Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 19, №7, 2023

Повернутися до номеру

Гіпертензивний супратенторіальний внутрішньомозковий крововилив: клініка, діагностика, лікування

Автори: A. Kaminskyi
Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Визначається тяжкість і поширеність гіпертензивних супратенторіальних внутрішньомозкових крововиливів (ВМК). Ця патологія є актуальною проблемою в контексті світової охорони здоров’я, оскільки призводить до тяжких наслідків, у тому числі інвалідності та смерті пацієнтів. Останні відкриття та клінічні рекомендації надають лікарям і дослідникам нові можливості для вдосконалення клінічної практики та підвищення ефективності лікування цих ускладнень. Збільшення кількості випадків гіпертензивних супратенторіальних внутрішньомозкових крововиливів та їх вплив на здоров’я населення робить цю проблему надзвичайно актуальною в галузі медицини. Матеріали та методи. У 2019–2020 роках у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги обстежено та проліковано 232 хворі із супратенторіальними внутрішньомозковими
крововиливами, спричиненими артеріальною гіпертензією. Середній вік пацієнтів становив 60 років: 56 років для чоловіків і 69 років для жінок. Хворих спостерігали під час лікування в стаціонарі до 21-го дня. На 21-шу добу встановлювали ступінь втрати працездатності. Усім пацієнтам проводили неврологічне обстеження з оцінкою свідомості за шкалою коми Глазго, шкалою внутрішньомозкових крововиливів, індексом Бартел, модифікованою шкалою Ренкіна, шкалою інсультів Національних інститутів охорони здоров’я. Застосовували такі методи нейровізуалізації, як комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна ангіографія при необхідності. Проведено клініко-лабораторні дослідження. Результати. Путамінальний супратенторіальний крововилив діагностовано в 127 (57 %) хворих, таламічний — у 24 (10 %), підкірковий (у білій речовині півкуль великого мозку) — у 34 (15 %), змішаний — у 47 ( 20 %). Сімдесят сім (33 %) пацієнтів госпіталізовано в коматозному стані (оцінка за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів), 36 (16 %) в стані одурманювання, 81 (35 %) в оглушеному стані, 31 (13 %) пацієнт перебував у свідомості. В осіб віком понад 60 років виявлялися ВМК глибокої локалізації, у молодих — кортикальні. Виконано 94 оперативних втручання у 84 хворих із лобарними та бічними гематомами, а також з проривом у шлуночкову систему (операція рідинного дренування). Загальна летальність становила 39,5 %, хірургічна — 46,4 %. Протипоказаннями до оперативних втручань були тяжкий коматозний стан, нестабільна гемодинаміка, необхідність постійного введення вазопресорів, а також тяжкі супутні захворювання. Висновки. Встановлено, що клінічна картина гострих супратенторіальних внутрішньомозкових крововиливів на фоні артеріальної гіпертензії характеризується поліморфною неврологічною симптоматикою за локалізацією гематом, їх обсягом, набряком мозку, внутрішньочерепною гіпертензією. Результати лікування хворих на гіпертензивний ВМК свідчать про необхідність ранньої госпіталізації, ранньої комп’ютерної томографії та диференційованого підходу до хірургічного видалення гематоми. Cприятливий результат супратенторіального ВМК більш характерний для пацієнтів із початковим легким та помірним неврологічним дефіцитом при крововиливі об’ємом менше 30 см3. Наявність прориву крові в шлуночкову систему підвищує ризик смерті в 35 разів.

Background. The paper analyzed the severity and prevalence of hypertensive supratentorial intracerebral hemorrhages (ICH). This pathology is an urgent problem in the global health context, as it leads to severe consequences, including disability and death of patients. Recent discoveries and clinical guidelines provide physicians and researchers with new opportunities to improve clinical practice and improve the effectiveness of treatment for these complications. An increase in the number of cases of hypertensive supratentorial intracerebral hemorrhages and their impact on public health makes this problem extremely relevant in the field of medicine. Materials and methods. Two hundred and thirty-two patients with supratentorial intracerebral hemorrhages caused by hypertension were examined and treated in 2019–2020 at the Kyiv City Clinical Emergency Hospital. The average age of patients was 60 years: for men, it was 56 years, for women 69 years. They were observed during treatment in the hospital for up to 21 days. On the 21st day, the degree of disability was assessed. All patients underwent a neurological examination with an assessment of consciousness according to the Glasgow Coma Scale, Intracerebral Hemorrhage Score, Barthel index, modified Rankin scale, National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). We have used neuroimaging methods (computed tomography, magnetic resonance angiography, if necessary). Clinical and laboratory studies were conducted. Results. It was found that 127 (57 %) patients had putaminal supratentorial hemorrhage, 24 (10 %) — thalamic, 34 (15 %) — subcortical (in the white matter of the cerebral hemispheres), 47 (20 %) — mixed. Seventy-seven (33 %) patients were hospitalized in a coma (Glasgow Coma Scale ≤ 8 points), 36 (16 %) in a sopor, 81 (35 %) in a stunned state, and 31 (13 %) patients were conscious. Patients over 60 years of age had ICH of deep localization, while young patients had cortical ones. Ninety-four surgical interventions were performed in 84 patients with lobar and lateral hematomas, as well as with breakthrough into the ventricular system (liquid drainage surgery). General mortality was 39.5 %, surgical — 46.4 %. Contraindications for surgical interventions were as follows: an existing severe coma, unstable hemodynamics, the need for constant administration of vasopressors, as well as severe comorbid conditions. Conclusions. It was found that the clinical picture of acute supratentorial intracerebral hemorrhages against the background of hypertension is characterized by polymorphic neurological symptoms according to the localization of the hematoma, its volume, cerebral edema, and intracranial hypertension. The results of the treatment of patients with hypertensive ICH indicate the need for early hospitalization, early computed tomography scan, and a differentiated approach to surgical removal of the hematoma. The favorable outcome of supratentorial ICH is more typical for patients with initial mild and moderate neurological symptoms in case of a hemorrhage volume of less than 30 cm3. The presence of blood breakthrough into the ventricular system increases the risk of death by 35 times.


Ключові слова

гостре порушення мозкового кровообігу; гіпертензивна внутрішньомозкова гематома; гіпертензія

acute violation of cerebral circulation; hypertensive intracerebral hematoma; hypertension


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Hobzej M.K., Zinchenko O.M., Golubchykov M.V., Mishhenko T.S. State of the neurological service of Ukraine in 2011. Kharkiv; 2012. 25 p. (in Ukrainian).
  2. Vinychuk O.M., Rogoza E.V. Mechanisms of tissue damage after intracerebral hemorrhage and approaches for treatment of patients with hypertensive supratentorial hematoma. Ukrainian Neurological Journal. 2010. 4. 5-10 (in Russian).
  3. Zozulya I.S., Golovchenko Yu.I., Zozulya A.I., Onoprienko O.P., Volosovets A.O. General principles of diagnosis, formation of diagnosis, treatment and prevention of stroke. UMJ. 2015. 5. 34-38 (in Ukrainian).
  4. Krylov V.V., Prirodov A.V. Aneurysms of cerebral vessels. Spravochnik poliklinicheskogo vracha. 2009. 6. 8 (in Russian).
  5. Kreindler A. Cerebral heart attack and cerebral hemorrhages. Bucharest; 1975. 236 p.
  6. Myalovitska E.A., Rogoza S.V. Clinical and neuroimaging characteristics of lobar hypertensive intracerebral hemorrhage. Neurology and Neurosurgery. Eastern Europe. 2014. 4. 72-80 (in Russian).
  7. Zozulya I.S., Volosovets A.O., Shekera O.G. et al., authors; Zozulya I.S., Volosovets A.O., eds. Emergency medicine. Emergency medical care: textbook. 5th ed. Kyiv: Medycyna; 2023. 560 p. (in Ukrainian).
  8. Sidelkovskiy A.L. Hemorrhagic stroke. In: Sidelkovskiy A.L. Neurology: Atlas-reference book. Kyiv: Aksimed; 2020. 92-98 (in Russian).
  9. Lloyd-Jones D., Adams R.J., Brown T.M. et al. Executive summary: heart disease and stroke statistics — 2010 update. A report from the American Heart Association. Circulation. 2010. 121. 948-954. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192666.
  10. Van Asch C.J.J., Luitse M.J.A., Rinkel G.J.E., van der Tweel I., Algra A., Klijn C.J.M. Incidence, case fatality, and functional outcome of intracerebral haemorrhage over time, according to that age, sex, and ethnic origin: a systematic review and meta-analysis. Lancet. Neurology. 2010. 9(2). 167-76. doi: 10.1016/S1474-4422(09)70340-0.
  11. Katan M., Luft A. Global Burden of Stroke. Semin. Neurol. 2018. 38(2). 208-211. doi: 10.1055/s-0038-1649503.

Повернутися до номеру