Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 8, №3, 2020

Back to issue

Efficacy of LASIK and LASEK methods in achieving the predicted result in excimer laser correction of myopia and myopic astigmatism

Authors: Завгородня Н.Г., Дорошенко Ю.Ю., Завгородня Т.С., Поплавська І.О., Костровська К.О., Кривобок Н.С.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Клініка сучасної офтальмології «ВІЗУС», м. Запоріжжя, Україна

Categories: Ophthalmology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Ексимерлазерна корекція аномалій рефракції увійшла в офтальмологічну практику як одна з найефективніших хірургічних методик, що дозволяє шляхом зміни кривизни рогівки коригувати порушення рефракції, зокрема при міопії та міопічному астигматизмі. Зазвичай така корекція застосовується у пацієнтів молодого працездатного віку, що набуває особливої соціальної значимості та потребує використання найточніших та безпечних технологій, які б гарантували досягнення швидкого ефекту з найменшим періодом реабілітації. У роботі було проаналізовано результати оперативного лікування 60 пацієнтів (103 ока) з міопією різного ступеня та міопічним астигматизмом. Серед пацієнтів було 28 чоловіків (41 %) та 32 жінки (59 %) віком від 18 до 47 років (середній вік 25,0 ± 2,5 року). Досліджувані пацієнти були розподілені на 2 групи. Першу групу становили 29 пацієнтів (50 очей), яким була виконана корекція зору методом laser-assisted in situ keratomileusis (LASIK). Усім пацієнтам проводились стандартні офтальмологічні обстеження (візометрія, авторефрактометрія, біомікроскопія, пряма офтальмоскопія, тонометрія, периметрія) та рефракційна діагностика, яка включала кератотопографію з пахіметрією (Orbscan, Bausch & Lomb Inc., США), аберометрію (Zуwave, Bausch & Lomb Inc., США), оптичну когерентну томографію переднього відрізка ока (Visante OCT, Carl Zeiss Meditec, Німеччина), оптичну біометрію оптичним біометром IOLMaster (Carl Zeiss Meditec, Німеччина). Досягнення рефракційного результату оцінювалось на 1-й день, через 1 місяць, через 6 місяців та через 1 рік після операції. Всі оперативні втручання проводилися на ексимерному лазері Allegretto WaveLight EX500 (Alcon, США). Через місяць після ексимерлазерної корекції методом LASIK очікуваний результат гостроти зору був досягнутий на 46 очах (80,7 %), а при застосуванні методики laser epithelial keratomileusis (LASЕK) — на 31 оці (58,5 %), що свідчить про більш довгий період реабілітації при застосуванні методики LASЕK. Через пів року прогнозована гострота зору без корекції в групі, де оперативне втручання виконувалось методом LASЕK, була досягнута на 46 очах (86,8 %), водночас у групі, яка оперувалась за методом LASIK, — на 50 очах, 100 % (різниця не вірогідна, р > 0,05). Через 1 рік після проведеної ексимерлазерної корекції некоригована гострота зору, незалежно від ступеня міопії, становила 0,92 ± 0,04 Од у першій групі при максимальній гостроті зору з корекцією на цих очах до операції — 0,86 ± 0,05 Од (різниця не вірогідна, р > 0,05) та 0,74 ± 0,10 Од у другій групі при максимальних показниках коригованої гостроти зору до операції — 0,92 ± 0,03 Од (різниця вірогідна, р < 0,05). Дещо більша різниця досягнутих показників максимальної некоригованої гостроти зору до операції при виконанні ексимерлазерної корекції за методом LASЕK пояснюється розвитком субепітеліальної фіброплазії в 3,77 % випадків, що впливало на середні показники кінцевого результату.

Эксимерлазерная коррекция аномалий рефракции вошла в офтальмологическую практику как одна из самых эффективных хирургических методик, позволяющая путем изменения кривизны роговицы корригировать нарушения рефракции, в том числе при миопии и миопическом астигматизме. Как правило, такая коррекция применяется у пациентов молодого трудоспособного возраста, приобретает особую социальную значимость и требует использования наиболее точных и безопасных технологий, которые бы гарантировали достижение быстрого эффекта с минимальным периодом реабилитации. В работе были проанализированы результаты оперативного лечения 60 пациентов (103 глаза) с миопией различной степени и миопическим астигматизмом. Среди пациентов было 28 мужчин (41 %) и 32 женщины (59 %) в возрасте от 18 до 47 лет (средний возраст 25,0 ± 2,5 года). Исследуемые пациенты были распределены на две группы. Первую группу составили 29 пациентов (50 глаз), которым была выполнена коррекция зрения методом laser-assisted in situ keratomileusis (LASIK). Всем пациентам проводились стандартные офтальмологические обследования (визометрия, ауторефрактометрия, биомикроскопия, прямая офтальмоскопия, тонометрия, периметрия) и рефракционная диагностика, включавшая кератотопографию с пахиметрией (Orbscan, Bausch & Lomb Inc., США), аберрометрию (Zуwave, Bausch & Lomb Inc., США), оптическую когерентную томографию переднего отрезка глаза (Visante OCT, Carl Zeiss Meditec, Германия), оптическую биометрию оптическим биометром IOLMaster (Carl Zeiss Meditec, Германия). Достижение рефракционного результата оценивалось на 1-й день, через 1 месяц, через 6 месяцев и через 1 год после операции. Все оперативные вмешательства выполнялись на эксимерном лазере Allegretto WaveLight EX500 (Alcon, США). Через месяц после эксимерлазерной коррекции методом LASIK ожидаемый результат остроты зрения был достигнут на 46 глазах (80,7 %), а при применении методики laser epithelial keratomileusis (LASEK) — на 31 глазу (58,5 %), что свидетельствует о более долгом периоде реабилитации при применении методики LASEK. Через полгода прогнози­руемая острота зрения без коррекции в группе, где оперативное вмешательство выполнялось методом LASЕK, была достигнута на 46 глазах (86,8 %), в то время как в группе, где оперативное вмешательство выполнялось методом LASIK, была достигнута на 50 глазах (100 %) (разница не достоверна, р > 0,05). Через 1 год после проведенной эксимерлазерной коррекции некорригированная острота зрения независимо от степени миопии составила 0,92 ± 0,04 Ед в первой группе при максимальной остроте зрения с коррекцией на этих глазах до операции — 0,86 ± 0,05 Ед (разница не достоверна, р > 0,05) и 0,74 ± 0,10 Ед во второй группе при максимальных показателях корригируемой остроты зрения до операции — 0,92 ± 0,03 Ед (разница достоверна, р < 0,05). Несколько большая разница достигнутых показателей максимальной некорригированной остроты зрения до операции при выполнении эксимерлазерной коррекции по методу LASЕK объясняется развитием субэпителиальной фиброплазии в 3,77 % случаев, что влияло на средние показатели конечного результата.

Excimer laser correction of refraction anomalies has entered ophthalmological practice as one of the most effective surgical techniques, which allows us to correct refractive errors by changing corneal curvature, including with myopia and myopic astigmatism. Usually, such correction is applied in young patients of working age that acquires special social significance and requires the use of the most accurate and safe technologies, which would guarantee the achievement of a rapid effect with the shortest period of rehabilitation. The results of surgical treatment of 60 patients (103 eyes) with myopia of various degrees and myopic astigmatism were analyzed. Among patients, there were 28 men (41 %) and 32 women (59 %) aged 18 to 47 (mean of 25.0 ± 2.5) years. They were divided into 2 groups. The first group consisted of 29 people (50 eyes) who underwent vision correction by laser-assisted in situ keratomileusis (LASIK). All patients underwent standard ophthalmological examinations (visometry, autorefractometry, biomicroscopy, direct ophthalmoscopy, tonometry, perimetry) and refractive diagnosis, which included corneal topography with pachymetry (Orbscan, Bausch + Lomb Inc., USA), aberrometry (Zywave, Bausch + Lomb Inc., USA), anterior segment optical coherence tomography (Visante OCT, Carl Zeiss Meditec, Germany) and optical biometry by optical biometer IOLMaster (Carl Zeiss Meditec, Germany). The refractive result achievement was assessed on day 1, as well as 1 month, 6 months and 1 year after surgery. All surgeries were performed on an excimer laser Allegretto WaveLight EX500 (Alcon, USA). One month after excimer laser correction by the LASIK method, the expected result of visual acuity was achieved in 46 eyes (80.7 %), and when using the laser epithelial keratomileusis (LASEK) technique — in 31 eyes (58.5 %) that indicates a longer rehabilitation period. Six months later, the predicted visual acuity without correction in the group where surgery was performed by LASEK was achieved in 46 eyes (86.8 %), while in the group operated by LASIK — in 50 eyes, 100 % (the difference is not reliable, p > 0.05). One year after excimer laser correction, uncorrected visual acuity, regardless of the degree of myopia, was 0.92 ± 0.04 U in the first group at maximum visual acuity with correction in these eyes before surgery 0.86 ± 0.05 U (the difference is not significant, p > 0.05) and 0.74 ± 0.10 U in the second group at the maximum indicators of corrected visual acuity before surgery of 0.92 ± 0.03 U (the difference is significant, p < 0.05). A slightly larger difference in the achieved results of maximum uncorrected visual acuity before surgery when performing excimer laser correction by the LASEK method is explained by the development of subepithelial fibroplasia in 3.77 % of cases, which affected the average end result.


Keywords

міопія; міопічний астигматизм; ексимерлазерна корекція; LASIK; LASЕK

миопия; миопический астигматизм; эк­си­мерлазерная корекция; LASIK; LASЕK

myopia; myopic astigmatism; excimer laser correction; LASIK; LASЕK


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Балашевич Л.И. Хирургическая коррекция аномалий рефракции и аккомодации. СПб.: Человек, 2009. С. 122.
  2. Завгородняя Н.Г., Криворучко А.А. Возможность применения 1% тиотриазолина в лечении ятрогенной и травматической эрозии роговицы. Запорожский медицинский журнал. 2010. Т. 12. № 5. С. 92-94.
  3. Першин К.Б., Пашинова Н.Ф. Осложнения LASIK: анализ 12 500 операций. Клиническая офтальмология. 2000. № 4. С. 96.
  4. Позняк Н.И., Бирич Т.А., Позняк С.Н., Мурашко В.А., Радько А.В., Коновалов А.В., Ковшель Н.М. Эксимерлазерная коррекция аномалий рефракции. Беларусь: СП ООО «Современные медицинские технологии», ГУ «МТЗ Медсервис», 2002. 4 с.
  5. Ivarsen A., Fledelius W., Hjortdal J.O. Three-year changes in epithelial and stromal thickness after PRK or LASIK for high myopia. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2009. Vol. 50. P. 2061-2066.
  6. Nikulin S., Balashevich L., Kachanov A., Golovatenko S. Measurements of the corneal pachymetry and other ophthalmic characteristics in patients undergoing LASIK during a long period of time. XXIII Congress of the ESCRS. Book of abstracts, Lisbon 10–14th September. 2005. P. 79.
  7. Sugar A. Laser in situ keratomileusis for myopia and astigmatism: safety and effi cacy. A report by the American Academy of Ophthlamology. Ophthalmology. 2002. Vol. 109(1). P. 175-187.

Similar articles

Results of corneal astigmatism correction in phacoemulsification of cataract with the implantation of toric intraocular lenses and using the Bioptics program
Authors: Завгородня Н.Г., Новікова В.Ю.
Запорізький державний медичний університет МОЗ України, м. Запоріжжя, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 6, №3, 2018
Date: 2019.04.24
Categories: Ophthalmology
Sections: Specialist manual
Features of morphological changes in the parameters of the optic disc depending on the degree of myopia
Authors: Бездітко П.А., Гуліда А.О.
Харківський національний медичний університет МОЗ України, м. Харків, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 8, №1, 2020
Date: 2020.05.10
Categories: Ophthalmology
Sections: Clinical researches
Studying the effectiveness of therapeutic autologous transplantation of the sclera in the treatment of destructive corneal lesions of various etiologies
Authors: Риков С.О.(1), Шаргородська І.В.(1), Лаврик Н.С.(1), Корнілов Л.В.(2), Шулежко І.А.(2)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока», м. Київ, Україна

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 8, №1, 2020
Date: 2020.05.11
Categories: Ophthalmology
Sections: Clinical researches

Back to issue