Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology Том 18, №7, 2022

Back to issue

Сorrection of early disorders of carbohydrate metabolism: modern possibilities of phytotherapy

Authors: Паньків В.І.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Фітотерапія є методом вибору в лікуванні початкових проявів цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. В осіб із порушеною глікемією натще й порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) фітотерапія у поєднанні з корекцією стилю життя може зупинити подальший розвиток хвороби. При виявленні легкої форми ЦД своєчасне призначення адекватної фітотерапії забезпечує компенсацію обмінних порушень і запобігає прогресуванню захворювання. У багатьох країнах накопичено значний досвід успішного лікування ЦД із використанням фітотерапії. Мета: оцінка ефективності й безпеки дієтичної добавки Сахніл як додаткового комплексу біологічно активних речовин рослинного походження в пацієнтів з порушенням вуглеводного обміну. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 50 осіб із ПТГ. Пацієнти першої групи (n = 20) дотримувалися рекомендацій щодо зміни способу життя й фізичної активності. Пацієнти другої групи (n = 30) отримували дієтичну добавку Сахніл. Сахніл призначали по 2 таблетки двічі на добу за 30 хвилин до їди впродовж трьох місяців. Результати. У першій групі наприкінці спостереження рівень глікемії натще практично не змінився і становив 6,76 ± 0,11 ммоль/л. Через 12 тижнів у групі пацієнтів, які отримували Сахніл, рівень глікемії натще вірогідно знизився на 18,9 % і становив 5,62 ± 0,09 ммоль/л. Наприкінці лікування в осіб першої групи відзначалося незначне зниження рівня глікемії через 2 години після навантаження (р = 0,08). Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл привела до суттєвого зниження (на 20,8 %, р = 0,001) рівня глікемії через 2 години після навантаження, що становило 7,14 ± 0,19 ммоль/л. При аналізі показників ліпідного обміну в динаміці спостереження й лікування встановлено, що в другій групі пацієнтів, які приймали Сахніл, концентрація загального холестерину вірогідно знизилася на 10,8 % (до лікування 6,09 ± 0,17 ммоль/л, після лікування — 5,43 ± 0,11 ммоль/л; р = 0,03). В осіб першої групи рівень загального холестерину за час спостереження не змінився (на початку — 6,32 ± 0,19 ммоль/л і після лікування — 6,16 ± 0,21 ммоль/л). Висновки. Дієтична добавка Сахніл є ефективним засобом для лікування хворих з порушеною толерантністю до глюкози. Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл у добовій дозі 2 таблетки двічі на день приводить до зниження й нормалізації параметрів вуглеводного обміну. Ці зміни мають статистично значущий характер порівняно з початковим рівнем глікемії. Сахніл добре переноситься хворими, не викликає побічних ефектів.

Background. Phytotherapy is the method of choice in the treatment of the initial manifestations of type 2 diabetes mellitus (DM). In people with impaired fasting glycemia and impaired glucose tolerance (IGT), phytotherapy in combination with lifestyle correction can stop the further development of the disease. When a mild form of DM is detected, the timely administration of adequate phytotherapy ensures compensation of metabo­lic disorders and prevents the progression of the disease. In many countries, considerable experience has been accumulated on the successful treatment of DM using phytotherapy. The purpose of the study is to evaluate the effectiveness and safety of the dietary supplement Sakhnil as an additional complex of biologically active substances of plant origin in patients with impaired carbohydrate metabolism. Material and methods. Fifty people with IGT were under observation. Patients of the first group (n = 20) with IGT followed the recommendations for lifestyle changes and physical activity. Patients of the second group (n = 30) with IGT received the dietary supplement Sakhnil. Sakhnil was prescribed 2 tablets twice a day 30 minutes before meals for three months. Results. In the first group, by the end of observation, the level of fasting blood glucose practically did not change and was 6.76 ± 0.11 mmol/l. After 12 weeks in the group of patients who received Sakhnil, the level of fasting blood glucose significantly decreased by 18.9 % and amounted to 5.62 ± 0.09 mmol/l. By the end of treatment, a slight decrease in postprandial blood glucose was noted (p = 0.08). Therapy with the dietary supplement Sakhnil led to a significant decrease (by 20.8 %, p = 0.001) in the postprandial glycemia, which was 7.14 ± 0.19 mmol/l. When analyzing the indicators of lipid metabolism in the dynamics of observation and treatment, it was found that in the second group of patients who took Sakhnil, the concentration of total cholesterol decreased significantly, by 10.8 % (before treatment 6.09 ± 0.17 mmol/l, after treatment 5.43 ± 0.11 mmol/l; p = 0.03). In the first group, the level of total cholesterol did not change during the observation period (at the beginning 6.32 ± 0.19 mmol/l and after treatment 6.16 ± 0.21 mmol/l). Conclusions. The dietary supplement Sakhnil is an effective mean for the treatment of patients with impaired glucose tolerance. Therapy with the dietary supplement Sakhnil in a daily dose of 2 tablets twice a day leads to a decrease and normalization of parameters of carbohydrate metabolism. These changes are statistically significant compared to the initial level of glycemia. Sakhnil is well tolerated by patients, does not cause side effects.


Keywords

цукровий діабет; порушення толерантності до глюкози; фітотерапія

diabetes mellitus; impaired glucose tolerance; phytotherapy

Вступ

Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) зростає в усьому світі і, за оцінками експертів Міжнародної діабетичної федерації, у даний час досягла цифри 537 млн. Прогнозується, що до 2045 року кількість хворих на цукровий діабет перевищить 783 млн. При цьому спостерігається не лише кількісне зростання захворюваності, але й збільшення відсоткової частки поширеності ЦД [1, 2]. Хоча можливості в лікуванні ЦД 2-го типу останніми роками істотно розширилися, адекватний контроль глікемії залишається складним завданням. Навіть комбінована цукрознижувальна терапія далеко не завжди дозволяє домогтися істотного покращання метаболізму, а в багатьох хворих на момент діагностики ЦД вже наявні судинні ускладнення. Тому очевидно, що краще запобігати ЦД, ніж лікувати його [3].
Україна входить до числа країн з високим рівнем захворюваності на ЦД [4]. На сьогодні відсутні скринінгові програми виявлення цього захворювання, тому пріоритетним завданням лікарів первинної ланки є рання діагностика й лікування порушень вуглеводного обміну в осіб із предіабетом. Це поняття включає два стани: порушену толерантність до глюкози (ПТГ) і порушену глікемію натще (ПГН). При першому стані (ПТГ) рівень глікемії натще становить менше за 7 ммоль/л при показниках глікемії через 2 години після прийому 75 г глюкози понад 7,8 ммоль/л, але менше за 11,1 ммоль/л. При ПГН рівень глюкози натще перебуває в межах 6,1–7,0 ммоль/л, а після навантаження глюкозою не перевищує 7,8 ммоль/л [5]. Слід враховувати, що частота переходу ПТГ до ЦД становить від 1,5 до 7,5 % на рік [6]. 
Предіабет розглядається як стан із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ). Епідеміологічні дослідження показали, що в дебюті ЦД 2-го типу близько 50 % хворих вже мають макро- і мікросудинні ускладнення [7]. Метаболічні порушення, які виникають ще до перших клінічних проявів ЦД, здатні призводити до ураження органів-мішеней і підвищувати ризик ССЗ. У багатьох дослідженнях доведено, що ПТГ не тільки підвищує ризик розвитку ЦД, але й значно збільшує ризик ССЗ, причому навіть більшою мірою, ніж артеріальна гіпертензія і дисліпідемія [8].
Оптимізація терапевтичних підходів до лікування ЦД 2-го типу і його ускладнень, насамперед з боку серцево-судинної системи, безумовно, позитивно відбивається на якості життя хворих і його тривалості. Однак навіть ідеальна терапія ЦД і компенсація вуглеводного обміну з перших днів захворювання не можуть забезпечити регрес ускладнень, які розвинулися вже на стадії ПТГ і ще не діагностованого ЦД. У зв’язку з цим надзвичайно актуальними стають дослідження, спрямовані на запобігання розвитку цього захворювання або принаймні віддалення термінів його маніфестації. Найбільш раціональним і економічно вигідним шляхом профілактики ЦД 2-го типу є боротьба з факторами ризику [9]. 
За рекомендаціями Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства з вивчення ЦД, для лікування пацієнтів з предіабетом при неефективності зміни способу життя необхідне застосування антигіперглікемічних препаратів. Така тактика може знизити ризик розвитку як ЦД, так і ССЗ і його ускладнень. Лікування порушень вуглеводного обміну слід розпочинати на ранньому етапі, не чекаючи, поки вони трансформуються в ЦД або призведуть до розвитку ССЗ. Однак лікарі часто ігнорують початкові порушення вуглеводного обміну й займаються головним чином корекцією супутніх факторів ризику [10].
Як раціональні підходи до лікування початкових стадій порушень вуглеводного обміну розглядають корекцію харчування й фізичні навантаження. У той же час для більшості людей кардинальна зміна способу життя є складним завданням. Тому розраховувати на цей дієвий, абсолютно безпечний і не потребуючий витрат метод запобігання розвитку ЦД можна лише в третини осіб із ПТГ. Це диктує необхідність пошуку медикаментозних шляхів для такого контингенту осіб поряд з мотивацією їх до зміни способу життя.
У корекції станів предіабету й у складі комплексної терапії ЦД значного поширення набули препарати на основі рослинних компонентів. До відкриття інсуліну й створення перших синтетичних цукрознижувальних препаратів витяжки з багатьох лікарських рослин застосовувалися як основні засоби, що знижують рівень глюкози в крові [11].
Фітотерапія є методом вибору в лікуванні початкових проявів ЦД 2-го типу. В осіб із ПГН і ПТГ вона в поєднанні з корекцією стилю життя може зупинити подальший розвиток хвороби. При виявленні легкої форми ЦД своєчасне призначення адекватної фітотерапії забезпечує компенсацію обмінних порушень і запобігає прогресуванню захворювання. Відсутність чи недостатня вираженість лікувального ефекту фітопрепаратів пов’язана не з недоліками методу, а з призначенням нераціональних прописів зборів, неправильним приготуванням витяжок з них, некоректними дозами й недотриманням умов прийому.
Широкому впровадженню методу перешкоджає недостатня обізнаність лікарів, хворих і їхніх родичів про можливості фітотерапії і негативне ставлення до нього деякої частини хворих і лікарів. Водночас у багатьох країнах накопичено значний досвід успішного лікування ЦД з використанням фітотерапії [12, 13].
Нами було проведено дослідження з метою оцінки ефективності й безпеки дієтичної добавки Сахніл як додаткового комплексу біологічно активних речовин рослинного походження в пацієнтів з порушенням вуглеводного обміну.
Сахніл — комбінований рослинний препарат, що справляє багатофакторний вплив на організм при порушеннях вуглеводного обміну, ефект і механізм дії якого обумовлені властивостями компонентів, що входять до його складу.
Склад однієї таблетки Сахнілу: порошків яшад бхасми (Yashad Bhasma) — 37,5 мг, шудхи шаладжит (мумійо) (Shilajit Shuddha) — 37,5 мг, плодів момордики харанції (Momordica charantia) — 12,00 мг, екстрактів: насіння касії (Cassia auriculata) — 45,00 мг, плодів ембліки лікарської (Emblica officinalis) — 37,45 мг, кореневища куркуми довгої (Curcuma longa) — 30,00 мг, насіння джамболани (Eugenia jambolana) — 15,00 мг, усієї рослини енікостема літораль (Enicostemma littorale) — 11,00 мг, листя джімнема сильвестра (Gymnema sylvestre) — 11,00 мг, листя мелії азедарах (Melia azadirachta) — 11,00 мг, серцевини птерокарпуса сумчастого (Pterocarpus marsupium) — 8,00 мг, стебел тіноспори серцелистої (Tinospora cordifolia) — 8,00 мг, усієї рослини сверції чирати (Swertia chirata) — 1,25 мг.
Складові фітопрепарату Сахніл, який сприяє нормалізації підвищеного рівня цукру в крові, мають антиоксидантну, імуномодулюючу, знеболювальну, цитопротекторну, протизапальну, гастропротекторну, тонізуючу, антисептичну, антиканцерогенну, гіполіпідемічну, нейропротекторну дію тощо, що відповідає життєвим реаліям перебігу цукрового діабету на тлі оксидативного стресу, порушень з боку різних органів і тканин.
Перевагою рослинного комплексу Сахніл є багатогранний механізм його цукрознижувальної дії. Так, рослини, що входять до складу рослинного комплексу Сахніл (джімнема, момордика), справляють вплив, подібний до ефекту метформіну: знижують синтез глюкози в печінці, зменшують абсорбцію глюкози в кишечнику й покращують засвоєння глюкози периферичними тканинами, зменшуючи інсулінорезистентність [14, 15]. Подібно до препаратів сульфонілсечовини Сахніл стимулює вивільнення інсуліну β-клітинами підшлункової залози завдяки дії джімнеми, момордики, кореневища куркуми довгої [16]. Механізм цукрознижувальної дії, подібний до інгібіторів дипептидилпептидази-4, має момордика, яка містить інсуліноподібні пептиди, що підвищують толерантність до глюкози й сприяють зниженню рівня глікемії натще [15]. 

Матеріали та методи

Під спостереженням перебувало 50 осіб із ПТГ. Пацієнти першої групи (n = 20) дотримувалися рекомендацій щодо зміни способу життя й фізичної активності. Пацієнти другої групи (n = 30) отримували дієтичну добавку Сахніл. Сахніл призначали по 2 таблетки двічі на добу за 30 хвилин до їди впродовж трьох місяців. 
Визначали рівень глікемії натще і через 2 години після навантаження 75 г глюкози, показники ліпідного обміну до і після лікування (загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ)) за допомогою біохімічного аналізатора BioChem SA (High Technology Inc., США) і стандартних тест-наборів (High Technology Inc., США; «Філісіт-Діагностика», Україна). 
Для оцінки переносимості й реєстрації побічних ефектів усі обстежені особи були забезпечені щоденником самоконтролю. 
При обробці результатів використовували математичні й статистичні методи аналізу. Визначали середнє арифметичне значення трьох показників (глікемія натще, глікований гемоглобін (HbA1c), ліпідограма) у групах дослідження. Для порівняння рядів даних між собою використовували двовибірковий t-тест з різними дисперсіями. Рівень значущості р < 0,05 розглядали як вірогідний.

Результати

Початкові показники вуглеводного обміну, включно з рівнями глюкози натще і через 2 години після навантаження, не відрізнялися між двома групами лікування (табл. 1).
У першій групі наприкінці спостереження рівень глікемії натще практично не змінився і становив 6,76 ± 0,11 ммоль/л. Через 12 тижнів у групі пацієнтів, які отримували Сахніл, рівень глікемії натще знизився на 18,9 % і становив 5,62 ± 0,09 ммоль/л. Ці зміни статистично значущі як порівняно з початковим рівнем (р = 0,02), так і порівняно з першою групою (р = 0,04).
Наприкінці лікування в осіб першої групи відзначалося незначне зниження рівня глікемії через 2 години після навантаження (р = 0,08). Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл привела до суттєвого зниження (на 20,8 %, р = 0,001) рівня глікемії через 2 години після навантаження, що становило 7,14 ± 0,19 ммоль/л. Різниця між групами досягла високої вірогідності (р = 0,001).
При аналізі показників ліпідного обміну в динаміці спостереження й лікування встановлено, що в другій групі пацієнтів, які приймали Сахніл, концентрація загального холестерину вірогідно знизилася на 10,8 % (до лікування — 6,09 ± 0,17 ммоль/л, після лікування — 5,43 ± 0,11 ммоль/л; р = 0,03) (табл. 2). В осіб першої групи рівень ЗХС за час спостереження не змінився (на початку — 6,32 ± 0,19 ммоль/л і після лікування — 6,16 ± 0,21 ммоль/л).
Аналогічні зміни спостерігалися і стосовно концентрації холестерину ліпопротеїнів низької щільності в сироватці крові. Після терапії з використанням Сахнілу в осіб другої групи рівень холестерину ЛПНЩ вірогідно знизився на 12,8 % (до лікування — 3,76 ± 0,15 ммоль/л і після лікування — 3,28 ± 0,16 ммоль/л, р = 0,03). У першій групі за час спостереження відзначено лише тенденцію до зниження рівня холестерину ЛПНЩ (до лікування — 3,84 ± 0,21 ммоль/л і після лікування — 3,79 ± 0,17 ммоль/л).
Серед параметрів ліпідного спектра на тлі терапії дієтичною добавкою Сахніл найбільшого зниження (на 16,9 %) досягнув вміст тригліцеридів (до лікування — 2,61 ± 0,16 ммоль/л і після лікування — 2,17 ± 0,14 ммоль/л, р = 0,02). У першій групі вміст тригліцеридів практично не змінився (до лікування — 2,76 ± 0,19 ммоль/л і після лікування — 2,74 ± 0,15 ммоль/л).
Концентрація холестерину ліпопротеїнів високої щільності в сироватці пацієнтів, які отримували Сахніл, наприкінці терапії вірогідно збільшилася на 12,6 % (до лікування — 0,97 ± 0,04 ммоль/л і після лікування — 1,11 ± 0,05 ммоль/л, р = 0,01). У першій групі рівень холестерину ЛПВЩ не змінився (до лікування — 0,94 ± 0,03 ммоль/л і після лікування — 0,98 ± 0,04 ммоль/л).
Отже, терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл сприяє зниженню рівня загального холестерину, тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ і приводить до підвищення вмісту холестерину ЛПВЩ.
Для оцінки переносимості й реєстрації побічних ефектів усі обстежені особи були забезпечені щоденником самоконтролю. У групі хворих, які отримували Сахніл, у процесі спостереження побічні ефекти не зареєстровані. Загалом всі пацієнти оцінили переносимість терапії із застосуванням дієтичної добавки Сахніл як добру.
Вірогідних змін з боку антропометричних показників у процесі спостереження не відзначалося. 

Обговорення

Останніми десятиліттями все більше людей у своїх пошуках виходять за рамки загальноприйнятої медицини з намірами хоча б частково задовольнити свої потреби в медичній допомозі (у Великій Британії до 80 % пацієнтів віком за 60 років віддають перевагу лікам рослинного походження) [17]. При цьому акцент робиться на використанні зареєстрованих готових фітофармацевтичних препаратів, а не на самостійному приготуванні лікарських настоянок. Призначення фітопрепаратів не слід розглядати як альтернативу застосуванню інсуліну чи пероральних цукрознижувальних препаратів, але фітотерапія здатна дати суттєву підтримку стандартному способу лікування на всіх стадіях ЦД, а на ранніх етапах деколи спроможна на певний період замінити традиційне лікування й привести до ремісії ЦД [18].
Нами досліджено вплив Сахнілу в осіб з порушенням толерантності до глюкози упродовж трьох місяців. Загалом було проведено два візити: до лікування і через 3 місяці прийому фітокомплексу з аналізом лабораторних показників вуглеводного й ліпідного обміну (рівень глікемії в процесі глюкозотолерантного тесту, глікований гемоглобін, ЗХС, холестерин ЛПНЩ, холестерин ЛПВЩ, ТГ) в осіб із ПТГ.
Через 12 тижнів вживання рослинного комплексу Сахніл у пацієнтів із ПТГ спостерігалося вірогідне зниження основних параметрів вуглеводного й ліпідного обміну. 
Постпрандіальна гіперглікемія розглядається як більш важливий фактор ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, ніж глікемія натще. Встановлено, що постпрандіальна гіперглікемія супроводжується значним збільшенням товщини комплексу інтима-медіа сонної артерії, що є початковою ознакою атеросклерозу. У низці досліджень наявність ізольованої гіперглікемії через 2 години після навантаження глюкозою (≥ 11,1 ммоль/л) при нормальній глікемії натще асоціювалася зі збільшенням удвічі ризику серцево-судинних ускладнень [19].
Постпрандіальна гіперглікемія викликає окиснювальний стрес, який супроводжується порушенням функції ендотелію і посиленим окисненням ЛПНЩ і безпосередньо сприяє розвитку атеросклерозу. Крім того, гіперглікемія спричиняє активацію факторів згортання й посилення адгезії, що призводить до наростання ендотеліальної дисфункції як початкового етапу атерогенезу [20, 21].
Отже, антигіперглікемічна терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл у добовій дозі 2 таблетки двічі на день привела до зниження й нормалізації параметрів вуглеводного обміну. Ці зміни мають статистично значущий характер порівняно як із початковим рівнем, так і з показниками першої (контрольної) групи.

Висновки

Через 12 тижнів в групі пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози, які отримували Сахніл, рівень глікемії натще знизився на 18,9 % і становив 5,62 ± 0,09 ммоль/л. Ці зміни статистично значущі як порівняно з початковим рівнем (р = 0,02), так і порівняно з контрольною групою (р = 0,04).
Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл упродовж 12 тижнів привела до вірогідного зниження (на 20,8 %, р = 0,001) рівня глікемії через 2 години після навантаження, що становило 7,14 ± 0,19 ммоль/л.
Застосування дієтичної добавки Сахніл сприяло зниженню рівня загального холестерину, тригліцеридів і холестерину ЛПНЩ і привело до підвищення вмісту холестерину ЛПВЩ в осіб з порушенням толерантності до глюкози.
Дієтична добавка Сахніл є ефективним засобом для лікування хворих з порушеною толерантністю до глюкози. Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл у добовій дозі 2 таблетки двічі на день приводить до зниження і нормалізації параметрів вуглеводного обміну. Ці зміни мають статистично значущий характер порівняно з початковим рівнем глікемії.
Сахніл добре переноситься хворими, не викликає побічних ефектів.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 12.09.2022
Рецензовано/Revised 04.10.2022
Прийнято до друку/Accepted 11.10.2022

Bibliography

  1. Wang H., Li N., Chivese T., Werfalli M., Sun H., Yuen L., Hoegfeldt C.A. et al.; IDF Diabetes Atlas Committee Hyperglycaemia in Pregnancy Special Interest Group. IDF Diabetes Atlas: Estimation of Global and Regional Gestational Diabetes Mellitus Prevalence for 2021 by International Association of Diabetes in Pregnancy Study Group’s Criteria. Diabetes Res. Clin. Pract. 2022. 183. 109050. doi: 10.1016/j.diabres.2021.109050. 
  2. Liu J., Ren Z.H., Qiang H., Wu J., Shen M., Zhang L., Lyu J. Trends in the incidence of diabetes mellitus: results from the Global Burden of Disease Study 2017 and implications for diabetes mellitus prevention. BMC Public Health. 2020. 20(1). 1415. doi: 10.1186/s12889-020-09502-x. PMID: 32943028; PMCID: PMC7500018.
  3. Galaviz K.I., Weber M.B., Straus A., Haw J.S., Narayan K.M.V., Ali M.K. Global Diabetes Prevention Interventions: A Systematic Review and Network Meta-analysis of the Real-World Impact on Incidence, Weight, and Glucose. Diabetes Care. 2018. 41(7). 1526-1534. doi: 10.2337/dc17-2222. PMID: 29934481; PMCID: PMC6463613.
  4. Stuart R.M., Khan O., Abeysuriya R., Kryvchun T., Lysak V., Bredikhina A., Durdykulyieva N. et al. Diabetes care cascade in Ukraine: an analysis of breakpoints and opportunities for improved diabetes outcomes. BMC Health Serv. Res. 2020. 20(1). 409. doi: 10.1186/s12913-020-05261-y. PMID: 32393341; PMCID: PMC7212677.
  5. Bansal N. Prediabetes diagnosis and treatment: A review. World J. Diabetes. 2015. 6(2). 296-303. doi: 10.4239/wjd.v6.i2.296. PMID: 25789110; PMCID: PMC4360422.
  6. Sam S., Edelstein S.L., Arslanian S.A., Barengolts E., Buchanan T.A., Caprio S., Ehrmann D.A. et al.; RISE Consortium; RISE Consortium Investigators. Baseline Predictors of Glycemic Worsening in Youth and Adults With Impaired Glucose Tolerance or Recently Diagnosed Type 2 Diabetes in the Restoring Insulin Secretion (RISE) Study. Diabetes Care. 2021. 44(9). 1938-1947. doi: 10.2337/dc21-0027. 
  7. Anderson J., Meneghini L., Hinnen D., Gill J., Coudert M., Evenou P., Munshi M. Target attainment in insulin-naive patients at high risk for hypoglycemia: Results from ACHIEVE Control. J. Diabetes Complications. 2021. 35(4). 107831. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2020.107831. 
  8. Tsuchida K., Mitsuma W., Sato Y., Ozaki K., Soda S., Hatada K., Tanaka K. et al. Impaired glucose tolerance and future cardiovascular risk after coronary revascularization: a 10-year follow-up report. Acta Diabetol. 2020. 57(2). 173-182. doi: 10.1007/s00592-019-01394-7.
  9. DeFronzo R.A., Abdul-Ghani M. Assessment and treatment of cardiovascular risk in prediabetes: impaired glucose tolerance and impaired fasting glucose. Am. J. Cardiol. 2011. 108 (3 Suppl.). 3B-24B. doi: 10.1016/j.amjcard.2011.03.013. PMID: 21802577.
  10. Braga T., Kraemer-Aguiar L.G., Docherty N.G., Le Roux C.W. Treating prediabetes: why and how should we do it? Minerva Med. 2019. 110(1). 52-61. doi: 10.23736/S0026-4806.18.05897-4. 
  11. Волшин О.І., Глубоченко О.В., Паньків І.В., Глубоченко В.Г., Малкович Н.М. Особливості фітотерапії цукрового діабету крізь призму коморбідності й профілактики ускладнень (огляд літератури). Міжнародний ендокринологічний журнал. 2019. 15(3). 258-267. https://doi.org/10.22141/2224-0721. 15.3.2019.172113 
  12. Governa P., Baini G., Borgonetti V., Cettolin G., Giachetti D., Magnano A.R., Miraldi E., Biagi M. Phytotherapy in the Management of Diabetes: A Review. Molecules. 2018. 23(1). 105. doi: 10.3390/molecules23010105. PMID: 29300317; PMCID: PMC6017385.
  13. Farzaei F., Morovati M.R., Farjadmand F., Farzaei M.H. A Mechanistic Review on Medicinal Plants Used for Diabetes Mellitus in Traditional Persian Medicine. J. Evid. Based Complementary Altern. Med. 2017. 22(4). 944-955. doi: 10.1177/2156587216686461. 
  14. Di Fabio G., Romanucci V., Zarrelli M., Giordano M., Zarrelli A. C-4 gem-dimethylated oleanes of Gymnema sylvestre and their pharmacological activities. Molecules. 2013. 18(12). 14892-919. doi: 10.3390/molecules181214892. PMID: 24304585; PMCID: PMC6269971.
  15. Joseph B., Jini D. Antidiabetic effects of Momordica charantia (bitter melon) and its medicinal potency. Asian Pac. J. Trop. Dis. 2013. 3(2). 93-102. doi: 10.1016/S2222-1808(13)60052-3. PMCID: PMC4027280.
  16. Singh J., Cumming E., Manoharan G., Kalasz H., Adeghate E. Medicinal chemistry of the anti-diabetic effects of momordica charantia: active constituents and modes of actions. Open Med. Chem. J. 2011. 5 (Suppl. 2). 70-7. doi: 10.2174/1874104501105010070. 
  17. Zahn R., Perry N., Perry E., Mukaetova-Ladinska E.B. Use of herbal medicines: Pilot survey of UK users’ views. Complement. Ther. Med. 2019. 44. 83-90. doi: 10.1016/j.ctim.2019.02.007. 
  18. Ruiz-Noa Y., Ibarra-Reynoso L.D.R., Ruiz-Padilla A.J., Alonso-Castro A.J., Ramírez-Morales M.A., Zapata-Morales J.R., Orozco-Castellanos L.M., Solorio-Alvardo C.R., Lara-Morales A. Use of herbal medicine for diabetes mellitus in adults from the central-western region of Mexico. Prim. Care Diabetes. 2021. 15(6). 1095-1099. doi: 10.1016/j.pcd.2021.08.010. 
  19. Bonora E. Postprandial peaks as a risk factor for cardiovascular disease: epidemiological perspectives. Int. J. Clin. Pract. Suppl. 2002. (129). 5-11. PMID: 12166607.
  20. Ceriello A., Genovese S. Atherogenicity of postprandial hyperglycemia and lipotoxicity. Rev. Endocr. Metab. Disord. 2016. 17(1). 111-6. doi: 10.1007/s11154-016-9341-8. PMID: 26880302.
  21. Gothai S., Ganesan P., Park S.Y., Fakurazi S., Choi D.K., Arulselvan P. Natural Phyto-Bioactive Compounds for the Treatment of Type 2 Diabetes: Inflammation as a Target. Nutrients. 2016. 8(8). 461. doi: 10.3390/nu8080461. PMID: 27527213; PMCID: PMC4997374.

Back to issue