Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology Том 16, №8, 2020

Back to issue

Effect of quercetin on the clinical course of non-alcoholic steatohepatitis and diabetic kidney disease against comprehensive treatment of type 2 diabetes patients

Authors: Хухліна О.С., Антонів А.А., Коцюбійчук З.Я.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою дослідження було з’ясування ймовірного впливу комплексу засобів — метформіну, розува­статину, есенціальних фосфоліпідів та кверцетину на клінічний перебіг неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), діабетичної хвороби нирок, цукрового діабету (ЦД) типу 2, а також на стан ліпідного спектра крові, параметри компенсації вуглеводного обміну, ступінь інсулінорезистентності, які є чинниками прогресування НАСГ та діабетичної хвороби нирок. Матеріали та методи: Проведені дослідження в динаміці лікування у 60 хворих на НАСГ із ЦД типу 2 та діабетичною хворобою нирок І–ІІІ стадії, серед яких у 48 пацієнтів було встановлено НАСГ слабкої активності, а у 12 — помірної активності. Коморбідним захворюванням у всіх хворих на НАСГ був ЦД типу 2 середнього ступеня тяжкості, у 15 осіб він був у стані компенсації, у 45 — субкомпенсований. Стан вуглеводного обміну встановлювали за рівнем глікемії натще та через 2 години після їди глюкозооксидазним методом, за вмістом у крові інсуліну натще (DRG System) методом імуноферментного аналізу, вмістом у крові глікованого гемоглобіну за допомогою стандартних наборів реактивів «Simko Ltd» (Львів). Результати. Через місяць від початку терапії астеновегетативний синдром значно меншої інтенсивності зберігався лише в однієї особи (3,13 %) другої групи, тоді як у першій групі він залишався у 9 хворих (32,1 %) (р < 0,05). У той же час у більшості хворих другої групи зникли відчуття тяжкості та біль у правій підреберній ділянці (відповідно у 31 (96,9 %) проти 16 (57,1 %) у першй групі (р < 0,05), а також практично не турбували диспептичні явища (24 хворі другої групи (75,0 %) проти 11 осіб (39,3 %) у першій групі). Через місяць від початку лікування не було зареєстровано клінічних проявів синдрому холестазу в 20 (62,5 %) хворих другої групи та лише у 10 хворих (35,7 %) у першій групі (р < 0,05). Відзначається позитивний вплив додаткового до комплексної терапії призначення кверцетину на регресію гепатомегалії, яка після лікування упродовж одного місяця залишалася лише у 5 осіб другої групи (15,6 %), у той час як у першій групі її мали 19 осіб (67,9 %) (р < 0,05). Висновок. Комплексна терапія есенціальними фосфоліпідами, розувастатином, метформіном у комбінації із кверцетином в осіб із коморбідними НАСГ, ЦД типу 2 та діабетичною хворобою нирок сприяє усуненню основних клініко-лабораторних симптомів загострення НАСГ, вірогідному зниженню інтенсивності запального процесу в печінці, зворотному розвитку явищ стеатозу печінки, сприяє нормалізації глікемії. Комплексна терапія з додаванням кверцетину вірогідно сприяла підвищенню ефективності лікування діабетичної хвороби нирок на тлі ЦД типу 2, зменшенню частоти виявлення протеїнурії, підвищенню швидкості клубочкової фільтрації, зниженню ступеня гіперкреатинінемії.

Цель исследования — установление возможного влияния комплекса средств — метформина, розувастатина, эссенциальных фосфолипидов и кверцетина на клиническое течение неалкогольного стеатогепатита (НАСГ), диабетической болезни почек, сахарного диабета (СД) типа 2, а также на состояние липидного спектра крови, параметры компенсации углеводного обмена, степень инсулинорезистентности, которые являются факторами прогрессирования НАСГ и диабетической болезни почек. Материалы и методы. Проведенные исследования в динамике лечения у 60 больных НАСГ с СД типа 2 и диабетической болезнью почек I–III стадии, среди которых у 48 пациентов был установлен НАСГ легкой активности, а у 12 — умеренной активности. Коморбидным заболеванием у всех пациентов с НАСГ был СД типа 2 средней степени тяжести, у 15 человек он был в состоянии компенсации, у 45 — субкомпенсированный. Состояние углеводного обмена устанавливали по уровню гликемии натощак и через 2 часа после еды глюкозооксидазным методом, по содержанию в крови инсулина натощак (DRG System) методом иммуноферментного анализа, содержанию в крови гликированного гемоглобина с помощью стандартных наборов реактивов «Simko Ltd» (Львов). Результаты. Через месяц от начала терапии астеновегетативный синдром значительно меньшей интенсивности сохранялся лишь у одного человека (3,13 %) второй группы, тогда как в первой группе он оставался у 9 больных (32,1 %). В то же время у большинства больных второй группы исчезли ощущение тяжести и боль в правой подреберной области (соответственно у 31 (96,9 %) против 16 (57,1 %) в первой группе (р < 0,05), а также практически не беспокоили диспептические явления (24 больных второй группы (75,0 %) против 11 человек (39,3 %) в первой группе). Через месяц от начала лечения не было зарегистрировано клинических проявлений синдрома холестаза у 20 (62,5 %) больных второй группы и только у 10 больных (35,7 %) в первой группе (р < 0,05). Отмечено положительное влияние дополнительного к комплексной терапии назначения кверцетина на регрессию гепатомегалии, которая после лечения в течение одного месяца оставалась лишь у 5 лиц второй группы (15,6 %). Выводы. Комплексная терапия эссенциальными фосфолипидами, розувастатином, метформином в сочетании с кверцетином у лиц с коморбидными НАСГ, СД типа 2 и диабетической болезнью почек способствует устранению основных клинико-лабораторных симптомов обострения НАСГ, снижению интенсивности воспалительного процесса в печени, обратному развитию явлений стеатоза печени, способствует нормализации гликемии. Комплексная терапия с добавлением кверцетина достоверно способствовала повышению эффективности лечения диабетической болезни почек на фоне СД типа 2, уменьшению частоты выявления протеинурии, повышению скорости клубочковой фильтрации, снижению степени гиперкреатининемии.

Background. The purpose of the study was to determine the probable effect of a complex of metformin, rosuvastatin, essential phospholipids, and quercetin on the clinical course of non-alcoholic steatohepatitis, diabetic kidney disease, type 2 diabetes mellitus, as well as on the state of blood lipid spectrum, parameters of carbohydrate metabolism compensation which are the factors of the progression of non-alcoholic steatohepatitis and diabetic kidney disease. Materials and methods. The dynamic of treatment was studied in 60 patients with non-alcoholic steatohepatitis with type 2 diabetes mellitus and stage I–III diabetic kidney disease, among whom 48 patients were diagnosed with mild non-alcoholic steatohepatitis and 12 with moderate activity. The comorbid disease in all patients with non-alcoholic steatohepatitis was type 2 diabetes mellitus of moderate severity, among which 15 people were at the stage of compensation, 45 were subcompensated. The state of carbohydrate metabolism was determined by fasting blood glucose and 2 hours after a meal by glucose oxidase method, fasting insulin content (DRG System) by enzyme-linked immunosorbent assay, blood glycosylated hemoglobin content ­using standard sets of reagents “Simko Ltd”. Results. One month after the start of therapy, asthenic syndrome of much lower intensity persisted only in 1 person (3.13 %) of the second group, while in the first group, it remained in 9 patients (32.1 %). At the same time in the majority of patients of the second group, the feeling of heaviness and pain in the right hypochondrium disappeared (in 31 (96.9 %) against 16 (57.1 %) in the first group (p < 0.05), respectively, and almost no dyspeptic symptoms disturbed (in 24 patients of group 2 (75.0 %) against 11 people (39.3 %) in group 1). A month after the start of treatment, no clinical manifestations of cholestasis were registered in 20 (62.5 %) patients of group 2 and only in 10 patients (35.7 %) in group 1 (p < 0.05). Quercetin in a complex treatment was found to have a positive effect on hepatomegaly regression, which remained in 5 patients (15.6 %) in group 2. Conclusions. The complex therapy with essential phospholipids, rosuvastatin, metformin in combination with quercetin in patients with comorbid non-alcoholic steatohepatitis, type 2 diabetes mellitus, and diabetic renal disease helps to eliminate the main clinical and laboratory symptoms of exacerbation of non-alcoholic steatohepatitis, helps to normalize blood glucose. The complex therapy with the addition of quercetin probably helped to increase the effectiveness of treatment of diabetic kidney di­sease against the background of type 2 diabetes mellitus, reduced the incidence of proteinuria, increased glomerular filtration rate, reduced hypercreatininemia.


Keywords

неалкогольний стеатогепатит; цукровий діабет типу 2; діабетична хвороба нирок; кверцетин

неалкогольный стеатогепатит; сахарный диабет типа 2; диабетическая болезнь почек; кверцетин

non-alcoholic steatohepatitis; type 2 diabetes mellitus; diabetic kidney disease; quercetin


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Hazlehurst J.M., Woods C., Marjot T., Cobbold J.F., Tomlinson J.W. Non-alcoholic fatty liver disease and diabetes. Metabolism. 2016. 65(8). 1096-108. Doi: 10.1016/j.metabol.2016.01.001. 
  2. Khukhlina O.S., Antoniv A.A., Mandryk O.Y., Smandych V.S., Matushchak M.R. The role of endothelial dysfunction in the progression mechanisms of non-alcoholic steatohepatitis in patients with obesity and chronic kidney disease. Wiad Lek. 2019. 72(4). 523-526. PMID: 31055525.
  3. Dharmalingam M., Yamasandhi P.G. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Type 2 Diabetes Mellitus. Indian J. Endocrinol. Metab. 2018. 22(3). 421-428. Doi: 10.4103/ijem.IJEM_585_17.
  4. European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J. Hepatol. 2016. 64(6). 1388-402. Doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004. 
  5. Sberna A.L., Bouillet B., Rouland A., Brindisi M.C., Nguyen A., Mouillot T., et al. European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD) and European Association for the Study of Obesity (EASO) clinical practice recommendations for the management of non-alcoholic fatty liver disease: evaluation of their application in people with Type 2 diabetes. Diabet. Med. 2018. 35(3). 368-375. Doi: 10.1111/dme.13565. 
  6. Angulo P., Kleiner D.E., Dam-Larsen S., Adams L.A., Bjornsson E.S., Charatcharoenwitthaya P., et al. Liver Fibrosis, but No Other Histologic Features, Is Associated With Long-term Outcomes of Patients With Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Gastroenterology. 2015. 149(2). 389-97.e10. Doi: 10.1053/j.gastro.2015.04.043. 
  7. EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA); Scientific Opinion on the substantiation of health claims related to quercetin and protection of DNA, proteins and lipids from oxidative damage (ID 1647), “cardiovascular system” (ID 1844), “mental state and performance” (ID 1845), and “liver, kidneys” (ID 1846) pursuant to Article 13(1) of Regulation (EC) No 1924/2006. EFSA Journal. 2011. 9(4). 2067. [15 pp.]. Doi:10.2903/j.efsa.2011.2067.
  8. Salehi B., Machin L., Monzote L., Sharifi-Rad J., Ezzat S.M., Salem M.A., et al. Therapeutic Potential of Quercetin: New Insights and Perspectives for Human Health. ACS Omega. 2020. 5(20). 11849-11872. Doi: 10.1021/acsomega.0c01818.
  9. Kaşıkcı M.B., Bağdatlıoğlu N. Bioavailability of quercetin. Curr. Res. Nutr. Food Sci. 2016. 4. 146-151. Doi: 10.12944/CRNFSJ.4.
  10. David A.V.A., Arulmoli R., Parasuraman S. Overviews of biological importance of quercetin: a bioactive flavonoid. Pharmacogn. Rev. 2016. 10. 84-89. Doi: 10.4103/0973-7847.194044.
  11. Son H.Y., Lee M.S., Chang E., Kim S.Y., Kang B., Ko H., et al. Formulation and Characterization of Quercetin-loaded Oil in Water Nanoemulsion and Evaluation of Hypocholesterolemic Activity in Rats. Nutrients. 2019. 11(2). 244. Doi: 10.3390/nu11020244. 
  12. Miltonprabu S., Tomczyk M., Skalicka-Woźniak K., Rastrelli L., Daglia M., Nabavi S.F., et al. Hepatoprotective effect of quercetin: From chemistry to medicine. Food Chem. Toxicol. 2017. 108(Pt B). 365-374. Doi: 10.1016/j.fct.2016.08.034. 
  13. Vovkun T.V., Yanchuk P.I., Shtanova L.Y., Vesеlsky S.P., Reshetnik E.N., Shalamay A.S., Baranowskyy V.A. Exocrine function of the liver in rats exposed to cоrvitin. Int. J. Physiol. Pathophysiol. 2017. 8(3). 207-217. Doi: 10.1615/IntJPhysPathophys.v8.i3.20
  14. Sytar O., Kosyan A., Taran N., Smetanska I. Anthocyanin’s as marker for selection of buckwheat plants with high rutin content. Gesunde Pflanzen. 2014. 66. Doi: 165.10.1007/s10343-014-0331-z.
  15. Miles S.L., McFarland M., Niles R.M. Molecular and physiological actions of quercetin: need for clinical trials to assess its benefits in human diseases. Nutr. Rev. 2014. 72. 720-734. Doi: 10.1111/nure.12152.
  16. Guo Y., Bruno R.S. Endogenous and exogenous mediators of quercetin bioavailability. J. Nutr. Biochem. 2015. 26. 201-210. Doi: 10.1016/j.jnutbio.2014.10.008.
  17. Mouradov A., Spangenberg G. Flavonoids: a metabolic network mediating plants adaptation to their real estate. Front. Plant Sci. 2014. 5. 620. Doi: 10.3389/fpls.2014.00620.
  18. Zhang M., Xie Z., Gao W., Pu L., Wei J., Guo C. Quercetin regulates hepatic cholesterol metabolism by promoting cholesterol-to-bile acid conversion and cholesterol efflux in rats. Nutr. Res. 2016. 36(3). 271-279. Doi: 10.1016/j.nutres.2015.11.019

Similar articles

Disorders of carbohydrate metabolism in patients with non-alcoholic steatohepatitis, obesity and chronic obstructive pulmonary disease
Authors: Хухліна О.С., Гринюк О.Є., Антонів А.А., Каушанська О.В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 16, №6, 2020
Date: 2020.11.18
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Endothelial dysfunction and morphofunctional properties of erythrocytes in non-alcoholic steathohepatitis combined with chronic obstructive pulmonary disease in patients with obesity
Authors: Цинтар Т.П.(1), Федів О.І.(2), Ступницька Г.Я.(2), Глуговська С.В.(3)
(1) — ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня», м. Чернівці, Україна
(2) — ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
(3) — ОКУ «Чернівецький обласний ендокринологічний центр», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №6, 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Morphological basis for the assessment of steatosis, steatohepatitis and fibrosis in patients with non-alcoholic fatty liver disease associated with obesity and pathology of the biliary tract
Authors: Степанов Ю.М.(1), Філіппова О.Ю.(2)
(1) — ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
(2) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

"Gastroenterology" Том 51, №3, 2017
Date: 2017.11.02
Categories: Gastroenterology
Sections: Clinical researches
Неалкогольна жирова хвороба печінки: нові можливості лікування
Authors: Трихліб В.І., д.м.н., професор кафедри військової терапії
Української військово-медичної академії, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №13 (706), 2019
Date: 2019.12.05
Sections: Specialist manual

Back to issue