Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 17, №1, 2021

Back to issue

Changes in lipid metabolism in the pre- and postoperative periods in obese patients with laparoscopic cholecystectomy

Authors: Майсурадзе А.О., Чубук І.В.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Зміна показників ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді обумов­лена частими порушеннями метаболізму в людей з ожирінням і особливими труднощами в підборі доцільної терапії для даних пацієнтів. У свою чергу, причиною зміни метаболізму в організмі є вплив певної екстремальної ситуації — хірургічного втручання. Мета: вивчення змін ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді у хворих на ожиріння при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали та методи. Досліджено 50 пацієнтів (середній вік — 47,0 ± 1,5 року), яким було проведено оперативне втручання з приводу гострого холециститу методом лапароскопічної холецистектомії. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша — з ожирінням, 2-га — без ожиріння. У всіх пацієнтів було досліджено рівні тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), проведено порівняння в доопераційному періоді та на 1-шу і 5-ту добу післяопераційного періоду. Результати. Показники ліпідного обміну в до- та післяопераційному періоді у всіх групах мали допустимі коливання з урахуванням того, що у пацієнтів з ожирінням значення ліпідного спектра спочатку були підвищеними порівняно з пацієнтами без ожиріння. В післяопераційному періоді у 1-й групі на 1-шу добу було зниження концентрації тригліцеридів (1,1 ± 0,6 ммоль/л) від початкового рівня, загального холестерину (4,5 ± 0,3 ммоль/л), підвищення рівня ЛПВЩ (1,5 ± 0,2 ммоль/л), зниження рівня ЛПНЩ (2,9 ± 0,2 ммоль/л) та ЛПДНЩ (1,0 ± 0,2 ммоль/л). У 2-й групі показники тригліцеридів (0,6 ± 0,2 ммоль/л), загального холестерину (3,4 ± 0,1 ммоль/л), ЛПНЩ (1,9 ± 0,3 ммоль/л) та ЛПДНЩ (0,8 ± 0,2 ммоль/л) також мали тенденцію до зниження, відзначалося підвищення рівня ЛПВЩ (1,6 ± 0,1 ммоль/л), але ці значення незалежно від варіювання перебували в межах норми. В 1-й групі у 3 пацієнтів спостерігалися когнітивні порушення, що було обумовлено значним підвищенням рівня ЛПНЩ над ЛПВЩ і можливим розвитком атеросклерозу, який міг призвести до порушення мозкового кровообігу. Висновки. Після проведення дослідження між двома групами, в яких вивчався ліпідний спектр, виявлено варіювання його показників в обох групах, що пов’язано з особливостями метаболізму у таких пацієнтів та впливу хірургічного стресу. З огляду на це конт­роль і регулювання значень ліпідного профілю необхідно проводити в усіх пацієнтів із дисліпідемією, а у пацієнтів з ожирінням потрібно додатково враховувати фактори ризику, супутні захворювання і можливі ускладнення.

Актуальность. Изменение показателей липидного обмена в до- и послеоперационном периоде обусловлено частыми нарушениями метаболизма у людей с ожирением и особыми трудностями в подборе целесообразной терапии для данных пациентов. В свою очередь, причиной изменения метаболизма в организме является влияние определенной экстремальной ситуации — хирургического вмешательства. Цель: изучение изменения липидного обмена в до- и послеоперационном периоде у больных с ожирением при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. Исследованы 50 пациентов (средний возраст — 47,0 ± 1,5 года), которым проведено оперативное вмешательство по поводу острого холецистита методом лапароскопической холецист­эктомии. Пациенты были распределены на две группы: 1-я — с ожирением, 2-я — без ожирения. У всех пациентов исследованы уровни триглицеридов, общего холестерина, липопротеинов высокой плотности (ЛПВП), липопротеинов низкой плотности (ЛПНП), липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), проведено сравнение в дооперационном периоде и на 1-е и 5-е сутки послеоперационного периода. Результаты. Показатели липидного обмена в до- и послеоперационном периоде во всех группах имели допустимые колебания с учетом того, что у пациентов с ожирением значения липидного спектра сначала были повышены по сравнению с пациентами без ожирения. В послеоперационном периоде в 1-й группе на 1-е сутки отмечалось снижение концентрации триглицеридов (1,1 ± 0,6 ммоль/л) от начального уровня, общего холестерина (4,5 ± 0,3 ммоль/л), повышение уровня ЛПВП (1,5 ± 0,2 ммоль/л), снижение уровня ЛПНП (2,9 ± 0,2 ммоль/л) и ЛПОНП (1,0 ± 0,2 ммоль/л). Во 2-й группе показатели триглицеридов (0,6 ± 0,2 ммоль/л), общего холестерина (3,4 ± 0,1 ммоль/л), ЛПНП (1,9 ± 0,3 ммоль/л) и ЛПОНП (0,8 ± 0,2 ммоль/л) также имели тенденцию к снижению, отмечалось повышение уровня ЛПВП (1,6 ± 0,1 ммоль/л), но данные значения независимо от варьирования находились в пределах нормы. В 1-й группе у 3 пациентов наблюдались когнитивные нарушения, что было обусловлено значительным повышением уровня ЛПНП над ЛПВП и возможным развитием атеросклероза, которое могло привести к нарушению мозгового кровообращения. Выводы. После проведения исследования между двумя группами, в которых изучался липидный спектр, выявлено варьирование его показателей в обеих группах, что связано с особенностями метаболизма у таких пациентов и влияния хирургического стресса. Исходя из этого контроль и регулирование значений липидного профиля необходимо проводить у всех пациентов с дислипидемией, а у пациентов с ожирением нужно дополнительно учитывать факторы риска, сопутствующие заболевания и возможные осложнения.

Background. Changes in lipid metabolism indicators in the pre- and postoperative periods are due to frequent metabolic disorders in obese people and particular difficulties with the selection of appropriate therapy. In turn, the cause for metabolic changes in the body is the influence of a certain extreme situation — surgical intervention. Objective: to study the changes in lipid metabolism in the pre- and postoperative periods in obese patients with laparoscopic cholecystectomy. Materials and methods. The study involved 50 individuals (mean age — 47.0 ± 1.5 years), who underwent surgery for acute cholecystitis by laparoscopic cholecystectomy. The patients were divided into 2 groups: 1 — obese, 2 — non-obese. The level of triglycerides, total cholesterol, high-density lipoproteins (HDL), low-density lipoproteins (LDL), very-low-density lipoproteins (VLDL) was assessed in all patients and compared in the preoperative period and on days 1 and 5 after surgery. Results. The parameters of lipid metabolism in the pre- and postoperative periods in all groups had permissible fluctuations, given the fact that in obese patients lipids were initially increased compared to patients without obesity. In the postoperative period in group 1 on the first day, there was a decrease in triglycerides (1.1 ± 0.6 mmol/L) from the baseline, in total cholesterol (4.5 ± 0.3 mmol/L), an increase in HDL cholesterol (1.5 ± 0.2 mmol/L), a decrease in LDL (2.9 ± 0.2 mmol/L) and VLDL (1.0 ± 0.2 mmol/L). In group 2, indicators of triglyceri­des (0.6 ± 0.2 mmol/L), total cholesterol (3.4 ± 0.1 mmol/L), LDL (1.9 ± 0.3 mmol/L) and VLDL (0.8 ± 0.2 mmol/L) also tended to decrease and there was an increase in HDL (1.6 ± 0.1 mmol/L), but these values, regardless of their variation, were within the normal range. In group 1, three patients showed cognitive impairment, which was due to a significant increase in LDL over HDL and the possible development of atherosclerosis, which could lead to cerebrovascular accident. Conclusions. After conducting a study between two groups in which the lipids were studied, a variation in parame­ters was revealed in both groups, which is due to the characteristics of metabolism in such patients and the influence of surgical stress. Based on this, control and regulation of lipid values should be carried out in all patients with dyslipidemia, and in obese patients, additional consideration should be given to risk factors, concomitant diseases and possible complications.


Keywords

ліпідний обмін; ожиріння; лапароскопічна холецистектомія; ліпідний профіль; когнітивні порушення; післяопераційний період

липидный обмен; ожирение; лапароскопическая холецистэктомия; липидный профиль; когнитивные нарушения; послеоперационный период

lipid metabolism; obesity; laparoscopic cholecystectomy; lipid profile; cognitive impairment; postoperative period


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
  2. Sikandar K., Farah S., Najmusaqibet K. Metabolic clustering of risk factors: evaluation of Triglyceride-glucose index (TyG index) for evaluation of insulin resistance. Diabetol. Metab. Syndr. 2018. № 10. P. 74.
  3. Сумеркина В.А., Головнева Е.С., Телешова Л.Ф. Маркеры дисфункции эндотелия и цитокиновый профиль у пациентов с метаболическим синдромом и абдоминальным ожирением. Клиническая и лабораторная диагностика. 2018. № 7(61). С. 408-412.
  4. Kobayashi J., Miyashita K., Nakajima K., Mabuchi H. J. Hepatic lipase: a comprehensive view of its role on plasma lipid and lipoprotein metabolism. Ateroscler. Thromb. 2015. № 22. P. 1001-1011.
  5. Dhungel V., Liao J., Raut H., Lilienthal M.A., Garcia L.J., Born J., Choi K.C. Obesity delays functional recovery in trauma patients. J. Surg. Res. 2015. Vol. 193(1). P. 415-420. doi: 10.1016/ j.jss.2014.07.027.
  6. Чикова Е.Д., Чикова Е.Д., Цветовская Г.А., Патрушев А.Ю., Морозов В.В., Шевела А.И. Гипохолестеринемия — как критерий прогноза в хирургической практике. Фундаментальные исследования. 2012. № 8-1. С. 174-178.
  7. Мирчук К.К. Комбинированное лечение дислипопротеидемии у больных атеросклерозом. Вестник хирургии. 2017. № 178(3). С. 47-51.
  8. Ежов М.В., Сергиенко И.В., Аронов Д.М. и др. Диагностика и коррекция нарушений липидного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза. Российские рекомендации, VI пересмотр. Атеросклероз и дислипидемии. 2017. № 3. С. 5-22.
  9. Куликов В.А., Айрапетян А.Т., Прощаев К.И. Причины когнитивных расстройств у пожилых людей в послеоперационном периоде. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 3. С. 246.

Back to issue