Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №6, 2020

Back to issue

Aspects of tranexamic acid use in patients with severe trauma

Authors: Вишинська М.Б.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. У статті проаналізовано особливості застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою. Мета дослідження: вивчити дані літератури щодо ефективності застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою та проаналізувати частоту переливання компонентів крові в пацієнтів із політравмою залежно від часу призначення транексамової кислоти після отримання травми. Матеріали та методи. Проведене ретроспективне когортне дослідження, до якого було включено 40 пацієнтів віком від 22 до 56 років із політравмою. Усіх пацієнтів було розподілено на 2 групи: І група — пацієнти, в яких застосовували транексамову кислоту до 3 годин після виникнення політравми, та ІІ група — хворі, які приймали транексамову кислоту в часовому проміжку 3–8 годин після виникнення політравми. Результати. Основною багатофакторною умовою для виникнення ранньої коагулопатії в пацієнтів із політравмою є поєднання шоку, спричиненого кровотечею, та ушкодження тканин, що призводить до генерації тромбін-тромбомодулінового комплексу, активації антикоагулянтної та фібринолітичної систем. У пацієнтів, включених до аналізу даних у нашому дослідженні, основними причинами політравми були: дорожньо-транспортна пригода — у 34 пацієнтів (85 %), падіння з висоти — у 6 пацієнтів (15 %). Середній вік пацієнтів І групи становив 39,2 ± 17,3 року, у ІІ групі — 41,9 ± 12,8 року. До дослідження увійшли 29 чоловіків та 11 жінок. Не виявлено вірогідних відмінностей у тяжкості стану, структурі компонентів поліорганної недостатності, антропометричних характеристиках пацієнтів обох груп. Ми встановили, що в І групі пацієнтів переливання еритроцитарної маси та свіжозамороженої плазми проводили в 14 випадках із 26, що становило 53 % від усіх випадків політравми в даній групі. У ІІ групі пацієнтів переливання компонентів крові проводили в 9 випадках із 14, тобто в 64 % від усіх випадків із даної групи. Відповідно, частота переливання компонентів крові в пацієнтів ІІ групи на 11 % вище порівняно з пацієнтами І групи (p ≥ 0,05). Висновки. Отримані нами попередні результати свідчать, що введення транексамової кислоти до 3 годин після виникнення політравми може знижувати частоту гемотрансфузій.

Актуальность. В статье проанализированы особенности применения транексамовой кислоты у пациентов с политравмой. Цель исследования: изучить данные литературы об эффективности применения транексамовой кислоты у пациентов с политравмой и проанализировать частоту переливания компонентов крови у пациентов с политравмой в зависимости от времени назначения транексамовой кислоты после получения травмы. Материалы и методы. Проведено ретроспективное когортное исследование, в которое были включены 40 пациентов в возрасте от 22 до 56 лет с политравмой. Всех пациентов разделили на 2 группы: I группа — пациенты, у которых применяли транексамовую кислоту до 3 часов после возникновения политравмы, и II группа — больные, которые принимали транексамовую кислоту во временном промежутке 3–8 часов после возникновения политравмы. Результаты. Основным многофакторным условием для возникновения ранней коагулопатии у пациентов с политравмой является сочетание шока, вызванного кровотечением, и повреждения тканей, что приводит к генерации тромбин-тромбомодулинового комплекса, активации антикоагулянтной и фибринолитической систем. У пациентов, включенных в анализ данных в нашем исследовании, основными причинами политравмы были: дорожно-транспортное происшествие — у 34 пациентов (85 %), падение с высоты — у 6 пациентов (15 %). Средний возраст пациентов I группы составил 39,2 ± 17,3 года, во II группе — 41,9 ± 12,8 года. В исследование вошли 29 мужчин и 11 женщин. Не выявлено достоверных различий в тяжести состояния, структуре компонентов полиорганной недостаточности, антропометрических характеристиках пациентов обеих групп. Мы установили, что в I группе пациентов переливание эритроцитарной массы и свежезамороженной плазмы проводили в 14 случаях из 26, что составило 53 % от всех случаев политравмы в данной группе. Во II группе пациентов переливание компонентов крови проводили в 9 случаях из 14, то есть в 64 % от всех случаев из данной группы. Соответственно, частота переливания компонентов крови у пациентов II группы на 11 % выше по сравнению с пациентами I группы (p ≥ 0,05). Выводы. Полученные нами предварительные результаты свидетельствуют, что введение транексамовой кислоты до 3 часов после возникновения политравмы может снижать частоту гемотрансфузий.

Background. The article analyzes the impact of tranexamic acid use on the frequency of transfusion of blood components in patients with polytrauma. The purpose of our study was to find out the literature data on the use of tranexamic acid in patients with polytrauma and to analyze the frequency of blood components transfusion in patients with polytrauma, depending on time after injury onset. Materials and methods. We completed a retrospective cohort study and included 40 patients aged 22–56 years old with polytrauma. All patients were divi­ded into group I — those who received tranexamic acid up to 3 hours after the onset of polytrauma and group II — tranexamic acid was administered within 3–8 hours after the onset of polytrauma. Results. The main multifactorial factors which lead to early coagulopathy in patients with polytrauma are the combination of he­morrhagic shock and tissue injury, which leads to the generation of a thrombin-thrombomodulin complex, activation of anticoagulant and fibrinolytic systems. Among the patients included in the data analysis in our study, the main causes of polytrauma were: traffic accidents — in 34 patients (85 %), falls from a height — in 6 patients (15 %). The mean age of patients in group I was 39.2 ± 17.3 years, in group II — 41.9 ± 12.8 years (p = 0.23). The study included 29 men and 11 women. There were no significant differences in the injury severity, the components of multiple organ failure, and anthropometric characteristics in both groups. We found that in group I, transfusions of erythrocyte mass and fresh frozen plasma were performed in 14 cases out of 26 (53 % of all cases of polytrauma in this group). In group II blood transfusions were completed in 9 cases of 14 (64 % of all cases in this group). The rate of transfusion of blood components in group II was 11 % higher than in group I (p ≥ 0.05). Conclusions. Our preliminary findings indicate that the administration of tranexamic acid up to 3 hours after polytrauma may reduce the incidence of hemotransfusions.


Keywords

політравма; кровотеча; транексамова кислота

политравма; кровотечение; транексамовая кислота

polytrauma; bleeding; tranexamic acid


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Davenport R.A., Guerreiro M., Frith D. et al. Activated protein C drives the hyperfibrinolysis of acute traumatic coagulopathy. Anesthesiology. 2017. 126(1). 115-127.
  2. Tarabrin O., Shcherbakov S., Gavrychenko D. et al. How to control the coagulation disorders? European Journal of Anaesthesiology. 2013. 30. Suppl. 51. 92.
  3. Hagemo J.S., Stanworth S., Juffermans N.P. et al. Prevalence, predictors and outcome of hypofibrinogenaemia in trauma: a multicenter observational study. Crit. Care. 2014. 18(2). 52.
  4. Roberts I., Shakur H., Coats T. et al. The CRASH-2 trial: a randomised controlled trial and economic evaluation of the effects of tranexamic acid on death, vascular occlusive events and transfusion requirement in bleeding trauma patients. Health Technol. Assess. 2013. 17(10). 1-79.
  5. Pabinger I., Fries D., Schоchl H., Streif W., Toller W. Tranexamic acid for treatment and prophylaxis of bleeding and hyperfibrinolysis. Wien. Klin. Wochenschr. 2017 May. 129(9, 10). 303-316.
  6. Roberts I., Shakur H., Afolabi A. et al. The importance of early treatment with tranexamic acid in bleeding trauma patients: an exploratory analysis of the CRASH-2 randomised controlled trial. Lancet. 2011. 377(9771). 1096–1101, e1091-1092. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60278-X.
  7. Spanh D.F., Bouillon B., Cerny V. et al. The European guideline on management bleeding and coagulopathy following trauma: fifth edition. Critical Care. 2019.
  8. Gayet-Ageron A., Prieto-Merino D., Ker K. et al. Effect of treatment delay on the effectiveness and safety of antifibrinolytics in acute severe haemorrhage: a meta-analysis of individual patient-level data from 40 138 bleeding patients. Lancet. 2018. 391(10116). 125-132.
  9. Napolitano L., Cohen M., Cotton B., Schreiber M., Moore E. Tranexamic acid in trauma: how should we use it? J. Trauma Acute Care Surg. 2013. 74. 1575-1586.
  10. Ker K., Prieto-Merino D., Roberts I. Systematic review, metaanalysis and meta-regression of the effect of tranexamic acid on surgical blood loss. B. J. Surg. 2013. 100. 1271-1279.
  11. Lowenstein C.J., Morrell C.N., Yamakuchi M. Regulation of Weibel-Palade body exocytosis. Trends Cardiovasc. Med. 2005. 15. 302-308.
  12. Neeki M.M., Dong F., Toy J. et al. Efficacy and Safety of Tranexamic Acid in Prehospital Traumatic Hemorrhagic Shock: Outcomes of the Cal-PAT Study. West J. Emerg. Med. 2017. 18(4). 673-683. doi: 10.5811/westjem.2017.2.32044.

Similar articles

Застосування транексамової кислоти при шлунково-кишкових кровотечах
Authors: Павлов О.О., Харківська медична академія післядипломної освіти
Ukrainian journal of surgery 4 (19) 2012
Date: 2013.01.25
Categories: Surgery
Sections: Clinical researches
Перший власний досвід застосування концентрату протромбіназного комплексу при життєзагрожуючій коагулопатії
Authors: Підгірний Я.М., Філик О.В., Яєчник О.Р. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
"Emergency medicine" 4 (59) 2014
Date: 2014.07.09
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Correction of blood homeostasis in patients with septic nonunion of the shin after fractures in the perioperative period
Authors: Рушай А.К. (1), Климовицький В.Г. (2), Мартинчук О.О. (3)
1 - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2 - Науково-дослідний інститут травматології і ортопедії Донецького національного медичного університету, м. Лиман, Україна
3 - Міська клінічна лікарня № 1, м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 20, №5, 2019
Date: 2019.12.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Authors: Лінчевський О.В., Макаров А.В., Гетьман В.Г. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра торакальної хірургії та пульмонології, м. Київ; Мясніков Д.В. - Київська клінічна міська лікарня № 17
"Тrauma" Том 13, №2, 2012
Date: 2012.08.14
Categories: Traumatology and orthopedics

Back to issue