Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №5, 2020

Back to issue

Possibilities of prevention of early postoperative cognitive dysfunction in otolaryngological patients after general anesthesia with controlled hypotension

Authors: Бондар Р.А., Дацюк О.І., Титаренко Н.В., Костюченко А.В., Дацюк Л.В.
КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР», м. Вінниця, Україна
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Актуальність проблеми післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) обумовлена високою частотою розвитку (до 30 % у некардіохірургічних пацієнтів), істотними економічними витратами на відновлення когнітивних функцій, а також потребою в соціальній адаптації таких пацієнтів. Мета: визначити актуальність проблеми ПОКД для отоларингологічних пацієнтів після виконання оперативних втручань в умовах загальної анестезії з використанням керованої артеріальної гіпотензії та дослідити ефективність профілактики ПОКД призначенням холіну альфосцерату та етилметилгідроксипіридину сукцинату. Матеріали та методи. У дослідження включено 127 хворих (74 чоловіки, 53 жінки) — отоларингологічних пацієнтів, яким були проведені оперативні втручання під загальною анестезією з використанням керованої гіпотензії. Пацієнтів розподілили на 4 групи: група 1 — контролю (n = 33), група 2 — етилметилгідроксипіридину сукцинату (n = 32), група 3 — холіну альфо­сцерату (n = 30), група 4 — холіну альфосцерату в комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом (n = 32). Результати. В групі контролю ПОКД діагностували у 39,4 % пацієнтів. Встановлено, що у пацієнтів контрольної групи в ранньому післяопераційному періоді підвищення продуктів пероксидації (карбонільних груп протеїнів, дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та інтерлейкіну-18) було більшим, ніж у групах пацієнтів, які отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат. У групах пацієнтів, які отримували холіну альфосцерат, не виявлено вірогідного збільшення рівня нейронспецифічної єнолази порівняно з групами пацієнтів, які не отримували холіну альфосцерат. Призначення холіну альфосцерату асоціювалося з вірогідним зниженням ризику виникнення ПОКД з 39,4 до 16,7 % (відношення шансів (ВШ) 3,25; 95% довірчий інтервал (ДІ) [1,40–10,65]; p < 0,05), а холіну альфосцерат у комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом — з 39,4 до 12,5 % (ВШ 4,55; 95% ДІ [1,29–16,02]), p < 0,05). Висновки. Призначення холіну альфосцерату в комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом дозволяє знизити ризик розвитку ПОКД в ранньому післяопераційному періоді.

Актуальность. Актуальность проблемы после­операционной когнитивной дисфункции (ПОКД) обусловлена высокой частотой развития (до 30 % у некардиохирургических пациентов), существенными экономическими затратами на восстановление когнитивных функций, а также необходимостью социальной адаптации таких пациентов. Цель: определить актуальность проблемы ПОКД для отоларингологических пациентов после выполнения оперативных вмешательств в условиях общей анестезии с использованием управляемой артериальной гипотензии, а также исследовать эффективность профилактики ПОКД назначением холина альфосцерата и этилметилгидроксипиридина сукцината. Материалы и методы. В исследование включены 127 больных (74 мужчины, 53 женщины) — отоларингологических пациентов, которым были проведены оперативные вмешательства под общей анестезией с использованием управляемой гипотензии. Пациентов распределили на 4 группы: группа 1 — контроль (n = 33), группа 2 — этилметилгидроксипиридина сукцината (n = 32), группа 3 — холина альфо­сцерата (n = 30), группа 4 — холина альфосцерата в комбинации с этилметилгидроксипиридина сукцинатом (n = 32). Результаты. В группе контроля ПОКД диагностировали у 39,4 % пациентов. Установлено, что у пациентов контрольной группы в раннем после­операционном периоде уровень продуктов пероксидации (карбонильных групп протеинов, диеновых конъюгатов, малонового диальдегида) и интерлейкина-18 был выше, чем в группах пациентов, получавших этилметилгидроксипиридина сукцинат. В группах пациентов, получавших холина альфосцерат, не обнаружено достоверного увеличения уровня нейронспецифической енолазы по сравнению с группами пациентов, не получавших холина альфосцерат. Назначение холина альфосцерата ассоциировалось с достоверным снижением риска развития ПОКД с 39,4 до 16,7 % (ОШ (отношение шансов) 3,25; 95% доверительный интервал (ДИ) [1,40–10,65]; p < 0,05), а холина альфосцерата в сочетании с этилметилгидроксипиридина сукцинатом — с 39,4 до 12,5 % (ОШ 4,55; 95% ДИ [1,29–16,02]), p < 0,05). Выводы. Назначение холина альфо­сцерата в комбинации с этилметилгидроксипиридина сукцинатом позволяет снизить риск развития ПОКД в раннем послеоперационном периоде.

Background. The urgency of the problem of postoperative cognitive dysfunction (POCD) is due to the high frequency of its development (up to 30 % in non-cardiac surgery patients), which entails a number of psychosomatic complications with the need for social adaptation of such people, as well as significant economic costs for their treatment. The purpose of the study was to determine the relevance of the problem of postoperative cognitive dysfunction for otolaryngological patients after surgery under general anesthesia with controlled arterial hypotension and to investigate the effectiveness of POCD prevention by administering choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. Materials and methods. The study included 127 otolaryngological patients (74 men, 53 women) who underwent surgery under general anesthesia with controlled hypotension. Patients were divided into 4 groups: group 1 — controls (n = 33), group 2 — ethylmethylhydroxypyridine succinate (n = 32), group 3 — choline alfoscerate (n = 30), group 4 — patients who were administered choline alfoscerate in combination with ethylmethylhydroxypyridine succinate (n = 32). Results. POCD was diagnosed in 39.4 % of patients in the control group. Patients in the control group in the early postoperative period were found to have higher levels of peroxidation products (carbonyl groups of proteins, diene conjugates, malondialdehyde) and interleukin 18 than in the groups of patients receiving ethylmethylhydroxypyridine succinate. No significant increase in the level of neuron specific enolase was found in the groups of patients who received choline alfoscerate in comparison with the groups of patients who did not receive it. The administration of choline alfoscerate was associated with a significant reduction in the risk of POCD — from 39.4 to 16.7 % (odds ratio (OR) 3.25; 95% confidence interval (CI) [1.40–10.65]; p < 0.05), and choline alfoscerate in combination with ethylmethylhydroxypyridine succinate — from 39.4 to 12.5 % (OR 4.55; 95% CI [1.29–16.02], p < 0.05). Conclusions. The administration of choline alfoscerate in combination with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the risk of developing POCD in the early postoperative period.


Keywords

післяопераційна когнітивна дисфункція; загальна анестезія; керована гіпотензія; отоларингологія; холіну альфосцерат; етилметилгідроксипіридину сукцинат

послеоперационная когнитивная дисфункция; общая анестезия; управляемая гипотензия; отоларингология; холина альфосцерат; этилметилгидроксипиридина сукцинат

postoperative cognitive dysfunction; general anesthesia; controlled hypotension; otolaryngology; choline alfoscerate; ethylmethylhydroxypyridine succinate


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Дацюк О.І., Бондар Р.А., Костюченко А.В., Титаренко Н.В. Патогенетична значущість оксидативного стресу в формуванні післяопераційних когнітивних порушень у отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотензії. Медицина неотложных состояний. 2019. № 6(101). С. 34-9.
  2. Дацюк О.І., Бондар Р.А., Титаренко Н.В., Костюченко А.В. Вивчення впливу холіну альфосцерату на перебіг раннього післяопераційного періоду у отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотонії. East European Scientific Journal. 2019. № 6(46). С. 11-6.
  3. Женило В.М., Акименко Т.И., Здирук С.В., Сорочинский М.А. Проблема синдрома послеоперационной когнитивной дисфункции в анестезиологической и хирургической службе. Современные проблемы науки и образования. 2017. № 4. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id
  4. Лесной И.И., Белка К.Ю., Климчук Л.В. Послеоперационная когнитивная дисфункция у женщин среднего возраста: инцидентность и методы профилактики. Медицина неотложных состояний. 2013. № 6(53). С. 124-8. 
  5. Никонов В.В., Савицкая И.Б. Возможности применения холина альфосцерата для лечения постгипоксической энцефалопатии. Медицина неотложных состояний. 2011. № 1–2. С. 101-6.
  6. Новицкая-Усенко Л.В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога. Медицина неотложных состояний. 2017. № 4(83). С. 9-15.
  7. Семененко А.І., Сурсаєв Ю.Є., Дацюк О.І., Семененко Н.О. Вивчення впливу Гліятону® (холіну альфосцерату) на перебіг післяопераційного періоду у хворих після загальної анестезії. Медицина неотложных состояний. 2016. № 2(73). С. 75-8.
  8. Шнайдер Н.А. Постоперационная когнитивная дисфункция. Неврологический журнал. 2005. № 10(4). С. 37-43.
  9. Berger M., Schenning K.J., Brown C.H. 4th et al. Best Practices for Postoperative Brain Health: Recommendations from the Fifth International Perioperative Neurotoxicity Working Group. Anesth. Analg. 2018. Vol. 127(6). P. 1406-13.
  10. Biedler M., Schenning K.J., Brown C.H. 4th, Deiner S.G., Whittington R.A., Eckenhoff R.G. et al. Postoperative cognition disorders in elderly patients. The results of the «International study of postoperative cognitive dysfunction». Anaesthesist. 1999. Vol. 48(12). P. 884-95.
  11. Cole D.J., Kharasch E.D. Postoperative Brain Function: Toward a Better Understanding and the American Society of Anesthesiologists Perioperative Brain Health Initiative. Anesthesiology. 2018. Vol. 129(5). P. 861-3.
  12. Evered L., Silbert B., Knopman D.S., Scott D.A., DeKosky S.T., Rasmussen L.S. et al. Recommendations for the nomenclature of cognitive change associated with anaesthesia and surgery 2018. Br. J. Anaesth. 2018. Vol. 121(5). P. 1005-12.
  13. Moller J.T., Cluitmans P., Rasmussen L.S., Houx P., Rasmussen H., Canet J. et al. Long-term postoperative cognitive dysfunction in the elderly ISPOCD1 study. ISPOCD investigators. International Study of Post-Operative Cognitive Dysfunction. Lancet. 1998. Vol. 351(9106). P. 857-61.
  14. Monk T.G., Weldon B.C., Garvan С.W. et al. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac surgery. Anesthesiology. 2008. Vol. 108(1). P. 18-30.
  15. Nielson W.R., Gelb A.W., Casey J.E. et al. Long-term cognitive and social sequelae of general versus regional anesthesia during arthroplasty in the elderly. Anesthesiolog. 1990. Vol. 73(6). P. 1103-9.
  16. Rasmussen L.S., Jonson T., Kulpers H., Kristensen D., Siersma V.D., Vila P. et al. Does anesthesia cause postoperative cognitive dysfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients. Acta Anesthesiologica Scandinavica. 2003. Vol. 47(3). P. 260-6.

Similar articles

Study of Gliaton (Choline Alfoscerate) Impact on the Postoperative Period in Patients after General Anesthesia
Authors: Semenenko A.I. - Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine; Sursaiev Yu.Ye. - City Clinical Emergency Hospital, Vinnytsia, Ukraine; Datsiuk O.I., Semenenko N.O. - Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine
"Emergency medicine" 2 (73) 2016
Date: 2016.05.16
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Pathogenetic role of oxidative stress in the formation of postoperative cognitive dysfunction in otolaryngologic patients after general anaesthesia with controlled hypotension
Authors: Дацюк О.І., Бондар Р.А., Костюченко А.В., Титаренко Н.В.
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" №6(101), 2019
Date: 2019.10.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Дацюк О.І., Бондар Р.А., Титаренко Н.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Cerebroprotective Therapy as a Component of Intensive Care in Ischemic Stroke
Authors: Буднюк О.О.(1), Карташов О.А.(2), Коваль А.В.(2)
(1) — Одеський національний медичний університет, м. Одеса, Україна
(2) — КУ «Одеська обласна клінічна лікарня», м. Одеса, Україна

International neurological journal 6 (84) 2016
Date: 2016.11.24
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue