Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Oral and General Health Том 1, №1, 2020

Back to issue

Clinical conditions: burning mouth syndrome. What can destroy the perfect dentist’s work — glossodynia or intolerance of alloys and materials?

Authors: Гасюк Н.В.(1), Мазур І.П.(2)
(1) ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського», м. Тернопіль, Україна
(2) Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Stomatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Метою даної публікації є аналіз та синтез провідних клінічних диференціально-діагностичних критеріїв при клінічних станах печіння в порожнині рота. Результати. У роботі наведене аналітичне узагальнення клінічних критеріїв діагностики парестетичних станів слизової оболонки порожнини рота, які дадуть можливість своєчасної та професійної діагностики даних захворювань у повсякденній практичній діяльності стоматолога. Перше місце при аналізі етіологічних чинників відчуття печіння в порожнині рота посідають порушення взаємодії психологічних чинників і нейрофізіологічних складових та дисбаланс саме вегетативної іннервації слизової оболонки порожнини рота. Окрім того, виділяють низку параметрів, які сприяють розвитку даного синдрому і включають у себе як місцеві чинники (ортопедичні конструкції, бруксизм), так і соматичні (патологія внутрішніх органів і систем). Висновки. Клінічні стани печіння в порожнині рота доцільно розглядати як мультидисциплінарну проблему, що потребує інтеграції лікарів різних фахів. Відсутність уніфікованих підходів до систематик та дефіцит знань стосовно доскональних патофізіологічних механізмів особливо гостро ставлять питання доцільності розробки алгоритмів ведення таких пацієнтів в Україні та реалізації в щоденній практиці стоматолога.

Целью данной публикации являются анализ и синтез ведущих клинических дифференциально-диагностических критериев при состояниях жжения в полости рта. Результаты. В работе приведено аналитическое обобщение клинических критериев диагностики парестетических состояний слизистой оболочки полости рта, которые дадут возможность своевременной и профессиональной диагностики данных заболеваний в повседневной практической деятельности стоматолога. Первое место при анализе этиологических факторов жжения в полости рта занимают нарушение взаимодействия психологических и нейрофизиологических составляющих и дисбаланс именно вегетативной иннервации слизистой оболочки полости рта. Кроме того, выделяют ряд параметров, которые способствуют развитию данного синдрома и включают в себя как местные провоцирующие факторы (ортопедические конструкции, бруксизм), так и соматические (патология внутренних органов и систем). Выводы. Клинические состояния жжения в полости рта целесообразно рассматривать как мультидисциплинарную проблему, которая требует интеграции врачей различных специальностей. Отсутствие унифицированных подходов к систематике и дефицит знаний о доскональных патофизиологических механизмах особенно остро ставят вопрос о целесообразности разработки алгоритмов ведения таких пациентов в Украине и реализации в ежедневной практике стоматолога.

Background. The purpose of this publication is the analysis and synthesis of the leading clinical differential and diagnostic criteria for clinical conditions of burning mouth syndrome. Results. The work presents an analytical generalization of clinical criteria for the diagnosis of paresthetic conditions of the oral mucosa, which will allow for timely and professional diagnosis of these diseases in the daily dentist’s practice. When analyzing etiological factors of burning mouth syndrome, violations of the interaction of psychological factors and neurophysiological components, and an imbalance exactly of the autonomic innervation of the oral mucosa were on the first place. In addition, there are a number of parameters that contribute to the development of this syndrome, and include both local (orthopedic сonstructions, bruxism) and somatic factors (pathology of internal organs and systems). Conclusions. Clinical conditions of burning mouth syndrome should be considered as a multidisciplinary problem that requires the integration of physicians of different specialties. The absence of unified approaches to the classification and the lack of knowledge about the perfect pathophysiological mechanisms especially sharply raise the question of the expediency of development of algorithms for the management of such patients in Ukraine and implementation in the daily dentist’s practice.


Keywords

глосодинія; печіння; гальваноз; порожнина рота; слизова оболонка

глоссодиния; жжение; гальваноз; полость рта; слизистая оболочка

glossodynia; burning sensations; galvanosis; oral ca­vity; mucous membrane


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Гасюк Н.В. Комплексна цитологічна характеристика перебігу процесу диференціації букального епітелію у осіб жіночої статі молодого віку залежно від фази менструального циклу. Вісник проблем біології і медицини. 2015. 2(119). 33-36. 
2. Гасюк Н.В., Ерошенко Г.А. Сравнительная характеристика течения процесса дифференциации буккального эпителия в гендерном аспекте. Медицинский академический журнал. 2015. 1(XV). 68-72. 
3. Гасюк Н.В. Цитологічна характеристика епітелію піхви жінок молодого віку в залежності від фази менструального циклу. Вісник проблем біології і медицини. 2015. 2(118). 228-232. 
4. Корешкина М.И. Почему трудно поставить диагноз «синдром горящего рта»? РМЖ: Медицинское обозрение. 2018. 9. 10-13.
5. Яворська О.С. Клінічна симптоматика і патогенез глосодинії. Новини стоматології. 1995. 3(4). 11-16.
6. Aggarwal A., Panat S.R. Burning mouth syndrome: A diagnostic and therapeutic dilemma. J. Clin. Exp. Dent. 2012. 4(3). 180-185.
7. Ettlin D.A., Sommer I., Brönnimann B., Ettlin D.A. Design, construction, and technical implementation of a web-based interdisciplinary symptom evaluation (WISE) — a heuristic proposal for orofacial pain and temporomandibular disorders. J. Headache Pain. 2016. 1(1). 77.
8. Forssell H., Jääskeläinen S., Tenovuo O., Hinkka S. Sensory dysfunction in burning mouth syndrome. Pain. 2002. 99. 41-47.
9. Granot M., Nagler R.M. Association between regional idiopathic neuropathy and salivary involvement as the possible mechanism for oral sensory complaints. Pain. 2005. 6. 581-587.
10. Grinspan D., Fernández B.G., Allevato M.A., Stengel F.M. Burning mouth syndrome. Int. J. Dermatol. 1995. 34. 483-487.
11. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd ed. Cephalalgia. 2018. 38(1). 1-211.
12. Heckmann S.M., Heckmann J.G., Hilz M.J. Oral mucosal blood flow in patients with burning mouth syndrome. Pain. 2001. 90. 281-286.
13. Lauria G., Majorana A., Borgna M. Trigeminal small-fiber sensory neuropathy causes burning mouth syndrome. Pain. 2005. 115. 332-337.
14. Scala A., Checchi L., Montevecchi M.A., Scala A. Update on burning mouth syndrome: Overview and patient management. Crit. Rev. Oral Biol. Med. 2003. 14. 275-291.
15. Schiavone V., Adamo D., Ventrella G. Anxiety, depression, and pain in burning mouth syndrome: First chicken or egg? Headache. 2012. 52. 1019-1025. 
16. Sun A., Wu K.M., Wang Y.P., Sun A. Burning mouth syndrome: A review and update. J. Oral Pathol. Med. 2013. 42. 649-655.

Back to issue