдомінальною травмою. Травма. 2015. № 4. С. 41-46.
  10. Устойчивость к противомикробным препаратам [Електронний ресурс]. URL: https://www.who.int/antimicrobial-resistance/global-action-plan/ru/ (дата звернення: 10.05.2020).

Back to issue