Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 19, №5, 2023

Повернутися до номеру

Дорожньо-транспортна травма як медико-санітарний наслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру в Україні. Повідомлення перше: клініко-епідеміологічна характеристика

Автори: Гур’єв С.О. (1), Кушнір В.А. (1, 2), Кушнір Г.П. (1)
(1) — ДУ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Інститут державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Дорожньо-транспортна травма залишається однією з основних причин смертності в Україні навіть під час війни. Кодексом цивільного захисту України (стаття 2, пункт 6) дорожньо-транспортна пригода визнається як вид надзвичайної ситуації. Мета дослідження: сформувати комплексну характеристику дорожньо-транспортної травми як медико-санітарного наслідку надзвичайної ситуації техногенного характеру. Матеріали та методи. До загальної моделі дослідження було включено типові територіальні утворення України, а саме міста з населенням понад 1 000 000 осіб, типовий обласний центр і сільські райони. Дані компоненти було обрано з дотриманням закону великих чисел стосовно вимог типовості й обсягу дослідження. Для виконання даних вимог нами було обрано загальний масив 1696 постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП), яких було включено до масиву дослідження з масиву 21 000 постраждалих за методикою випадкових чисел з підтриманням критерію пропорційності компонентів. Дане дослідження проводилося із застосуванням методів епідеміологічного натурного моделювання, формальної логіки, фрактального аналізу, клінічної стандартизації та медичної статистики. Результати. Питома вага чоловіків, які отримали травму в ДТП, становить 66,86 %, що вдвічі перевищує кількість травмованих у ДТП жінок. Встановлено суттєвий вплив ознаки статі на показник виживання постраждалих, чоловіки виживають у 88,71 % випадків, а жінки — у 91,99 %. У загальному масиві основна кількість постраждалих — це особи найбільш працездатного віку — 21–50 років (63,33 %). У цілому спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги постраждалих унаслідок ДТП з 21 року за зростанням показника віку. Найбільший показник виживання зафіксовано в постраждалих вікової групи 21–30 років — 93,81 %, а найменший показник виживання — у групі віком понад 71 рік — 75,27 %. Найбільшу питому вагу в загальному масиві мають пішоходи — майже 40 %, найменшу питому вагу мають пасажири — 24,65 %. У цілому активні учасники дорожнього руху становлять 75,35 % у загальному масиві. У масиві водіїв, що загинули, питома вага чоловіків становить 90,32 %, а показник летальності — 5,32 %. Водночас у жінок показник летальності становить 3,95 %. У померлих пішоходів-чоловіків питома вага становить 70,64 %, при цьому показник летальності — 18,16 %, а у жінок такий показник становить 12,75 %. У всіх вікових групах має місце різний характер розподілу негативного результату перебігу травматичного процесу за ознакою участі в русі. Водночас в усіх вікових групах більшою частиною постраждалих, що загинули, є пішоходи. Встановлено, що ознака віку має суттєвий вплив на виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в учасників руху, причому вікова ознака має найбільший вплив у постраждалих, старших за 50 років. Висновки. Клініко-епідеміологічна характеристика травми унаслідок ДТП в Україні як медико-санітарного наслідку надзвичайної ситуації техногенного характеру вказує на те, що дорожньо-транспортна травма є вагомою медико-соціальною проблемою нашої держави за рахунок травмування найбільш працездатного населення, яке створює національний продукт. Клініко-епідеміологічні характеристики дорожньо-транспортної травми в Україні мають певні особливості порівняно з іншими країнами світу, що відображує особливості життєдіяльності населення України. Усі клініко-епідеміологічні ознаки є ризикстворюючими факторами виникнення негативного результату перебігу травматичного процесу через наявність вірогідного впливу на цей результат і потребують верифікації ризиків.

Background. Road traffic injuries remain one of the main causes of death in Ukraine even during the war. The Code of Civil Protection of Ukraine (Article 2, Clause 6) recognizes a traffic accident as a type of emergency. The purpose of the study: to form a comprehensive characterization of a traffic injury as a medical and sanitary consequence of a man-made emergency. Materials and methods. Typical territorial formations of Ukraine, namely cities with a population of more than 1,000,000 people, a typical regional center and rural areas, were included in the general research model. These components were chosen in compliance with the law of large numbers, regarding the requirements of typicality and the scope of the study. To meet these requirements, we selected a total of 1,696 victims of road traffic accidents who were included in the research array from the array of 21,000 victims using the random number method, while maintaining the component proportionality criterion. This study was conducted using the methods of epidemiological natural modeling, formal logic, fractal analysis, clinical standardization and medical statistics. Results. The specific weight of men injured in road accidents is 66.86 %, which is twice the number of women injured in road accidents. A significant effect of gender on the survival rate of victims was found: men survive in 88.71 %, and women in 91.99 % of cases. In the general array, majority of patients are persons of the most working age — 21–50 years old (63.33 %). In general, there is a tendency to decrease the specific weight of road accident victims starting from the age of 21, as the age factor increases. The highest rate of survival was recorded in the group of 21–30 years — 93.81 %, and the lowest — in people over 71 years of age — 75.27 %. Pedestrians have the largest specific weight in the total array, almost 40 %, and passengers have the lowest one — 24.65 %. In general, active road users make up 75.35 % of the total number. In the array of drivers who died, the specific weight of men is 90.32 %, and the fatality rate is 5.32 %. At the same time, the mortality rate for women is 3.95 %. The specific gravity of deceased male pedestrians is 70.64 %, while the fatality rate is 18.16 %, and among women this rate is 12.75 %. In all age groups, there is a different nature of the distribution of the negative outcome of traumatic process based on participation in the movement. At the same time, in all age groups, most victims who died are pedestrians. It was found that the age has a significant influence on the occurrence of a fatal outcome in traffic participants, with its greatest influence in victims older than 50 years. Conclusions. The clinical and epidemiological characteristics of victims of road accidents in Ukraine, as a medical and sanitary consequence of a man-made emergency, indicates that road traffic injuries are a significant medical and social problem in our country. This is due to the fact that they predominantly affect the most economically active segment of the population, which contributes significantly to the national product. The clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in Ukraine have certain aspects, unlike other countries of the world, as a reflection of the peculiarities of life of population in our country. All clinical and epidemiological signs are risk-creating factors for the occurrence of a negative outcome of traumatic process due to the presence of a probable influence on this result and require verification of risks.


Ключові слова

дорожньо-транспортна пригода; дорожньо-транспортна травма; клініко-епідеміологічна характеристика; постраждалі

traffic accident; road traffic injury; clinical and epidemiological characteristics; victims


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. ДТП в Україні: скільки людей травмується і гине на дорогах. https://ru.slovoidilo.ua/2021/07/21/infografika/obshhestvo/dtp-ukraine-skolko-chelovek-travmiruetsya-i-gibnet-dorogax.
  2. Мельниченко О.І., Грисюк Ю.С., Гаранський О.В., Чечет А.М. Дорожньо-транспортні пригоди в м. Києві та їх наслідки. Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. 2011. Вип. 8. С. 234-238. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upsal_2011_8_63. 
  3. Razzak J.A., Bhatti J., Wright K., Nyirenda M., Tahir M.R., Hyder A.A. Improvement in trauma care for road traffic injuries: an assessment of the effect on mortality in low-income and middle-income countries. Lancet. 2022 Jul 23. 400(10348). 329-336. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00887-X.
  4. Shahsavari S., Mohammadi А., Mostafaei S., Zereshki Е., Mohammad Tabatabaei S.М. Analysis of injuries and deaths from road traffic accidents in Iran: bivariate regression approach. MC Emergency Medicine. 2022. 22. 130. https://doi.org/10.1186/s12873-022-00686-6. 
  5. Гур’єв С.О., Кушнір В.А., Соловйов О.С. Клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми в умовах мегаполіса. Tравма. 2023. 24(1). 14-19. https://doi.org/10.22141/1608-1706.1.24.2023.926.
  6. Beck L.F., Kresnow M.J., Bergen G. Belief about seat belt use and seat belt wearing behavior among front and rear seat passengers in the United States. Journal of Safety Research. 2019 Feb. 68. 81-88. doi: 10.1016/j.jsr.2018.12.007. 
  7. Гур’єв С.О., Яровий Д.М., Кушнір В.А. Структура інвалідності серед постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні. Травма. 2021. 19(4). 47-50. https://doi.org/10.22141/1608-1706.4.19.2018.142105.
  8. El Mestoui Z., Jalalzadeh H., Giannakopoulos G.F., Zuidema W.P. Incidence and etiology of mortality in polytrauma patients in a Dutch level I trauma center. European Journal of Emergency Medicine. 2017. 24(1). 49-54.
  9. Pfeifer R., Tarkin I.S., Rocos B., Pape H.C. Patterns of morta-lity and causes ofdeath in polytrauma patients — has anything changed? Injury. 2009. 40. 907-911.
  10. Madane D., Issa M., Abdoulhamidou A., AlajiSeidou D., Aminata D., Kassoum O., Tientigui D., Alhassane T., Adegné T., Djibo D. The Polytraumatized in the Emergency Hosting Service and the Service of Resuscitation Gabriel Touré Mali. Surgical Science. 2018. 9. 157-163. doi: 10.4236/ss.2018.94018.
  11. Guriev S.E., Natsevych R.O., Palahniuk K.V. Standardization of indicators of severity of damage and the st atus of victims depending on the durat ion of care road hospitals in the prehospital and early hospit al stages. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2017. № 28. P. 116-120.
  12. Шищук В., Корнус А., Корнус О., Домінас В. Дорожній травматизм та регіональна система травматологічної допомоги: медичний та територіальний аспекти (на прикладі Сумської області). Journal of Education, Health and Sport. 2016. 6(9). 460-470. eISSN 2391-8306. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.154277. http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3856.
  13. Lukumay G.G., Ndile M.L., Outwater A.H., Mkoka D.A., Padyab M. et al. Provision of post-crash first aid by traffic police in Dar es Salaam, Tanzania: a crosssectional survey BMC Emergency Medicine. 2018. 18. 45. https://doi.org/10.1186/s12873-018-0199-9.
  14. Ambade V.N., Sirsat Kunal B., Manu S. Pattern of injuries in different types of victims of road traffic accident in central India: A comparative study. J. Forensic Sci. Res. 2021. 5. 007-011. DOI: 10.29328/journal.jfsr.1001021.
  15. Кодекс цивільного захисту України № 2849-IX від 13.12.2022. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text. 
  16. Adli H. Al-Balbissi. Role of Gender in Road Accidents, Traffic Injury Prevention. 2003. 4. 1. 64-73. DOI: 10.1080/15389580309857.
  17. Manganta М., Halim Н., Angka А.В., Zubair Saing Z. Traffic Accident Rate in Makassar City. International Journal of Scientific & Technology Research. 2019. 8 (4). Р. 150-154. ffhal03090307f.
  18. González-Sánchez G., Olmo-Sánchez M.I., Maeso-González E., Gutiérrez-Bedmar M., García-Rodríguez A. Traffic Injury Risk Based on Mobility Patterns by Gender, Age, Mode of Transport and Type of Road. Sustainability. 2021. 13(18). 10112. https://doi.org/10.3390/su131810112.
  19. Chalya P.L., Mabula J.B., Dass R.M., Mbelenge N., Ngayomela I.H., Chandika A.B., Gilyoma J.M. Injury characteristics and outcome of road traffic crash victims at Bugando Medical Centre in Northwestern Tanzania. J. Trauma Manag. Outcomes. 2012 Feb 9. 6(1). 1. doi: 10.1186/1752-2897-6-1.
  20. Onieva-García M.Á., Martínez-Ruiz V., Lardelli-Claret P. et al. Gender and age differences in components of traffic-related pedestrian death rates: exposure, risk of crash and fatality rate. Inj. Epidemiol. 2016. 3. 14. https://doi.org/10.1186/s40621-016-0079-2.
  21. Lee D., Guldmann J.M., von Rabenau B. Impact of Dri-ver’s Age and Gender, Built Environment, and Road Conditions on Crash Severity: A Logit Modeling Approach. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2023 Jan 28. 20(3). 2338. doi: 10.3390/ijerph20032338. 
  22. Road Traffic Injuries and Deaths — A Global Problem.  https://www.cdc.gov/injury/features/global-road-safety/index.html.
  23. Age groups most involved in fatal crashes European Commisson. https://road-safety.transport.ec.europa.eu/statistics-and-analysis/statistics-and-analysis-archive/pedestrians/age-groups-most-involved-fatal-crashes_en. 
  24. Banerjee M., Bouillon B., Shafizadeh S., Paffrath T., Lefering R., Wafaisade A. German Trauma Registry Group. Epidemiology of extremity injuries in multiple trauma patients. Injury. 2013 Aug. 44(8). 1015-21. doi: 10.1016/j.injury.2012.12.007.
  25. Whitaker J., O'Donohoe N., Denning M., Poenaru D., Guadagno E., Leather A.J.M., Davies J.I. Assessing trauma care systems in low-income and middle-income countries: a systematic review and evidence synthesis mapping the Three Delays framework to injury health system assessments. BMJ Glob Health. 2021 May. 6(5). e004324. doi: 10.1136/bmjgh-2020-004324. 
  26. Pérez K., Lardelli P., Ramírez R., González-Luque J.C. Lesiones por tráfico: un ejemplo en la salud pública [Road traffic injuries: an example of public health]. Gac. Sanit. 2015 Sep. 29 Suppl 1. 2-3. (Spanish). doi: 10.1016/j.gaceta.2015.09.002.
  27. Hyder A.A., Hoe C., Hijar M., Peden M. The political and social contexts of global road safety: challenges for the next decade. Lancet. 2022 Jul 9. 400(10346). 127-136. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00917-5. Epub 2022 Jun 30.
  28. Road safety in the EU: fatalities below pre-pandemic levels but progress remains too slow. https://transport.ec.europa.eu/news-events/news/road-safety-eu-fatalities-below-pre-pandemic-levels-progress-remains-too-slow-2023-02-21_en. 
  29. Seresirikachorn K., Singhanetr P., Soonthornworasiri N. et al. Characteristics of road traffic mortality and distribution of healthcare resources in Thailand. Sci. Rep. 2022. 12. 20255. https://doi.org/10.1038/s41598-022-24811-4.
  30. Schlottmann F., Tyson A.F., Cairns B.A., Varela C., Charles A.G. Road traffic collisions in Malawi: Trends and patterns of mortality on scene. Malawi. Med. J. 2017 Dec. 29(4). 301-305. doi: 10.4314/mmj.v29i4.4.

Повернутися до номеру