Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology Том 16, №8, 2020

Back to issue

Dynamics of psychoemotional indicators of internally displaced women with threatened miscarriage against the background of comprehensive treatment

Authors: Романенко І.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Вагітність є станом підвищеної уразливості для розвитку тривоги і депресії, що є найпоширенішими психічними розладами під час вагітності та після пологів. Близько 54 % жінок відчувають тривогу протягом усього антенатального періоду, депресивні розлади виявляються у 34 % жінок. За даними деяких авторів, порушення сну, на які скаржаться від 11,5 до 85 % вагітних, можуть впливати на вираженість антенатальних і постнатальних депресивних і тривожних симптомів, а також на акушерські результати. Мета: оцінити ефективність курсу комплексного лікування жінок із загрозою переривання вагітності (ЗПВ), які проживають в Луганській області та мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Обстежено 22 пацієнтки в I і II триместрах, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у закладах охорони здоров’я Луганської області та мали статус ВПО. Вагітні методом випадкової вибірки були розподілені на підгрупи (1а і 1б); жінки підгрупи 1б додатково отримували лікування з використанням L-аргініну, магнію лактату дигідрату і піридоксину гідрохлориду протягом двох тижнів, а також вітамінно-мінеральний комплекс. Клініко-акушерське та психометричне обстеження проводилося до і після лікування. Для оцінки рівня тривожності застосовували тест Спілбергера, депресивних проявів — опитувальник Бека, вегетативних розладів — опитувальник О.М. Вейна, якості сну — опитувальник якості сну Центру сомнології, визначали концентрації прогестерону та магнію. Результати. Після проведеного лікування було відзначено статистично вірогідне зниження показників реактивної тривожності, депресивних проявів, вегетативних розладів, покращення параметрів сну, підвищення концентрації прогестерону в обстежених групах та магнію в групі 1б. Показник особистісної тривожності та концентрація магнію в групі 1а після закінчення лікування вірогідно не змінилися. Висновки. Лікування із застосуванням L-аргініну, магнію лактату дигідрату, піридоксину гідрохлориду та вітамінно-мінерального комплексу показало високу ефективність щодо зниження вираженості та частоти психоемоційних розладів у жінок — внутрішньо переміщених осіб із ЗПВ. Зниження показників реактивної тривожності, депресивних розладів, вегетативних проявів, поліпшення параметрів якості сну можуть служити критеріями ефективності проведеного лікування.

Актуальность. Беременность является состоянием повышенной уязвимости для развития тревоги и депрессии, которые являются наиболее распространенными психическими расстройствами во время беременности и после родов. Около 54 % женщин испытывают тревогу в течение всего антенатального периода, депрессивные расстройства проявляются у 34 % женщин. По данным некоторых авторов, нарушения сна, на которые жалуются от 11,5 до 85 % беременных, могут влиять на выраженность антенатальных и постнатальных депрессивных и тревожных симптомов, а также на акушерские исходы. Цель: оценить эффективность курса комплексного лечения женщин с угрозой прерывания беременности (УПБ), проживающих в Луганской области и имеющих статус внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), для совершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений. Материалы и методы. Обследованы 22 пациентки в I и II триместрах, которые находились на стационарном лечении по поводу УПБ в учреждениях здравоохранения Луганской области и имели статус ВПЛ. Беременные методом случайной выборки были распределены на подгруппы (1а и 1б), женщины подгруппы 1б дополнительно получали лечение с использованием L-аргинина, магния лактата дигидрата и пиридоксина гидрохлорида в течение двух недель, а также витаминно-минеральный комплекс. Клинико-акушерское и психометрическое обследование проводилось до и после лечения. Для оценки уровня тревожности применяли тест Спилбергера, депрессивных проявлений — опросник Бека, вегетативных расстройств — опросник А.М. Вейна, качества сна — опросник качества сна Центра сомнологии, определяли концентрации прогестерона и магния. Результаты. После проведенного лечения отмечено статистически достоверное снижение показателей реактивной тревожности, депрессивных проявлений, вегетативных расстройств, улучшение параметров сна, повышение концентрации прогестерона в обследованных группах и магния в группе 1б. Показатель личностной тревожности и концентрация магния в группе 1а после окончания лечения достоверно не изменились. Выводы. Лечение с применением L-аргинина, магния лактата дигидрата, пиридоксина гидрохлорида и витаминно-минерального комплекса показало высокую эффективность в снижении выраженности и частоты психоэмоциональных расстройств у женщин — внутренне перемещенных лиц с УПБ, достижении эмоционального равновесия, снятии беспокойства, тревоги, страхов, связанных с беременностью и родами. Снижение показателей реактивной тревожности, депрессивных расстройств, вегетативных проявлений, улучшение показателей качества сна могут служить критериями эффективности проведенного лечения.

Background. According to the definition, internally displaced person is someone who is forced to flee his or her home but who remains within his or her country’s borders. Pregnancy is a state of increased vulnerability for the development of anxiety and depression, which are the most common mental disorders during pregnancy and after childbirth. About 54 % of women experience anxiety throughout the antenatal period, depressive disorders are manifested in 34 % of patients. According to some authors, sleep disturbances, which are reported by 11.5 to 85 % of pregnant wo­men, can affect the severity of antenatal and postnatal depressive and anxiety symptoms, as well as obstetric outcomes. The purpose of this research was to evaluate the effectiveness of comprehensive treatment in pregnant women with threatened miscarriage, who are living in the Luhansk region and having the status of an internally displaced person, to improve treatment and prophylactic measures and prevent obstetric and perinatal complications. Materials and methods. The study included 22 internally displaced women in first and second trimesters of pregnancy, who were admitted for threatened miscarriage to the hospitals located in the Luhansk region. Patients were randomly divided into subgroups (1a and 1b). Women of subgroup 1b were additionally treated with L-arginine, magnesium lactate dihydrate and pyridoxine hydrochloride for two weeks, as well as a vitamin-mineral complex. Clinical obstetric and psychometric examination was carried out before and after the treatment. Spielberger’s State-Trait Anxiety Inventory was used to assess the level of anxiety, Beck Depression Inventory — to eva­luate the level of depression, the questionnaire by A.M. Wein — to assess the autonomic disorders, the sleep quality questionnaire of the сenter for somnology — to evaluate the quality of sleep. The concentrations of progesterone and magnesium were determined. Results. After treatment, a statistically significant decrease in state anxiety, depressive manifestations and autonomic disorders was observed. The sleep parameters in patients of both groups significantly changed towards improvement. The indicator of trait anxie­ty in group 1a did not change significantly after the treatment. The concentration of progesterone increased in both groups, and magnesium level increased only in group 1b. Conclusions. Treatment with L-arginine, magnesium lactate dihydrate, pyridoxine hydrochloride, and a vitamin-mineral complex has been shown to be highly effective in reducing the severity and frequency of psychoemotional disorders in internally displaced women with threa­tened miscarriage, achie­ving emotional balance, relieving anxiety, fears asso­ciated with pregnancy and childbirth. A decrease in the indicators of state anxiety, depressive disorders, autonomic manifestations, and an improvement in sleep quality indicators can serve as criteria for the effectiveness of the treatment.


Keywords

внутрішньо переміщені особи; вагітність; загроза переривання вагітності; психоемоційні розлади; лікування

внутренне перемещенные лица; беременность; угроза прерывания беременности; психоэмоциональные расстройства; лечение

internally displaced persons; pregnancy; threatened miscarriage; psychoemotional disorders; treatment


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence (2015), http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.
  2. LeMaster J.W., Broadbridge C.L., Lumley M.A., Arnetz J.E., Arfken C., Fetters M.D. et al. Acculturation and post-migration psychological symptoms among Iraqi refugees: A path analysis. Am. J. Orthopsychiatry. 2018. 88(1). 38-47. doi: 10.1037/ort0000240.
  3. Biaggi A., Conroy S., Pawlby S., Pariante C.M. Identifying the women at risk of antenatal anxiety and depression: A systematic review. J. Affect Disord. 2016. 191. 62-77. doi: 10.1016/j.jad.2015.11.014.
  4. Rallis S., Skouteris H., McCabe M., Milgrom J. A prospective examination of depression, anxiety and stress throughout pregnancy. Women Birth. 2014. 27(4). e36-42. doi: 10.1016/j.wombi.2014.08.002.
  5. Rwakarema M., Premji S.S., Nyanza E.C., Riziki P., Palacios-Derflingher L. Antenatal depression is associated with pregnancy-related anxiety, partner relations, and wealth in women in Northern Tanzania: a cross-sectional study. BMC Womens Health. 2015. 2(15). 68. doi: 10.1186/s12905-015-0225-y.
  6. Faisal-Cury Alexandre & Menezes Paulo. Prevalence of anxiety and depression during pregnancy in a private setting sample. Archives of women’s mental health. 2007. 10. 25-32. 10.1007/s00737-006-0164-6.
  7. Alder J., Fink N., Bitzer J., Hösli I., Holzgreve W. Depression and anxiety during pregnancy: a risk factor for obstetric, fetal and neonatal outcome? A critical review of the literature. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 2007. 20(3). 189-209. doi: 10.1080/14767050701209560. 
  8. Vesga-López O., Blanco C., Keyes K., Olfson M., Grant B.F., Hasin D.S. Psychiatric disorders in pregnant and postpartum women in the United States. Arch. Gen. Psychiatry. 2008. 65(7). 805-15. doi: 10.1001/archpsyc.65.7.805.
  9. Lee A.M., Lam S.K., Sze Mun Lau S.M., Chong C.S., Chui H.W., Fong D.Y. Prevalence, course, and risk factors for antenatal anxiety and depression. Obstet. Gynecol. 2007. 110(5). 1102-12. doi: 10.1097/01.AOG.0000287065.59491.70. 
  10. Dennis C.L., Falah-Hassani K., Shiri R. Prevalence of antenatal and postnatal anxiety: systematic review and meta-analysis. Br. J. Psychiatry. 2017. 210(5). 315-323. doi: 10.1192/bjp.bp.116.187179. 
  11. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Antenatal and postnatal mental health: clinical management and service guidance: Guideline CG192. National Institute for Health and Care Excellence. 2014. Available at: http://guidance.nice.org.uk/cg192.
  12. Committee on Obstetric Practice. The American College of Obstetricians and Gynecologists Committee Opinion no. 630. Screening for perinatal depression. Obstet Gynecol. 2015 May. 125(5). 1268-71. doi: 10.1097/01.AOG.0000465192.34779.dc.
  13. ACOG Committee Opinion No. 757 Summary: Screening for Perinatal Depression. Obstet. Gynecol. 2018. 132(5). 1314-1316. doi: 10.1097/AOG.0000000000002928.
  14. Ladyman C., Signal T.L. Sleep Health in Pregnancy: A Scoping Review. Sleep Med. Clin. 2018. 13(3). 307-33. doi: 10.1016/j.jsmc.2018.04.004.
  15. Facco F.L., Kramer J., Ho K.H., Zee P.C., Grobman W.A. Sleep disturbances in pregnancy. Obstet. Gynecol. 2010. 115(1). 77-83. doi: 10,1097/AOG.0b013e3181c4f8ec.
  16. Nodine P.M., Matthews E.E. Common sleep disorders: management strategies and pregnancy outcomes. J. Midwifery Womens Health. 2013. 58(4). 368-77. doi: 10.1111/jmwh.12004.
  17. Sharma S.K., Nehra A., Sinha S., Soneja M., Sunesh K., Sreenivas V., Vedita D. Sleep disorders in pregnancy and their association with pregnancy outcomes: a prospective observational study. Sleep Breath. 2016. 20(1). 87-93. doi: 10.1007/s11325-015-1188-9.
  18. Chang J.J., Pien G.W., Duntley S.P., Macones G.A. Sleep deprivation during pregnancy and maternal and fetal outcomes: is there a relationship? Sleep Med. Rev. 2010. 14(2). 107-14. doi: 10.1016/j.smrv.2009.05.001.
  19. Hashmi A.M., Bhatia S.K., Bhatia S.K. Insomnia during pregnancy: Diagnosis and Rational Interventions. Pak. J. Med. Sci. 2016. 32(4). 1030-37. doi: 10.12669/pjms.324.10421.
  20. Kay-Stacey Margaret, Hrayr P. Attarian. Managing Sleep Disorders during Pregnancy. Gender and the Genome. 2017. 1(1). 34-45. https://doi.org/10.1089/gg.2016.0006.
  21. Kathryn J. Reid, Francesca L. Facco, William A. Grobman, Corette B. Parker, Marcos Herbas, Shannon Hunter et al. Sleep During Pregnancy: The nuMoM2b Pregnancy and Sleep Duration and Continuity Study. Sleep. 2017. 40(5). zsx045. doi: 10.1093/sleep/zsx045.
  22. Hanin Yu.L. Anxiety Research in Sports. Vopr. Psihologii. 1978. 6. 72-5. 
  23. Beck A.T., Ward C.H., Mendelson M., Mock J., Erbaugh J. An inventory for measuring depression. Arch. Gen. Psychiatry. 1961. 4. 561-71. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/13688369. doi: 10.1001/archp syc. 1961.01 710120031004.
  24. Vein A.M., editor. Autonomic disorders. Clinic, diagnostics, treatment. Moskva: OOO Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo. 2003. 752 р. 
  25. Vein A.M., Eligulashvili T.S., Poluektov M.G. Sleep apnea syndrome and other respiratory disorders associated with sleep: clinic, diagnosis, treatment. Moskva: Eidos Media; 2002. 310 р. 
  26. Pankiv V.I., Payenok O.S., Kostiv M.O. Modern views on the algorithm of management of pregnant women and women in labor with diffuse toxic goiter. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2016. 6(78). 77-86. doi: 10.22141/2224-0721.6.78.2016.81864.
  27. Nikseresht S., Etebary S., Karimian M., Nabavizadeh F., Zarrindast M.R., Sadeghipour H.R. Acute administration of Zn, Mg, and thiamine improves postpartum depression conditions in mice. Arch. Iran Med. 2012. 15(5). 306-11. PMID: 22519381.
  28. Botturi A., Ciappolino V., Delvecchio G., Boscutti A., Viscardi B., Brambilla P. The Role and the Effect of Magnesium in Mental Disorders: A Systematic Review. Nutrients. 2020. 12(6). 1661. doi: 10.3390/nu12061661.

Back to issue