Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 16(255) 2008

Back to issue

Спелеотерапія та інші методи лікування алергічних захворювань

Categories: Allergology

Sections: Medical forums

print version

25–26 вересня в смт Солотвино (Закарпатська область) відбулася конференція «Спелеотерапія та інші методи лікування алергічних захворювань», яку присвячено 40-річному ювілею спелеотерапії в Україні. У цьому заході взяли участь 150 алергологів з усіх куточків України, серед яких — провідні спеціалісти цієї галузі, а саме: 6 докторів медичних наук та 14 кандидатів медичних наук.

З привітанням до учасників конференції звернулися головний позаштатний алерголог МОЗ України професор Б.М. Пухлик, головний лікар Української алергологічної лікарні к.м.н. Я.В. Чонка, головний лікар обласної алергологічної лікарні к.м.н. Л.І. Данко та засновник спелеотерапії на Закарпатті професор М.Д. Торохтін. Вони відзначили, що незважаючи на жахливий стан шахт, де створені підземні відділення для лікування хворих на бронхіальну астму, рівень і можливості вітчизняної спелеотерапії завдяки фахівцям, які працюють в обласній та Українській алергологічної лікарні, є одним з найкращих у світі. Також було висловлено надію, що урядовці та інші державні посадовці, від яких залежить фінансування медицини, підтримають ідею збереження шахт для проводення спелеотерапії, адже такого методу лікування потребують більше 2 мільйонів хворих з усієї України.

Наукову програму конференції розпочав головний лікар Української алергологічної лікарні к.м.н. Я.В. Чонка. Його доповідь була присвячена розвитку спелеотерапії в Українській алергологічної лікарні. Він відзначив, що на сьогодні найбільш поширеним видом спелеотерапії є спелеотерапія в умовах мікроклімату соляних шахт. Підземне відділення для лікування алергологічних хворих, що розташоване на базі шахти № 9, є найбільшим у світі. З моменту створення в 1976 році в ньому проліковано більше 100 тис. хворих, у тому числі більше 32 тисяч дітей. На жаль, зараз відділення на базі шахти № 9 не працює через руйнування шахти підземними водами, тому залишилася можливість проводити курси спелеотерапії тільки у відділенні на базі шахти № 8. Я.В. Чонка наголосив, що, на жаль, існує ймовірність підтоплення й цієї шахти.

Основним лікувальним фактором є мікроклімат соляної шахти, основою якого є природний сухий аерозоль хлориду натрію, що утворюється в результаті дифузії зі стін при проходженні повітря. Високий відсоток дрібної фракції аерозолю (90–99 %) сприяє проникненню частинок у нижні відділи бронхіального дерева. Інші мікрокліматичні фактори — це комфортна температура (+22 °С), сухе повітря (відносна вологість 30–40 %), асептичне безалергенне середовище з підвищеною іонізацією, наявність радону, що підсилює лікувальний ефект.

Для лікування хворих залежно від віку та тяжкості бронхіальної астми розроблено три лікувальних комплекси. Перший комплекс призначається хворим з тяжким та середньотяжким перебігом бронхіальної астми, а також дітям віком 6–10 років. Він складається з 18–20 денних сеансів перебування в підземному відділенні. Кожний сеанс триває 5 годин, тобто за весь курс хворий перебуває у підземному відділенні 90–110 годин. Це лікування поєднується з фізіотерапією та прийомом ліків. Другий комплекс складається з 18–22 сеансів: з них 5–6 денних сеансів по 5 годин та 8–10 нічних сеансів по 11 годин є адаптаційними, а 5–6 денних сеансів по 5 годин — реадапційними. Він призначається хворим на бронхіальну астму з середньоважким та легким персистуючим перебігом та дітям 10–12 років. Третій комплекс призначається хворим з передастмою й легким персистуючим та інтермітуючим перебігом бронхіальної астми та складається з 1–2 денних і 14–20 нічних адаптаційних сеансів та 1 реадаптаційного сеансу. Ефективність спелеотерапії залежно від перебігу бронхіальної астми складає від 60–66 % у хворих з 3–4 ст. захворювання до 82–90 % у хворих з 1–3 ст., причому ефективність спелеотерапії в дітей складає 90–95 %.

Я.В. Чонка розповів, що для того, щоб надати можливість пролікуватися більшій кількості хворих і при цьому зберегти високу ефективність лікування, на даний час розробляються нові інтенсивні методи спелеотерапії. Це 14-денний курс з додатковим включенням в комплекс 6—10 сеансів у камері штучного мікроклімату та з використанням інших методів небулайзерної терапії, масажу, дихальної гімнастики, а також 18–20-дненний курс з додатковим включенням в комплекс 10–20 сеансів у камері штучного мікроклімату, небулайзерної, лазеро- та магнітотерапії, дихальної гімнастики.

Наприкінці докладу Я.В. Чонка наголосив, що незважаючи на жахливий стан шахт, ще є можливість їх врятувати та ліквідувати загрозу зникнення спелеотерапії за умови фінансування необхідних заходів з відкачування води, монтажу стовбурів та виконання інших інженерних робіт. Ідеальний варіант, враховуючи наявність наукових розробок щодо лікування не тільки хворих на бронхіальну астму, але й хворих з опіками, і навіть хворих на туберкульоз, — це побудова окремої шахти, що буде використовуватися лише в лікувальних цілях, але цей варіант потребує великих коштів (близько 100 млн гривень).

Про стан спелеотерапії в обласній алергологічній лікарні розповів головний лікар цієї установи к.м.н. Л.І. Данко. Економічні, кадрові та гідрогеологічні проблеми, проблема подальшого існування спелеотерапії не відрізняються від таких в Українській алергологічній лікарні. Також Л.І. Данко розповів про структуру підземного відділення, його параметри, продемонстрував слайди із зображенням його складових. Крім цього, у своєму виступі Л.І. Данко розповів історію створення спелеотерапії у світі та на Закарпатті. Спелеотерапія як наука з'явилася тільки у XX сторіччі. До цього часу хворі лікувалися спонтанно в гротах та печерах. Температура повітря в печерах низька (до +14 °С), вологість становить 97–100 %, тому ефективність лікування була нижчою, ніж в оптимальних умовах. Враховуючи це, у 50-х роках минулого століття в Австрії, а потім і в Польщі були відкриті спеціальні лікувальні заклади для проведення спелеотерапії.

В Україні спелеотерапія почалася в 1968 році, коли 27 червня виконавчим комітетом Закарпатської обласної ради був виданий Указ про створення експериментального відділення на 20 ліжок при Солотвинській дільничній лікарні, що згодом трансформувалося в обласну алергологічну лікарню. За цей час на її базі проліковано більше 5 тисяч хворих на бронхіальну астму.

Тему спелеотерапії продовжив професор М.Д. Торохтін (НПО «Реабілітація», м. Ужгород). Він розповів про шляхи підвищення ефективності цього методу у хворих з патологією органів дихання, наголосивши, що висока ефективність лікування (85–90 %) може бути досягнута тільки за умов оптимального мікроклімату в підземному відділенні (температура повітря +20–22 °С, швидкість руху повітря не більше 0,1–0,2 м/с, високодисперсність аерозольних частинок у повітрі (80–85 % частинок розміром до 3 мікрон), концентрація аерозолю 5–6 мг/м3, висока іонізація повітря), а також обов'язкового поєднання спелеотерапії з вітамінотерапією, лікуванням супутніх захворювань та раціональним харчуванням хворих.

Доповідь головного позаштатного алерголога МОЗ України професора Б.М. Пухлика була присвячена сучасним аспектам лікування алергологічних захворювань та стану алергологічної служби в Україні. Він наголосив, що серед населення України близько 25 % хворіють на алергію (на цілорічний алергічний риніт – 3–5%, поліноз – 4–8 %, алергічну астму – 3–5 %, алергічні дерматити 3–7 % і інші форми АЗ – 1–5 %,), тобто понад 10 мільйонів населення хворіють на алергічні захворювання. Орієнтовно на лікування алергічних захворювань на рік в Україні має витрачатися понад 14 млрд гривень. Ці розрахунки збігаються зі світовими даними. У той же час забезпеченість алергологами надзвичайно низька й складає 0,062. У питаннях лікування алергологічних захворювань доцільно говорити про комбіноване лікування більшості з них, коли фармакотерапія (головним чином інгаляційна чи аерозольна) поступово замінюється на СІТ. На цей час в Україні є всі найсучасніші фармпрепарати, а ефективність ін'єкційних режимів СІТ у кваліфікованих алергологів досягає 80 %, пероральних — 90 %. Згідно зі звітними даними, в Україні у 2007 році приблизно 3000 хворих отримували СІТ парентеральним способом, що на 28 % вище, ніж у 2006 році. Приблизно 4000 хворих отримували СІТ пероральним способом (це на 8,7 % більше порівняно з 2006 роком). Щодо профілактики алергічних захворювань, на практиці досягнути реалізації таких заходів важко. Кращим засобом елімінації алергенів є спелеотерапія, тому теперішнє покоління алергологів повинно зробити все, щоб не тільки врятувати спелеотерапію в Україні, але й дбати про її розвиток. Взагалі за два дні роботи конференції було представлено багато цікавих доповідей провідних українських науковців-алергологів. Це доповіді професора Є.М. Дитятківської (м. Дніпропетровськ), що стосувалися проблем атопічного дерматиту, лікування тяжкої бронхіальної астми, доповідь професора Л.В. Беш (м. Львів) про еволюцію поглядів на використання антигістамінних препаратів у педіатричній практиці, доповідь к.м.н. Н.І. Сенчук (м. Вінниця), що стосувалася проблеми утрудненого носового дихання в дітей раннього віку, доповіді професора С.В. Зайкова (м. Вінниця), присвячені актуальності проблеми інсектної алергії, лікуванню алергічного риніту, та багато інших робіт. Учасники конференції підготували Звернення до Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховної ради України щодо здійснення заходів з врятування алергологічних лікарень, на базі яких проводиться спелеотерапія, задля збереження цього вкрай потрібного лікувального методу. Його ми друкуємо в цьому номері нашої газети на стор. 25.

Підготувала Наталія Купріненко



Back to issue