Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology Том 17, №1, 2021

Back to issue

Social and hygienic characteristics of children from the iodine deficiency region

Authors: Сорокман Т.В., Бачу М.І.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Визначення соціально-гігієнічних закономірностей формування здоров’я дітей є важливим науково-методологічним завданням педіатрії, розв’язання якого дає можливість керувати процесами здоров’я. До природних чинників, що впливають на стан здоров’я, слід віднести дефіцит йоду в компонентах навколишнього середовища. До цього часу в 19 країнах, серед яких і Україна, питання недостатнього споживання йоду залишається актуальним. Мета: проаналізувати соціально-гігієнічні фактори у школярів із йододефіцитного регіону. Матеріали та методи. Проведене анкетування школярів (1973 особи) та батьків школярів (655 осіб), обстежені 397 дітей віком 10–12 років із семи районів Чернівецької області. Визначена концентрація неорганічного йоду в разовій порції сечі в 197 дітей, протестовані зразки солі за допомогою експрес-тесту. Результати. У 2017 р. про проблему йодної недостатності не знали 56,1 %, а у 2019 — 28,2 % батьків-респондентів. Із 397 відібраних проб солі з домогосподарств у 133 (33,5 %) та у 45 (41,3 %) із 109 відібраних у закладах торгівлі визначена наявність йоду. Із 509 проб, промаркованих як «йодована сіль», тільки 35 % вміщують йод, а 65 % зразків не задовольняють вимогам. При гігієнічній оцінці збалансованості харчового раціону дітей були виявлені істотні порушення, що можуть спричинити розвиток дефіциту йоду. Із 1973 респондентів натуральними продуктами харчуються 15,7 %. Домінує негармонійний стиль сімейного виховання, що змінює емоційний і психічний стан дитини. Медіана йодурії в обстеженій популяції загалом становить 58,1 ± 3,2 мкг/л, частота зоба серед дітей Буковини допубертатного віку — 17,2 %. У 75,5 % школярів виявлені два і більше супутніх захворювання, астенічні, невротичні та афективні розлади. Висновки. Низька поінформованість населення, реалізація на споживчому ринку йодованої солі, що не відповідає гігієнічним нормативам за вмістом йоду, низька мотивація до вживання йодованої солі на фоні йодного дефіциту навіть легкого ступеня є додатковим ризиком розвитку йододефіцитних станів у школярів Чернівецької області.

Актуальность. Определение социально-гигиенических закономерностей формирования здоровья детей является важной научно-методологической задачей педиатрии, решение которой дает возможность управлять процессами здоровья. К естественным факторам, влияющим на состояние здоровья, следует отнести дефицит йода в компонентах окружающей среды. К настоящему времени для 19 стран, среди которых и Украина, вопрос недостаточного потребления йода остается актуальным. Цель: проанализировать социально-гигиенические факторы у школьников из йододефицитных регионов. Материалы и методы. Проведено анкетирование школьников (1973 человека) и родителей школьников (655 человек), обследованы 397 детей в возрасте 10–12 лет из 7 райо­нов Черновицкой области. Определена концентрация неорганического йода в разовой порции мочи 197 детей, протестированы образцы соли с помощью экспресс-теста. Результаты. В 2017 году о проблеме йодной недостаточности не знали 56,1 %, а в 2019 — 28,2 % родителей-респондентов. Из 397 отобранных проб соли из домохозяйств в 133 (33,5 %) и в 45 (41,3 %) из 109 отобранных проб соли на предприятиях торговли определено наличие йода. Из 509 проб соли, промаркированных как «йодированная соль», только 35 % содержат йод, а 65 % образцов не отвечают требованиям. При гигиенической оценке сбалансированности пищевого рациона детей были выявлены существенные нарушения, которые могут способствовать развитию дефицита йода. Натуральными продуктами питаются 15,7 % детей. Доминирует негармоничный стиль семейного воспитания, который меняет эмоциональное и психическое состояние ребенка. Медиана йодурии в обследованной популяции в целом составляет 58,1 ± 3,2 мкг/л, частота зоба среди детей Буковины допубертатного возраста — 17,2 %. У 75,5 % школьников обнаружены два и более сопутствующих заболевания, астенические, невротические и аффективные расстройства. Выводы. Низкая осведомленность населения, реализация на потребительском рынке йодированной соли, не соответствующей гигиеническим нормативам по содержанию йода, низкая мотивация к употреблению йодированной соли на фоне йодного дефицита даже легкой степени является дополнительным риском развития йододефицитных состояний у школьников Черновицкой области.

Background. Determining the social and hygienic patterns of children’s health is an important scientific and methodological task of pediatrics, the solution of which makes it possible to manage health processes. Natural factors that affect health include iodine deficiency in environmental components. Nowadays in 19 countries, including Ukraine, the issue of iodine deficiency remains relevant. The purpose was to analyze social and hygienic factors in schoolchildren from the iodine deficiency region. Materials and methods. A survey of schoolchildren (n = 1,973) and their parents (n = 655) was conducted, we have examined 397 children aged 10–12 years from 7 districts of the Chernivtsi region. The concentration of inorganic iodine in a single urine portion was determined in 197 children, salt samples were tested using a rapid test. Results. In 2017, 56.1 % of parents-respondents did not know about the problem of iodine deficiency, and in 2019 — 28.2 %. Out of 397 salt samples taken from households, the presence of iodine was found in 133 (33.5 %) and 45 (41.3 %) of 109 samples taken from trade establishments. Of 509 samples labeled as iodized salt, only 35 % contained iodine and 65 % did not meet the requirements. The hygienic assessment of the balance of children’s diet revealed significant violations that may contribute to the development of iodine deficiency. Of 1,973 respondents, 15.7 % eat natural products. A disharmonious style of family upbringing dominated, which changes the emotional and mental state of a child. The median ioduria in the examined population is in general 58.1 ± 3.2 μg/l, the frequency of goiter among prepubertal children of Bukovinian region is 17.2 %. Two or more concomitant diseases, asthenic, neurotic and affective disorders were detected in 75.5 % of schoolchildren. Conclusions. Low public awareness, sale of iodized salt on the consumer market, which does not meet hygienic standards for iodine content, low motivation to use iodized salt on the background of iodine deficiency, even mild, are additional risk factors for iodine deficiency in schoolchildren of Chernivtsi region.


Keywords

діти; йодурія; соціально-гігієнічні фактори

дети; йодурия; социально-гигиенические факторы

children; ioduria; social and hygienic factors


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Hirota T., Takahashi M., Adachi M., Nakamura K. Pediatric health-related quality of life and school social capital through network perspectives. PLoS One. 2020. 15(12). doi: 10.1371/journal.pone.0242670. 
  2. Montoliu T., Hidalgo V., Salvador A. Importance of Personality for Objective and Subjective-Physical Health in Older Men and Women. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020. 17(23). 8809. doi: 10.3390/ijerph17238809. 
  3. Birn A.E., Nervi L. What matters in health (care) universes: delusions, dilutions, and ways towards universal health justice. Global Health. 2019. 15(Suppl. 1). doi: 10.1186/s12992-019-0521-7. 
  4. Loewenstein G., Price J., Volpp K. Habit formation in children: Evidence from incentives for healthy eating. J. Health Econ. 2016. 45. 47-54. doi: 10.1016/j.jhealeco.2015.11.004. 
  5. Boyle M.H., Georgiades K., Duncan L., Comeau J., Wang L. 2014 Ontario Child Health Study Team. The 2014 Ontario Child Health Study — Methodology. Can. J. Psychiatry. 2019. 64(4). 237-245. doi: 10.1177/0706743719833675. 
  6. Landrigan P.J., Miodovnik A. Children’s health and the environment: an overview. Mt Sinai J. Med. 2011. 78(1). 1-10. doi: 10.1002/msj.20236. 
  7. Sheffield P.Е., Uijttewaal S.А.М., Stewart J., Galvez M.P. Climate Change and Schools: Environmental Hazards and Resiliency. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2017. 14(11). 1397. doi: 10.3390/ijerph14111397. 
  8. Nilsen F.M., Ruiz J.D.С., Tulve N.S. A Meta-Analysis of Stressors from the Total Environment Associated with Children’s General Cognitive Ability. Int. J. Environ Res. Public Health. 2020. 17(15). 5451. doi: 10.3390/ijerph17155451. 
  9. Riojas-Rodríguez H., Quezada-Jiménez M.L., Zúñiga-Bello P., Hurtado-Díaz M. Climate Change and Potential Health Effects in Mexican Children. Ann. Glob. Health. 2018. 84(2). 281-284. doi: 10.29024/aogh.915. 
  10. Prylypko V.A., Morozova M.М., Bondarenko I.V., Pelukh O.О., Ozerova Y.Y. Ecological determinants in the formation of the population’s attitude to the development of nuclear energy. Probl. Radiac Med. Radiobiol. 2020. 25. 249-264. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-249-264. 
  11. Troshina E.А., Platonova N.М., Panfilova E.А., Panfilov K.O. The analytical review of monitoring of the basic epidemiological characteristics of iodine deficiency disorders among the population of the Russian Federation for the period 2009–2015. Problems of Endocrinology. 2018. 64(1). 21-37. https://doi.org/10.14341/probl9308 (in Russian).
  12. Mehran L., Khalili D., Yarahmadi S., Amouzegar A., Mojarrad M., Ajang N., Azizi F. Worldwide Recall Rate in Newborn Screening Programs for Congenital Hypothyroidism. Int. J. Endocrinol. Metab. 2017. 15(3). e55451. doi: 10.5812/ijem.55451. 
  13. Hatch M., Cardis E. Somatic health effects of Chernobyl: 30 years on. Eur. J. Epidemiol. 2017. 32(12). 1047-1054. doi: 10.1007/s10654-017-0303-6. 
  14. Peters K.О., Tronko M., Hatch M., Oliynyk V., Terekhova G., Pfeiffer R.М., Shpak V.М. et al. Factors associated with serum thyroglobulin in a Ukrainian cohort exposed to iodine-131 from the accident at the Chernobyl Nuclear Plant. Environ. Res. 2017. 156. 801-809. doi: 10.1016/j.envres.2017.04.014. 
  15. Guidance on the monitoring of salt iodization programmes and determination of population iodine status: Russian language version. Clinical and Experimental Thyroidology. 2018. 14(2). 100-112. (in Russian). https://doi.org/10.14341/ket9734
  16. Gidding S.S., Dennison B.А., Birch L.L. et al.; American Heart Association. Dietary recommendations for children and adolescents: a guide for practitioners. Pediatrics. 2006. 117(2). 544-59. doi: 10.1542/peds.2005-2374. 
  17. Hassen H.Y., Beyene M., Ali J.H. Dietary pattern and its association with iodine deficiency among school children in southwest Ethiopia; A cross-sectional study. PLoS One. 2019 Aug 13. 14(8). e0221106. doi: 10.1371/journal.pone.0221106. PMID: 31408495. PMCID: PMC6692009.
  18. Knobel M. Etiopathology, clinical features, and treatment of diffuse and multinodular nontoxic goiters. J. Endocrinol. Invest. 2016. 39. 357-373. https://doi.org/10.1007/s40618-015-0391-7
  19. Girma K., Nibret E., Gedefaw M. The status of iodine nutrition and iodine deficiency disorders among school children in Metekel Zone, northwest Ethiopia. Ethiop. J. Health Sci. 2014. 24(2). 109-16. doi: 10.4314/ejhs.v24i2.2. 
  20. Kravchenko V.I., Medvedev B.K. The biological role of iodine and iodine deficiency as pathogenetic factor of thyroid pathology in pregnant women and its prevention. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2018. 14(2). 111-118. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130552 (in Ukrainian)

Similar articles

The state of children’s health and the formation of health competence  in schoolchildren living in iodine-deficient regions
Authors: Сорокман Т.В., Бачу М.І., Гінгуляк М.Г.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

"Child`s Health" Том 16, №1, 2021
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The state of iodine supply of prepubertal children living in the Northern Bukovina
Authors: Сорокман Т.В., Бачу М.І., Гінгуляк М.Г.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 16, №8, 2020
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
The Study of Iodine Status among Schoolchildren from Kyiv and Ways to Correct the Revealed Violations
Authors: Строй О.А., Сліпачук Л.В., Казакова Л.М. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
"Child`s Health" 5 (73) 2016
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
The biological role of iodine and iodine deficiency as pathogenetic factor of thyroid pathology in pregnant women and its prevention
Authors: Кравченко В.І., Медведєв Б.К.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №2, 2018
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual

Back to issue