Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 18, №2, 2022
Повернутися до номеру
Стан системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та гемоглобіну в умовах крововтрати в породіль
Автори: Мітюрєв Д.С. (1, 2), Лоскутов О.А. (1), Жежер А.А. (1, 3)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний перинатальний центр», м. Львів, Україна
(3) — КЗ ЛОР «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Актуальність. Масивні акушерські кровотечі (МАК) є найчастішою причиною материнської смертності у всьому світі. У даний час існує низка національних керівництв із ведення МАК, однак у них відсутні обґрунтовані вказівки на мінімально допустимий рівень гемоглобіну (Hb), при якому забезпечується мінімально допустима доставка кисню (IДO2). Метою даної роботи була оцінка стану системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та Hb в умовах крововтрати та визначення мінімально допустимого рівня Hb, при якому забезпечується адекватне відношення між системним транспортом кисню та кисневими потребами організму при розвитку МАК. Матеріали та методи. У дослідження ввійшли 113 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік породіль становив 32,5 ± 6,4 року, середня маса тіла — 76,5 ± 12,4 кг, середній гестаційний термін — 39,5 ± 1,5 тижня. Домінуючими причинами розвитку МАК були: атонія матки (52,14 %), маткова інверсія (15,38 %) та емболія амніотичною рідиною (10,26 %). Рідше крововтрата спостерігалася внаслідок розриву матки (5,98 %), відшарування плаценти (5,98 %), передлежання плаценти (5,98 %) та затримки відділення плаценти (4,27 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл (від 1200 до 2500 мл). Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. При Ht 20,0–28,9 % та Hb 45,1–68,9 г/л і однакових показниках FiO2 = 100 % показники ІДО2 були у 2–3 рази нижчими порівняно з нормальним станом газотранспортної функції крові, тільки у пацієнтів із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л значення ІДО2 були наближені до фізіологічної норми. При Ht 20,0–22,9 % та Hb 45,1–50,4 г/л показники індексу системного споживання кисню були удвічі меншими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л цей показник був у межах норми. При Ht 20,0–25,9 % та Hb 45,1–60,2 г/л показники тканинної екстракції кисню були в 1,5–2 рази більшими порівняно із загальноприйнятими фізіологічними нормами, а в пацієнток із Ht 29,0–30,0 % та Hb 70,1–79,9 г/л його значення були у межах норми. При рoзрaхунку мінімaльнo дoпуcтимoї вeличини Hb у породіль в умовах крововтрати за допомогою лінійної регресії з розрахунком коефіцієнтів мeтoдом нaймeнших квадратів були oтримaні знaчeння Hb 82,5365 г/л, які можна вважати мінімально допустимими в породіль в умовах МАК, при яких функціональний стан серця і кисневий обмін знаходяться на мінімальній межі фізіологічної норми.
Background. Massive obstetric hemorrhage (MOH) is the most common cause of maternal mortality worldwide. There are currently a lot of national guidelines for MOH management, but the guidelines provided do not grant reasonable guidance on the minimum acceptable hemoglobin (Hb) level, which ensures the minimum acceptable oxygen delivery (IDO2). The work was aimed to assess the state of systemic oxygen transport depending on hematocrit and Hb in terms of blood loss, and to determine the minimum acceptable level of Hb, which provides an adequate relationship between systemic oxygen transport and oxygen needs in the development of MOH. Materials and methods. The study included 113 mothers in whom childbirth was complicated by blood loss. The mean age of parturient women was 32.5 ± 6.4 years, mean weight — 76.5 ± 12.4, mean gestational age — 39.5 ± 1.5 weeks. The dominant causes of MOH were uterine atony (52.14 %), uterine inversion (15.38 %), and amniotic fluid embolism (10.26 %). Less frequently, blood loss was observed due to uterine rupture (5.98 %), placental abruption (5.98 %), placenta previa (5.98 %), and delayed placental abruption (4.27 %). Postpartum blood loss averaged 1830.5 ± 622.7 ml (1200 to 2500 ml). The bleeding in all cases was stopped according to current protocols. Results. With Ht values ranging from 20.0 to 28.9 %, and Hb 45.1–68.9 g/l and the same FiO2 accounted for 100 %, the deviation of IDO2 was 2–3 times lower than the normal state of the gas transport blood function and only in patients with Ht 29.0–30.0 % and Hb 70.1–79.9 g/l, IDO2 values were close to the physiological norm. At Ht levels of 20.0–22.9 %, and Hb 45.1–50.4 g/l, the systemic oxygen consumption index was twice less than the generally accepted physiological norms, and in patients with the level of Ht 29.0–30.0 %, and Hb 70.1–79.9 g/l, the values of this indicator were within normal limits. At Ht levels ranged from 20.0 to 25.9 %, and Hb 45.1–60.2 g/l, tissue oxygen extraction rates were 1.5–2 times higher than generally accepted physiological norms, and in patients with Ht 29.0–30.0 %, and Hb 70.1–79.9 g/l, its values were within normal limits. When calculating the minimum acceptable value of Hb in parturient women in the conditions of blood loss by linear regression with the calculation of coefficients by the method of the least squares, the obtained Hb values of 82.5365 g/l were considered minimally acceptable when functional heart state and oxygen exchange are at the minimum threshold of the physiological norm.
масивна акушерська кровотеча; системний транспорт кисню; мінімальний рівень гемоглобіну
massive obstetric hemorrhage; systemic oxygen transport; hemoglobin minimal value
Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.
- Vos Т., Allen C., Arora M. et al. GBD 2015 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: A systematic analysis for the global burden of disease study 201. Lancet. 2016. Vol. 388(10053). Р. 1545-1602.
- Kayem G., Dupont C., Bouvier-Colle M.H. et al. Invasive therapies for primary postpartum haemorrhage: a population-based study in France. BJOG. 2016. Vol. 123(4). Р. 598-605.
- Collis R., Guasch Е. Managing major obstetric haemorrhage: Pharmacotherapy and transfusion. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2017. Vol. 31(1). Р. 107-124.
- Weeks A. The prevention and treatment of postpartum haemorrhage: what do we know, and where do we go to next? BJOG. 2015. Vol. 122(2). Р. 202-210.
- Lier H., von Heymann C., Korte W. et al. Peripartum Haemorrhage: Haemostatic Aspects of the New German PPH Guideline. Transfus Med Hemother. 2018. Vol. 45(2). Р. 127-135.
- Rani P.R., Begum J. Recent Advances in the Management of Major Postpartum Haemorrhage — A Review. J. Clin. Diagn. Res. 2017. Vol. 11(2). QE01–QE05.
- Shaylor R., Weiniger C.F., Austin N. et al. National and International Guidelines for Patient Blood Management in Obstetrics: A Qualitative Review. Anesth. Analg. 2017. Vol. 124(1). Р. 216-232.
- Рябов Г.А. Гипоксия критических состояний. М.: Медицина, 1988. 288 с.
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2014 № 205 «Акушерські кровотечі».
- Chambers D., Huang C., Matthews G. Basic Physiology for Anaesthesists. Cambridge University Press. Cambridge University Press, 2019. 321 р.
- https://www.r-project.org/; https://www.rstudio.com/