Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.









"Emergency medicine" Том 16, №7, 2020

Back to issue

Preoperative management and features of induction of anaesthesia in acute bowel obstruction (clinical lecture)

Authors: Пилипенко М.М., Бондар М.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті наведені основні напрямки передопераційної підготовки в разі тяжкої гострої кишкової непрохідності (ГКН) та підкреслено, що дана підготовка повинна бути обмеженою в часі та не затримувати проведення оперативного втручання. При тяжкій ГКН разом із ретельною оцінкою вітальних функцій та визначенням провідних порушень вкрай важливо оцінити хворого за шкалами та визначити основні ризики розвитку ускладнень. Загальна анестезія, як правило, є методом вибору при ГКН, проте для покращення інтра- та післяопераційного знеболювання вона може бути доповнена і методами регіонарної анестезії. При підготовці до проведення загальної анестезії першочергово слід визначати ризики складної інтубації, а також регургітації та аспірації шлункового вмісту, що дає змогу цілеспрямовано підходити до вибору технік інтубації і запобігти виникненню даних грізних ускладнень. Прийом Селліка вже не обов’язковий для використання в таких пацієнтів, а замість нього під час інтубації може бути застосована бімануальна ларингоскопія. Артеріальна гіпотензія є частим ускладненням під час індукції в анестезію при тяжкій ГКН, і в таких хворих завжди слід проводити інфузійну терапію та корекцію водно-електролітних порушень. Разом із тим для запобігання розвитку набряку кишечника та підвищення внутрішньочеревного тиску інфузійна терапія повинна бути обмеженою як в часі, так і в об’ємі. Якщо неможливо повністю скоригувати гіповолемію, для зниження ризику виникнення суттєвої артеріальної гіпотензії під час індукції в анестезію швидкої послідовності слід із профілактичною метою призначати вазопресори.

В статье представлены основные направления предоперационной подготовки в случае тяжелой острой кишечной непроходимости (ОКН) и подчеркнуто, что данная подготовка должна быть ограниченной во времени и не задерживать проведение оперативного вмешательства. При тяжелой ОКН вместе с тщательной оценкой витальных функций и определением ведущих нарушений крайне важно оценить больного по шкалам и определить основные риски развития осложнений. Общая анестезия, как правило, является методом выбора при ОКН, однако для улучшения интра- и послеоперационного обезболивания она может быть дополнена и методами регионарной анестезии. При подготовке к проведению общей анестезии в первую очередь следует определять риски сложной интубации, а также регургитации и аспирации желудочного содержимого, что позволяет целенаправленно подходить к выбору техник интубации и предотвращать возникновение этих грозных осложнений. Прием Селлика уже не обязателен для использования у таких пациентов, а вместо него во время интубации может быть применена бимануальная ларингоскопия. Артериальная гипотензия является частым осложнением во время индукции в анестезию при тяжелой ГКН, и у таких больных всегда следует проводить инфузионную терапию, а также коррекцию водно-электролитных нарушений. Вместе с тем для предотвращения отека кишечника и развития интраабдоминальной гипертензии инфузионная терапия должна быть ограничена как во времени, так и в объеме. Если невозможно полностью скорректировать гиповолемию, для снижения риска возникновения существенной артериальной гипотензии во время индукции в анестезию быстрой последовательности следует с профилактической целью назначать вазопрессоры.

This article presents the main approaches to the pre-operative preparation of patients with severe acute bowel obstruction and emphasizes that this preparation should be limited in time and don’t delay the surgery. In severe bowel obstruction, in addition to a thorough assessment of vital functions and determination of leading physiologic disorders, it is extremely important to examine patients using specific scales which allow determining the risks of major complications. General anaesthesia usually is the method of choice for acute bowel obstruction; however, it could be supplemented by regional anaesthesia to improve intra- and postoperative pain relief. While preparing for general anaesthesia, first of all, it is necessary to determine the risks of difficult airway and complicated intubation, as well as regurgitation and aspiration of gastric contents, which allows you to purposefully approach the choice of intubation techniques and prevent the occurrence of these formidable complications. Sellick’s manoeuvre is no longer required in these patients, and instead of it during intubation, bimanual laryngoscopy can be used. Arterial hypotension is a common complication during induction of anaesthesia in severe bowel obstruction, and such patients should always be treated with infusion therapy, and their fluid and electrolyte disturbances should be corrected. At the same time, to prevent intestinal oedema and the development of intra-abdominal hypertension, infusion therapy should be limited both in time and in volume. If hypovolemia cannot be completely corrected, vasopressors should be given prophylactically to reduce the risk of significant arterial hypotension during rapid sequence induction.


Keywords

гостра кишкова непрохідність; регургітація; аспірація шлункового вмісту; підготовка до інтубації; індукція в анестезію швидкої послідовності; прийом Селліка

острая кишечная непроходимость; регургитация; аспирация желудочного содержимого; подготовка к интубации; индукция в анестезию быстрой последовательности; прием Селлика

acute bowel obstruction; regurgitation; aspiration of gastric contents; preparation for intubation; rapid sequence induction; Sellick’s manoeuvre


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Allman K.G., Wilson I.H. eds. Oxford handbook of anaesthesia. 4th ed. Oxford University Press, 2016. 1266 p.
  2. Krenitsky J. Blind Bedside Placement of Feeding Tubes: Treatment or Threat? Practical Gastroenterology. 2011. 35. 32-42. 
  3. Martin T.W., Aunspaugh J.P. The “Other Tube” in the Airway: What Do We Know about It? Anesthesia & Analgesia. 2014. 118. 501-503.
  4. Sahu A., Baliarsing L. Unusual Cause of Sudden Collapse of Reservoir Bag during Positive Pressure Ventilation. Bombay Hospital Journal. 2015. 57. 106-108.
  5. Kalava A., Clark K., Mcintyre J. et al. Mistaken Endobronchial Placement of a Nasogastric Tube during Mandibular Fracture Surgery. Anesthesia Progress. 2015. 62. 114-117. 
  6. Raut M.S., Joshi S., Maheshwari A. Malposition of a Nasogastric Tube. Annals of Cardiac Anaesthesia. 2015. 18. 272-273.
  7. Hegde H., Rao P. A Near Miss; Malpositioned Nasogastric Tube in the Left Bronchus of a Spontaneously Breathing Critically-Ill Patient. Current Anaesthesia & Critical Care. 2010. 21. 94-96.
  8. Burad J., Deoskar S., Bhakta P. et al. Avoidance of Laryngeal Injuries during Gastric Intubation. Sultan Qaboos University Medical Journal. 2014. 14. 405-408. 
  9. Turabi A.A., Urton R.J., Anton T.M. et al. Esophageal Perforation and Pneumothorax after Routine Intraoperative Orogastric Tube Placement. A&A Case Reports. 2014. 2. 122-124. 
  10. Daliya P., White T.J., Makhdoomi K.R. Gastric Perforation in an Adult Male Following Nasogastric Intubation. Annals of the Royal College of Surgeons of England. 2012. 94. 210-212.
  11. Turabi A.A., Urton R.J., Anton T.M. et al. Esophageal Perforation and Pneumothorax after Routine Intraoperative Orogastric Tube Placement. A&A Case Reports. 2014. 2. 122-124. 
  12. Acharya G., Arora K.K., Kumar D. Nasogastric Tube Coiled around Endotracheal Tube. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology. 2014. 30. 584-586.
  13. Chavda V., Alhammali T., Farrant J. at al. Nasogastric tube knotting: a rare and potentially overlooked complication among healthcare professionals. BMJ Case Rep. 2017. http://dx.doi.org/10.1136/bcr-2017-220287.
  14. Tsujimoto H., Tsujimoto Y., Nakata Y. et al. Ultrasonography for confirmation of gastric tube placement. Cochrane Database Syst. Rev. 2017, Apr 17. 4. CD012083. doi: 10.1002/14651858.CD012083.pub2.
  15. Long M., Machan M., Tollinche L. Intraoperative Gastric Tube Intubation: A Summary of Case Studies and Review of the Lite-rature Open. J. Anesthesiol. 2017. 7(3). 43-62.
  16. Higgs A., McGrath B.A., Goddard C. et al. Guidelines for the management of tracheal intubation in critically ill adults. Br. J. Anaesth. 2018. 120(2). 323-352.
  17. Goldman L., Caldera D.L., Nussbaum S.R. Multifactorial index of cardiac risk in noncardiac surgical procedures. N. Engl. J. Med. 1977. 297. 845-850. 
  18. Fleisher L.A., Fleischmann K.E., Auerbach A.D. et al. 2014 ACC/AHA guideline on perioperative cardiovascular evaluation and management of patients undergoing noncardiac surgery. J. Nucl. Cardiol. 2015. 22(1). 162-215.
  19. Шлапак І.П., Строкань А.М. Периферична регіонарна анестезія: Навчальний посібник. Київ, 2014. 142 с.
  20. Ahmed A., Azim A. Difficult tracheal intubation in critically ill. J. Intensive Care. 2018. 6. 49. 
  21. Higgs A., McGrath B.A., Goddard C. et al. Guidelines for the management of tracheal intubation in critically ill adults. Br. J. Anaesth. 2018. 120(2). 323-352. 
  22. Cook T.M. Strategies for the prevention of airway complications — a narrative review. Anaesthesia. 2018. 73(1). 93-111.
  23. Driver B.E., Prekker M.E., Klein L.R. et al. Effect of use of a bougie vs endotracheal tube and stylet on first-attempt intubation success among patients with difficult airways undergoing emergency intubation: a randomized clinical rial. JAMA. 2018. 319. 2179-2189.
  24. Driver B., Dodd K., Klein L.R. et al. The Bougie and first-pass success in the emergency department. Ann. Emerg. Med. 2017. 70. 473. е1-478.e1.
  25. Khandelwal N., Khorsand S., Mitchell S.H., Joffe A.M. Head-elevated patient positioning decreases complications of emergent tracheal intubation in the ward and Intensive Care Unit. Anesth. Analg. 2016. 122. 1101-7. 
  26. Aziz M.F., Bayman E.O., Van Tienderen M.M., Todd M.M. StAGE Investigator Group, Brambrink AM. Predictors of difficult videolaryngoscopy with GlideScope® or C-MAC® with D-blade: secondary analysis from a large comparative videolaryngoscopy trial. Br. J. Anaesth. 2016. 117. 118-23. 
  27. Patel A., Nouraei S.A.R. Transnasal humidified rapid-insufflation ventilatory exchange (THRIVE): a physiological method of increasing apnoea time in patients with difficult airways. Anaesthesia. 2015. 70. 323e9. 
  28. Jaber S., Monnin M., Girard M. et al. Apnoeic oxygenation via high-flow nasal cannula oxygen combined with noninvasive noninvasive ventilation preoxygenation for intubation in hypoxaemic patients in the intensive care unit: the single-centre, blinded, randomised controlled OPTINIV trial. Intensive Care Med. 2016. 42. 1877-87. 
  29. Funk D.J. Apneic oxygenation: let’s all just take a deep breath. Can. J. Anaesth. 2017. 64. 358-60.
  30. Bauchmuller K.B., Glossop A.J., De Jong A., Jaber S. Combining high-flow nasal cannula oxygen and noninvasive ventilation for pre-oxygenation in the critically ill: is a double-pronged approach warranted? Intensive Care Med. 2017. 43. 288-90.
  31. Weingart S.D., Trueger N.S., Wong N. et al. Delayed sequence intubation: a prospective observational study. Ann. Emerg. Med. 2015. 65(4). 349-55.
  32. Weingart S.D. Preoxygenation, reoxygenation, and delayed sequence intubation in the emergency department. J. Emerg. Med. 2011. 40. 661-7.
  33. Bouvet L., Albert M.L., Augris C. et al. Real-time detection of gastric insufflation related to facemask pressurecontrolled ventilation using ultrasonography of the antrum and epigastric auscultation in nonparalyzed patients: a prospective, randomized, double-blind study. Anesthesiology. 2014. 120. 326-34. 
  34. Helfman S.M., Gold M.I., DeLisser E.A., Herrington C.A. Which drug prevents tachycardia and hypertension associated with tracheal intubation: lidocaine, fentanyl, or esmolol? Anesth. Analg. 1991. 72(4). 482-486.
  35. Schofer J.M. Premedication during rapid sequence intubation: a necessity or waste of valuable time? Can. J. Emerg. Med. 2006. 7(4). 75-79.
  36. Welch J.L., Seupaul R.A. Update: does rocuronium create better intubating conditions than succinylcholine for rapid sequence intubation? Ann. Emerg. Med. 2017. 69. e55-6. 
  37. De Mey J.C., Debrock M., Rolly G. Evaluation of the onset and intubation conditions of rocuronium bromide. Eur. J. Anaesthesiol. Suppl. 1994. 9. 37-40.
  38. Shukla A., Misra S. Ease of intubation: A randomized, double-blind study to compare two doses of rocuronium bromide for endotracheal intubation. Anesth. Essays Res. 2016. 10(3). 512-515. 
  39. Rocuronium versus succinylcholine for rapid sequence induction intubation. Cochrane Database Syst. Rev. 2015, Oct 29. 10. CD002788.
  40. Kulkarni M., Chuchendra L.S., Bhavya P.J. The Role of Bolus Injection of Saline with Arm Elevation on Rocuronium onset Time: A Randomized Control Study. Anesth. Essays Res. 2018. 12(1). 55-59.
  41. Soltész S., Alm P., Mathes A. et al. The effect of neuromuscular blockade on the efficiency of facemask ventilation in patients difficult to facemask ventilate: a prospective trial. Anaesthesia. 2017. 72(12). 1484-1490.
  42. Cook T.M. The cricoid debatedbalancing risks and benefits. Anaesthesia. 2016. 71. 721-2.
  43. Turnbull J., Patel A., Athanassoglou V., Pandit J.J. Cricoid pressure: apply but be ready to release. Anaesthesia. 2016. 71. 999-1003.

Back to issue