International neurological journal Том 17, №1, 2021

У статті подано аналітичний огляд результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо питання хронічних порушень церебрального венозного кровообігу, яким зазвичай приділяють менше уваги порівняно зі змінами в артеріальному руслі через нечіткість проявів, особливо ранніх, анатомічну мінливість венозних судин навіть у здорових людей, складність верифікації діагнозу тощо. Коли баланс артеріального притоку та венозного відтоку порушується і це порушення прогресує, розвиваються необоротні зміни в інших структурах порожнини черепа — у першу чергу, страждає головний мозок (узгоджується з концепцією Монро — Келлі). Хронічні порушення церебрального венозного кровообігу можуть мати різні причини і різний ступінь вираженості. Синдром хронічної церебральної венозної дисфункції, термінологічно прийнятий у нас, у деяких країнах розглядається як хронічна венозна цереброспінальна недостатність, що підкреслює патогенетичний зв’язок порушень церебрального венозного кровотоку та позачерепних вен, що, на наш погляд, є логічним й обґрунтованим. Визнання хронічної цереброспінальної венозної недостатності викликало значний інтерес до вивчення ролі позачерепної венозної патології та варіантів її розвитку. Незважаючи на те, що діагноз спочатку був заснований на допплерографічній сонографії, поки не встановлено діагностичних способів візуалізації, неінвазивних чи інвазивних, які можуть слугувати золотим стандартом для виявлення венозних відхилень, що свідчать про хронічну цереброспінальну венозну недостатність. Обговорюються результати низки досліджень, зокрема, гіпотези, що хронічна цереброспінальна венозна недостатність відіграє роль у патогенезі розсіяного склерозу або у багатьох супутніх клінічних проявах. Аналізується спорідненість за патогенезом ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії, хвороби Меньєра, синдрому спондилогенної вертебрально-базилярної недостатності. Акцентується увага й на іншій думці науковців, які підвищення венозного кровонаповнення головного мозку та інших утворень порожнини голови при певних умовах розглядають як компенсаторну реакцію. Розглядаються анатомо-фізіологічні особливості венозної системи черепної порожнини, що обґрунтовують клінічні прояви венозної дисфункції, способи діагностики та лікування патології. Узагальнюючи вищесказане відзначимо, що хронічне порушення циркуляції венозної крові в порожнині черепа, яке значною мірою пов’язане з проблемами позачерепного венозного кровотоку, не тільки само собою становить досить характерний синдромокомплекс, що негативно впливає не тільки на неврологічні функції шляхом гіпоксії мозку та метаболічних змін, погіршує якість життя, а й на перебіг або має патогенетичний зв’язок з іншими захворюваннями, зокрема, може супроводжуватися різним рівнем артеріального тиску.

В статье представлен аналитический обзор результатов отечественных и зарубежных исследований по проблеме хронических нарушений мозгового венозного кровообращения, которым уделяют меньше внимания в сравнении с патологией артериальной системы из-за нечеткости проявлений, особенно ранних, анатомической изменчивости венозного русла даже у здоровых, сложности верификации диагноза и т.д. Когда баланс артериального притока и венозного оттока нарушается и это нарушение прогрессирует, развиваются необратимые изменения в других структурах полости черепа — в первую очередь страдает головной мозг (что согласуется с концепцией Монро — Келли). Хронические нарушения церебрального венозного кровообращения могут иметь разные причины и разную степень выраженности. Синдром хронической церебральной венозной дисфункции, терминологически принятый у нас, в некоторых странах рассматривается как хроническая венозная цереброспинальная недостаточность, что подчеркивает патогенетическую связь нарушений церебрального венозного кровотока с внечерепными венами, что, на наш взгляд, является логичным и обоснованным. Признание хронической цереброспинальной венозной недостаточности вызвало значительный интерес к изучению роли внечерепной венозной патологии и вариантов ее развития. Несмотря на то, что диагноз изначально был основан на допплерографической сонографии, пока не установлено диагностических способов визуализации, неинвазивных или инвазивных, которые могут служить золотым стандартом для выявления венозных отклонений, свидетельствующих о хронической цереброспинальной венозной недостаточности. Обсуждаются результаты ряда исследований, в частности, гипотезы о роли хронической цереброспинальной венозной недостаточности в патогенезе рассеянного склероза и многих сопутствующих клинических проявлений. Анализируется общность по патогенезу идиопатической внутричерепной гипертензии, болезни Меньера, синдрома спондилогенной вертебрально-базилярной недостаточности. Акцентируется внимание и на другом мнении ученых, которые повышение венозного кровенаполнения головного мозга и других образований полости головы при определенных условиях рассматривают как компенсаторную реакцию. Рассматриваются анатомо-физиологические особенности венозной системы черепной полости, обосновывающие клинические проявления венозной дисфункции, способы диагностики и лечения патологии. Обобщая вышесказанное отметим, что хроническое нарушение циркуляции венозной крови в полости черепа в значительной степени связано с проблемами внечерепного венозного кровотока и не только само по себе является достаточно характерным синдромокомплексом, который негативно влияет не только на неврологические функции за счет гипоксии мозга и метаболических изменений, ухудшает качество жизни, но и на течение или имеет патогенетическую связь с другими заболеваниями, в частности, может сопровождаться различным уровнем артериального давления.

The article presents an analytical review of the results of domestic and foreign studies on chronic disorders of cerebral venous circulation, which is given less attention against the arterial system due to blurred manifestations, especially early, anatomical variability of the venous system, even in healthy, difficulty in diagnosis. When the balance of arterial and venous inflow is disturbed and this state exa­cerbates, irreversible changes evolve other structures of the cranial ca­vity — primarily in the brain (consistent with the concept of Monroe-Kelly). Chronic disorders of cerebral venous circulation may have different causes and varying degrees of severity. The equivalent of chronic cerebral venous insufficiency (SCVD), terminologically accepted in our country, in some countries is considered as chronic venous cerebrospinal insufficiency, which emphasizes the pathogenetic link of disorders of cerebral venous blood flow and extracranial veins, which is, in our opinion, is logical and reasonable. Recognition of chronic cerebrospinal venous insufficiency has aroused intense interest for a better understanding of the role of extracranial venous pathology and developmental options. Although the diagnosis was originally based on Doppler sonography, there are currently no diagnostic imaging methods, non-invasive or invasive, that can serve as the gold standard for detecting venous abnormalities indicative of chronic cerebrospinal venous insufficiency. The results of some studies are discussed, in particular, the hypothesis that chronic cerebrospinal venous insufficiency plays a role in the pathogenesis of multiple sclerosis or in many concomitant clinical manifestations. The affinity of the pathogenesis of idiopathic intracranial hypertension, Ménière’s disease, spondylotic vertebrobasilar insufficiency syndrome is analyzed. Attention is also focused on the other opinion of scientists when the increase in venous blood supply to the brain and other formations in the head cavity under certain conditions is considered as a compensatory reaction. The anatomical and physiological features of the venous system of the cranial cavity are considered, which substantiate the clinical manifestations of venous dysfunction, methods of diagnosis and treatment of pathology. Summarizing the above, chronic venous blood circulation in the cranial cavity, which is largely associated with problems of extracranial venous blood flow, not only in itself is a very characteristic syndrome complex t that adversely affects neurological functions due to cerebral hypoxia and metabolic changes, deteriorates the quality of life, but also has a negative impact on the course of the disease or has a pathogenetic link with other diseases, in particular, may be accompanied by different levels of blood pressure.

синдром хронічної церебральної венозної дисфункції; хронічна венозна цереброспінальна недостатність; венозна система головного мозку; огляд

синдром хронической церебральной венозной дисфункции; хроническая венозная цереброспинальная недостаточность; венозная система головного мозга; обзор

syndrome of chronic cerebral venous dysfunction; chronic cerebrospinal venous insufficiency; cerebral venous system; review