Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 4(17) 2008

Back to issue

Ацетилсаліцилова кислота та клопідогрель: раціональність комбінованої фармакотерапії

Authors: О.П. Вікторов, д.м.н., професор, Керівник відділу клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України, м. Київ

Categories: Medicine of emergency, Cardiology

Sections: Specialist manual

print version

Відомо, що одним із поширених ускладнень атеросклерозу є атеротромбоз, який проявляється гострими коронарними синдромами (ГКС) — нестабільною стенокардією та гострим інфарктом міокарда; гострими порушеннями мозкового кровообігу — транзиторними ішемічними атаками та гострими ішемічними інсультами; гострою ішемією нижніх кінцівок. Головну роль у патогенезі атеротромбозу відіграє формування тромбоцитарного тромбу. Принцип дії сучасних антитромбоцитарних лікарських засобів базується на блокаді певних етапів формування тромбоцитарного тромбу, зокрема АДФ-залежного та ЦОГ-(тромбоксан А2)-залежного шляхів.

Доцільність використання ацетилсаліцилової кислоти (АСК) для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань не викликає сумніву. АСК завдяки дії на одну з ключових ланок тромботичних ускладнень — агрегацію та адгезію тромбоцитів за рахунок пригнічення ЦОГ-1 і блокування утворення тромбоксану А2 уже декілька десятиріч є широко використовуваним лікарським засобом (ЛЗ), який зарекомендував себе як препарат із позитивним співвідношенням «користь/ризик» за профілем ефективності та безпеки у хворих із серцево-судинними захворюваннями. З огляду на це АСК рекомендують призначати всім пацієнтам із підозрою на гострий коронарний синдром  за відсутності протипоказань і в подальшому для тривалого лікування.

Призначення АСК показане хворим із різними клінічними проявами атеросклерозу: при нестабільній стенокардії, гострому інфаркті міокарда, як із зубцем Q, так і без нього, ішемічним інсультом та рецидивуючими порушеннями мозкового кровообігу, аортокоронарним шунтуванням, балонною ангіопластикою, при периферичних судинних ураженнях, стабільній стенокардії, а також для первинної профілактики особам із ризиком розвитку серцево-судинних захворювань за винятком погано контрольованої артеріальної гіпертензії.

Ще в 1994 р. в метааналізі Antiplatelet Trialists’ Collaboration було встановлено, що в пацієнтів високого ризику тривала антитромботична терапія АСК сприяла зниженню показників відносного ризику смерті через серцево-судинні причини на 25 %, частоти нелетального інфаркту міокарда — на 30 %, нелетального інсульту — на 25 %.

Отже, застосування профілактичної дози АСК — 75–150 мг — дозволило знизити за останні 30 років смертність  унаслідок серцево-судинних захворювань приблизно на 25 %. У метааналізі Antithrombotic Trialists’ Collaboration, який охоплював 287 досліджень (135 тис. хворих), у 2002 р. була встановлена залежність між дозою АСК у препараті та зменшенням ризику серцево-судинних ускладнень: 500–1500 мг — на 19 %, 160–325 мг — на 26 %, 75–150 мг — на 32 %, нижче 75 мг — на 13 %. Узагалі застосування антитромботичних ЛЗ сприяло зниженню ризику серцево-судинних ускладнень на 22 %. Частка АСК у зниженні кардіоваскулярного ризику складала, за даними зазначеного вище дослідження, 63,5 % (Antithrombotic Trialists’ Collaboration. Collaborative meta-analysis of randomised trials of antiplatelet therapy for the prevention of death, myocardial infarction and stroke in high risk patients // BMJ. — 2002. — 324. — 71-86).

Водночас неможливо не враховувати побічні реакції (ПР), які здатний викликати цей ЛЗ. Найбільш загрозливим для організму хворих зазначених вище груп є дозозалежні кровотечі та ерозивно-виразкові ураження шлунка. Слід підкреслити, що суттєве зниження дози АСК (до 75 мг) дозволяє зменшити їх до 2 %. Це стало стимулом для пошуку нових ефективних та безпечних класів препаратів на межі ХХ та ХХІ сторіч.

Серед антитромботичних ЛЗ в останні роки з’явилися нові пероральні препарати — тієнопіридини, що блокують АДФ-залежну активацію IIb/IIIa-рецепторів тромбоцитів, яка забезпечує агрегацію тромбоцитів. Підсумки дослідження CURE довели перевагу комбінованого застосування АСК та представника тієнопіридинів клопідогрелю у хворих із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST на ЕКГ порівняно з монотерапією АСК (Clopidogrel in Unstable Angina to Prevent Recurrent Events Trial Investigators. Effects of clopidogrel in addition to aspirin in patients with acute coronary syndromes without ST-segment elevation // NEJM. — 2001. — 345. — 494-502).

За результатами цього дослідження було рекомендовано застосовувати клопідогрель, починаючи з навантажувальної дози (300 мг) одноразово, у подальшому — 75 мг один раз на добу в поєднанні з підтримувальними дозами АСК 75–100 мг та відміняти препарат за 7 діб до проведення аортокоронарного шунтування. Комбінацію клопідогрелю та АСК призначають пацієнтам із ГКС як у період дестабілізації клінічного стану, так і для тривалої терапії принаймні протягом 12 місяців.

У дослідженні CAPRIE (1996) була продемонстрована однакова частота розвитку кровотеч на фоні приймання АСК та клопідогрелю: частота всіх кровотеч складала 9 %, шлунково-кишкових у групі клопідогрелю — 2 %, а в групі АСК (325 мг) — 2,6 %; внутрішніх крововиливів спостерігалося близько 0,5 % в обох групах (CAPRIE Steering Committee. A randomized, blinded, trial of Clopidogrel versus Aspirin in Patients at Risk of Ischemic Events // Lancet. — 1996. — Vol. 348. — P. 1329-1339).

Одним із шляхів мінімізації ризику ПР є приймання препарату в мінімально ефективній дозі — 75 мг на добу. Іншим напрямком є застосування нових лікарських форм АСК, які мають гастроінтестинальний захист. На жаль, в Україні тільки-но з’являються подібні ЛЗ, дозволені для медичного застосування.

Отже, як свідчить набутий світовий досвід, одне з центральних місць в антитромботичній терапії гострого коронарного синдрому на підставі доказової бази займають два антиагреганти — клопідогрель та АСК. Комбіноване застосування клопідогрелю та АСК призводить до блокади як АДФ-, так і ЦОГ-залежної агрегації тромбоцитів.

За даними ВООЗ, тільки з 01.01.2003 р. до сьогодні (19.05.2008) у світі зареєстровано більше 10 000 випадків ПР при медичному застосуванні кардіофармацевтичних форм АСК (основної діючої речовини), які проявлялись більше ніж 26 000 системних порушень та симптомів.

Серед останніх домінували ПР з боку ШКТ: нудота — 0,9 %, блювота — 11,8 %, біль у животі — 1,21 %, гастроінтестинальні геморагії — 5,7 %, розвиток шлункових виразок та шлункових геморагій — відповідно 1,67 та 0,96 %, гастропатії — 1,8 %, дуоденальні виразки з геморагією та без неї — відповідно 0,6 та 0,93 %, діарея з кровотечею — 0,5 %, геморагії з прямої кишки — 1,4 %, геморагії ШКТ, які супроводжувались меленою, — 4,09 % (сумарно у 6,84 % випадків ПР); геморагії з боку інших органів (внутрішньочерепні — 2,41 %, носові — 0,86 %), інфаркт міокарда — 0,6 % (узагалі 3,87 % випадків від усіх ПР); алергічні реакції (набряк Квінке — 1,91 %, анафілактичний шок — 0,12 %, еритематозні висипи на шкірі — 1,25 %, пурпура — 0,53 %, уртикарії — 1,12 %, медикаментозна лихоманка — 0,46 %) (узагалі 5,39 % випадків від усіх ПР); гематологічні ускладнення (анемія — 4,0 %, агранулоцитоз — 0,1 %), гемостатичні ПР (тромбоцитопенія — 1,05 %, зменшення протромбіну — 0,53 %).

Станом на 19.05.2008 р. в Україні було зареєстровано 101 випадок ПР при медичному застосуванні кардіофармацевтичних форм АСК (як основної діючої речовини) різних виробників. Серед системних проявів та симптомів ПР були відмічені алергічні реакції — 70 (69,3 %), із боку ШКТ — 42 (41,5 %), кровотечі — 12 (11,8 %), гематологічні ускладнення — 11 (11,4 %), із боку ЦНС — 1 (0,9 %). Серйозні очікувані ПР складали 41,5 %.

Крім того, відповідно до інформації Міжнародного центру моніторингу ПР ВООЗ (м. Упсала, Швеція), у світі з 2002 р. до сьогодні зареєстровано понад 1200 випадків ПР при медичному застосуванні клопідогрелю, що проявлялись 2820 симптомами. Серед них домінували тромбоцитопенія — 148 (5,2 %), геморагії — 134 (4,75 %), анемія — 93 (3,3 %), мелена — 91 (3,2 %), медикаментозна лихоманка — 90 (3,1 %), висипи на шкірі — 68 (2,4 %), гематемезис — 64 (2,3 %), церебральні крововиливи — 62 (2,1 %), прурити — 59 (2,0 %), гематоми — 55 (1,9 %).

В Україні станом на 19.05.2008 р. було зареєстровано 9 випадків ПР при медичному застосуванні препаратів клопідогрелю як основної діючої речовини. Серед системних проявів та симптомів ПР були відмічені алергічні реакції — 66,6 %, геморагії — 33,6 %, порушення з боку ШКТ — 22,2 %, порушення з боку ЦНС — 11,2 %. Серйозні очікувані ПР складали 22,2 %.

Порівняльні дані щодо основних ПР, спричинених використанням зазначених ЛЗ, подані в табл. 1.

Таблиця 1. Основні системні прояви ПР клопідогрелю та АСК

Показники безпеки

Клопідогрель

АСК

Геморагічні

Загальна частота кровотеч — 9,3 %.
Тяжкі шлунково-кишкові — 2 % (госпіталізація — до 0,7 %).
Кровотечі іншої локалізації (носові, ниркові, гематоми, гематурія, кон’юнктивальні) — 7,3 %, тяжкі — 0,6 %.
Внутрішньочерепні крововиливи — 0,4 %

Обумовлює подовження часу кровотечі в 2 рази після однократного приймання впродовж 4–7 діб

Гематологічні

Тяжка нейтропенія — 0,4 %.
Агранулоцитоз — близько 1: 5000 призначень (за деякими даними, до 1 %).
Апластична анемія — біля 1:10 000 призначень.
Тяжка тромбоцитопенія — до 0,2 %

Анемії (залізодефіцитна, гемолітична, макроцитарна), але в терапевтичних дозах не впливає на кількість форменних елементів крові, гематокрит та рівень гемоглобіну.
При дефіциті Г-6-ФД може викликати легкий гемоліз

Шлунково-кишкові

Діарея — у 4,5 %, тяжка —0,2 % випадків.
Біль в епігастрії, метеоризм, диспепсія, гастрит, закрепи — 27 %, тяжкі за перебігом — 3 %, призводять до відміни препарату — 3,2 %.
Пептична виразка шлунку та ДПК — 0,7 %.
Ушкодження зубів

Біль в епігастрії, нудота, блювота.
Збільшення дози може викликати розвиток виразки шлунку та ДПК або підсилення симптомів цих захворювань.
Шлунково-кишкові кровотечі, ерозивні ураження (можуть спостерігатися на фоні низьких доз).

ЦНС

Головний біль, запаморочення, парестезії —22,3 %.

Клінічна симптоматика виникає виключно при передозуванні.

Гепато-біліарна система:

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів —3,5 %

Порушення з боку печінки, переважно при застосуванні високих доз

Нирки

Дані відсутні

Здатна викликати затримку води та еритроцитів у хворих із серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, гіповолемією, призводить іноді до гострих уражень нирок. Тривале призначення провокує розвиток некрозу ренальних сосків та інтерстиціального нефриту (А.Г. Гілман, 2006)

Інші побічні реакції

Поодинокі випадки гіперчутливості (висипи на шкірі: макулопапульозні, еритроматозні, кропивниця)

Непереносимість зустрічається дуже рідко, але має тяжкий перебіг

Відомо, що ПР можуть виникати також унаслідок взаємодії ліків між собою та з їжею. Останнє має враховуватись як при виборі комплексної фармакотерапії, так і при створенні комбінованих лікарських засобів.

Відомо, що можливий розвиток ПР при взаємодії АСК та її препаратів з іншими ЛЗ (табл. 2).

Таблиця 2. Взаємодія препаратів ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю з іншими лікарськими засобами

Взаємодіючі лікарські засоби

АСК

Клопідогрель

Алкалоїди раувольфії

Знижується ефект АСК

Інформація відсутня

Анальгетики опіоїдні

Виникає небезпечна загальмованість. Підсилюються ефекти опіоїдних анальгетиків

Інформація відсутня

Анксіолітики

Виникає небезпечна загальмованість

Інформація відсутня

Антациди

Знижується ефект АСК (зменшується всмоктування)

Інформація відсутня

Антиагреганти

Підсилюються ефекти антиагрегантів

Підвищується ризик кровотеч

Антигіпертензивні засоби

Знижуються ефекти антигіпертензивних засобів

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Антигістамінні засоби

Підвищується ризик розвитку побічних ефектів АСК

Активність клопідогрелю не змінюється

Антидепресанти

Знижується ефект антидепресантів. Можлива небезпечна загальмованість

Інформація відсутня

Антикоагулянти

Зростає антикоагулянтний ефект, ризик кровотеч

Зростає антикоагулянтний ефект, ризик кровотеч

Антитромботичні засоби

Зростає антикоагулянтний ефект, порушується здатність згортання крові

Зростає антикоагулянтний ефект, порушується здатність згортання крові

Антитромботичні засоби, антагоністи вітаміну К

Підвищується ризик кровотеч (сумація антиагрегантної активності, витиснення саліцилатами антитромботичних засобів, антагоністів вітаміну К із зв’язку з білками плазми)

Підвищується ризик кровотеч

Антихолінестеразні засоби

Знижується ефективність антихолінестеразних засобів

Інформація відсутня

Аскорбінова кислота

Можлива токсичність АСК при застосуванні великих доз аскорбінової кислоти

Інформація відсутня

АСК

Підсилюється антиагрегантна дія клопідогрелю. АСК не змінює інгібуючий ефект клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів. Клопідогрель підсилює гальмуючий вплив АСК на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном

Ацебутолол

Знижується антигіпертензивний ефект ацебутололу

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Барбітурати

Підвищується концентрація барбітуратів у крові внаслідок витиснення їх із зв’язку з білками плазми

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Блокатори бета-адренорецепторів

Знижується ефект блокаторів бета-адренорецепторів

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Вальпроєва кислота

Може підсилюватися ефект вальпроєвої кислоти

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Верапаміл

Зростає ризик токсичності

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Гепарин

Підвищується ризик шлункових кровотеч унаслідок збільшення часу згортання крови та подовження антиагрегантної дії гепарину

Підвищується ризик кровотеч

Глюкокортикоїди

Підвищується негативний вплив АСК на слизову оболонку ШКТ. Знижується концентрація АСК в крові

Підвищується ризик шлункових кровотеч

Гормональні контрацептиви

Знижується контрацептивний ефект

Активність клопідогрелю не змінюється

Гризеофульвін

Знижується ефект гризеофульвіну

Інформація відсутня

Дигітоксин

Підвищується ефект дигітоксину

Фармакокінетика взаємодіючих ліків не змінюється

Диклофенак

Знижується біодоступність диклофенаку, проте спостерігається добрий терапевтичний ефект. Комбінацію вважають раціональною. Зростає ризик утворення виразки шлунка

Підвищується ризик шлункових кровотеч

Діуретики

Підсилюється діуретична дія

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Індапамід

Підсилюється ефект індапаміду

Клінічно значущої взаємодії не виявлено

Індометацин

Зростає ризик утворення виразки шлунка та кровотечі. Знижується біодоступність індометацину

Підвищується ризик кровотеч

Антинеопластичні засоби, стронцію-98 хлорид, антитромбоцитарний глобулін

Інформація відсутня

Ризик розвитку тромбоцитопенії

Дигоксин

Підвищується ефект дигоксину

Фармакокінетика взаємодіючих ліків не змінюється

Інгібітори протонної помпи (рабепразол)

Знижує ризик розвитку кровотечі

Знижує ризик розвитку кровотечі

Каптоприл

Знижується ефект каптоприлу

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Кетопрофен

Зростає ризик утворення виразки шлунка

Зростає ризик ульцерогенної дії

Кортикостероїди для системного застосування

Підсилюється ефект кортикостероїдів. Ризик утворення виразки шлунка

Збільшується ризик шлункових та інших кровотеч та ульцерогенної дії

Кофеїн

Підвищується ризик розвитку побічних ефектів АСК

Можливе підвищення ризику шлункових кровотеч

Лізиноприл

Знижується ефект лізиноприлу

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

ЛЗ рослинного походження (препарати цибулі, часнику, гінкго дволопасного, кінського каштана

Інформація відсутня, але ймовірний ризик розвитку кровотечі

Імовірний ризик розвитку кровотечі

Метотрексат

Підсилюється токсичність метотрексату. Метотрексат витісняється із зв’язку з альбумінами, пригнічується його секреція у проксимальних звивистих ниркових канальцях. У результаті значно підвищується ризик розвитку тяжких побічних ефектів АСК

Інформація відсутня

Міноксидил

Знижується ефект міноксидилу

Інформація відсутня

Напроксен

Знижується біодоступність напроксену, проте спостерігається добрий терапевтичний ефект. Комбінацію вважають раціональною

Інформація відсутня

Натрію гідрокарбонат

Підвищується нирковий кліренс АСК

Інформація відсутня

Натрію парааміносаліцилат

Можлива токсичність АСК

Збільшується антиагрегантна дія клопідогрелю

Неселективні інгібітори зворотного нейронального захоплення моноамінів

Підвищується концентрація неселективних інгібіторів зворотного нейронального захоплення моноамінів. Відомі летальні випадки при застосуванні великих доз АСК на фоні приймання іміпраміну

Інформація відсутня

НПЗЛЗ

Можливий ризик утворення виразки шлунка та кровотечі

Зростає ризик ульцерогенної дії

Окспренолол

Знижується антигіпертензивний ефект окспренололу

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Парацетамол

Підвищується ризик розвитку побічних ефектів АСК

Підвищується ризик розвитку побічних ефектів клопідогрелю

Пеніциліни

Підсилюється ефект обох препаратів

Інформація відсутня

Пероральні гіпоглікемічні засоби

Підсилюється гіпоглікемічний ефект унаслідок витиснення ацетилсаліциловою кислотою пероральних гіпоглікемічних засобів із зв’язку з білками

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9, однак активність клопідогрелю не змінюється

Препарати золота

Зростає імовірність ураження нирок

Інформація відсутня

Пропранолол

Знижується ефект АСК

Інформація відсутня

Протиепілептичні засоби

Змінюється характер нападів

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Психотропні засоби

Виникає небезпечна загальмованість при застосуванні великих доз АСК

Інформація відсутня

Саліцилова кислота та її похідні

Імовірна токсичність АСК

Збільшується ризик утворення ерозії та виразки шлунка, шлункових кровотеч

Снодійні та седативні засоби

Виникає небезпечна загальмованість

Інформація відсутня

Спіронолактон

Знижується ефект спіронолактону. Знижується діурез унаслідок здатності АСК інгібувати натрійурез

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Засоби, які застосовують для розчинення сечових конкрементів

Знижується урикозурична дія

Інформація відсутня

Тамоксифен

Інформація відсутня

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9

Теофілін

Інформація відсутня, але можливе підвищення ризику побічних реакцій АСК

Фармакокінетика взаємодіючих ліків не змінюється

Торасемід

Інформація відсутня

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9

Тиклопідин

Підсилюється ефект обох препаратів

Взаємне підсилення ефекту

Тіопентал-натрій

Підвищується концентрація тіопентал-натрію в крові внаслідок витиснення його із зв’язку з білками плазми крові

Інформація відсутня

Фенітоїн

Знижується ефект АСК

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9

Фенобарбітал

Знижується ефект АСК

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9

Фібринолітичні засоби

Підсилюються ефекти фібринолітичних засобів

Взаємне підсилення ефектів, ризик кровотеч

Флувастатин

Інформація відсутня

Підвищується концентрація в крові клопідогрелю за рахунок інгібіції ферменту СYP2С9

Фуросемід

Можлива токсичність АСК. Може знижуватися ефективність фуросеміду

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Еналаприл

Знижується ефект еналаприлу

Клінічно значущі негативні наслідки невідомі

Естрогени

Знижується ефективність естрогенів

Активність клопідогрелю не змінюється

Як свідчать наведені, далеко не вичерпні дані, клопідогрель та препарати АСК, як окремо, так і при комплексному медичному застосуванні, крім позитивних фармакотерапевтичних властивостей, мають багато схожих негативних властивостей і «оригінальних», притаманних для кожного ЛЗ окремо. Водночас, ураховуючи критерій «користь/ризик», світова кардіологічна спільнота обгрунтувала та довела переваги подібної фармакотерапевтичної технології.

У 2007 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) та Американська колегія кардіологів (АСС) разом з Американською асоціацією серця (АНА) усвоїх керівництвах рекомендують застосовувати подвійну антитромбоцитарну терапію — ПАТ (комбінацію клопідогрелю та АСК) при ГКС як з підйомом сегмента ST, так і без нього (клас рекомендацій І, рівень А).

У зв’язку з зазначеним вище поява в арсеналі кардіологів комбінованих препаратів клопідогрелю та АСК, які мають подвійний антитромботичний механізм антиагрегантної дії є кроком уперед у лікуванні ГКС. На підставі вже широко впроваджених схем призначення препаратів клопідогрелю та АСК можна вважати, що зазначена модифікація буде принципово зменшувати ризик ішемічних судинних подій (серцево-судинну смерть, інфаркт міокарда, інсульт) при ГКС, імовірність розвитку резистентності до АСК та клопідогрелю, поліпрагмазії та підвищить комплайєнтність пацієнтів, особливо при вторинній профілактиці атеротромбозу.

В Україні наказом МОЗ від 16.11.2007 р. № 720 був дозволений для медичного застосування перший подібний препарат — Аспігрель у капсулах (власник реєстраційного посвідчення № UA 173/01/01 «Мілі Хелскере, Лтд.», Великобританія), діючими речовинами якого є клопідогрель (у вигляді клопідогрелю бісульфату) — 75 мг та ацетилсаліцилова кислота — 75 мг.

Підсумовуючи наведені вище дані, слід указати, що для забезпечення раціональної комбінованої фармакотерапії АСК і клопідогрелем (або їх комбінованим препаратом) необхідний ретельний контроль через можливість розвитку ПР (як очікуваних, так і неочікуваних).

З огляду на зазначені вище дані для здійснення контролю за ефективністю та безпекою з урахуванням критерію «користь/ризик» слід також звернути увагу на деякі фактори, які впливають на особливості використання, та ситуації ризику при медичному застосуванні як комбінації клопідогрелю та АСК, так і Аспігрелю.

Аналіз крові необхідно провести протягом першого тижня лікування. Як і інші антитромботичні препарати, комбіновану форму слід застосовувати з обережністю у хворих із підвищеним ризиком кровотеч унаслідок травм, хірургічних утручань або інших патологічних станів. Комбіноване застосування Аспігрелю й антикоагулянтів, тромболітиків, інших антитромботичних препаратів супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч.

У випадку хірургічних утручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування цим ЛЗ слід припинити за 7 днів до операції. Потрібно ретельне, за принципами, зазначеними вище, спостереження за хворими для виявлення ознак кровотечі, включаючи приховані кровотечі, особливо протягом перших тижнів лікування і/або після інтервенційних кардіологічних або хірургічних утручань.

Препарат подовжує час кровотечі, тому повинен застосовуватись з обережністю при лікуванні хворих, які відносяться до груп ризику розвитку геморагій (особливо шлунково-кишкових і внутрішньоочних). При виникненні останніх зупинка кровотечі вимагатиме більшого часу. У зв’язку з цим необхідно попередити хворих, що вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок незвичної (з погляду місця і/або тривалості) кровотечі. Пацієнти також повинні інформувати лікаря і стоматолога про приймання препарату перед оперативним утручанням або при призначенні нового для пацієнта ЛЗ.

Аспігрель слід призначати з обережністю особам із помірними порушеннями функції печінки, у яких можливе виникнення геморагічного діатезу, та при нирковій і печінковій недостатності.

Зазначений ЛЗ може спровокувати розвиток подагри у схильних до неї пацієнтів (зі зниженим виведенням сечової кислоти з організму). Останнє вимагає обережного застосування цього препарату при подагрі, гіперурикемії. До груп ризику відносяться також пацієнти похилого та старечого віку, які мають в анамнезі виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, бронхіальну астму, сінну лихоманку, поліпоз слизової оболонки носа, алергічні реакції на ЛЗ, а також із дефіцитом вітаміну К і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Звичайно, неможливо передбачити та описати всі очікувані та, особливо, можливі неочікувані ПР, які можуть виникати залежно від індивідуальних особливостей організму хворого із ГКС, тим більше що таким пацієнтам звичайно притаманна поліморбідність. Тому мета цієї публікації — звернути увагу лікарів як на перспективи оптимізації фармакотерапії ГКС, пов’язані з появою комбінованих фармацевтичних форм АСК та клопідогрелю, так і на необхідність ретельного контролю за профілем їх безпеки при тривалому застосуванні. Останнє дозволить зробити медикаментозну терапію більш раціональною та максимально сприяти нормалізації якості життя хворих. 


Similar articles

Authors: Т.Й. МАЛЬЧЕВСЬКА, к.м.н. Г.І. МИШАНИЧ, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Internal medicine" 6(6) 2007
Date: 2008.06.26
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual
Authors: Т.Й. Мальчевська, к.м.н., Г.І. Мишанич, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1
"Internal medicine" 4(4) 2007
Date: 2008.06.03
Categories: Medicine of emergency, Cardiology
Sections: Specialist manual
Authors: Т.Й. Мальчевська, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
"Internal medicine" 4(10) 2008
Date: 2008.10.31
Categories: Family medicine/Therapy, Therapy
Sections: Specialist manual
Терапевтична ефективність ацетилсаліцилової  кислоти при серцево-судинних захворюваннях
Authors: Кушнір С.М., ННЦ «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ
"Hypertension" 2(22) 2012
Date: 2013.02.01
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Specialist manual

Back to issue