Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 17, №1, 2021

Back to issue

Current angioneurology trends in medical care for stroke among the population, including those living in temporarily contaminated areas of Ukraine, and participants of elimination of Chernobyl accident consequences: modern view of the problem and own researches (to the 35th anniversary of the man-made disaster at the Chernobyl Nuclear Power Plant)

Authors: Онопрієнко О.П.
КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», м. Бровари, Київська область, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті висвітлено інсульт як проблему світового масштабу, його зв’язок з трьома групами факторів ризику (патогенетичними, психогенними і екологічними — забруднення довкілля). Напередодні 35-ї річниці техногенної катастрофи в Чорнобилі (26 квітня 1986 року) автор порівняв дані щодо інсульту в Україні та в Японії після аварії на АЕС «Фукусіма-1» (11–12 березня 2011 року), яка призвела до розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Піднімаються питання оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом, факторами ризику інсульту. Необхідно мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в тих районах, де населення наражається на небезпеку інкорпорованого радіаційного ураження організму через харчові продукти і воду. Також необхідно поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центрів по областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато, і на сьогодні вони досконало не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому в 40–49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії у дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики мозкового інсульту в УЛНА та становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на сказане зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень у цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів.

В статье освещен инсульт как проблема мирового масштаба, его связь с тремя группами факторов риска (патогенетическими, психогенными и экологическими — загрязнение окружающей среды). В преддверии 35-й годовщины техногенной катастрофы в Чернобыле (26 апреля 1986 года) автор сравнил данные по инсульту в Украине и в Японии после аварии на АЭС «Фукусима-1» (11–12 марта 2011 года), которая привела к расплавлению активной зоны реакторов сразу на трех энергоблоках. Поднимаются вопросы оптимизации оказания специализированной медицинской помощи больным с мозговым инсультом, факторами риска инсульта. Необходимо минимизировать последствия, оптимизировать лечение, профилактику факторов риска, особенно в тех районах, где население подвергается опасности инкорпорированного радиационного поражения организма через пищевые продукты и воду. Также необходимо улучшение специализированной инсультной помощи, создание инсультных центров в областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют, что причин для возникновения мозговых инсультов много, и на сегодняшний день они недостаточно изучены. Особенностями клинического течения мозговых инсультов у участников ликвидации последствий аварии (УЛПА) на ЧАЭС являются развитие их в среднем в 40–49 лет и пожилом возрасте, длительный сосудистый анамнез, что характеризуется трансформацией в дебюте вегетососудистой дистонии в дисциркуляторную (пострадиационную) энцефалопатию, преобладание ишемического характера мозгового инсульта над геморрагическим, поражение преимущественно каротидного бассейна, относительная доброкачественность клинического течения, прогрессирующий характер психических расстройств, сопутствующая соматическая коморбидная патология, наличие устойчивого патоморфологического субстрата со стороны как сосудистой эндотелиальной дисфункции, так и мозговой ликворной системы. Полученная информация дополняет данные о патогенезе, клинике и диагностике мозгового инсульта у УЛПА и представляет практический интерес. Поднятые вопросы оптимизации оказания специализированной помощи в инсультных отделениях, центрах, достаточной их комплектации как кадрами, так и аппаратурой, а также вопросы последующей реабилитации становятся краеугольным камнем в преодолении эпидемии инсульта. Исходя из сказанного, сохраняется необходимость продолжения фундаментальных исследований в этой области и скорейшей разработки, внедрения научной концепции по профилактике, раннему выявлению основных модифицируемых факторов риска инсульта совместно с семейными терапевтами, специалистами узкого профиля. Надлежащее лечение инсульта, безусловно, улучшит качество жизни пациентов и их родственников.

The article highlights the stroke as a global problem, its association with three groups of risk factors (pathogenetic, psychogenic, and ecological — environmental pollution). On the threshold of 35th anniversary of the man-made Chernobyl disaster (April 26, 1986), the author has compared data on the stroke in Ukraine and Japan after Fukushima Daiichi nuclear disaster (March 11–12, 2011), which led the melting of the reactor core at three power units. Issues are raised on optimizing the provision of specialized medical care to patients with stroke, risk factors for stroke. It is necessary to minimize the consequences, optimize treatment, prevention of risk factors, especially in those areas where the population is exposed to the danger of an incorporated radiation injury to the body through food and water. Also, it is necessary to improve specialized stroke care, to create stroke centers in the regions of Ukraine. Studies have shown that there are many causes of stroke, and they are not yet fully understood. The features of the clinical course of strokes in participants of elimination of Chernobyl accident consequences are their development in patients with average age of 40–49 years and in the elderly, long vascular history, characterized by transformation of vascular dystonia in dyscirculatory (postradiation) encephalopathy during the onset, the predominance of ischemic stroke over hemorrhagic, lesions mainly of the carotid system, the relative benign clinical course of the disease, progressive nature of mental disorders, concomitant somatic pathology, the presence of a stable pathomorphological substrate in both vascular-endothelial dysfunction and cerebrospinal fluid system. The obtained information complements the data on the pathogenesis, clinical pattern and diagnosis of stroke in participants of elimination of Chernobyl accident consequences and is of practical interest. Raised issues of optimizing the provision of specialized care in stroke units, centers, their sufficient complement, both in terms of staff and equipment, as well as issues of subsequent rehabilitation are becoming the cornerstone in overcoming the stroke epidemic. Based on the above, there remains the need to continue fundamental researches in this area and to develop and introduce as soon as possible a scientific concept for prevention, early identification of the main modifiable risk factors for stroke in conjunction with family therapists, narrow specialists. Proper stroke treatment will undoubtedly improve the quality of life of patients and their families.


Keywords

мозковий інсульт; фактори ризику; захворюваність; смертність; інвалідність; техногенні аварії; ЧАЕС; спеціалізовані інсультні центри; діагностика; лікування

мозговой инсульт; факторы риска; заболеваемость; смертность; инвалидность; техногенные аварии; ЧАЭС; специализированные инсультные центры; диагностика; лечение

stroke; risk factors; morbidity; mortality; disability; man-made disaster; Chernobyl Nuclear Power Plant; specialized stroke centers; diagnosis; treatment


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Боженко Н.Л. Фітокорекція психоемоційних розладів у хворих у постінсультний період. Ліки України. 2011. № 4. С. 86-89.
2. Дзяк Л.А. Инсульт у молодых пациентов. Здоров’я України. 2009. № 5. С. 12-15. 
3. Зозуля І.С., Зозуля А.І., Волосовець А.О. Деякі напрямки поліпшення надання медичної допомоги при мозковому інсульті. Український вісник психоневрології. 2017. 25. Вип. 1(90). 
4. Евтушенко С.К. Гетерогенный ишемический инсульт у детей. Журнал неврологии и психиатрии им. C.C. Корсакова. 2003. № 5. С. 74-82. 
5. Евтушенко С.К., Иванова М.Ф., Налетов С.В., Евтушен-ко И.С. Гормональные контрацептивные средства как фактор риска ишемического инсульта у женщин молодого возраста. Международный неврологический журнал. 2008. № 3(19). С. 30-34. 
6. Евтушенко С.К., Шепотинник Е.В., Фадеева Г.В. Патологическая роль гемодинамически незначимого открытого овального окна в развитии кардиоэмболического инсульта. Международный неврологический журнал. 2008. № 1(17). С. 54-57. 
7. Евтушенко С.К. От этиологии подвидов инсультов у лиц молодого возраста — к их эффективному лечению и профилактике. Матеріали XII Міжнародної конференції «Актуальні напрямки в неврології: сьогодення та майбутнє». Судак, 2010. С. 12-18. 
8. Евтушенко С.К., Дюба Д.Ш., Евтушенко И.С., Симонян В.А., Гончарова Я.А. Роль клинических, гемодинамических и биохимических нарушений у больных с атеросклеротическим поражением сонных артерий в прогнозировании групп риска острых церебральных осложнений.
9. Кузнецова С.М., Красиленко Е.П., Кузнецов В.В. Сосудистые заболевания головного мозга и церебральное кровообращение у участников ликвидации последствий аварий на Чернобыльской АЭС. Клин. геронтология. 2004. № 8. С. 18.
10. Матяш М.М., Онопрієнко О.П. Епідеміологія мозкового інсульту в Броварському районі Київської області України. Неврологія, психіатрія, психотерапія. 2018. № 2(45).
11. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань та організація допомоги хворим з мозковим інсультом в Україні. Український вісник неврології. 2017. Т. 25. № 1(90). С. 22-24. 
12. Мироненко Т.В. Клинические особенности мозговых инсультов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Международный медицинский журнал. 2007. Т. 2. № 12.
13. Онопрієнко О.П. Постінсультна депресія (сучасний погляд на проблему та власні спостереження). East European Journal of Parkinson’s Disease and Movement Disorders. 2020. № 6(1–2).
14. Подсонная И.В., Шумахер Г.И., Шамшина Т.В. Состояние мозговой гемодинамики при цереброваскулярных заболеваниях у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. Сб. тезисов, докладов I съезда терапевтов Сибири и Дальнего Востока. 2005. С. 571.
15. Сучасні погляди на лікування ішемічного інсульту. Академія інсульту. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя. Неврологія, психіатрія, психотерапія». 2018. № 4(47). 
16. Трещинская М.А. Теоретические и практические аспекты применения L-аргинина с целью профилактики цереброваскулярной патологии. Укр. мед. часопис. 2011. № 5(58). С. 1-12. 
17. Тріщинська М.А., Головченко Ю.І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку. Міжнародний неврологічний журнал. 2014. № 8. С. 31-39. 
18. Труфанов Е.А., Свиридова Н.К., Парникоза Т.П. и др. Журнальный неврологический клуб. Цереброваскулярные заболевания: заболеваемость, смертность, факторы риска, диагностика и лечение. Східно-європейський неврологічний журнал. 2016. № 4(10). С. 17-20. 
19. Труфанов Е.А. Инсульт — актуальное направление кардионеврологии. Східно-європейський неврологічний журнал. 2015. № 3. С. 54-56. 
20. Труфанов Е.А. Профилактика инсультов. Экспресс-клуб. 2013. № 51(1051). С. 43. 
21. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. К., 2016. 177 с.
22. Berg A., Psych L., Lonnqvist J. et al. Assessment of Depression After Stroke. A Comparison of Different Screening Instruments. Stroke. 2009. 40. 523-9. 
23. Cipriani A., Furukawa T.A., Salanti G. et al. Comparative efficacy and acceptability of 12 new-generation antidepressants: a multipletreatments meta-analysis. Lancet. 2009. 373. 746-58. 
24. De Ryck A., Brouns R. et al. A prospective study on the prevalence and risk factors of poststroke depression. Cerebrovasc. Dis. Extra. 2013. 3. 1-13. 
25. Gilmour S., Sugimoto A., Nomuro S., Oikawa T. Long-term Changes in stroke-related hospital admission after Fukushima triple disaster. J. Am. Geriatr. Soc. 2015. 63(11). 2425-2426.
26. Radiation-and-hann-to-human-health.pdf. Радіація і шкода для здоров’я людини. http://www.beyondnuclear.org/.

Similar articles

Is it time to create stroke units in the system of specialized medical care for vascular diseases of the brain?
Authors: Зозуля І.С., Зозуля А.І., Волосовець А.О.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 8 (87) 2017
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Creation of Stroke Centers Remains a Problem № 1 in Struggle with Cerebral Strokes
Authors: Зозуля І.С., Зозуля А.І., Волосовець А.О. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ,Україна
"Emergency medicine" 6 (77) 2016
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Assessment of the impact of the consequences of the Chernobyl accident on the incidence and prevalence of diseases of the genitourinary system in children of Ukraine
Authors: Волосовець О.П.(1), Іванов Д.Д.(2), Кривопустов С.П.(1), Борисова Т.П.(3), Волосовець А.О.(2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(3) — ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна

"Kidneys" Том 9, №3, 2020
Categories: Nephrology
Sections: Clinical researches
Epidemiology and Morphological Features of Thyroid Cancer in People Living in Vinnytsia Region
Authors: Паламарчук А.В.(1), Власенко М.В.(1), Прудиус П.Г.(2), Коломієць В.М.(2)
(1) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) — Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр, м. Вінниця, Україна

International journal of endocrinology 7 (79) 2016
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue