Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"News of medicine and pharmacy" 21-22(265-266) 2008

Back to issue

Використання Денеболу для знеболювання при проведенні оглядової цистоскопії в чоловіків

Authors: І.Д. КРИЖАНОВСЬКИЙ, к.м.н., завідуючий відділом урології залізничної клінічної лікарні м. Дніпропетровськ, О.Ю. КРИЖАНІВСЬКА, лікар відділення урології обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова м. Дніпропетровськ

print version

Біль є одним з найбільш поширених проявів порушень здоров''я й, відповідно, скаргою, що зустрічається найчастіше. За даними ВООЗ, частота скарг пацієнтів на больовий синдром складає від 11 до 40 % [1]. Тому ставлення лікаря до ятрогенного болю, такого, що супроводжує його професійні дії, навіть спрямовані на користь хворого, має бути особливим.

Біль буває фізіологічним, що виконує сигнальну функцію, попереджуючи організм про небезпеку та захищаючи його від можливих надмірних ушкоджень. Існує також патологічний біль, що робить людей непрацездатними, знижує активність, викликає психоемоційні розлади, регіонарні та системні порушення мікроциркуляції, є причиною вторинних імунних депресій та порушень діяльності вісцеральних систем [2–4]. Патогенезу та лікуванню болю та больових синдромів присвячено велику кількість робіт як у вітчизняній, так і в закордонній спеціальній літературі [5–8]. У світі останнім часом велика увага приділяється так званій застережній (pre-emptive) анальгезії. На відміну від знеболювання при розвитку больового синдрому, коли сам хворий вимагає введення препарату, застережна анальгезія блокує біль ще до того, як його відчує хворий. Метою застережної анальгезії є усунення больових відчуттів та створення комфорту для хворого під час лікувально-діагностичних процедур.

На сьогодні вибір оптимального препарату для знеболювання при діагностичних процедурах є дещо складним у зв''язку з особливою настороженістю щодо необгрунтованого використання класичних наркотичних препаратів (наприклад, опіатів) та їх більш пізніх за походженням синтетичних аналогів. Навіть люди, що не мають прямого відношення до медицини, постійно отримують інформацію зі ЗМІ про небезпечність та необхідність обмеження такого роду продукції (наприклад, трамадол), що також часто ускладнює їх призначення. Використання нестероїдних протизапальних препаратів вигідно відрізняється за рахунок наближення за анальгетичною активністю до опіатів при відсутності побічних дій останніх. Однак для значної кількості пацієнтів необхідно враховувати можливу дію препарату на слизову оболонку шлунка, агрегацію тромбоцитів, функцію нирок та судин и т.д., що може бути пов''язане з інгібуванням циклооксигенази-1. Отже, найбільш перспективними препаратами для знеболювання в наш час слід визнати ненаркотичні засоби, дія яких полягає в порушенні синтезу ендогенних простагландинів та лейкотриєнів з арахідонової кислоти (фактор виникнення запалення та больового синдрому) шляхом блокування дії циклооксигенази-2 [9]. При цьому слід відзначити комфортність використання таких препаратів для медичного персоналу, а саме — відсутність необхідності особливого обліку при призначенні, зберіганні та використанні медикаментів, що може бути принциповим не тільки та не стільки для бюджетних медичних закладів та послуг, але й при наданні госпрозрахункової лікувально-діагностичної допомоги.

При виконанні діагностичної оглядової цистоскопії більшість пацієнтів скаржаться на больові відчуття, пов''язані з проведенням інструменту, перерозтягненням стінки сечового міхура та зміщенням цистоскопа при огляді слизової сечового міхура. Також мають місце больові відчуття, пов''язані з актом сечовипускання, часте сечовипускання малими порціями сечі (дизуричні розлади) після виконання цистоскопії. Дизуричні розлади більш характерні для чоловіків. У цілому тривалість такого больового синдрому складає від декількох годин після дослідження до 1–2 діб.

Враховуючи особливості больового синдрому в урологічних хворих при виконанні цистоскопії та після проведення дослідження, для знеболювання нами було обрано нестероїдний протизапальний засіб, високоселективний (специфічний) інгібітор ЦОГ-2 — рофекоксиб, що виготовляється компанією «Мілі Хелскере Лтд» (Великобританія) під торговою назвою Денебол. При виборі препарату ми враховували можливість парентерального введення з біодоступністю близько 100 %, отримання максимального анальгезуючого ефекту через 30 хвилин після введення, утримання анальгезії упродовж 4–8 годин та поступового зниження упродовж 24 годин. Отже, одноразове введення препарату за 45–60 хвилин до початку дослідження дозволяє прогнозувати зниження інтенсивності больових відчуттів під час виконання цистоскопії й упродовж першої доби після неї, тобто практично перекриваючи весь «критичний» період.

Мета роботи

Шляхом оцінки клінічної ефективності та безпечності визначити можливість використання рофекоксибу для знеболювання під час проведення діагностичної оглядової цистоскопії в чоловіків.

Матеріали та методи

У дослідження включались усі хворі, яким необхідно було виконати стандартну оглядову цистоскопію. Критеріями виключення були наявна гастроентерологічна патологія, обтяжений алергологічний анамнез та традиційні протипоказання для власне цистоскопічного дослідження. Методика знеболення була стандартною та полягала у одноразовому внутришньом''язовому введенні 50 мг (2 мл) Денеболу за 45–60 хвилин до проведення діагностичної оглядової цистоскопії.

Дослідження проводилось за допомогою оглядового цистоскопа з волоконним світловодом «Цис-вс-1» виготовленого Ленінградським об''єднанням «Красногвардеец», сечовий міхур наповнювався розчином фурациліну 1 : 5000. Цистоскопія виконувалась з діагностичною метою в усіх хворих, у тому числі після резекції сечового міхура з приводу пухлини, як контрольне обстеження (7 хворих).

Усього виконано дослідження у 27 чоловіків. Вік досліджених коливався від 28 до 62 років. В основну групу (група І) були включені 15 чоловіків. Групу порівняння (група ІІ) склали пацієнти, яким з метою знеболювання під час проведення дослідження призначили неселективні нестероїдні протизапальні засоби (кеторолак, диклофенак та ін.). Усього в групу порівняння були включені 12 пацієнтів.

Для стандартизації оцінювання суб''єктивних больових відчуттів пацієнтів нами використовувалась комбінація візуальної аналогової шкали оцінки болю (рис. 1) та щоденника сечовипускань. Оцінка больових відчуттів проводилась шляхом опитування хворого під час дослідження та після нього, а також заповнення погодинної анкети (табл. 1) упродовж 1 доби після цистоскопії. При наявності болю або дизурії пацієнт міг заповнити анкету погодинно. У випадку нормального самопочуття пацієнти залишали графи незаповненими.

Коефіцієнти вірогідності при урахуванні результатів, з огляду малий обсяг дослідження, не обчислювались.

Результати та їх обговорення

В основній групі вираженість суб''єктивного больового синдрому під час проведення дослідження оцінили у 4–5 балів 2, у 3–4 бали — 3, в 1–3 бали — 10 пацієнтів. Можна побачити, що абсолютна більшість хворих І групи оцінили больовий синдром як помірний. У той же час в контрольній групі було 5 пацієнтів, що оцінили ступінь болю у 5–7 балів, 4 — з показником 3–4 бали та 3 пацієнти, що відзначили біль на рівні 2–3 бали. Таких пацієнтів, що оцінили б больовий синдром нижче 2 балів, у контрольній групі не було. Взагалі у ІІ групі більшість пацієнтів визначили ступінь болю як виражений. Отже, можна зробити попередній висновок про те, що вираженість больового синдрому під час цистоскопії у хворих, що знеболювались Денеболом, була меншою.

Больовий синдром, а точніше дискомфортні відчуття в уретрі, після проведення дослідження в основній групі також був менш вираженим та менш тривалим. Хворі, які ін''єкційно отримували рофекоксиб, відзначали дискомфортні відчуття в уретрі поза сечовипусканням рідко, ці явища припинялись упродовж перших 6–8 годин після дослідження. Пацієнти контрольної групи скаржились на дискомфорт в уретрі упродовж 10–12 годин. Епізоди болючого частого сечовипускання спостерігались в обох групах, але в групі І ці явища були менш поширеними — приблизно 1/5 групи, а в групі ІІ — близько 1/3. Тривалість цих симптомів не була довгою, в групі І вона складала біля 6–8 годин, в групі ІІ — 10–14 годин та в одному випадку — 24 години.

Висновки

Під час дослідження підтверджена висока клінічна ефективність використання препарату рофекоксибу — Денеболу для знеболювання під час проведення оглядової діагностичної цистоскопії. Використання рофекоксибу виявилось доцільним для запобігання больовому синдрому у першу добу після проведення цистоскопії. Під час дослідження ефективність використання препарату перевищувала ефективність неселективних НПЗЗ, побічна дія не виявлялась.

Все вищезазначене дозволяє стверджувати про доцільність подальшого вивчення та використання високоселективних інгибиторів ЦОГ-2, таких як рофекоксиб (Денебол).


Bibliography

1. Ананьєва Л. Раціональна терапія болю — комбінація анальгетиків // Ліки України. — 2005. — № 2(91). — С. 81–82.

2. Бронштейн А.С. Изучение и лечение боли (обзор литературы и постановка задач) / Бронштейн А.С., Ривкин В.Л. // Международный медицинский журнал. — 2002. — № 3. — С. 267-271.

3. Чубатий А.І. Біль у гінекологічній практиці // Жіночий лікар. — 2007. — № 6. — С. 14-15.

4. Яковенко З.П. Абдоминальный болевой синдром: этиология, патогенез и вопросы терапии // Клиническая фармакология и терапия. — 2002. — № 1. — С. 1-4.

5. Ивашкин В.Т. Нервные механизмы болевой чувствительности / Ивашкин В.Т., Шульпекова Ю.О. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. — 2002. — № 4. — С. 16-21.

6. Кашуба О. Оцінка побічної дії окремих нестероїдних протизапальних засобів // Ліки України. — 2005. — № 12. — С. 101-104.

7. Верткин А.Л. Некоторые вопросы недифференцированного назначения современных лекарственных препаратов для терапии острой боли / Верткин А.Л., Вовк Е.И. и др. // Медицина неотложных состояний. — 2006. — № 1. — С. 91-98.

8. Адриансен Ч. Основные концепции лечения боли // Медицина неотложных состояний. — 2006. — № 1. — С. 40-43.

9. Дзяк Л.А. Застосування препарату «Денебол» у комплексному лікуванні болю в спині, обумовленого вертеброгенною патологією: Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров''я / Дзяк Л.А., Цуркаленко О.С. — Київ: Укрмедпатентінформ, 2005. — № 144.


Back to issue