Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" Том 16, №6, 2020

Back to issue

Key aspects in the treatment of severe community-acquired viral-bacterial pneumonia

Authors: Туркевич О.М.(1, 2), Закотянський О.П.(1, 2), Гарбар М.О.(1, 2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія.

Актуальность. Высокая частота заболеваемости тяжелой пневмонией при инфицировании гриппом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS и COVID-19 привлекает особое внимание и заставляет пересматривать и совершенствовать современные элементы комплексной интенсивной терапии. Цель: проанализировать основные элементы интенсивной терапии клинического случая тяжелой внебольничной вирусно-бактериальной пневмонии, подчеркнуть основные проблемы и предложить пути решения. Материалы и методы. Мы проанализировали клинический случай лечения тяжелой внебольничной вирусно-бактериальной пневмонии пациента, находившегося на лечении в ОАИТ КНП «Клиническая больница скорой медицинской помощи» г. Львова, и выделили основные ключевые аспекты интенсивной терапии: респираторную терапию, неинвазивную искусственную вентиляцию легких (ИВЛ), своевременность интубации, протективную ИВЛ и начало отлучения; cедацию, анальгезию и миорелаксацию; оценку волемического статуса, инфузионную терапию и энтеральное питание. Результаты. Общий срок проведения ИВЛ составил 26 дней. С 16-го дня начат процесс отлучения, который составлял 10 дней. Основные режимы ИВЛ, которые применялись, следующие: SIMV-PC (8 дней), BIPPV (7 дней), CPAP+PS (10 дней). Период применения дексмедетомидина составлял 12 дней. Использование NIV не обеспечило должного эффекта, о чем свидетельствует ухудшение состояния пациента после 24 часов данной респираторной поддержки. Волемический статус в критическом периоде (первые 48 часов после интубации) оценивался с помощью ультрасонографии функции сердца и состояния магистральных сосудов, что оказалось очень эффективно. Выводы. Пациенты с тяжелой внебольничной вирусной пневмонией требуют раннего начала ИВЛ и обязательного применения протективной стратегии. Именно респираторная терапия является основным и первоочередным звеном интенсивной терапии. Обеспечение адекватной и комфортной седации является одним из важных элементов комплекса интенсивной терапии, который решает проблему асинхронии. Ультразвуковое исследование позволяет провести неинвазивную оценку волемического статуса, риска отека легких и предусмотреть ответ пациента на инфузионную терапию. С этой целью следует проводить комплексный УЗИ-мониторинг нижней полой вены, легких и сердца у всех пациентов в критическом состоянии, которым планируется или уже налажена инфузионная терапия.

Background. The high incidence of severe community-acquired pneumonias due to H5N1, A/H1N1, SARS, MERS and COVID-19 has attracted particular attention and has made us to revise and refine modern-day methods of treatment in the intensive care units. Objective: to analyze the main links of intensive care in the clinical case of severe community-acquired viral-bacterial pneumonia, to emphasize the main problems and suggest solutions. Materials and methods. We analyzed the clinical case of severe community-acquired viral and bacterial pneumonia in a 60-year-old patient, who was treated at the intensive care unit of Clinical Emergency Hospital in Lviv, and identified the main key aspects of intensive care: respiratory therapy, non-invasive ventilation, timely intubation, protective ventilation and the beginning of weaning; sedation, analgesia and muscle rela­xation; assessment of volemic status, infusion therapy and enteral nutrition. Results. The total duration of ventilation was 26 days. From day 16, the weaning process has been started, it lasted for 10 days. Main regimens of ventilation and their duration: SIMV-PC (8 days), BIPPV (7 days), CPAP + PS (10 days). We used dexmedetomidine for sedation du­ring 12 days. Non-invasive ventilation was not effective as evidenced by the deterioration of the patient’s condition after 24 hours of this respiratory support. We assessed volemic status in the critical period (first 48 hours after intubation) by ultrasonography of cardiac activity and condition of the main vessels, which proved to be very effective. Conclusions. Patients with severe community-acquired viral pneumonia require early onset of mechanical ventilation and mandatory protective strategy. Respiratory therapy, using protective strategy of ventilation, is a main part of treatment. One of the keys to success is adequate and comfortable sedation of patient. An ultrasound exa­mination allows for non-invasive assessment of volemic status, risk of pulmonary edema, and predicts the patient’s response to infusion therapy. We must perform a comprehensive ultrasound monitoring of the inferior vena cava, lungs, and heart in all critically ill patients who need infusion therapy and mechanical ventilation.


Keywords

респіраторна терапія; негоспітальна вірусна пневмонія

респираторная терапия; негоспитальная вирусная пневмония

respiratory therapy; community-acquired viral pneumonia


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Griffiths M.J.D., McAuley D.F., Perkins G.D. et al. Guidelines on the management of acute respiratory distress syndrome. BMJ Open. Respir. Res. 2019, May 24. 6(1). e000420. doi: 10.1136/bmjresp-2019-000420.
  2. Meng L., Qiu H., Wan L. et al. Intubation and Ventilation amid the COVID-19 Outbreak: Wuhan’s Experience. 2020 (https://anesthesiology.pubs.asahq.org/article.aspx?articleid=2763453).
  3. Raniery V.M., Rubenfeld D. еt al. Acute respiratory distress-syndrome: Berlin definition. JAMA. 2012. № 307(23). P. 2526-2533.
  4. Cilloniz C., Ferrer M., Polverino E. еt al. Invasive mechanical ventilation in community acquired pneumonia. European Respiratory Journal. 2014. 44. P. 4932.
  5. Bellani G., Laffey J.G., Pham T., Brochard L. et al. Epidemiology, Patterns of Care, and Mortality for Patients with Acute Respiratory Distress Syndrome in Intensive Care Units in 50 Countries. JAMA. 2016. Vol. 315. № 8. P. 788-800.
  6. Maltseva L.A., Mosentsev M.F, Bazylenko D.V. et al. Respiratory Distress Syndrome: Current Issues of Definitions, Clinical Presentation, Diagnostic Algorithm. Emergency Medicine. 2016. 4(75). https://doi.org/10.22141/2224-0586.4.75.2016.75827.
  7. Maltseva L.A., Grishin V.I., Khalimonchyk V.V. et al. Preoxygenation: terminology, physiological basis, techniques, efficiency increasing methods, features in critical patients, possible risks. Emergency Medicine. 2018. 4 (91). P. 68-74. doi: 10.22141/2224-0586.4.91.2018.137860.
  8. Wiedemann H.P., Wheeler A.P., Bernard G.R. et al. Comparison of two fluid-management strategies in acute lung injury. N. Engl. J. Med. 2006, Jun. 15. 354(24). 2564-2575. doi: 10.1056/NEJMoa062200.
  9. Mackenzie D. Point-of-Care Ultrasound Masterclass. Volume Status and Fluid Responsiveness. Електронний ресурс: https://www.medmastery.com/shortcourse/assessing-fluid-tolerance
  10. Уніфікований протокол надання медичної допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія та профілактика. Київ: Національна академія медичних наук України, 2016.
  11. Хитрий Г.П., Левченко Т.М., Степанюк В.К. Сучасний погляд на респіраторну підтримку у хворих з вірусними пневмоніями. Проблеми військової охорони здоров’я. 2012. С. 184-190.

Similar articles

Diaphragm-protective mechanical ventilation in children during weaning from respiratory support
Authors: Філик О.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" Том 16, №5, 2020
Date: 2020.10.06
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Algorithm for weaning from mechanical ventilation in children with different types of acute respiratory failure
Authors: Філик О.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" Том 16, №2, 2020
Date: 2020.06.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Features of open lung concept in respiratory therapy of severe community-acquired pneumonia
Authors: Туркевич О.М., Закотянський О.П.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" №4(99), 2019
Date: 2019.08.07
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Diaphragm ultrasound, transthyretin and phosphorus serum levels as a method to predict treatment outcomes in children requiring mechanical ventilation: a prospective, observational, cohort study
Authors: Філик О.В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

"Emergency medicine" Том 16, №3, 2020
Date: 2020.06.08
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue