Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 2(18) 2008

Back to issue

Клініко-електронейрофізіологічна оцінка ефективності препарату Діаліпон у комплексному лікуванні уражень периферичної нервової системи у хворих на розсіяний склероз

Authors: О.А. Мяловицька, Ю.Д. Карнаух, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Міська клінічна лікарня № 4, м. Київ

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті подана клініко-електронейрофізіологічна оцінка ефективності препарату Діаліпон у комплексному лікуванні уражень периферичної нервової системи у хворих на розсіяний склероз. Проведено клініко-електронейроміографічне обстеження 40 хворих із вірогідним діагнозом розсіяного склерозу.
Комплексне лікування уражень периферичної нервової системи із застосуванням препарату альфа-ліпоєвої кислоти Діаліпону позитивно впливає на регенерацію й ремієлінізацію периферичних нервових стовбурів, що підтверджується результатами обстеження (електроміографії).


Keywords

розсіяний склероз, периферична нервова система, електроміографія, Діаліпон.

Вступ

Патологія периферичної нервової системи посідає одне з провідних місць у структурі неврологічних захворювань і становить значну соціально-економічну проблему сучасної медицини через високий відсоток тимчасово непрацездатних хворих.

Проблема демієлінізуючих захворювань є актуальною в неврології протягом тривалого періоду. До цього часу недостатньо вивчені причини виникнення та механізми розвитку розсіяного склерозу (РС).

Крім типових симптомів ураження білої речовини центральної нервової системи, іноді спостерігаються ознаки ушкодження периферичної нервової системи, що найчастіше розцінюються як нетипові. У генезі цих порушень, можливо, має велике значення вторинне ураження мотонейронів передніх рогів та порушення вегетативної іннервації [2, 8].

Сьогодні все більше дослідників дотримуються думки, що ураження периферичної нервової системи не є рідкісним за наявності розсіяного склерозу [4]. При цьому захворюванні часто зустрічаються такі симптоми, як дистальні гіпотрофії, порушення чутливості за мононевритичним та поліневритичним типом, що суттєво впливає на працездатність та якість життя хворих. У більшості випадків ці порушення залишаються субклінічними [3].

Особливу увагу в діагностиці ураження периферичної нервової системи на сучасному етапі приділяють електронейроміографії, що дозволяє встановити рівень, характер та ступінь ураження периферичних нервів уже на субклінічному етапі, а також контролювати динаміку змін під впливом проведення комплексної терапії [1, 6, 8].

Однак до цього часу не розглянуті підходи до лікування уражень периферичної нервової системи демієлінізуючого характеру. Оскільки розсіяний склероз є тяжким захворюванням та існує проблема поліпрагмазії, ведеться пошук доцільних та ефективних фармакологічних засобів, що покращували б репаративні процеси в периферичних нервових стовбурах. Такі властивості має препарат Діаліпон, що містить a-ліпоєву кислоту [7].

Препарат справляє потужний антиоксидантний ефект, безпосередньо інактивує вільні радикали та стабілізує функції глутатіонзалежної системи антиоксидантного захисту [9]. До того ж Діаліпон легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр, здійснює нейропротекторний ефект у центральній нервовій системі, підвищує стійкість клітин до гіпоксії [10]. Крім того, альфа-ліпоєва кислота нормалізує порушення в системі «тромбоксан — простациклін», попереджає гальмування активності NO-синтази, таким чином поліпшуючи периферичний кровообіг та мікроциркуляцію в нервовій  тканині [5]. З огляду на наведені фармакологічні властивості препарату ми вважали за доцільне дослідити його терапевтичну ефективність у лікуванні уражень периферичної нервової системи у хворих на РС.

Метою нашої роботи було вивчення ефективності та безпечності застосування препарату Діаліпон у хворих на РС з проявами ураження периферичної нервової системи.

Матеріали і методи дослідження

На базі КМКЛ № 4 проведено дослідження 40 випадків захворювання на розсіяний склероз (17 чоловіків та 23 жінки) віком від 17 до 64 років.

Усі хворі мали вірогідний діагноз РС за критеріями Позера (Poser et al., 1993) [4]. 16 пацієнтів мали прогредієнтно-ремітуючий перебіг (40 %), 17 — ремітуючий (42,5 %), 2 — первинно-прогресуючий (5 %), 5 — вторинно-прогресуючий перебіг розсіяного склерозу (12,5 %). Перший ступінь тяжкості встановлений у 2 (5 %) хворих, другий — у 17 (42,5 %), третій — у 14 (35 %), четвертий — у 7 (17,5 %) хворих. У всіх пацієнтів спостерігалася цереброспінальна форма захворювання.

Хворі були розподілені на дві клінічні групи. I групу (основну) склали 20 пацієнтів, серед них 10 чоловіків та 10 жінок. Хворі I групи отримували 3% розчин Діаліпону по 20 мл внутрішньовенно крапельно на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду № 5 через день із наступним переходом на пероральне приймання капсульованої форми препарату по 600 мг на добу протягом 30 днів; вітамінотерапію (бенфотіамін по 2 мл № 5 через день); пентоксифілін 5 мл внутрішньовенно крапельно на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду впродовж 10 днів; прозерин по 1 мл внутрішньом’язово № 10; ЛФК, масаж.

До II групи (контрольної) входили 20 хворих, серед них 7 чоловіків та 13 жінок. Всі хворі отримували базисну медикаментозну терапію: вітамінотерапію (бенфотіамін по 2 мл № 5 через день); пентоксифілін 5 мл внутрішньовенно крапельно на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 10 днів; прозерин по 1 мл внутрішньом’язово № 10, ЛФК, масаж.

Усім хворим проводилося клініко-неврологічне обстеження.

Проведено 80 стимуляційних електронейроміографій на електронейроміографі Micromed-440 (Угорщина). Стимуляційна електронейроміографія включала дослідження тривалості термінальної латентності, тривалості та амплітуди М-відповіді, швидкості проведення імпульсу по променевому, серединному, великогомілковому та малогомілковому нервах.

Результати та обговорення

За результатами проведеного комплексного лікування із застосуванням препарату Діаліпон була відзначена позитивна динаміка клінічних показників та результатів електронейроміографічного дослідження, проте ступінь покращання в кожній групі був різним.

При об’єктивному обстеженні неврологічного статусу у хворих I та II груп виявлені ознаки ураження периферичної нервової системи: вегетативні розлади у вигляді зниження температури шкіри дистальних відділів кінцівок, дистальний гіпергідроз, чутливі розлади за поліневритичним типом у вигляді «рукавичок», «шкарпеток» або за мононевритичним типом, ознаки порушення больової, температурної, вібраційної та м’язово-суглобової чутливості, гіпотрофія м’язів, зниження рефлексів, випадіння функції окремих нервів.

Результати електронейроміографічного обстеження показали, що серед хворих I та II груп у 100 % випадків діагностовано електронейроміографічні ознаки ураження периферичної нервової системи.

Завдяки проведеному комплексному лікуванню була відзначена позитивна динаміка, більш виражена в І групі (основній) при застосуванні препарату Діаліпон.

Усі хворі, які входили до I клінічної групи, під час динамічного спостереження за процесом лікування з використанням препарату Діаліпон добре переносили зазначений препарат, побічних ефектів не спостерігалося.

З огляду на наявність різних типів ураження периферичних нервів проведено аналіз, що засвідчує домінування демієлінізуючого типу ураження периферичної нервової системи — 68,7 % випадків, тоді як аксональний тип ураження спостерігається у 4,1 %, а аксонально-демієлінізуючий — у 27,1 % випадків.

За даними електронейроміографії у хворих I групи реєструвалися такі зміни: збільшення термінальної латентності по n. medianus (9,6 ± 0,3 мс), n. ulnaris (9,4 ± 0,3 мс), n. tibialis (10,3 ± 0,3 мс), n. peroneus (11,5 ± 0,3 мс); збільшення тривалості М-відповіді по n. medianus (11,10 ± 0,12 мс), n. ulnaris (11,10 ± 0,12 мс), n. tibialis (10,60 ± 0,12 мс), n. peroneus (12,40 ± 0,12 мс); зниження швидкості проведення імпульсу по n. medianus (44,0 ± 2,0 м/с), n. ulnaris (51,0 ± 2,0 м/с), n. tibialis (43,0 ± 2,0 м/с), n. peroneus (39,0 ± 2,0 м/с); зниження амплітуди М-відповіді по n. medianus (9,5 ± 0,2 мВ), n. ulnaris (9,6 ± 0,2 мВ), n. tibialis (3,3 ± 0,2 мВ), n. peroneus (2,1 ± 0,2 мВ).

У II групі при проведенні електронейроміографії у всіх хворих зафіксовано: збільшення термінальної латентності по n. medianus (9,1 ± 0,3 мс), n. ulnaris (9,3 ± 0,3 мс), n. tibialis (10,6 ± 0,3 мс), n. peroneus (11,4 ± 0,3 мс); збільшення тривалості М-відповіді по n. medianus (11,50 ± 0,12 мс), n. ulnaris (10,60 ± 0,12 мс), n. tibialis (10,10 ± 0,12 мс), n. peroneus (11,20 ± 0,12 мс); зниження швидкості проведення імпульсу по n. medianus (43,0 ± 2,0 м/с), n. ulnaris (49,0 ± 2,0 м/с), n. tibialis (41,0 ± 2,0 м/с), n. peroneus (40,0 ± 2,0 м/с); зниження амплітуди М-відповіді по n. medianus (9,4 ± 0,2 мВ), n. ulnaris (9,2 ± 0,2 мВ), n. tibialis (3,2 ± 0,2 мВ), n. peroneus (2,2 ± 0,1 мВ).

Після проведеного лікування у хворих обох груп зареєстрована позитивна динаміка, про що свідчать результати електронейроміографії. Однак більш виражена позитивна динаміка спостерігалась у пацієнтів I групи (табл. 1).

Отже, за даними електронейроміографічного обстеження після проведеного комплексного лікування спостерігалося покращання стану рухових та чутливих периферичних нервових волокон у хворих на розсіяний склероз І групи (основної), про що свідчать динаміка показників амплітуди М-відповіді, термінальної латентності, тривалості М-відповіді та швидкості проведення імпульсу в разі комплексного лікування із застосуванням Діаліпону. У пацієнтів ІІ групи (контрольної), які отримували тільки базисну терапію, спостерігалося лише вірогідне підвищення амплітуди М-відповіді.

Висновки

1. Отримані результати клініко-неврологічного обстеження та електронейрофізіологічного дослідження дозволили виділити характерний симптомокомплекс ураження периферичної нервової системи при розсіяному склерозі, що сприяє своєчасній діагностиці та лікуванню.

2. Комплексне лікування уражень периферичної нервової системи з використанням препарату Діаліпон справляє позитивний вплив на регенерацію та ремієлінізацію периферичних нервових стовбурів, що підтверджено даними електронейроміографії.

3. Доведена безпечність застосування препарату Діаліпон по 20 мл 3% розчину внутрішньовенно крапельно на 200 мл 0,9% розчину хлориду натрію протягом 5 днів через день із наступним переходом на пероральне приймання капсульованої форми препарату по 600 мг на добу протягом 30 днів.


Bibliography

1. Гехт Б.М. Теоретическая и клиническая электромиография. — Л.: Наука, 1990. — С. 229.

2. Головкин В.И., Бисага Г.Н., Кузнецова Л.В. Изменения чувствительности при рассеянном склерозе // Медицинские международные обзоры. — 1994. — Т. 3, № 6. — С. 54-57.

3. Гусев Е.И., Лащ Н.Ю., Бойко А.Н., Демина Т.Л. Роль поражений периферической нервной системы в клинике рассеянного склероза // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2003. — № 2. — С. 47-52.

4. Евтушенко С.К., Блиндарук С.Г. и др. Первичные проявления периферической формы рассеянного склероза (диагностика, клиника, лечение) // Международный неврологический журнал. — 2007. — № 5 (15). — С. 9-13.

5. Діабетичні нейропатії: Методичні рекомендації / О.О. Сергієнко, А.М. Урбанович, Ю.Я. Кривко, З.Я. Кочицький. — К.: Укрпатентінорм, 2000. — 24 с.

6. Зуєва Н.О., Коваленко О.М., Єфімов А.С. Застосування берлітіону в комплексному лікуванні учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: Метод. рекомендації. — К.: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, 2000. — 46 с.

7. Одинак М.М., Бисага Г.Н., Зарубина И.В. Новые подходы к антиоксидантной терапии при рассеянном склерозе // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2002. — Т. 1. — С. 72-75.

8. Чеботарьова Л.Л., Козубенко О.Г. Організаційно-методичні основи реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Навчально-методичний посібник. — К., 2005. — С. 5-30.

9. Arivazhagan P., Ramanathan K., Ranneerselvam C. Effect of DL-alpha-lipoic acid on glutathione metabolic enzymes in aged rats // Exp. Gerontol. — 2001. — Vol. 37, № 1. — P. 81-87.

10. Freisleben H.J. Lipoic acid reduces ischemia-reperfusion injury in animal models // Toxicology. — 2000. — Vol. 7, № 4. — P. 225-234.  

Similar articles

Ефективність застосування препарату Нуклео Ц.М.Ф. Форте у комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз
Authors: Мяловицька О.А., Карнаух Ю.Д. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця; Міська клінічна лікарня № 4, м. Київ
International neurological journal 5 (75) 2015
Date: 2015.11.23
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Authors: Олексюк-Нехамес А.Г., к.м.н., Кафедра невропатології і нейрохірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
International neurological journal 2 (32) 2010
Date: 2010.08.05
Categories: Neurology
Authors: В.І. Паньків, В.А. Маслянко, Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці; О.К. Руснак, Чернівецький обласний клінічний ендокринологічний диспансер
International journal of endocrinology 2(4) 2006
Date: 2008.02.07
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Authors: Яремчук О.Б., Васильєва Н.В.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №4, 2018
Date: 2018.08.28
Categories: Endocrinology
Sections: Medical forums

Back to issue