Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №5, 2020

Back to issue

Psychological disadaptation in acute coronary conditions

Authors: Загуровський В.М., Калайтан Н.Л.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Гострі порушення коронарного кровообігу займають значне місце серед патології серцево-судинної системи. Зараз є можливості в нагальному часі позбутися їх фатального впливу. Такі маніпуляції, як аортокоронарне шунтування, стентування, тромболітична терапія, дозволяють деякою мірою назавжди вирішити проблему порушення коронарного кровообігу. Але як самі невідкладні стани, так і їх лікування залишають сліди на психічній сфері хворого, викликаючи психічні порушення, вплив реальних і надуманих подальших загроз для хворого, розвиток різних обмежень в сферах життя. В подальшому досить часто виникають грізні рецидиви та ускладнення, що пов’язані з порушеннями коронарного кровообігу. Мета дослідження: наведене дослідження спрямоване на вивчення характеристик впливу стресового стану під час перенесених гострих порушень коронарного кровообігу на подальший стан психічної сфери особистості хворих. Матеріали та методи. В дослідженні брали участь 168 хворих на ішемічну хворобу серця віком 55–65 років, з яких 64 перенесли екстрено проведене аортокоронарне шунтування з приводу оклюзії коронарної артерії, 54 — стентування коронарних артерій, 50 — тромболітичну терапію. До групи порівняння ввійшло 56 хворих з неускладненою формою ішемічної хвороби серця. Дослідження проведено в амбулаторних умовах через 30–45 днів після виписки з лікарні. Для обстеження застосовували клініко-патологічне дослідження, психодіагностичне з використанням методик: шкала Спілбергера — Ханіна для визначення особистісної й ситуативної тривожності, тест «Діагностика копінг-стратегій Хайма», опитувальник якості життя Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗЯЖ-100). Результати оброблялись статистичними методами з вирахуванням вірогідності. Результати. Після проведення терапії гострого порушення коронарного кровообігу з застосуванням аортокоронарного шунтування, стентування та тромболізису хворі перебувають у стресовому стані. Це зумовлено як гострою психічною травмою при розвитку гострого порушення коронарного кровообігу, так і самим процесом терапії. Крім того, у них виявляються прояви хронічного стресового стану. Це зумовлено наявністю загроз повторних гострих порушень коронарного кровообігу та ускладнень. Найбільш виражені стресові стани виявлені при проведенні тромболітичної терапії. Після терапії гострого порушення коронарного кровообігу у пацієнтів встановлено наявність явищ дезадаптації, які найбільш виражені після тромболітичної терапії. Це зумовлено наявністю стресового стану, необхідністю відмови від звичних копінг-стратегій та освоєння нових (адаптивних, компенсаторних) стратегій. Наявність стресового стану та явища дезадаптації значно погіршують якість життя після терапії та змінюють значимість для особистості сфер життя. Наявність психічних змін після терапії свідчить про необхідність проведення психокорекції. Наведена орієнтовна схема психокорекції з урахуванням індивідуальних особистісних характеристик та проявів дозволила значно нівелювати психічні зміни. Висновки. Подальші дослідження слід спрямовувати на індивідуалізацію методів психокорекції психічного стану після терапії гострого порушення коронарного кровообігу.

Актуальность. Острые нарушения коронарного кровообращения занимают значительное место среди патологии сердечно-сосудистой системы. Сейчас есть возможности в спешном порядке избавиться от их рокового влияния. Такие манипуляции, как аортокоронарное шунтирование, стентирование, тромболитическая терапия, позволяют в некоторой степени навсегда решить проблему нарушения коронарного кровообращения. Но как сами неотложные состояния, так и их лечение оставляют следы на психической сфере больного, вызывая психические нарушения, влияние реальных и надуманных дальнейших угроз для больного, развитие различных ограничений в сферах жизни. В дальнейшем достаточно часто возникают грозные рецидивы и осложнения, связанные с нарушениями коронарного кровообращения. Цель исследования: представленное исследование направлено на изучение характеристик воздействия стрессового состояния во время перенесенных острых нарушений коронарного кровообращения на дальнейшее состояние психической сферы личности больных. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 168 больных ишемической болезнью сердца в возрасте 55–65 лет, из которых 64 перенесли экстренно проведенное аортокоронарное шунтирование по поводу окклюзии коронарной артерии, 54 — стентирование коронарных артерий, 50 — тромболитическую терапию. В группу сравнения вошло 56 больных с неосложненной формой ишемической болезни сердца. Исследование проведено в амбулаторных условиях через 30–45 дней после выписки из больницы. Для обследования применяли клинико-патологическое исследование, психодиагностическое с использованием методик: шкала Спилбергера — Ханина для определения личностной и ситуативной тревожности, тест «Диагностика копинг-стратегий Хайма», опросник качества жизни Всемирной организации здравоохранения (ВОЗКЖ-100). Результаты обрабатывались статистическими методами с вычислением достоверности. Результаты. После проведения терапии острого нарушения коронарного кровообращения с применением аортокоронарного шунтирования, стентирования и тромболизиса больные находятся в стрессовом состоянии. Это обусловлено как острой психической травмой при развитии острого нарушения коронарного кровообращения, так и самим процессом терапии. Кроме того, у них обнаруживаются проявления хронического стрессового состояния. Это обусловлено наличием угроз повторных острых нарушений коронарного кровообращения и осложнений. Наиболее выраженные стрессовые состояния обнаружены при проведении тромболитической терапии. После терапии острого нарушения коронарного кровообращения у пациентов установлено наличие явлений дезадаптации, наиболее выраженных после тромболитической терапии. Это обусловлено наличием стрессового состояния, необходимостью отказа от привычных копинг-стратегий и ­освоения новых (адаптивных, компенсаторных) стратегий. Наличие стрессового состояния и явления дезадаптации значительно ухудшают качество жизни после терапии и меняют значимость для личности сфер жизни. Наличие психических изменений после терапии свидетельствует о необходимости проведения психокоррекции. Представленная ориентировочная схема психокоррекции с учетом индивидуальных личностных характеристик и проявлений позволила значительно нивелировать психические изменения. Выводы. Дальнейшие исследования должны быть направлены на индивидуализацию методов психокоррекции психического состояния после терапии острого нарушения коронарного кровообращения.

Background. Acute coronary circulation disorders occupy a significant place among the pathology of the cardiovascular system. Now, there are opportunities to avoid their fatal influence without delay. Such manipulations as coronary artery bypass grafting, stenting, thrombolytic therapy allow to some extent permanently solve the problem of coronary circulation disturbance. But both the urgent conditions and their treatment affect the mental sphere of the patient, causing mental disorders. The influence of real and far-fetched further threats to the patient, the development of various restrictions in the areas of life. In the future, serious relapses and complications associated with coronary circulation disorders occur quite often. Objective of this research was to study the characteristics of the impact of the stress state of the previous coronary circulation disorders on the further state of the mental sphere of the patient’s personality. Materials and methods. The study involved 168 patients with coronary heart disease aged 55–65 years, of which 64 underwent urgent coronary artery bypass grafting for coronary artery occlusion, 54 — coronary artery stenting, and 50 received thrombolytic therapy. The comparison group consisted of 56 patients with an uncomplicated form of coronary heart disease. The study was conducted on an outpatient basis 30–45 days after discharge from the hospital. For the examination, a clinical and pathological study was used, as well as psychodiagnostic one with application of the following techniques: the Spilberger-Khanin state-trait anxiety inventory, the test “Diagnosis of Heim’s co­ping strategies”, the World Health Organization Quality of Life-100 questionnaire. The results were processed by statistical methods with the calculation of reliabi­lity. Results. After the treatment for acute coronary circulation disorder with the use of coronary artery bypass grafting, sten­ting and thrombolysis, patients are stressed. This is due to both acute mental trauma during the development of acute coronary circulation disorder and the process of therapy itself. In addition, they have manifestations of chronic stress. This is due to the presence of risk of repeated acute coronary circulatory disor­ders and complications. The most significant stress conditions were found during thrombolytic therapy. After the treatment for acute coronary circulation disorder, the presence of maladaptation phenomena was found in patients, they were most pronounced after thrombolytic therapy. This is due to the presence of a stressful state, the need to refuse usual coping strategies and the development of new (adaptive, compensatory) strategies. The presence of a stressful state and the phenomenon of maladap­tation significantly worsen the quality of life after therapy and change the significance of life spheres for the personality. The presence of mental changes after therapy indicates the need for psychocorrection. An approximate scheme of psychocorrection, taking into account individual personality characteristics and manifestations, allowed us to significantly level mental changes. Conclusions. Further researches should be aimed at individua­lizing the methods of psychocorrection of the mental state after the treatment of acute coronary circulation disorder.


Keywords

гостре порушення коронарного кровообігу; реперфузія; психічні зміни; стрес; дезадаптація; якість життя; психокорекція

острое нарушение коронарного крово­обращения; реперфузия; психические изменения; стресс; дезадаптация; качество жизни; психокоррекция

acute coronary circulation disorder; reperfusion; mental changes; stress; maladaptation; quality of life; psychocorrection


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Валуєва С.В. Український реєстр STIMUL: ефективність різних методів лікування гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST та прихильність хворих до лікування в постінфарктний період (результати однорічного спостереження). Семейная медицина. 2013. № 1. С. 27-32. 
  2. Валуєва С.В., Денисюк В.І. Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST STIMUL: організація медичної допомоги в стаціонарі залежно від методу лікування. Український терапевтичний журнал. 2012. № 3–4. С. 46-51.
  3. Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., Ликов О.В. Реваскуляризаційні методи лікування гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента SТ: Власні дослідження. Внутренняя медицина. 2008. Т. 3. С. 9.
  4. Охромій Г.В. Комплексна система реабілітації, прогнозування інвалідності та профілактики інфаркту міокарда. Журнал Національної академії медичних наук України. 2015. № 21(1). С. 85-94.
  5. Гальцова О.А., Романенко В.В., Тябут Т.Д. Влияние способов реперфузии на качество жизни и психоэмоциональный статус у мужчин с инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST. Здравоохранение: Научно-практический ежемесячный журнал. 2016. № 9. С. 4-10.
  6. Козлова Ю.В. Сучасні уявлення про кардіоцеребральну патологію (патогенетичні механізми ушкодження головного мозку при серцевих захворюваннях). Таврический медико-биологический вестник. 2012. Т. 15. № 3. Ч. 2(59). С. 132-136.
  7. Нестерак Р.В. Психологічна адаптація хворих на ішемічну хворобу серця на етапах реабілітації після реперфузійних втручань. Галицький лікарський вісник. 2019. №. 26. С. 27-30.
  8. Аронов Д.М., Бубнова М.Г., Красницкий В.Б. Новые подходы к реабилитации и вторичной профилактике у больных, перенесших острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST электрокардиограммы. Кардиология. 2015. Т. 55. № 12. С. 125-132.
  9. Психологические тесты для профессионалов. Сост. Н.Ф. Гребень. Минск: Соврем. шк., 2007. 496 с.
  10. Набиуллина Р.Р., Тухтарова И.В. Механизмы психологической защиты и совладания со стрессом (определение, структура, функции, виды, психотерапевтическая коррекция): Учебное пособие. Казань, 2003. С. 23-29.
  11. Психология здоровья: Учебник для вузов. Под ред. Г.С. Никифорова. СПб., 2006. 607 с.
  12. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. Психотерапия: психологические модели. 3-е изд., расшир. и доп. СПб., 2009. 496 с.
  13. Джендлин Ю. Фокусирование: Новый психотерапевтический метод работы с переживаниями. Пер. с англ. А.С. Ригина. М.: Независимая фирма «Класс», 2000. 448 с.
  14. Ермошин А.Ф. Вещи в теле: психотерапевтический метод работы с ощущениями. М.: Независимая фирма «Класс», 1999. 320 с.
  15. Когнитивно-бихевиоральный подход в психотерапии и консультировании: Хрестоматия. Сост. Т.В. Власова. Владивосток: ГИ МГУ, 2002. 110 с.
  16. Линде Н.Д. Эмоционально-образная терапия. Теория и практика. М.: Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2004. 184 с.
  17. Сандомирский М.Е. Психосоматика и телесная психотерапия: Практическое руководство. М.: Независимая фирма «Класс», 2005. 592 с.

Similar articles

Психотерапевтичні стратегії лікування невротичних розладів в учасників сучасних бойових дій
Authors: Матяш М.М., Худенко Л.І.
Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" 16 (596) 2016
Date: 2017.01.24
Sections: Specialist manual
Strategy for Psychotherapy Treatment of the Neurotic Disorders in Participants of Modern Warfare
Authors: Матяш М.М., Худенко Л.І.
Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна

International neurological journal 6 (84) 2016
Date: 2016.11.24
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду
Authors: Матяш М.М.
Професор, голова правління ГО «Асоціація з медичної та психологічної реабілітації», завідувач кафедри неврології, психіатрії та рефлексотерапії Київського медичного університету УАНМ, м. Київ, Україна

International neurological journal 2 (88) 2017
Date: 2017.05.17
Categories: Neurology
Sections: Medical forums

Back to issue