Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 1-2(267-268) 2009

Back to issue

Ефективність застосування препарату Береш® Гравіда в комплексній терапії залізодефіцитної анемії у вагітних жінок

Authors: Б.М. БЕГОШ, доцент кафедри акушерства та гінекології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, М.С. ХОМІВ, лікар-психотерапевт, керівник проекту «Школа щасливого материнства св. Анни», чл.-кор. Міжнародної академії культури, безпеки екології та здоров’я

print version

Серед важливих питань акушерської практики й репродуктивного здоров''я особливе місце посідають антенатальна охорона плода, народження здорової дитини та забезпечення її нормального розвитку й здоров''я матері. Профілактика, виявлення й лікування захворювань та різноманітних порушень на етапі планування, під час пологів та в післяпологовому періоді є одними з актуальних завдань сучасної медицини.

Анемія вагітних — одне із частих захворювань, за даними ВООЗ (1991), частота її поступово зростає та складає, за даними літератури, 80 % (Венцківський Б.М., Сенчук А.Я., 1996; Тимошенко Л.В. та співавт., 1993; Коломійцева А.Г., 1993). За останні 10 років частота анемій у період вагітності зросла в 6,3 раза. На сьогодні загальновизнано, що анемія у вагітних часто є тим патологічним фоном, на якому розвиваються найрізноманітніші ускладнення, які є небезпечними як для матері, так і для новонародженого (Венцківський Б.М., 1990; Голота В.Я., 1992; Грищенко В.І., Щербина М.О., 1990; Чайка В.К., Писарєва С.М., 1992; Чайка В.К., Найкен Б.П., 1998).

У вагітних із вираженою тривалою анемією пренатальна смертність в 1,5–2 рази вища, ніж у жінок із фізіологічною вагітністю, і складає 6–14,2 %. Важливість проблеми обумовлена також і тими органними і тканинними порушеннями, що супроводжують дефіцит заліза в організмі вагітної та плода, породіллі та новонародженого: недостатнє депонування заліза в антенатальному періоді спричинює розвиток хронічної гіпоксії, порушення системи імунітету та механізмів адаптації в неонатальному періоді. За даними Л.В. Тимошенко (1989, 1990, 1993, 1996), А.Я. Сенчука, Б.М. Венцківського (1993, 1994), А.Ю. Франчука (1999), Б.Ф. Мазорчука (1999) та інших, у дітей, народжених від жінок з анемією вагітних, удвічі частіше спостерігаються уроджені вади розвитку.

Відомо, що головною причиною анемії в більшості вагітних є дефіцит заліза. Залізо — це мікроелемент, що відповідає за окислювально-відновні процеси та біоенергетику в організмі. Дослідження останніх років показали участь заліза в забезпеченні таких важливих процесів, як проліферація та диференціювання клітин, клітинний та гуморальний імунітет, біосинтетичні процеси, метаболізм фізіологічно активних сполук та енергетичний обмін. Залізо є необхідним для формування у клітинах центральної нервової системи рецепторів дофаміну, порушення синтезу якого проявляються змінами психоемоційного стану людини. Збільшення потреби в залізі під час вагітності тільки частково компенсується за рахунок підвищеного всмоктування заліза в кишечнику та мобілізації запасів заліза. Як не дивно, деякі фахівці й тепер переконані, що всі необхідні вітаміни й мікроелементи людина може отримувати в достатній кількості зі звичайної їжі. Але за даними сучасної науки, у нашому раціоні має бути 90 нутрієнтів, причому їх співвідношення має бути оптимально збалансованим. Жоден із продуктів не містить усіх потрібних нам вітамінів, мікроелементів, амінокислот, білків, жирів і вуглеводів.

Саме тому для групи особливого ризику, до якої відносяться вагітні жінки, приймання вітамінно-мінеральних комплексів є необхідним для профілактики можливих порушень та в комплексній терапії лікування. Свій вибір ми зупинили на сучасному вітамінно-мінеральному комплексі Береш®Гравіда. Препарат випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою. Кожна таблетка містить 30 мг заліза, що є достатнім для забезпечення добової потреби. Наявність оптимальної та збалансованої кількості компонентів, повноцінне дозування фолієвої кислоти, наявність безпечної форми вітаміну А, а також присутність калію, йоду, селену, хрому та молібдену відіграють важливу роль у комплексному впливі на організм. Суттєвим, на наш погляд, є зручне приймання (1 раз на добу) й економічна доступність препарату європейської GMP-якості.

Протипоказаннями для приймання є підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Метою даної роботи було вивчення ефективності застосування препарату Береш®Гравіда (АТ «Береш Фарма», Угорщина) в комплексній терапії залізодефіцитної анемії у вагітних жінок.

Матеріали та методи

Нами було проведене дослідження ефективності препарату Береш®Гравіда в комплексному лікуванні жінок із залізодефіцитною анемією легкого ступеня (вересень-листопад 2008 року). Вибірку формували із пацієнток жіночої консультації. Комплексом профілактичних заходів передбачалося раннє виявлення та своєчасне лікування анемії вагітних в умовах жіночої консультації, а при потребі — стаціонару. Вагітні, які страждають від анемії, із моменту виявлення ознак захворювання знаходилися під особливим спостереженням лікаря жіночої консультації та отримували курс лікування. Для дослідження вибрані жінки з рівнем заліза сироватки крові не менше 10,5 ± 2,3 мкмоль/л, що відповідає легкому ступеню тяжкості, згідно з методичними рекомендаціями ВООЗ. Середній вік обстежених становив 23,0 ± 4,0 року. Дослідження проводилося в 1, 2 і 3-му триместрах вагітності. В 1-му триместрі обстежені 8 жінок, у 2-му — 12, у 3-му — 20 вагітних. Серед обстежених жінок із залізодефіцитною анемією було 16 (40 %) першовагітних і 24 (60 %) повторновагітних. Усі вагітні отримували базову терапію.

Згідно з методичними рекомендаціями призначався препарат заліза в дозі 40 мг на добу. Були враховані поради рекомендувати приймання починаючи із 12–15-го тижня, повторюючи курси з 21–25-го та 32–37-го тижня вагітності.

Вагітних було розділено на дві групи. Розподіл жінок відповідно до термінів вагітності, скарг і лабораторних показників був приблизно однаковим. І групу (20 осіб) склали вагітні, які отримували базову терапію. Вагітні ІІ групи (20 жінок) додатково отримували в комплексному лікуванні препарат Береш®Гравіда в дозі 1 таблетка на добу, тривалість терапії 30 днів. Після завершення дослідження курс лікування було продовжено згідно з лікарськими порадами й потребами пацієнта.

Діагноз встановлювали на підставі аналізу скарг (табл. 1), сукупності анамнестичних даних, результатів даних клінічних та лабораторних досліджень. Як додатковий метод дослідження використовували УЗД плода. Результати порівнювались з нормативними показниками (табл. 2). Отримані дані обробляли методами математичної статистики. Окрім обстежень, для вагітних жінок у ІІ групі проводилися додаткові лекційні заняття у «Школі щасливого материнства» на тему «Гігієна харчування, культура споживання щоденної їжі, збагаченої залізом». Також проводилися дихальна гімнастика, навчання аутотренінгу та позитивного самонавіювання.

Результати досліджень і їх обговорення

При оцінці клінічної ефективності лікування констатована відсутність випадків алергічних реакцій та індивідуальної непереносимості до вітамінно-мінерального комплексу. Слід зазначити, що пацієнтки добре переносили препарат. Клінічне обстеження дозволило виявити вірогідні зміни характеру скарг після застосування в комплексній терапії Береш®Гравіди. У хворих відзначали зменшення скарг на загальну слабкість, пригнічення настрою, зниження працездатності, погіршення пам''яті та уваги порівняно з жінками І групи. Пацієнтки І групи порівняно з ІІ групою частіше хворіли під час вагітності на кольпіт (5,10 ± 1,01 і 2,20 ± 0,29 відповідно) та гострі респіраторні захворювання (4,2 ± 0,4 та 3,80 ± 0,31 відповідно, р < 0,001).

Також звертали на себе увагу порівняно задовільний стан вагітних з анемією в умовах спокою та при звичайному фізичному навантажені та, навпаки, погіршення самопочуття при порушенні загального режиму.

Згідно з даними УЗД, ознаки затримки внутрішньоутробного розвитку плода зберігалися під час курсу лікування у 4 жінок І групи та 3 вагітних ІІ групи; ознаки передчасного старіння плаценти у 3 жінок І групи та 3 жінок ІІ групи; багатоводдя у 4 жінок І групи та 2 жінок ІІ групи.

Аналіз змін лабораторних показників свідчить, що до початку лікування загальний стан супроводжувався вірогідним зниженням гемоглобіну, кольорового показника, а також середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті. Завдяки базовому лікуванню із застосуванням препарату заліза у хворих покращилося загальне самопочуття та зменшилися клінічні симптоми упродовж першого тижня. Водночас покращилися показники периферичної крові, рівень гемоглобіну та кольоровий показник. Ці зміни супроводжувалися підвищенням кількості ретикулоцитів. На 21-й день лікування нормалізувалися показники вмісту еритроцитів та гемоглобін. На 30-й день нормалізувалися середній об''єм еритроцитів (MCV) та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC), а також загальна залізозв''язуюча здатність сироватки крові (ЗЗЗСК) та концентрація сироваткового заліза, що свідчить про відновлення транспортного фонду заліза. Призначення Береш®Гравіди сприяло прискоренню динаміки показників та вірогідно швидшій їх нормалізації (табл. 2), або відзначалася тенденція до відновлення нормальних показників.

Висновки

1. В Україні рівень захворюваності на залізодефіцитну анемію є надзвичайно високим серед жінок репродуктивного віку, особливо серед вагітних, які перебувають у групі ризику вітамінодефіцитних станів. Удосконалення методів профілактики, диспансерного спостереження та зниження рівня анемій включені в Державну програму «Репродуктивне здоров''я нації» на період до 2015 р.

2. Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що вітамінно-мінеральний комплекс Береш®Гравіда справляв вірогідно позитивний вплив на перебіг захворювання, сприяв покращенню загального самопочуття та зменшенню клінічних скарг. Препарат добре переносився, не викликав побічних ефектів.

3. Зручність у застосуванні, еквівалентна комбінація та оптимальний збалансований склад обумовлюють доцільність призначення Береш®Гравіди як для профілактики, так і для комплексного лікування залізодефіцитної анемії.


Bibliography

1. Анемії вагітних, діагностика, лікування. Методичні рекомендації.

2. Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В. Залізодефіцитна анемія. — К.: Науковий світ, 2001. — 131 с.

3. Гайдукова С.М. // Міжнародний симпозіум «Епідеміологія залізодефіцитних станів, методи їх лікування та профілактики». — К., 2003.

4. Бокарев И.Н., Кабаева Е.В., Пасхина О.Е. Лечение и профилактика железодефицитной анемии в амбулаторной практике // Тер. архив. — 1998. — № 4. — С. 70.

5. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы. — М.: АЛЕВ-В, 2003.

6. Ших Е.В. Витаминно-минеральная недостаточность // Русский медицинский журнал. — 2004. — Т. 2, № 23. — С. 11-14.

7. Студенкин В.М. Поливитаминные препараты и витамино-минеральные комплексы для беременных // Лечащий врач. — № 4. — 2007.

8. Black R.E. Micronutrients in pregnancy // Br. J. Nutr. — 2001. — 85(2). — Р. 93-197.


Back to issue